Рішення № 137957164, 01.07.2026, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/310/26

Номер провадження 2/341/459/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано - Франківської області у складі:

головуючого - судді - Гаполяка Т.В.;

з залученням секретаря судового засідання - Ворох З.Д.,

за участю:

позивачки - ОСОБА_1 ;

представниці позивачки - адвокатки Свириди Г.С.;

відповідача - ОСОБА_2 ;

представника відповідача - адвоката Головашкіна В.А.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , органу місцевого самоврядування, діяльність якого спрямована на захист прав дитини - Служби у справах дітей Галицької міської ради про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

1.Стислий виклад позиції позивача, відповідача.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , органу місцевого самоврядування, діяльність якого спрямована на захист прав дитини - Служби у справах дітей Галицької міської ради та просить суд:

- визначити місце проживання малолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею;

- стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не меншому 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви;

- вирішити питання негайного виконання рішення суду у частині стягнення із ОСОБА_2 аліментів у межах суми платежу за один місяць та розподілу судових витрат.

В обґрунтування позовних покликається на те, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. В період шлюбу народилася донька - ОСОБА_5 , яка проживає разом з нею та перебуває на її утриманні.

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2023 року розірвано шлюб між сторонами. Місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_6 визначено з батьком відповідачем ОСОБА_2 . Позов про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дочки з батьком вона визнала під писком відповідача враховуючи наміри такого уникнути мобілізації. Попередньо теж під тиском ними оформлено договір щодо визначення місця проживання дитини. Однак, дочка фактично весь час проживала разом з нею. На даний час дочка ОСОБА_7 проживає у новоствореній нею сім`ї разом з її чоловіком та молодшою сестрою її дочкою ОСОБА_8 . Вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Допомоги, яку надає відповідач, яка переважно у натуральній формі не достатньо для утримання дитини.

Відтак, просить визначити місце проживання малолітньої дочки - ОСОБА_4 разом з нею і на її користь - користь особи з якою проживає дитина стягувати аліменти.

В судовому засіданні позивач, її представниця позов підтримали, з підстав, наведених у такому.

Відповідачем скеровано відзив на позовну заяву, яким відповідач позов заперечив. Заперечуючи позов відповідач покликається на те, що є Учасником бойових дій і на даний час проходить військову службу в порядку мобілізації. Враховуючи проходження ним військової служби він та позивачка домовились про проживання дитини в цей період з позивачкою, а він натомість нестиме витрати по утриманні дочки. Питання місця проживання дочки разом з ним визначено судом. Вважає, що кошти у виді аліментів не ітимуть за цільовим призначенням. Просить критично оцінити висновок служби у справах дітей.

В судовому засіданні відповідач, його представник позов заперечили з підстав, наведених у відзиві. Відповідач додатково пояснив, що реєстрація місця проживання дочки здійснена за адресою його проживання с. Мединя Галицької ТГ, Івано-Франківської обл., де наявні умови для проживання. Позивач зі сім`єю проживають у орендованій квартирі. Вважає, що аліменти не ітимуть за цільовим призначення, схильний самостійно витрачати кошти на утримання дочки. Його доходи грошове забезпечення військовослужбовця ставить орієнтовно 22 000 гривень на місяць.

Орган місцевого самоврядування, діяльність якого спрямована на захист прав дитини - Служба у справах дітей Галицької міської ради до суду представника не скерувала. Керівником служби О. Петраш скеровано висновок комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Галицької міської ради, складений по суті позовних вимог. Керівник служби О. Петраш клопотала про розгляд справи за відсутності представника. Судом постановлено рішення щодо подальшого руху справи.

Свідок ОСОБА_9 надала показання, за змістом яких є матір`ю позивачки. З часу розірвання шлюбу між сторонами, її внучка ОСОБА_7 постійно проживає з її дочкою матір`ю ОСОБА_1 . Відповідач міг на вихідні забирати дочку ОСОБА_10 до себе. В будні дні відповідач працював. В період перебування дочки ОСОБА_1 на сезонних роботах за кордоном догляд за внучкою ОСОБА_11 здійснювала вона. В цьому їй допомагала її сестра ОСОБА_12 .

Свідок ОСОБА_13 надала показання за змістом яких є тіткою позивачки. З часу розірвання шлюбу між сторонами дочка її племінниці - ОСОБА_7 постійно проживає з матір`ю ОСОБА_1 . В період перебування племінниці ОСОБА_1 на сезонних роботах за кордоном, догляд за внучкою ОСОБА_11 здійснювала баба її сестра ОСОБА_9 . Вона їй у цьому допомагала, враховуючи наявність такої можливості. В період, коли вона доглядала дитину відповідач один раз навідувався до дочки.

Свідок ОСОБА_14 надала показання за змістом яких є сусідкою ОСОБА_1 в с. Межигірці Дубовецької ТГ Івано-Франківської області та подругою такої. В період проживання ОСОБА_1 в 2023 році в с. Межигірці, з такою постійно була її дочка ОСОБА_7 . Провідуючи подругу в м. Галичі, дочка ОСОБА_7 постійно проживала з нею.

2.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 і батьками такої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 10, 11).

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_15 і батьками такої є ОСОБА_1 та ОСОБА_16 (а.с. 12).

За змістом акту обстеження житлово-побутових умов від 21 січня 2026 року, ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 у складі сім`ї 2 дочки: ОСОБА_4 та ОСОБА_15 , чоловік ОСОБА_16 (а.с. 14).

Дитина ОСОБА_4 організована. З 01 вересня 2023 року відвідує дитячий садок «Дзвіночок» м. Галич. Приводить та забирає дитину мати ОСОБА_1 . Батьківську плату здійснює батько ОСОБА_2 (а.с. 15, 16).

19 липня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, за змістом якого сторони визначили місце проживання дочки ОСОБА_17 разом з батьком (а.с. 13).

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2023 року розірвано шлюб між сторонами. Місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_6 визначено з батьком відповідачем ОСОБА_2 (а.с. 98-99).

Що найпізніше з серпня 2023 року дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично постійно проживає з матір`ю ОСОБА_1 , що стверджується показами свідків, довідкою та психологічною характеристикою вихованки дитячого садка «Дзвіночок» м. Галич ОСОБА_6 .

Висновком комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Галицької міської ради, затвердженим рішенням Виконавчого комітету комісія рекомендовано визначити місце проживання дитини ОСОБА_6 разом з матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 61-62).

3.Чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Положеннями частини першої статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає за можливе розглянути справ за відсутності представника органу місцевого самоврядування, діяльність якого спрямована на захист прав дитини - Служби у справах дітей Галицької міської ради.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили. Під час вчинення дій, пов`язаних з розлученням дитини з одним або обома батьками, а також інших дій, що стосуються дитини, в порядку, встановленому законом, судом заслуховується думка та побажання дитини (стаття 14 Закону України «Про охорону дитинства»).

Статтею 141 СК встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно з положеннями частини другої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Частиною першою статті 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Згідно з положеннями частин першої, другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

При вирішенні спорів про визначення місця проживання (фізичну опіку та контроль) підлягають врахуванню: (1) спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; (2) стосунки між дитиною і батьками в минулому; (3) бажання батьків бути опікунами; (4) збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів тощо; (5) бажання дитини.

Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновки органу опіки та піклування (постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 352/2324/17).

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (стаття 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України (стаття 65 Конституції України).

Порядок звільнення з військової служби визначений статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Приймаючи рішення по справі в частині визначення місця проживання дитини суд враховує:

-спроможності/неспроможності кожного з батьків піклуватися про дитину особисто;

-те, що дитина постійно проживає з матір`ю;

-те, що договір укладений 19 липня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, за змістом якого сторони визначили місце проживання дочки ОСОБА_17 разом з батьком та рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2023 року в частині визначення місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_6 з батьком відповідачем ОСОБА_2 фактично не реалізовувались. Обставини вказують на удаваність таких спрямовані на досягнення іншого результату, ніж визначені договором та рішенням,

з урахуванням висновку комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Галицької міської ради

позов в частині визначення місця проживання дитини з матірю підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Законом передбачена рівність такого обов`язку.

Суд враховує, що виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв`язку із чим певним чином з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного.

Право вибору способу стягнення аліментів, у твердій сумі або в частині від заробітку (доходу), Закон закріпив виключно за одержувачем аліментів, при цьому законом не встановлено підстав, за яких це право одержувача може бути обмежено. Суд, з урахуванням встановлених обставин справи та відповідно до вимог Закону, може лише визначати величину стягнення аліментів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3 1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;3 2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», судам надані роз`яснення, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до частини 2 статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Оскільки двоє батьків зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки слід стягувати аліменти на утримання дочки, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше вказаного вище мінімального розміру аліментів, що становить 50 відсотків прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і до досягнення дочкою повноліття, оскільки такий розмір аліментів буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог статті 5 Закону України "Про судовий збір", в частині вимог про стягнення аліментів, а тому судовий збір в цій частині необхідно стягнути з відповідача в дохід держави.

Сплачений позивачкою судовий збір за вимоги в іншій частині необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 19, 259, 268, 272 - 274, 279, 280, 284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки від всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не меншому 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви 25 лютого 2026 року і до досягнення дочкою повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін, учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

-орган місцевого самоврядування, діяльність якого спрямована на захист прав дитини - Служба у справах дітей Галицької міської ради, місцезнаходження якої за адресою: пл. Волі, 1, м. Галич, Івано-Франківської обл., код ЄДРПОУ 35306436.

Повне рішення складене 06 липня 2026 року.

СуддяТарас ГАПОЛЯК