Ухвала суду № 137957242, 03.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.07.2026Справа № 910/8001/26

Господарський суд міста Києва у складі Демидової М.О., розглянувши заяву ОСОБА_1

про забезпечення позову від 30.06.2026, поданого разом із позовною заявою

за позовом ОСОБА_1

до 1) ОСОБА_2

2)Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЮСМ"

про переведення прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

30.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЮСМ" про переведення прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником ТОВ "ВК "ПЛАСТТОРГ-К" та володіє 25 % статутного капіталу товариства. Позивач зазначає, що 16.04.2026 відповідач-1 письмово повідомила його про намір продажу належної їй частки у статутному капіталі ТОВ «ВК «Пластторг - К» у розмірі 50% за ціною 3 025 044,00 грн, однак 06.06.2026 відчужила її відповідачу-2. На думку позивача, відчуження частки відбулося на інших умовах, ніж були запропоновані йому, чим порушено його переважне право на її придбання. Посилаючись на наведені обставини, позивач просить перевести на нього права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу частки від 06.06.2026.

30.06.2026 разом із позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ПЛАСТТОРГ-К" у розмірі 50%, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ДЮСМ", та заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам та іншим особам, які наділені функціями державного реєстратора, вчиняти/проводити будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі щодо зміни складу учасників, зміни розміру часток у статутному капіталі ТОВ "ВК "ПЛАСТТОРГ-К" у частині спірної частки розміром 50%, яка обліковується за Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЮСМ".

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що одночасно з нею подано позов про переведення прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі ТОВ "ВК "ПЛАСТТОРГ-К" у розмірі 50 % у зв`язку з порушенням переважного права позивача. Заявник посилається на «поспішність» укладення відповідачами договору про відчуження частки, а також зазначає, що після укладення 06.06.2026 договору щодо спірної частки вже 10.06.2026 у ТОВ "ДЮСМ" змінилися склад учасників та керівник товариства. На думку заявника, такі обставини свідчать про наявність ризику подальшого відчуження спірної частки третім особам, що може ускладнити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову. У зв`язку з цим заявник просить накласти арешт на спірну частку у статутному капіталі ТОВ "ВК "ПЛАСТТОРГ-К" у розмірі 50 %, яка належить ТОВ "ДЮСМ", а також заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим уповноваженим особам вчиняти реєстраційні дії щодо зміни складу учасників та розміру часток у статутному капіталі товариства в частині зазначеної спірної частки.

Оцінюючи наведені заявником обставини у їх сукупності, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з наведених нижче підстав.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Пунктами 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача з тим, щоб забезпечити позивачеві реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а, отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача, в разі задоволення позову, та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Підставою для забезпечення позову позивач зазначає "поспішне" набуття права на спірну частку у статутному капіталі ТОВ "ВК "Пластторг-К" у розмірі 50 % Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЮСМ", а також повну зміну складу учасників та директора ТОВ "ВК "Пластторг-К" протягом чотирьох днів після відчуження зазначеної частки.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та додані до неї докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем (заявником) до позовної заяви та заяви про забезпечення позову долучено повідомлення від 16.04.2026 про можливість скористатися переважним правом на придбання частки, направлене ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_1 .

Водночас, як зазначає сам заявник, "поспішне" набуття ТОВ "ДЮСМ" права на спірну частку відбулося 06.06.2026, тобто через майже два місяці після отримання позивачем пропозиції щодо реалізації переважного права на її придбання.

За таких обставин суд зазначає, що двомісячний проміжок часу між направленням пропозиції про придбання частки у статутному капіталі та її подальшим відчуженням іншій особі сам по собі не свідчить про миттєвість чи поспішність дій ОСОБА_2 та не може розцінюватися як належний і достатній доказ існування наміру ОСОБА_2 або інших осіб ухилитися від виконання можливого судового рішення у цій справі.

Щодо доводів заявника про зміну складу учасників товариства та його керівника протягом чотирьох днів після відчуження спірної частки суд зазначає, що станом на дату подання позовної заяви учасником ТОВ "ВК "Пластторг-К" відповідно до відомостей, наявних у матеріалах справи, залишається ТОВ "ДЮСМ" і заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування намірів учасників товариства здійснити подальше відчуження належних їм часток у статутному капіталі ТОВ "ВК "Пластторг-К", що могло б свідчити про наявність реальної загрози утруднення чи неможливості виконання можливого рішення суду.

Відповідно до статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову застосовується лише за наявності достатньо обґрунтованого припущення, підтвердженого належними доказами, що невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист порушених прав позивача. Таке припущення не може ґрунтуватися виключно на ймовірності чи припущеннях заявника.

Отже, матеріали заяви не містять належних, допустимих та достатніх доказів існування реальної загрози повторного відчуження спірної частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК "Пластторг-К", а також інших обставин, які б свідчили про можливе ускладнення чи неможливість виконання майбутнього рішення суду.

За таких обставин підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні заяви слід відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у задоволенні заяви від 30.06.2026 про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (03.07.2026) та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Марія ДЕМИДОВА