Рішення № 137957163, 01.07.2026, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/907/26

Номер провадження 2/341/817/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 липня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Аннишина С.І.,

за участю секретаря судового засідання: Рарик В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - адвокат Усенко М.І. в інтересах позивача пред`явив позов до ОСОБА_1 , просить стягнути з неї на користь позивача заборгованість за Договором про споживчий кредит № 1842338 від 17.03.2020 у розмірі 21 137,08 грн.

В обґрунтування поданого позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначено про те, що 17.03.2020 ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1842338.

Відповідно до умов указаного договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 7000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на суму 7000,00 грн. Відповідачка зі свого боку не виконала умов кредитного договору, та не повернула позичальнику кредитні кошти, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість за кредитним договором.

25.08.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №50-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором 1842338 від 17.03.2020 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

У зв`язку із неналежним виконанням умов кредитного Договору, у відповідачки утворилась заборгованість, на загальну суму 21 137,80 грн, з них: прострочена заборгованість за кредитом становить 6 038,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками за становить 13699,8 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 1400,00 грн, яку ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в порядку переуступки просить стягнути на його користь із ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 04 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит -Капітал» у судове засідання не з`явився. У позовній заяві розгляд справи просив проводити за відсутності представника позивача.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, про що свідчить її особистий підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, правом на подання відзиву не скористалась.

Разом з позовною заявою представник позивача Усенко М.І. подав клопотання про витребування доказів, за змістом якого просив суд витребувати у АТ «ПриватБанк» інформацію про надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_1 коштів у розмірі 7000,00 грн.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання, оскільки всупереч вимогам пункту 4 частини 2 статті 84 ЦПК України, позивачем не надано суду доказів вжиття заходів для отримання доказу самостійно та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Інших заяв, клопотань від сторін не надходило.

Згідно з частиною 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, із врахуванням позиції представника позивача, який не заперечував щодо проведення заочного розгляду справи, суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності відповідача, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.

З урахуванням положень статті 280 ЦПК України суд постановив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступні фактичні обставини.

Судом встановлено, що 17 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 1842338 (індивідуальна частина) (далі Договір) на підставі заяви про отримання кредиту №1842338 від 17.03.2020.

Згідно з пунктом 1.1. Договору кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений пунктом 1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у пункті 1.2. Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно пункту 1.4. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до пункту 1.2 Договору, загальна сума кредиту - 7 000,00 грн.

Кредит надається строком на 30 днів з 17.03.2020, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 16.04.2020 (пункт 1.3,1.4. Договору).

Відповідно до пункту 1.5 Договору загальні витрати позичальника за кредитом складають 6 650,00 грн. Орієнтована загальна вартість кредиту для позичальника складає 13 650,00 гривень.

За пунктом, 1.5.1 Договору, комісія за надання кредиту: 1400,00 грн, яка нараховується за ставкою 20 відсотків від суми кредиту одноразово.

Відповідно до пункту 1.5.2 Договору проценти за користування кредитом: 5250,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до пункту 2.3.1 Договору, позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил. у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості за кредитом. Можливі строки продовження та максимальні ставки комісії за продовження кредиту: строк 3 дні - максимальний розмір комісії 3 відсотки від поточного залишку кредиту, строк 7 днів - максимальний розмір комісії 5 відсотків від поточного залишку кредиту, строк 15 днів - максимальний розмір комісії 10 відсотків від поточного залишку кредиту.

Відповідно до пункту 5.1 Договору Позичальник підтверджує, що до моменту підписання договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав паспорт споживчого кредиту; отримав проект Договору з додатками; ознайомився з Правилами, що розміщені на веб-сайті тощо.

Згідно з пунктом 6 Договору такий укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема, через сайт Товариства та /або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей кредитний договір надається позичальникові шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника (пункт 6.2 договору).

Укладення товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (пункт 6.4 Договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (пункт 6.5 Договору).

Сторонами також погоджено графік платежів, що є Додатком №1 до Договору про споживчий кредит № 1842338, проценти за користування кредитом 5 250,00 грн, комісія за надання кредиту 1 400,00 грн, загальна вартість кредиту 13 650,00 грн.

Згідно з довідкою про ідентифікацію Договір підписано ОСОБА_1 із застосуванням одноразового ідентифікатора F90608, який відправлено їй 17.03.2020 на номер мобільного телефону.

Відповідно до копії платіжного доручення № 16717186 від 17.03.2020 ТОВ «Мілоан» перераховано на рахунок отримувача Шинкевич Г.А. 7 000,00 грн, на картку маска якої: НОМЕР_2 , призначення платежу: кошти згідно договору 1842338.

Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення, відсотки за користування кредитом нараховано за період з дати укладення договору 17.03.2020 до 16.08.2020.

Підписуючи Договір № 1842338 від 17.03.2020 року сторони погодили (пункт 3.2.6. Договору), що позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди позичальника.

25.08.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги №50-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за Договором № 1842338 від 17.03.2020, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Отже, позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набув права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1842338 від 17.03.2020.

Згідно з Витягом з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №50-МЛ від 25.08.2020, ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1842338 від 17.03.2020, на загальну суму заборгованості 21 137,80 грн, яка складається 6 038,00 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту, 13 699,8 грн - залишок за відсотками, 1400,00 грн - залишок за комісією.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №1842338 від 17.03.2020, яка надана позивачем ТОВ «ФК Кредит-Капітал», загальна сума заборгованості до погашення становить 21 137,80 грн, яка складається 6 038,00 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту, 13 699,8 грн - залишок за відсотками, 1 400,00 грн - залишок за комісією.

Отже, судом встановлено, що спірні правовідносини, які виникли на даний час між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень частина 1 статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини 2 статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 17.03.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1842338.

ОСОБА_1 вказаний договір у визначеному Законом України «Про електронну комерцію» порядку погоджено із позичальником та підписано одноразовим ідентифікатором «F90608».

Сторонами визначено та погоджено розмір кредиту, строк кредитування, розмір відсоткової ставки, періоди здійснення обов`язкових платежів, а також суми платежів у них.

За вказаним договором позичальниця отримала доступ до кредитних коштів в сумі 7000,00 грн які були перераховані на їй картковий рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № 16717186 від 17.03.2020 .

В подальшому право вимоги за вказаними кредитним договором передано позивачу ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на підставі договору відступлення прав вимоги №50-МЛ від 25.08.2020.

Указані встановлені обставини дозволяють суду зробити висновок про те, що відповідачкою грошові кошти за цим кредитним договором були отримані на виконання умов договору. Однак, після закінчення строку кредитування відповідачка кредитні зобов`язання виконала тільки частково, не повернувши грошові кошти у повному обсязі із відповідною сплатою процентів за користування такими та не сплатила комісію за видачу грошових коштів, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість.

Відповідно відомості про щоденні нарахування та погашення, залишок заборгованості ОСОБА_1 за тілом кредиту становить 6 038,00 (оскільки часткове погашення тіла кредиту вона здійснила 16.04.2020 на суму 700,00 грн та 02.06.2020 на суму 262,00 грн), 1400,00 грн комісії з надання кредиту (що відповідає пункту 1.5.1. Договору) та процентів у суму 13 699,80 грн.

Разом з тим, суд не погоджується із нарахованими за кредитним договором відсотками.

Позивач просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами у сумі 13 699,80 грн.

Вирішуючи спір у цій частині, суд виходить з наступного.

Так, статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

За змістом частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (справа №202/4494/16-ц), яка в силу частини 4 статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16), проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Суд бере до уваги вищевказані висновки Верховного Суду та вважає, що нарахування відсотків за користування кредитом може здійснюватись на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України виключно протягом строку кредитування.

Із відомості про щоденні нарахування та погашення, наданої первісним кредитором судом встановлено, що проценти нараховувались позичальнику, починаючи із дати укладення кредитного договору №1842338 - з 17.03.2020 до 16.08.2020.

Разом з тим, вказаний кредитний договір був укладений із відповідачем строком на 30 днів до 16.04.2020 (п.1.3, 1.4 Договору). Нарахування процентів за цей період здійснювалося за ставкою 2,5 відсотки в день, що становить 175 гривень, а всього разом за весь строк кредитування (30 днів) 5 250,00 грн.

Водночас, пунктом 2.3.1 Договору, передбачено, що позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил. у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості за кредитом.

Пролонгація Договору може здійснюватися строком на 3,7 або 15 днів. Для пролонгації договору на 15 днів, позичальнику необхідно сплатити комісію, максимальний розмір якої становить 10 відсотків від поточного залишку кредиту.

Відповідно до пункту 2.3.2 Договору волевиявлення Позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту та укладення угоди про це, згідно пункту 6.14 Правил, підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений пунктом 2.5. Договору.

Згідно з пунктом 2.5. Договору Позичальник зобов`язаний здійснити сплату заборгованості по кредиту/сплату за продовження строку кредитування одним з способів, зазначених на сайті Товариства miloan.ua

Так, судом в встановлено, що згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення, 16.04.2020 позивачка сплатила тіло кредиту в сумі 700,00 грн, проценти за користування кредитом в сумі 1 995,00 грн та нараховану комісію у сумі 700,00 грн (10% від суми кредиту).

Ці обставини дають можливість дійти до висновку, що позивачка, виконавши умови пункту 2.3.1 Договору, пролонгувала його строком на 15 днів, тобто до 01.05.2020.

При цьому, відповідачка згідно з вказаним розрахунком заборгованості 01.05.2020 та декілька наступних днів після цієї дати жодних дій, які б свідчили про повторну пролонгацію нею строку дії Договору не здійснювала, доказів пролонгації Договору та укладення відповідної угоди про це, відповідно до пункту 2.3. Договору, позивачем також не надано (наступний платіж за договором мав місце тільки 02.06.2020).

Таким чином, нарахування позивачем процентів поза межами строку користування кредитування, а саме після 01.05.2020 (тобто, після спливу 30 днів з моменту укладення Договору та 15 днів з його пролонгації) є таким, що не підлягає до застосування.

Тобто, право нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору, з урахуванням пролонгації на 15 днів 01.05.2020, а тому, починаючи із зазначеної дати, нарахування процентів за користування кредитом не відповідає вимогам договору та закону.

Отже за період з дати укладення договору до 16.04.2020 проценти за користування кредитом становлять 5 250,00 грн, з 16.04.2020 до 05.01.2020 - 2362,50 грн (157,50 грн х 15 днів), що відповідає відомості про щоденні нарахування та погашення, та всього разом - 7612,50 грн.

Разом тим, відповідно до вищевказаної відомості, 16.04.2020 відповідачка частково погасила проценти за користування кредитом у сумі 1 995,00 грн та 02.06.2020 у сумі 495,00 грн, всього 2 490,00 грн. Таким чином, з урахуванням внесених платежів, до стягнення підлягають проценти в сумі 5 122,50 грн (7 612,50 2 490,00).

Вирішуючи спір між сторонами щодо неналежного виконання умов кредитного договору №1842338 від 17.03.2020 та обґрунтованості позовної вимоги про стягнення заборгованості за ним із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», суд надав об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду, а також визначив чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача, та дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами неналежного виконання умов договору з боку відповідачки, та, як наслідок, наявність порушеного права, що є підставою для прийняття судового.

Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що з ОСОБА_1 на користь позивача в порядку переуступки слід стягнути заборгованість за кредитним договором 1842338 від 17.03.2020 в сумі 12 560,00 грн, яка складається із тіла кредиту в сумі 6 038,00 грн, процентів за користування кредитом в сумі 5 122,50 грн, комісії за надання кредиту в сумі 1 400,00 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду; на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В обґрунтування розміру понесених витрат позивач надав копії таких документів: Договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, Акт №Д24295 про надання послуг від 14.04.2026, детальний опис наданих послуг до акту. Позивач просить стягнути судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, у розмірі 8000,00 гривень

А тому, витрати на правничу допомогу підлягають стягненню в сумі 4 753,75 грн із розрахунку: 12 560 *8000/21 137,80.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 1 582,05 грн із розрахунку: 12560,50 *2662,40/21137,80.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1842338 від 17.03.2020 в розмірі 12 560 (дванадцять тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 50 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 1 582 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят дві) гривні 05 копійок судового збору та 4 753 (чотири тисячі сімсот п`ятдесят три) гривні 75 копійок витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження юридичної особи: 79000, вул. Смаль-Стоцького 1, кор.28, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236. Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 . Повний текст рішення складено 06 липня 2026 року.

СуддяСвятослав АННИШИН