Ухвала суду № 137956128, 03.07.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6371/15-ц

(6/199/661/26)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Попружко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про видачу дубліката виконавчого листа у справі №199/6371/15 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі №199/6371/15 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви значив, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.12.2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором.

Зазначає, що згідно даних сайту Міністерства юстиції України, Автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру боржників, виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 де стягувачем є АТ КБ «Приватбанк» закриті, а виконавчі документи направлені поштовою кореспонденцією на адресу вул.Набережна Перемоги, буд.50.

Вказує, що при підготовці виконавчого документу для направлення до органів ДВС виконавчий документ було втрачено. Приміщення, де зберігались оригінали виконавчих документів, було знищено внаслідок ракетного обстрілу рф 05 жовтня 2025 року. Докази втрати виконавчого документа додає до заяви.

Також представник заявника просив поновити пропущений строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, який пропущений з поважних причинив, разом із цим у своєму клопотанні зазначив, що відсутні підстави для поновлення строку виконавчого листа до виконання, оскільки строк пред`явлення виконавчого листа до виконання на теперішній час ще не сплив, у зв`язку із дією воєнного стану, тому, просив суд видати дублікати виконавчих листів від 13.04.2016 року за вищевказаним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.12.2015 року у справі №199/6371/15.

У судове засідання сторони не з`явилися.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає не задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.12.2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором

13.04.2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» видано виконавчі листи з виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.12.2015 року у справі №199/6371/15-ц.

Згідно даних сайту Міністерства юстиції України, Автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру боржників, виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 де стягувачем є АТ КБ «Приватбанк» закриті, а виконавчі документи направлені поштовою кореспонденцією на адресу вул.Набережна Перемоги, буд.50.

Як вказує заявник, при підготовці виконавчого документу для направлення до органів ДВС виконавчий документ було втрачено. Приміщення, де зберігались оригінали виконавчих документів, було знищено внаслідок ракетного обстрілу рф 05 жовтня 2025 року. Докази втрати виконавчого документа додає до заяви.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження», згідно з пунктом 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно ч.1, ч.2, п.1 ч.4 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до п.п.17.4 п.1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа, вважається поданою у межах установленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє в задоволенні цієї заяви.

У заяві про видачу дубліката виконавчого документу АТ КБ «Приватбанк» вказує, що згідно п.10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Однак, суд звертає увагу, що виконавчий лист у цивільній справі №199/6371/15, був виданий Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська 13.04.2016 року, натомість воєнний стан на території України введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022.

Таким чином, з часу видачі Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська виконавчого листа у цивільній справі №199/6371/15, тобто з 13.04.2016 року, до дня введення на території України воєнного стану, тобто 24 лютого 2022 року, минуло більше шести років, внаслідок чого строк, встановлений ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», для пред`явлення до виконання вказаного виконавчого листа, з урахуванням неподання заявником доказів переривання такого строку, як станом на день введення на території України воєнного стану, так і станом на день звернення АТ КБ «Приватбанк» з даною заявою закінчився.

Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року по справі №196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: «аналіз пункту 17.4. розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року по справі №6-66/2011 (провадження № 61-8679св22) зроблено висновок, що: «дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено».

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не були виконані втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Отже, підставами для видачі дубліката виконавчого листа є, насамперед, доведеність втрати оригіналу виконавчого листа.

Заявник АТ КБ «Приватбанк» у заяві про видачу дубліката виконавчого документу стверджує, що при підготовці виконавчого документу для направлення до органів ДВС виконавчий документ було втрачено. Приміщення, де зберігались оригінали виконавчих документів, було знищено внаслідок ракетного обстрілу рф 05 жовтня 2025 року. Зазначає, що докази втрати виконавчого документа додає до заяви.

Однак, з доданих до заяви АТ КБ «Приватбанк» про видачу дублікату виконавчого листа вищевказаних документів не можливо встановити, що виконавчий документ був втрачений, та жодним чином не підтверджують такий факт, внаслідок чого твердження заявника про те, що докази втрати виконавчого документа додаються до заяви, є необгрунтованим та судом не приймається до уваги.

З викладеного вбачається, що заявник вказує лише на обставини, які свідчать виключно про відсутність у стягувача вищевказаного виконавчого листа.

У постанові Верховного Суду від 18 листопад 2020 року у справі №263/4331/18 зазначено, що сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 09 жовтня 2019 у справі №2-6471/06.

Однак, жодного доказу відсутності вказаного виконавчого листа на примусовому виконанні в органі державної виконавчої служби, матеріали справи не містять та заявником не надано.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.5 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що з матеріалів заяви об`єктивно неможливо встановити, що: обставини, за яких було втрачено виконавчий лист у цивільній справі №199/6371/15, оскільки відсутні належні та допустимі докази на підтвердження втрати виконавчого листа, у тому числі докази, які підтверджують факт знищення, внаслідок ракетного обстрілу рф 05 жовтня 2025 року, приміщення, де зберігались оригінали виконавчих документів та зберігання у цьому приміщенні вищевказаного виконавчого листа, як на цьому наголошує заявник; вказаний виконавчий лист не перебуває на примусовому виконанні; заявником не пропущено строк пред`явлення вказаного виконавчого листа до примусового виконання.

На необхідність встановлення судом обставин, за яких було втрачено виконавчий лист, та доказів, які надані банком на підтвердження втрати виконавчого листа, наголосив Верховний суд у постанові від 19 лютого 2025 року у справі №459/1524/16-ц.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1-3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви АТ КБ «ПриватБанк» про видачу дубліката виконавчого документу.

Керуючись ст. ст. 258, 260, 261, 354 ЦПК України, п. п. 17.4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про видачу дубліката виконавчого листа у справі №199/6371/15 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяті днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Якименко Л.Г.