Рішення № 137948538, 29.06.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/17271/25

Номер провадження 2/205/2544/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29 червня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Дорошенко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Копич В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року ТОВ «Свеа Фінанс» в особі представника Паладич А.О., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, представник позивача посилається на те, що 08.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» було укладено електронний договір №4629921 про надання споживчого кредиту. Згідно з умовами кредитного договору позивач надав позичальникові кредит у розмірі 7000 грн строком на 350 днів, з 08.05.2024 по 23.04.2025 року. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна» затверджених наказом №43-ОД від 08.04.2024 року та розміщених на їх сайті: https://credit7.ua. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку. Відповідно до п. 1.4.1. кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 договору.

24 січня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» і позивачем було укладено договір факторингу №01.02-02/25, згідно з умовами якого клієнт відступив ТОВ «Свеа Фінанс» право грошової вимоги, у тому числі за договором позики №4629921 від 08.05.2024 року, про що було повідомлено відповідача шляхом направлення в особистий кабінет, а також тестового повідомлення на номер мобільного оператора відповідача, відповідного повідомлення. ОСОБА_1 свої зобов`язання перед кредитором не виконав, надалі оплату за кредитним договором не здійснив. Станом на дату направлення позову до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена. Враховуючи наведене, оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання, визначені укладеним кредитним договором, не виконав, у передбачені в договорах строки грошові кошти та нараховані відсотки за користування кредитом не повернув, заборгованість не погашена, що стало підставою для звернення ТОВ «Свеа Фінанс» до суду із вказаним позовом. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість кредитним договором №4629921 в сумі 35487,61 грн, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 6999,99 грн, суми заборгованості за відсотками у розмірі 24987,62 грн, штраф у розмірі 3500,00 грн, а також стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 06.02.2026 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ТОВ «Свеа Фінанс» Паладич А.О. в судове засідання не з`явилася, в тексті позовної заяви просила розглянути справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, будь-яких заяв, клопотань, відзиву на позов суду не подав, у зв`язку з чим суд, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у ній доказів та за згоди представника позивача постановити заочне рішення.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 08.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна», яке є фінансовою установою та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» було укладено електронний договір №4629921 про надання споживчого кредиту (а.с. 9-19).

Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, затверджених наказом №43-ОД від 08.04.2024 року (а.с. 25-33), в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», розміщених на офіційному сайті https://credit7.ua.

Відповідно до умов Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 7000 грн, строк кредиту 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - 25 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (22.04.2025) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору (а.с. 19).

Відповідно до п. 1.4.1. Договору стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Згідно з п. 3.1. Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 7000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

За кредитним договором №4629921 від 08.05.2024 року у період з 08.05.2024 року по 24.01.2025 року включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 35487,61 грн. У зазначений період відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту розмірі 0.01 грн та оплату процентів за користування грошовими коштами у сумі 2520,01 грн (а.с. 34-38).

24 січня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №01.02-02/25, відповідно до умов якого ТОВ «Свеа Фінанс» набула право грошової вимоги за кредитним договором №4629921 від 08.05.2024 року, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 (а.с. 40-47).

Відповідно до реєстру боржників №1 до Договору факторингу №01.02-02/25 від 24.01.2025 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №4629921 у загальній сумі 35847,61 грн, з яких: 6999,99 грн - основна сума боргу; 24987,62 грн - сума заборгованості по відсоткам; 3500,00 грн - сума штрафних санкцій (а.с. 54).

Згідно з платіжною інструкцією №9901 від 27.01.2025 ТОВ «Свеа Фінанс» на рахунок ТОВ «Лінеура Україна» здійснено оплату фінансування згідно з договором факторингу №01.02-02/25 від 24.01.2025 в сумі 2239946,34 грн(а.с.51).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, судом встановлено факт укладення між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 вищезазначеного кредитного договору, а також факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення кредитних коштів. Крім того, встановлено, що до ТОВ «Свеа Фінанс» перейшли права первісного кредитора ТОВ «Лінеура Україна» за договором №4629921 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.05.2024 року. Також матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором у частині основного боргу в розмірі 6999,99 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 24987,62 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до приписів частин 1-3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка - це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5%; протягом наступних 120 днів 1,5%.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23.04.2024 не більше 1,5 %, а з 21.08.2024 не більше 1%.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки або інших платежів за послуги кредитодавця, включених до загальних витрат за споживчим кредитом при обчисленні реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення, реальна річна процентна ставка та денна процентна ставка обчислюються на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Враховуючи викладене, кредитор мав нараховувати денну процентну ставку за вказаним кредитним договором за період з 08.05.2024 (день укладення договору) по 20.08.2024 не більше 1,5%, за період з 21.08.2024 по 24.01.2025 не більше 1%.

За розрахунком суду, відповідач мав сплатити на користь позивача відсотки у наступному розмірі:

- за період з 08.05.2024 по 31.05.2024 (24 календарних дні) за денною ставкою 1,50%, яка передбачена п. 1.4.1. договору, від суми заборгованості 7000 грн (105 грн), розмір заборгованості за відсотками складає 2 520,00 грн,

- за період з 01.06.2024 по 20.08.2024 (81 календарний день) за денною ставкою 1,50%, яка передбачена п. 1.4.1. договору, від суми заборгованості 6999,99 грн (104,99 грн), розмір заборгованості за відсотками складає 8 504,19 грн,

- за період з 21.08.2024 по 24.01.2025 (157 календарних днів) за денною ставкою 1% від суми заборгованості 6999,99 грн (69,99 грн), розмір заборгованості за відсотками складає 10988,43 грн.

За підсумками, з урахуванням сплачених відповідачем коштів на погашення процентів, загальний розмір заборгованості за процентами складає 22012,62 грн.

Ураховуючи викладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 47629921 від 08.05.2024 в розмірі 29012,61 грн, яка складається із: тіла кредиту у розмірі 6999,99 грн та заборгованості по процентами у розмірі 22012,62 грн.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

У свою чергу відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення процентів за договором є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Разом з тим, згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Отже, щодо штрафу в розмірі 3500,00 грн, суд зазначає, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час воєнного стану нарахування неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань заборонено, а тому позовна вимога в частині стягнення штрафу є незаконною.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню в частині стягнення: заборгованості за тілом кредитом у розмірі 6999,99 грн та за процентами у розмірі 22012,62 грн, загальною сумою 29012,61 грн, а в задоволенні іншої частини позовних вимог необхідно відмовити з підстав недоведеності вказаних вимог позивачем.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1980,41 грн (29012,61 грн*2422,40 грн/35487,61 грн), що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4629921 від 08.05.2024 року у розмірі 29012,61 (двадцять дев`ять тисяч дванадцять) гривень 61 коп., з яких: 6999,99 грн - заборгованість за тілом кредиту, 22012,62 грн - заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1980,41 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят) гривень 41 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Новокодацьким районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, електронний кабінет наявний;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Г.В. Дорошенко