Рішення № 137954819, 06.07.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/1543/26 Єдиний унікальний № 748/1718/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06 липня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Хоменко Л.В.,

секретаря Зеленської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 00-10235713 від 01 березня 2025 року в розмірі 11 244 грн. 96 коп., судовий збір у сумі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 7 000 грн. 00 коп.

Вимоги обгрунтовує тим, що 01 березня 2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» було укладено вказаний кредитний договір у електронній формі, підписаний позичальником за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, за умовами якого товариство перерахувало відповідачу на його банківську карту грошові кошти в сумі 7 200 грн., цим самим виконавши свої фінансові зобов`язання, а відповідач зобов`язувався повернути кредит, сплатити комісію в розмірі 1 440 грн. 00 коп., відсотки за його користування в порядку та строки, визначені договором. 18 вересня 2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 18092025-МК/ЮнітКапітал, у відповідності до умов якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ «МАКС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 18 вересня 2025 року до Договору факторингу №144082025-М/ЄАПБ від 18 вересня 2025 року, ТОВ «ФК « ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 14 124 грн. 96 коп., з яких: 8 064 грн. 00 коп. - залишок по тілу кредиту; 3 180 грн. 96 коп. - залишок по відсоткам; 2 880 грн. 00 коп. - штрафні санкції згідно умов договору. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 18 вересня 2025 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. В зв`язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» суму заборгованості за кредитним договором № 00-10235713 в розмірі 14 124 грн. 96 коп. та понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 08 червня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, оскільки позивач проти винесення заочного рішення не заперечував.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем укладено кредитний договір № 00-10235713, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти в сумі 7 200 грн. 00 коп., строком на 360 днів, що закінчується 24 лютого 2026 року (пп.1.2, 1.3 Договору) з визначенням стадартної процентної ставки 0,94% в день та застосування в межах строку кредиту (пп.1.5.1Договору), знижена процентна ставка 0,65% від суми кредиту в день, яка застосовується в перші 15 днів користування кредитом, а також за умови сплати платежу у встановленому Графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою періодичною датою - 16 березня 2025 року (п.1.5.2 Договору), одноразова комісія за надання кредиту у сумі 1 440 грн. 00 коп. (п.1.6 Договору). Крім того, позичальник зобов`язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме на 16 березня 2025 року та на кожний 15 день після цієї дати (п. 1.4 Договору) (а.с. 9-13).

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, Кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов`язок кредитодавця надати кредит та обов`язок позичальника його повернути та сплатити проценти за користування ним.

Приймаючи умови кредитного договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Договір укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції, а також підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «52216». Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Відповідно до п. 2.10 Розділу 2 Кредитного договору, сума кредиту 7 200 грн. перераховується Кредитодавцем на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Невід`ємною частиною цього Договору є Графік платежів - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором, розрахована, виходячи з припущення, що Позичальник виконає свої обов`язки по поверненню Кредиту та оплати процентів, Комісії за надання кредиту на умовах та у строки, визначені в Договорі. (п. 7.21. Кредитного договору), який також підписаний відповідачем накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «79314» який був надісланий на номер моб. телефону НОМЕР_2 01 березня 2025 року о 09:26:21 год. та введений відповідачем 01 березня 2025 року о 09:26:34 год.

Крім того, відповідач підписав накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «49762» Паспорт споживчого кредиту (а.с. 20-21).

Відповідно до інформації ТОВ «МАКС КРЕДИТ», ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-10235713 від 01 березня 2025 року через ТОВ «ПрофітГід» первісний кредитор перерахував кошти у сумі 7 200 грн. 00 коп. на номер платіжної картки отримувача НОМЕР_1 , емітентом платіжної картки отримувача є MONOBANK, номер транзакції 44081-40010-45554, номер платіжної інструкції 130851972 (а.с. 23-24).

З наданого на запит суду повідомлення від АТ «Універсал Банк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 01 березня 2025 року зараховано грошові кошти на суму 7 200 грн. 00 коп.

Згідно з детальним розрахунком заборгованості первісного кредитора за договором № 00-10235713 від 01 березня 2025 року розмір заборгованості відповідача станом на 18 вересня 2025 року становить 14 124 грн. 96 коп., з яких: 7 200 грн. 00 коп. - залишок по тілу кредиту; 864 грн. 00 коп. - заборгованості за комісіями; 3 180 грн. 96 коп. - залишок по відсоткам; 2 880 грн. 00 коп. - штрафні санкції згідно умов договору. (а.с. 43).

18 вересня 2025 року між первісним кредитором та позивачем укладено Договір факторингу № 18092025-МК/ЮнітКапітал, за яким ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 33-38).

18 вересня 2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників до Договору факторингу № 18092025-МК/ЮнітКапітал від 18 вересня 2025 року. (а.с. 41).

Згідно Платіжної інструкції №608 від 25 вересня 2025 року, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» сплатило 1 469 856 грн. 21 коп. на користь ТОВ «МАКС КРЕДИТ» за відступлення права вимоги за Договором факторингу № 18092025-МК/ЮнітКапітал від 18 вересня 2025 року. (а.с. 20).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу від 18 вересня 2025 року № 18092025-МК/ЮнітКапітал загальна сума заборгованості за кредитним договором відповідача становить 14 124 грн. 96 коп., з яких: 8 064 грн. 00 коп. - залишок по тілу кредиту; 3 180 грн. 96 коп. - залишок по відсоткам; 2 880 грн. 00 коп. - штрафні санкції згідно умов договору. (а.с. 39).

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611, 625 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.

За приписами ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги

Згідно зі ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги; правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою, що передбачено ч.1 ст. 512 ЦК України.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, що визначено ст. 638 ЦК України.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості не спростований відповідачем в установленому законом порядку, вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем, а в подальшому договору факторингу між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», за яким ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до боржників ТОВ «МАКС КРЕДИТ», вказаних у реєстрі боржників.

При цьому, ТОВ «МАКС КРЕДИТ» належним чином виконало свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обов`язки за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач вказує, що первісним кредитором надано відповідачу кредитні кошти, однак останній не виконував належним чином зобов`язань щодо повернення коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка складається з залишку по тілу кредиту в розмірі 8 064 грн. 00 коп. та залишку по відсоткам в розмірі 3 180 грн. 96 коп., на підтвердження чого надав розрахунки заборгованості за кредитними договорами.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку про те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки передбачені договорами належним чином не виконав.

Крім того, позивач у позовній заяви просить стягнути з відповідача неустойку (штрафні санкції) у розмірі 2 880 грн. 00 коп.

Щодо стягнення з відповідача неустойки суд зазначає таке.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов`язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов`язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов`язання, так і після, але до виконання тих зобов`язань, які виникли на його підставі.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Згідно п. 6.4. розділу 6 кредитного договору, у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за Договором, кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу у визначеному Договором порядку та розмірі.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Відповідно до п.18 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження№ 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи наведені обставини та норми Закону, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Отже, вирішуючи спір, суд, оцінивши надані сторонами докази та встановивши, що відповідач своєчасно не виконав, взяті на себе грошові зобов`язання, не сплатив заборгованість за укладеним ним договором, ні новому, ні попередньому кредитору, у зв`язку із чим утворилась заборгованість, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 00-10235713 від 01 березня 2025 року в розмірі 11 244 грн. 96 коп., з яких: 8 064 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 180 грн. 96 коп. - сума заборгованості за відсотками. А отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити наступне.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 7 000 грн. 00 коп.

На підтвердження надання правничої допомоги та визначеного розміру на її оплату, до матеріалів справи, долучено копії таких документів: договір про надання правової допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року (а.с. 45-46), додаткова угода №25771373103 до договору про надання правової допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року (а.с. 47), акт прийому-передачі наданих послуг від 17 березня 2026 року, згідно якого сума наданих послуг складає 7 000 грн. (а.с. 48). Загальна вартість наданих послуг згідно розрахунку позивача становить 7 000 грн. 00 коп.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 02.12.2020 року у справі №317/1209/19, від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані стороною позивача документи є належними та достатніми доказами на підтвердження витрат, які позивач поніс на оплату професійної правничої допомоги у цій справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Верховний Суд у постанові від 25 липня 2023 року у справі №340/4492/22 прийшов до висновку, що наявність або відсутність заперечень процесуального опонента проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для розв`язання питання про співмірність судових витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування. Водночас, це не впливає на обов`язок перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим критеріям.

З урахуванням встановлених обставин, на думку суду у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000 грн., не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів п. 4 ч. 4 ст. 137 ЦПК України та є не співмірним з огляду на те, що предмет спору в цій справі не є складним, та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними, розгляд справи відбувся у спрощеному провадженні, та представником позивача було подано клопотання про розгляд справи без його участі, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правову допомогу у розмірі 4 000 грн. 00 коп., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 119 грн. 54 коп. (79,61% від 2 662 грн. 40 коп.) судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 247,258-259,263-265,280-282 ЦПК України, ст.512,514,526,530,546,1048-1050,1082 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, ЄДРПОУ 43541163, рахунок: НОМЕР_5 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352, МФО: 322001) заборгованість за кредитним договором № 00-10235713 від 01 березня 2025 року у розмірі 11 244 (одинадцять тисяч двісті сорок чотири) грн. 96 (дев`яносто шість) коп.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, ЄДРПОУ 43541163, рахунок: НОМЕР_5 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352, МФО: 322001) 2 119 грн. 54 коп. в рахунок сплаченого судового збору та 4 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, ЄДРПОУ: 43541163, рахунок: НОМЕР_5 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352, МФО: 32200.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто Чернігівським районним судом за письмовою заявою відповідача. Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Хоменко Л.В.