Постанова № 137951911, 03.07.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/414/24

1-кп/279/167/26

У Х В А Л А

іменем України

03 липня 2026 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12023060490000735 від 08.09.2023 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст.185 ч.4 КК України.

Відповідно до обвинувального акту, 04.09.2023 близько 13 год 02 хв ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що на території України у зв`язку з військовою агресією рф введено воєнний стан, перебував в магазині «ЄвроСекондХенд» за адресою: вул. Базарна площа, 22А м. Коростень, та помітив мобільний телефон, що лежав на стільці в приміщенні магазину і цей момент у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна. В цей же день та -час, скориставшись відсутністю поблизу власника, пересвідчившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаться непоміченими для сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, взяв мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 8» (M1908C3IG) вартістю 3000 грн., в чохлі чорного кольору типу «книжка» вартістю 79,73 грн. в якому знаходилась картка пам`яті марки «Kingston» ємністю 32 Gb вартістю 133,33 грн., який поклав до своєї сумки, після чого з викраденим майном місце вчинення злочину покинув, чим заподіяв матеріального збитку потерпілій ОСОБА_6 на загальну суму 3213 грн. 06 коп.

Ухвалою суду від 22.10.2025 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки на виклики до суду не з`являвся, про причини неявки не повідомляв, місце його перебування було невідоме, що дало змогу суду дійти висновку про те, що обвинувачений переховується від суду та є підставою для оголошення його в розшук, тобто порушив обов`язок, передбачений ст.42 ч.7 п.1 КПК України, ухилявся від суду.

Ухвалою суду від 26.03.2026 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

03.07.2026 року ОСОБА_4 було доставлено до суду.

В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання на час розгляду кримінального провадження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те,що причетність ОСОБА_4 до вчинення ним кримінального правопорушення є достатньою для застосування щодо нього даного запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед судом покладених на нього процесуальний обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України.Обвинувачений тривалий час переховується від суду, шляхом систематичного неприбуття на виклики суду, переховується від службових осіб Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області при виконанні ними примусових приводів стосовно нього. Судовий розгляд даного провадження триває більше 2-х років. При цьому, з часу надходження обвинувального акту до суду судовий розгляд фактично не розпочато (підготовче судове засідання не проведено), оскільки обвинувачений жодного разу не з`являвся до суду. ОСОБА_4 почав ухилятись від виконання свої обов`язків ще будучи підозрюваним у провадженні та до нього багаторазово застосовувались примусові приводи з метою забезпечення його явки до слідчого, а в подальшому - до суду (ухвали Коростенського міськрайонного суду від 28.12.2023, 03.01.2024, 04.03.2024, 03.02.2025, 06.03.2025, 05.05.2025). Також, у зв`язку з переховуванням ОСОБА_4 від суду, відсутності даних про його фактичне місце проживання, ухвалою Коростенського міськрайонного суду обвинувачений оголошений у розшук. Обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як вину в інкримінованому йому злочині, який є тяжким, не визнає, висловлює погрози в бік потерпілої, свідків.

Одночасно прокурором подано клопотання про проведення судової психіатричної експертизи для визначення психічного стану обвинуваченого, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.

Сторона захисту заперечила проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні суспільні інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обгрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення яке, відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, за ч. 4 ст. 185 КК України законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_4 тривалий час переховується від суду, шляхом систематичного неприбуття на виклики суду, переховується від службових осіб Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області при виконанні ними примусових приводів стосовно нього. Судовий розгляд даного провадження триває більше 2-х років. При цьому, з часу надходження обвинувального акту до суду судовий розгляд фактично не розпочато (підготовче судове засідання не проведено), оскільки обвинувачений жодного разу не з`являвся до суду. До обвинуваченого багаторазово застосовувались примусові приводи з метою забезпечення його явки до суду (ухвали Коростенського міськрайонного суду від 28.12.2023, 03.01.2024, 04.03.2024, 03.02.2025, 06.03.2025, 05.05.2025). Також, у зв`язку з переховуванням ОСОБА_4 від суду, відсутності даних про його фактичне місце проживання, ухвалою Коростенського міськрайонного суду обвинувачений оголошений у розшук.

В судовому засіданні під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 прокурором доведено існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вину в інкримінованому йому злочині, який є тяжким, не визнає, висловлює відкриті погрози в бік потерпілої, свідків. Перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, зможе за допомогою примусу, змовлянь впливати на потерпілого, свідків, які не допитані судом, щоб останні змінили покази.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, дані про його особу: не має постійного місця роботи, не має джерела доходів, не має міцних соціальних зв`язків, перебування останнього у розшуку (переховування від суду), можливість незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні з метою зміни останніми своїх показів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, ухилення від виконання своїх процесуальних обов`язків, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вказані обставини свідчать про наявністьризиків, передбачених п.п. 1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України.

Зважаючи на необхідність виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України, строком на шістдесят діб.

Відповідно до положень ст. 182 ч. 5 п. 2; 183 ч. 3 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначає заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, що становить 66560грн..

За вище вказаних обставин клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.176-178,183,193,194, 196,197 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 31.08.2026 включно та визначити заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатний осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою у строк дії ухвали на відповідний депозитний рахунок: отримувач ТУ ДСАУ в Житомирській області.

3 моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок UA758201720355229001500000277, одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172, банк отримувача ДКС України м.Київ, з призначенням платежу: «вказувати хто платник і за що плата, № справи, суд, що виносить рішення».

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:

-прибувати до суду за кожною вимогою;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

-не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває (м. Коростень Житомирської області);

-заборонити спілкуватися зі свідками, іншими особами у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до слідчого свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі внесення застави підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала в частині запобіжного заходу діє до 31 серпня 2026 року.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, направити уповноваженій особі місця ув`язнення.

Здійснення доставки ОСОБА_4 до місця попереднього ув`язнення покласти на уповноважених осіб Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області/Роті конвойної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня отримання копії ухвали, що не зупиняє її виконання.

Суддя: ОСОБА_1