Ухвала суду № 137951915, 02.07.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4345/26

Провадження № 1-кс/279/827/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м.Коростень

Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчого Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростень клопотання слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12026060490000266 від 06.05.2026 року за ч.3 ст.332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12026060490000266 від 06.05.2026 року за ч.3 ст.332 України запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_5 , достовірно знаючи про те, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався Указом Президента України, а останній раз Указом Президента України № 4857-ІХ (затверджений відповідним Законом від 30.04.2026), яким дію воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб, та відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на період дії правового режиму воєнного стану, чоловікам - громадянам України віком від 18 до 60 років, а також жінкам військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військових, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у порушення вищевказаних нормативно-правових актів, переслідуючи корисливий мотив і мету, направлену на особисте збагачення, а саме отримання грошової винагороди сприяв у незаконному перетині через державний кордон України до Республіки Румунії громадян України призовного віку. Зокрема, встановлено, що ОСОБА_5 29 червня 2026 року за допомогою власного мобільного телефону зв`язався з невстановленою досудовим розслідуванням особою, який запропонував ОСОБА_5 проїхати на територію контрольованого прикордонного району Коростенського району Житомирської області, а саме в місто Коростень Житомирської області з метою сприяння незаконному переправлення осіб через державний кордон України, за попередньою змовою групою осіб, шляхом наданням засобів та усунення перешкод, а саме шляхом перевезення в м. Яремче Надвірнянського району Івано-Франківської області для подальшого переправлення громадян України призовного віку через державний кордон України до Республіки Румунії, на що ОСОБА_5 погодився. У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 29.06.2026 близько 19 години зателефонував ОСОБА_10 та повідомив про те, що він обізнаний про наміри незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_10 та необхідність забрати останнього поблизу приміщення магазину АТБ-маркет, що за адресою: вул. Сосновського 36, м. Коростень Житомирської області від невстановленої досудовим розслідуванням особи та вказав ОСОБА_10 про те, що 30.06.2026 близько 09 години 00 хвилин ОСОБА_5 буде здійснено виїзд з міста Київ в напрямку міста Коростень Житомирської області, де мав забрати ОСОБА_10 . 30.06.2026 ОСОБА_5 на транспортному засобі автомобілі марки «Renault Megane» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який перебував в його користуванні, здійснив поїздку в місто Коростень Житомирської області, куди прибув близько 11 години 16 хвилин, де на проїзній частині вулиці Сосновського в м.Коростень зустрів ОСОБА_10 та надав останньому вказівку сісти на заднє сидіння автомобіля, перевірив наявність особистих документів ОСОБА_10 , які потрібні для перетину державного кордону і наявність у останнього грошових коштів в розмірі 4400 доларів США. У подальшому, коли ОСОБА_5 та ОСОБА_10 знаходились в салоні автомобіля, ОСОБА_5 розпочав рух в напрямку державного кордону України, а саме міста м.Яремче Надвірнянського району Івано-Франківської області через вулицю Грушевського в місті Коростень Житомирської області та в подальшому зупинився на проїзній частині вулиці Грушевського поблизу будинку №74 в місті Коростень Житомирської області для отримання грошової винагороди в сумі 500 доларів США та повідомив ОСОБА_10 про те, що по прибуттю в м.Яремче останній має заплатити ще 200 доларів США ОСОБА_5 , на що ОСОБА_10 погодився та передав грошові кошти ОСОБА_5 в розмірі 500 доларів США, після чого останній, був відразу зупинений та затриманий працівниками Управління стратегічних розслідувань в Житомирській області Департаменту стратегічних розслідувань спільно з працівниками загону з оперативно- розшукової діяльності - Головного оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 та працівників корпусу оперативно-раптової дії (КОРД).

Своїми умисними діями, направленими на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприянні у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, наданням порад, вказівок, засобів та усуненням перешкод, вчиненими з корисливих мотивів, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 332 КК України.

По даному факту 06.05.2026 слідчим відділенням Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026060490000266 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. З ст. 332 КК України.

30.06.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 30 червня 2026 року повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 332 КК України.

Посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушень, а такожризиків, передбачених п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, орган досудового розслідування вважає, що жоден більш м`який запобіжний захід, передбачений ст.176 КПК України, не забезпечить належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків та спробам останнього перешкоджати досудовому розслідуванню.

Розгляд клопотання на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді переданий ОСОБА_1 .

Слідчий та прокурор у судовому засіданні клопотання підтримали з підстав, викладених у ньому. Слідчий зазначив, що відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР 06.05.2026 року. До вказаного провадження до конфіденційного співробітництва був залучений ОСОБА_10 , який виконувала роль пасажира, повідомив ОСОБА_5 , що має намір незаконного переміщення через кордон та просив доставити його до м.Яремче, а також запитував порад, як необхідно діяти у разі зупинки у прикордонних районах, на що ОСОБА_5 погодився, отримав попередньо обумовлену суму коштів, схожих на 500 доларів США. Вказані обставини підтверджуються, зокрема протоколами НСРД аудіоконтролю, протоколом огляду місця події, протоколом обшуку, протоколом огляду речей і документів, які долучені до матеріалів клопотання. Отже, ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, існують ризики, передбачені п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема підозрюваний, знаючи про покарання, яке може бути застосовано до нього у разі встановлення вини, може переховуватися та ухилятися від явки до органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Також існує ризик незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки злочин був вчинений з корисних мотивів.

Підозрюваний ОСОБА_5 свою причетність та вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, повідомив, що працює неофіційно перевізником, отримав від диспетчера замовлення на перевезення пасажира до м.Яремче, здійснив посадку чоловіка у м.Коростень. Знаючи, що є випадки, коли пасажири не розраховуються за поїздку, наперед попросив здійснити розрахунок у сумі 500 доларів США, але був затриманий працівниками правоохоронних органів. Просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_6 зазначив, що клопотання є необґрунтованим, слідчим та прокурором не доведено неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, ризики не доведені відповідними доказами, вказані лише формально. Акцентував увагу на тому, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, не судимий, працевлаштований не офіційно, має пенсійне забезпечення, на утриманні є неповнолітня дитина. Просив врахувати вказані обставини та застосувати до підозрюваного цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши думку слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, перевіривши доводи клопотання долученими до нього доказами, слідчий суддя дійшов до таких висновків

Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжних заходів згідно ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до, зокрема, раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачаного ч.3 ст.332КК УКраїни, яке відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Також встановлена наявність ризиків, передбачених п.1,3,4,5 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування підозрюваного від досудового розслідування та суду, оскільки знаючи про суворість покарання, яке може бути застосовано до нього у разі встановлення вини, ОСОБА_5 може ухилятися від явки до органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Зазначені обставини, на переконання слідчого судді, самі по собі можуть бути спонукаючим мотивом та приводом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від покарання у разі засудження його до позбавлення волі.

Ризик незаконно впливати на свідків оцінюється слідчим суддею як реальний, оскільки свідки в даному кримінальному провадженні судом не допитувалися, а з огляду на принцип безпосередності дослідження доказів судом, є ризик викривлення їх показань, та, як наслідок, недосягнення завдань кримінального провадження.

Слідчим суддею врахований також ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, оскільки злочин, в якому підозрюється вчинений особою з корисливих мотивів.

З огляду на викладене, слідчий суддя відхиляє доводи захисника про недоведеність ризиків, оскільки при їх оцінці з урахуванням специфіки кримінального правопорушення, особи підозрюваного, інших обставин слід виходити з припущення, що підозрюваний може здійснити дії, що перешкоджатимуть кримінальному провадженню, або ухилитися від слідства та суду. Це означає, що при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, суд має враховувати потенційну можливість підозрюваного або обвинуваченого впливати на свідків, переховуватися від слідства, або продовжувати злочинну діяльність.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наведені слідчим і прокурором аргументи та інформація, отримана слідчим суддею з долучених до клопотання документів, а також пояснень учасників провадження, свідчать, на переконання слідчого судді, про обґрунтованість клопотання та існування підстав для застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на початковому етапі досудового розслідування не запобігатиме ризикам, встановленим в судовому засіданні, та не сприятиме виконанню завдань кримінального провадження.

Оцінивши в сукупності всі обставини, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У зв`язку з наведеним, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого слід задовольнити, а саме застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів у межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем, учасником бойових дій, пенсіонером за вислугою років, виключений з військового обліку, раніше не судимий, є внутрішньо переміщеною особою, міцних соціальних зв`язків не має, зі слів підозрюваного має на утриманні неповнолітню дитину, дійшов висновку, що визначення застави у мінімальному розмірі, передбаченого п.2 ч.5 ст.182 КПК України, а саме 20 прожиткових мінімумів для працездатної особи, буде необхідним і достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання ризикам,зазначеним у ст.177 КПК України.

Керуючись ст. 177, 178, 182,183, 184, 193, 194, 197,205, 395 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 27 серпня 2026 року включно.

Визначити заставу у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.

Застава може бути внесена на депозитний рахунок суду :

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA678201720355249002000000277 з призначенням платежу "застава ПІБ особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу".

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту де проживає, без дозволу прокурора, суду;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Строк дії обов`язків у разі внесення застави - два місяці з дня внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали по 27 серпня 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору, направити уповноваженій особі місця попереднього ув`язнення.

Слідчий суддя ОСОБА_11