Ухвала суду № 137955687, 06.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВА УХВАЛА

за результатом розгляду заяви

про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

06.07.2026м. ДніпроСправа № 904/9958/15 (904/7980/21)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Камші Н.М.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького МРУ Міністерства юстиції України Войтко Надії Володимирівни у виконавчому провадженні №77307748 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023

у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ-Прайм", м. Житомир

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія Майбутнє", м. Дніпро

та за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Дніпрі, м. Дніпро

про витребування майна банкрута з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ-Прайм" про витребування з чужого незаконного володіння на користь банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС" рухоме майно відповідно до договору №17/18-ТВК від 30.07.2018.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2021 позов задоволено, а саме:

- витребувано з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ-Прайм" на користь банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС" рухоме майно за списком, наведеним в резолютивні частині рішення, на загальну суму 329 756,22 грн.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ-Прайм" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС" витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 946,34 грн.

30.12.2021 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2021 господарським судом було видано відповідні накази.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 задоволено заяву ТОВ "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Лихопьока Д.П. про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2021 по справі № 904/9958/15 (904/7980/21), а саме: змінено спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2021 року по справі №904/9958/15 (904/7980/21) наступним шляхом: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ-Прайм" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС" суму в розмірі 329 756,22 грн.

15.11.2023 на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 господарським судом видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ-Прайм" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектноконструкторське виробниче підприємство МДС" суму в розмірі 329 756,22 грн.

У подальшому, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2025 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Ніко-Тайс" від 30.12.2024 про заміну сторони (стягувача) у справі № 904/9958/15 (904/7980/21) під час примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 по справі № 904/9958/15 (904/7980/21) з Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС" на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" та постановлено про заміну сторони (стягувача) у справі № 904/9958/15 (904/7980/21) під час примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 по справі №904/9958/15 (904/7980/21), виданого на примусове виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 по справі №904/9958/15 (904/7980/21), яка набрала законної сили - Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "Ніко-Тайс".

30.04.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Ніко-Тайс" надійшла скарга на дії державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького МРУ Міністерства юстиції України Войтко Надії Володимирівни у виконавчому провадженні № 77307748 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 у справі № 904/9958/15 (904/7980/21), в якій скаржник просить суд:

- визнати незаконними дії державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького МРУ Міністерства юстиції України Войтко Надії Володимирівни у виконавчому провадженні № 77307748 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 по справі № 904/9958/15 (904/7980/21), котрі виразились у винесені постанови від 28.04.2026 про повернення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 по справі №904/9958/15 (904/7980/21) стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження";

- скасувати постанову Богунського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького МРУ Міністерства юстиції України від 28.04.2026 про повернення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 по справі № 904/9958/15 (904/7980/21) стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Статтею 339-1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2026 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Ніко-Тайс" було задоволено, а саме:

- визнано незаконними дії державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького МРУ Міністерства юстиції України Войтко Надії Володимирівни у виконавчому провадженні № 77307748 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 по справі № 904/9958/15 (904/7980/21), котрі виразились у винесені постанови від 28.04.2026 про повернення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 по справі № 904/9958/15 (904/7980/21) стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження";

- скасовано постанову Богунського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького МРУ Міністерства юстиції України від 28.04.2026 про повернення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 по справі № 904/9958/15 (904/7980/21) стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

23.06.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Ніко-Тайс" надійшла заява про покладення на Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу. У даній заяві ТОВ Компанія "Ніко-Тайс" просить суд стягнути з відділу виконавчої служби на свою користь судові витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн. згідно з договором № 18-09-2025/3 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 18.09.2025.

За визначенням положень частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

З урахуванням того, що предметом розгляду поданої ТОВ Компанія "Ніко-Тайс" заяви є стягнення лише судових витрат щодо правничої допомоги, господарський суд вважав за необхідне прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Ніко-Тайс" про стягнення судових витрат на правничу допомогу до розгляду в порядку розгляду без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2026 постановлено наступне:

- прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Ніко-Тайс" про стягнення судових витрат на правничу допомогу;

- вирішено здійснювати розгляд заяви без виклику сторін за наявними матеріалами;

- запропоновано відділу державної виконавчої служби: надати відзив на подану заяву про розподіл судових витрат;

- роз`яснено учасникам судового процесу, що відповідно до частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

03.07.2026 до суду від Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов відзив на заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу, в якому державний виконавець просить залишити подану ТОВ Компанією "Ніко-Тайс" заяву про стягнення судових витрат у розмірі 13 000,00 грн. без задоволення та здійснювати розгляд заяви без участі представника відділу державної виконавчої служби.

Заперечуючи проти стягнення судових витрат на правничу допомогу державний виконавець посилається на таке: судові засідання проходили в режимі відеоконфенції та тривали незначний час, за результатом яких адвокат витратив на два судових засідання менше години; написання скарги на дії та/або бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадження щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу не містить складних правових питань, не потребує ретельного дослідження чинного законодавства; заявлена сума витрат не відповідає обсягу наданих послуг та складності справи (незначна кількість судових засідань, відсутність складних правових питань, типовий спір); справа, по якій адвокатом надано послуги, є справою незначної складності; складання адвокатом в межах даної справи документів не потребує значного часу, а отже такі послуги не є послугами значного обсягу. Державний виконавець виснує, що заявником не надано належних доказів та аргументів щодо доцільності стягнення судових витрат з виконавця, вважає вимогу про таке стягнення необґрунтованою та безпідставною.

Судом враховано, що заявником та державником виконавцем висловлена власна правова позиція з приводу поданої заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення заяви по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У п.п. 1,2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, які в силу вимог ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову покладаються на відповідача, у разі відмови в позові на позивача та у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.ч. 1-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Так, під час подання до суду скарги заявником у скарзі було зазначено, що докази на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані із врахуванням ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись вказаними положеннями закону, 23.06.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Ніко-Тайс" надійшла заява про покладення на Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу. У даній заяві ТОВ Компанія "Ніко-Тайс" просить стягнути з відділу виконавчої служби на свою користь судові витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн. згідно з договором № 18-09-2025/3 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 18.09.2025.

На підтвердження витрат на правничу допомогу заявником надано до суду:

- договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 18-09-2025/3 від 18.09.2025, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - замовник) та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем (далі - виконавець) (далі - договір) (а.с. 85-86 у томі 3);

- акт прийому-передачі документів від 18.09.2025 (а.с. 86, на звороті, у томі 3);

- акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 22.06.2026.

За умовами п. 1.1. договору виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, ТОВ "Ді-Прайм" (ідентифікаційний код 40889010) (далі - боржник) та Богунським ВДВС у місті Житомирі Центрального МРУ Міністерства юстиції України (м. Київ), котрі виникли у виконавчому провадженні №77307748 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 по справі № 904/9958/15 (904/7980/21), надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів Богунським ВДВС у місті Житомирі Центрального МРУ Міністерства юстиції України (м. Київ), направлених на примусове виконання наказу Господарського суду Одеської області від 15.11.2023 по справі № 904/9958/15 (904/7980/21) та стягнення із боржника безспірного розміру грошових коштів, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на дії та/або бездіяльність державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Центрального МРУ Міністерства юстиції України (м. Київ) у виконавчому провадженні № 77307748 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 у справі № 904/9958/15 (904/7980/21) при наявності підстав для такого заходу, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків виконавця за даним договором.

Відповідно до п. 1.2. договору правова допомога за договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.

Згідно з п. 1.3. договору сторони погодили, що відповідний перелік видів правової допомоги (послуг) згідно з умовами даного договору, є не остаточний, та може бути сторонами відповідно збільшено на власний розсуд та за необхідності. Повний та остаточний перелік виконаних робіт та наданих послуг за відповідний період їх виконання/здійснення визначається в акті здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання правової допомоги у відповідності до умов даного договору.

Відповідно до п. 1.4. договору виконавець виконує завдання передбачені даним договором на підставі наданих замовником ксерокопій документів, що відповідають оригіналам, при цьому все отримане має статус конфіденційної інформації.

Важливою умовою договору, що має вагоме значення для визначення розміру вартості послуг адвоката (гонорару) - є вимога замовника щодо забезпечення виконавцем найшвидшого виконання доручення, пріоритетність та першочерговість даної справи по відношенню до інших справ виконавця, яка обумовлює необхідність відмови виконавця від прийняття інших нових доручень від інших клієнтів та перегляду існуючого графіку завантаженості призначених до розгляду судових справ, де участь має приймати виконавець (п. 1.5. договору).

Згідно з п. 2.1 договору виконавець зобов`язаний:

- надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, ТОВ "Ді-Прайм" (ідентифікаційний код 40889010) (далі - боржник) та Богунським ВДВС у місті Житомирі Центрального МРУ Міністерства юстиції України (м. Київ), котрі виникли у виконавчому провадженні № 77307748 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 по справі № 904/9958/15 (904/7980/21), надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів Богунським ВДВС у місті Житомирі Центрального МРУ Міністерства юстиції України (м. Київ), направлених на примусове виконання наказу Господарського суду Одеської області від 15.11.2023 по справі № 904/9958/15 (904/7980/21) та стягнення із боржника безспірного розміру грошових коштів, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на дії та/або бездіяльність державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Центрального МРУ Міністерства юстиції України (м. Київ) у виконавчому провадженні № 77307748 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 у справі № 904/9958/15 (904/7980/21) при наявності підстав для такого заходу, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків виконавця за даним договором (п. 2.1.1. договору);

- надати правову допомогу, передбачену даним договором на високому професійному рівні та в порядку, передбаченому цим договором (п. 2.1.2. договору);

- забезпечити своєчасність вчинення необхідних юридичних та фактичних дій в межах предмету цього договору з урахуванням вимог чинного законодавства України (п. 2.1.3. договору);

- протягом 5-ти календарних днів після закінчення надання правової допомоги за цим договором підготувати, підписати та передати замовнику на підпис Акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги разом з іншими документами, що мають відношення до даного договору (п. 2.1.4. договору);

- у випадку отримання від замовника будь-яких документів та/або матеріалів в порядку, передбаченому п. 1.3. договору, забезпечити їх конфіденційність (як зазначено у п. 2.3 договору) та повернення замовнику в повному обсязі (п. 2.1.5. договору).

У п. 3.1. договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 1 800,00 грн. (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до пункту 1.1. договору). При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону.

Окремо, у пункті 3.1. договору, сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить:

- ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції - 1 800,00 грн.;

- судові засідання - 2 000,00 грн. за одне засідання (у випадку затримки часу призначеного слухання, тривалості очікування на початок призначеного до слухання судового засідання як наслідок витрати часу більше ніж година від дати призначеного початку судового засідання, відповідна участь у судовому засіданні становитиме 2 500,00 грн.);

- побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 1 800,00 грн./год.;

- витрати (квитки, добові тощо) - згідно з підтверджуючими документами.

Згідно з п. 3.2 договору замовник повинен здійснити сплату грошових коштів (виконання грошового зобов`язання) наступним чином: 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг, оплачуються протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення суду за результатами завершення розгляду судом справи № 904/9958/15 (904/7980/21) за скаргою замовника на дії та\або бездіяльність державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Центрального МРУ Міністерства юстиції України (м.Київ) у виконавчому провадженні № 77307748 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 у справі № 904/9958/15 (904/7980/21).

Відповідно до п. 3.8. договору сторони погодили та визначили, що розміром гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника, у відповідності до пункту 1.1., 2.1. договору) визначається на рівні до двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У подальшому, відповідно до Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 22.06.2026 адвокатом надано наступні послуги:

- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги ТОВ Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького МРУ Міністерства юстиції України Войтко Надії Володимирівни у виконавчому провадженні № 77307748 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 у справі № 904/9958/15 (904/7980/21). Підготовка щодо подання до Господарського суду Дніпропетровської області скарги ТОВ Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького МРУ Міністерства юстиції України Войтко Надії Володимирівни у виконавчому провадженні № 77307748 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 у справі № 904/9958/15 (904/7980/21) - (5 годин), із врахуванням наступного:

1) господарсько-процесуального законодавства, виконавчого та виконавчо-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу правовідносин між замовником, ТОВ "Ді-Прайм" (ідентифікаційний код 40889010) (далі - боржник) та Богунським ВДВС у місті Житомирі Центрального МРУ Міністерства юстиції України (м. Київ), котрі виникли у виконавчому провадженні № 77307748 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 по справі №904/9958/15 (904/7980/21), та зумовлені здійснення відповідного оскарження бездіяльності органу ДВС у зв`язку із порушенням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5, Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 за № 2432/5, тощо, котрі визначають та встановлюють порядок та строки вжиття заходів примусового виконання виконавчого документу;

2) здійснення аналізу та дослідження матеріалів (документів), що стосуються дій та/або бездіяльності державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького МРУ Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № 77307748 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 по справі № 904/9958/15 (904/7980/21), необхідності вжиття дій на виконання та до гримання приписів/положень, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та Інструкцією з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5, їх розміщення в АСВП;

3) здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження майнового стану боржника, наявністю у боржника різного роду майнових активів, можливості виконання виконавчого документу за рахунок виявленого майна (активів, тощо), використовуючи при цьому офіційні та/або достовірні бази даних, веб-ресурси та/або Інтернет посилання, тощо;

4) здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишенням без змін судової практики (правової позиції) різними судовими інстанціями, що стосуються дій та/або бездіяльності державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького МРУ Міністерства юстиції України Войтко Надії Володимирівни у виконавчому провадженні № 77307748 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 у справі № 904/9958/15 (904/7980/21) та знайшли своє відображення у поданій замовником відповідній скарзі дії державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького МРУ Міністерства юстиції України Войтко Надії Володимирівни у виконавчому провадженні №77307748 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 у справі № 904/9958/15 (904/7980/21);

- за участь у судовому засіданні, котре відбулось 28.05.2026 у справі № 904/9958/15 (904/7980/21) за скаргою ТОВ Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького МРУ Міністерства юстиції України Войтко Надії Володимирівни у виконавчому провадженні № 77307748 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 у справі №904/9958/15 (904/7980/21), а також надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, тощо - 2 000,00 грн.;

- за участь у судовому засіданні, котре відбулось 18.06.2026 у справі № 904/9958/15 (904/7980/21) за скаргою ТОВ Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького МРУ Міністерства юстиції України Войтко Надії Володимирівни у виконавчому провадженні № 77307748 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 у справі №904/9958/15 (904/7980/21), а також надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, тощо - 2 000,00 грн.

Умовами п. 2 акту здачі-приймання виконаних робіт визначено, що загальна вартість наданих послуг склала 13 000,00 грн.

При цьому у п. 2.1. акту здачі-приймання виконаних робіт зазначено, що на підставі пункту 3.1., 3.8. договору № 18-09-2025/3 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 18.09.2025, сторони погодили, що вартість однієї години правової допомоги/роботи складає 1 800,00 грн., кількість годин - 5, вартість участі у судовому засіданні - 2 000,00 грн., кількість судових засідань - 2.

Дослідивши документи та докази, які надані на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, ураховуючи правову природу цих документів, умов договору, сутність представництва у суді, з урахуванням заперечень державного виконавця, суд зазначає наступне.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Господарський суд також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Також частини четверта - шоста, сьома, дев`ята статті 129 ГПК України визначають випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123-130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У пункті 148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №686/5757/23 зазначено таке: "Велика Палата Верховного Суду наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи".

Таким чином, вирішуючи заяву/клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Суд, у контексті оцінки доказів, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія "Ніко-Тайс" на обґрунтування заяви, звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, зокрема, такого змісту:

- розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19);

- фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку;

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18;

- учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права;

- у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Суд також враховує, що згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, особа, яка понесла судові витрати, зокрема, під час апеляційного чи касаційного перегляду додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, має право на відшкодування таких витрат, що відповідатиме принципу господарського судочинства, передбаченому у пункті 12 частини третьої статті 2 ГПК України. Під час вирішення цього питання суд має керуватися критеріями, визначеними у частині п`ятій статті 126 та частині п`ятій статті 129 ГПК України. Інакше розуміння позбавить особу права на відшкодування понесених нею судових витрат у разі необґрунтованого оскарження іншим учасником справи додаткового судового рішення, що нівелюватиме значення такої засади судочинства, як відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

Господарський суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати заявника були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Судом враховано, що у матеріалах справи міститься відзив державного виконавця на заяву ТОВ Компанії "Ніко-Тайс", в якому він просить залишити подану заяву про стягнення судових витрат у розмірі 13 000,00 грн. без задоволення, посилаючись на таке: судові засідання проходили в режимі відеоконфенції та тривали незначний час, за результатом яких адвокат витратив на два судових засідання менше години; написання скарги на дії та/або бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадження щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу не містить складних правових питань, не потребує ретельного дослідження чинного законодавства; заявлена сума витрат не відповідає обсягу наданих послуг та складності справи (незначна кількість судових засідань, відсутність складних правових питань, типовий спір); справа, по якій адвокатом надано послуги, є справою незначної складності; складання адвокатом в межах даної справи документів не потребує значного часу, а отже такі послуги не є послугами значного обсягу. Державний виконавець виснує, що заявником не надано належних доказів та аргументів щодо доцільності стягнення судових витрат з виконавця, вважає вимогу про таке стягнення необґрунтованою та безпідставною.

Також судом встановлено, що за наявною у відкритому доступі інформацією в Єдиному державному реєстрі судових рішень ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" є безпосереднім учасником численних судових спорів щодо визнання незаконними дій та актів державних і приватних виконавців, а стягнення витрат на адвокатські послуги є систематичним.

За викладеного можна прийти до висновку про те, що така участь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" у багатьох справах свідчить не лише про системність, але й про обізнаність представників заявника із наявною судовою практикою. Зазначена категорія справ не є складною та не потребує додаткового часу на ознайомлення з судовою практикою та підготовку відповідних процесуальних рішень.

При цьому суд звертає увагу на те, що процедура стягнення витрат на правову допомогу не може використовуватися як інститут безпідставного збагачення та як інститут покарання за недобросовісну процесуальну поведінку одного з учасників провадження, оскільки таке стягнення не переслідуватиме легітимну мету та не відповідатиме процесуальній суті передбаченої положеннями ГПК України компенсації таких витрат (подібна позиція викладена в додаткових постановах Верховного Суду від 03.12.2024 у справі № 908/314/18, від 12.12.2024 у справі № 920/882/23(920/234/19), від 26.11.2024 у справі № 922/1792/24, від 19.11.2024 у справі № 873/103/24).

Судом були дослідженні подані до суду заявником пояснення із посиланням на практику Верховного суду із зазначенням про зміну позиції щодо стягнення судових витрат за участю ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", однак суд критично оцінив такі пояснення, оскільки більшість вказаних у поясненнях постанов не є подібними за характером правовідносин, зокрема, справи були розглянуті за участю інших учасників спору, або іншого предмета розгляду або розгляд відбувався в інших інстанціях (апеляційній/касаційній).

Водночас суд погоджується з доводами державного виконавця про те, що юридична кваліфікація правовідносин у цій справі не є складною, зважаючи на численну кількість поданих ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" скарг на дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби в інших справах, наявна схожість наданих послуг та доказів на їх виконання, тому вимоги заявника про стягнення з державного виконавця загальної суми судових витрат на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн. не відповідають критерію реальності, розумності та справедливості.

З огляду на викладене, враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом Грищенком О.М. послуг ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" згідно із поданою до суду заявою, а також зважаючи на доводи державного виконавця, які викладені у відзиві на заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", виходячи з критерію реальності та розумності розміру цих витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" та про необхідність покладення на відділ державної виконавчої служби судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених заявником, в сумі 7 000,00 грн., відмовивши в решті заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/9958/15 (904/7980/21) - задовольнити частково.

Стягнути з Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (10014, м.Житомир, Корольова С.П. майдан, будинок 3/14; ідентифікаційний код 35021511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд.40, оф. 315; ідентифікаційний код 38039872) 7 000,00 грн. - судових витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 06.07.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повна додаткова ухвала складена - 06.07.2026.

Суддя Н.М. Камша