Рішення № 137950898, 02.07.2026, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 487/2609/26

Провадження № 2/483/595/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Рак Л.М.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В :

12 травня 2026 року з Заводського районного суду м. Миколаєва до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла вказана цивільна справа в порядку ст.ст. 31, 32 ЦПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (далі ТОВ «СВЕА ФІНАНС») звернулося до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом про стягнення заборгованості за кредитними договорами з ОСОБА_1 . Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 23 грудня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА») та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5194845, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало позичальниці кредит в гривні в розмірі 11200 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надано строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 0,95 % на день, разова комісія 1120 грн. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальниці грошові кошти 11200 грн. шляхом їх перерахування на картку позичальниці № НОМЕР_1 , яку позичальниця вказала при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України. 29 липня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір Факторингу № 01.02-27/25, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», визначеними в Реєстрі боржників, в т.ч. і за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5194845 від 23 грудня 2024 року у розмірі 41221 грн. 60 коп., з яких: 11200 грн. заборгованість за сумою кредиту, 23301 грн. 60 коп. заборгованість по відсотках, 5600 грн. пеня, штраф, 1120 грн. комісія.

Крім того, 26 грудня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (далі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ») та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1981919 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до якого позивач надав відповідачці кредит у гривні в розмірі 1500 грн., а відповідачка зобов`язалася одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надано строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становила 1 % в день, яка застосовується у межах строку кредиту. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав та надав відповідачці грошові кошти шляхом їх перерахування на її картку № НОМЕР_2 , яку відповідачка вказала при оформленні кредиту. 28 липня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» і ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір Факторингу № 01.02-25/25, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги, а новий кредитор набув право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», визначеними в Реєстрі боржників, в тому числі і за договором № 1981919 від 26 грудня 2024 року у розмірі 7044 грн. 99 коп., з яких: 1499 грн. 99 коп. заборгованість по тілу, 2895 грн. заборгованість по відсотках, 2650 грн. пеня.

Посилаючись на викладене, а також на те, що відповідачка не виконує своїх обов`язків з повернення кредитів по вказаним договорам, представник позивача просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 48266 грн. 59 коп. та крім того стягнути з відповідачки сплачений судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача до позовної заяви додав клопотання в якому просив розглядати справу за відсутності представника позивача та при ухваленні заочного рішення по справі, представник позивача, не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у порядку, передбаченому п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 3 ст. 131 ЦПК України, до суду не з`явилася, про причини своєї неявки не повідомила.

Суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.

Дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що 23 грудня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5194845, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1.1, 1.3, 1.4, 1.4.1 Кредитного договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало позичальниці ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 11200 грн., а клієнт зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надано строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 0,95 % на день, комісія за надання кредиту 1120 грн. (а.с. 10-24).

Кредитні кошти у розмірі 11200 грн. були перераховані через компанію ТОВ «ПЕЙТЕК» згідно транзакції 7ad7c964-d5b8-4efd-af2f-e2456ac6dadf від 23 грудня 2024 року на № рахунку/картки НОМЕР_3 (а.с. 42).

Відповідно до розрахунку заборгованості сума заборгованості за вказаним вище договором № 5194845 від 23 грудня 2024 року становить 41221 грн. 60 коп., з яких: 11200 грн. заборгованість за сумою кредиту, 23301 грн. 60 коп. заборгованість по відсотках, 5600 грн. пеня, штраф, 1120 грн. - комісія (а.с. 38-41).

29 липня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір Факторингу № 01.02-27/25, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», визначеними в Реєстрі боржників, в т.ч. і за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5194845 від 23 грудня 2024 року у розмірі 41221 грн. 60 коп. (а.с. 43-56).

Крім того, 26 грудня 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1981919 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1.2, 1.3, 1.5.1 Кредитного договору, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надало позичальниці ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 1500 грн., а відповідачка зобов`язалася одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надано строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становила 1 % в день, яка застосовується у межах строку кредиту (а.с. 57-64).

Кредитні кошти у розмірі 1500 грн. були перераховані через компанію ТОВ «Універсальні платіжні рішення» згідно транзакції 607381763 від 26 грудня 2024 року на № рахунку/картки НОМЕР_2 (а.с. 81).

Відповідно до розрахунку заборгованості сума заборгованості за вказаним вище договором № 1981919 від 26 грудня 2024 року становить 7044 грн. 99 коп., з яких: 1499 грн. 99 коп. заборгованість по тілу кредиту, 2895 грн. заборгованість по відсотках, 2650 грн. пеня (а.с. 77-80).

28 липня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» і ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір Факторингу № 01.02-25/25, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги, а новий кредитор набув право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», визначеними в Реєстрі боржників, в тому числі і за договором № 1981919 від 26 грудня 2024 року у розмірі 7044 грн. 99 коп. (а.с. 82-97).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст.ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник згідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, стаття 1050 ЦК України зобов`язує його сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Оскільки відповідачка взяті на себе зобов`язання не виконує, заборгованість не погашає, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами за основною сумою боргу, відсотками та комісією.

Разом з тим, щодо стягнення з відповідачки пені, штрафу в розмір 5600 грн. за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5194845 від 23 грудня 2024 року та пені в розмірі 2650 грн. за договором № 1981919 про надання споживчого кредиту від 26 грудня 2024 року, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 лютого 2022 року Указом Президента України Володимира Зеленського № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України на 30 діб, строк якого Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» неодноразово було продовжено та він триває дотепер.

Таким чином, враховуючи викладене, цивільний позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 35621 грн. 60 коп. в рахунок заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5194845 від 23 грудня 2024 року та в розмірі 4394 грн. 99 коп. в рахунок заборгованості за договором № 1981919 про надання споживчого кредиту від 26 грудня 2024 року

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат до задоволених вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2207 грн. 33 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 37616221,

- в рахунок заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5194845 від 23 грудня 2024 року 35621 (тридцять п`ять тисяч шістсот двадцять одну) гривню 60 копійок, з яких: 11200 грн. заборгованість за сумою кредиту, 23301 грн. 60 коп. заборгованість по відсотках, 1120 грн. комісія;

- в рахунок заборгованості за договором № 1981919 про надання споживчого кредиту від 26 грудня 2024 року 4394 (чотири тисячі триста дев`яносто чотири) гривні 99 копійок, з яких: 1499 грн. 99 коп. заборгованість по тілу, 2895 грн. заборгованість по відсотках, а всього 40016 (сорок тисяч шістнадцять) гривень 59 копійок, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2207 (дві тисячі двісті сім) гривень 33 копійки.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення є заочним і може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачкою в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: