Ухвала суду № 137948163, 25.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/7052/26

н/п 2/953/4240/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Бородіної Н.М.,

за участю секретаря Кіпеть Д.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійними правочинів, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння,-

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом, до відповідачів, ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому просить визнати недійсною довіреність, посвідчену 26.12.2016 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенком Є.М., реєстраційний номер №3462, визнати недійсною довіреність, посвідчену 30.12.2016 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенком Є.М., реєстраційний номер №3566, визнати недійсною довіреність, посвідчену 31.07.2017 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенком Є.М., реєстраційний номер №279, витребувати у відповідача ОСОБА_2 , на користь позивачки, квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати у відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки, 44/100 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; витребувати у відповідача ОСОБА_4 на користь позивачки квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; витребувати у відповідача ОСОБА_5 , квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Ухвалою суду провадження у справі відкрито , призначено підготовче засідання.

В підготовчому судовому засіданні відповідачем заявлено клопотання про повернення даного позову, оскільки позивачем порушено правило об`єднання позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадку, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

Відповідно до частини п`ятої статті 185 ЦПК України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Статтею 188 ЦПК України визначено підстави та порядок об`єднання і роз`єднання позовних вимог. Зокрема, згідно з частиною першою цієї статті в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення цивільного спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 ЦПК України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Так, положеннями ст. 30 ЦПК України визначені правила виключної підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Практика ЄСПЛ виходить з того, що, реалізовуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції).

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що відповідачами в наслідок укладення правочинів набуто право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме:

відповідачем ОСОБА_2 , на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідачем ОСОБА_3 , на 44/100 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідачем ОСОБА_4 , на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

відповідачем ОСОБА_5 , на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Набуття відповідачами права власності на об`єкти нерухомого майна в порушення права позивача укладені з різними особами в різний час та є різними і не пов`язаними між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами за кожним окремо договором, крім того не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам, оскільки позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна.

Правильність вирішення позовних вимог за одним об`єктом нерухомого майна, не залежить від правильності вирішення позовних вимог за іншими, і навпаки.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Як на правові підстави позову позивач у своїй позовній заяві посилається на те, що вказані об`єкти нерухомого майна вибули з її власності внаслідок вчинення кримінального правопорушення особою яка визнана винною вироком суду.

При цьому, відповідні епізоди за якими засуджена особу відбувались у різний час на підставі різних угод щодо відчуження об`єктів нерухомого майна, внаслідок чого відповідачі стали їх власниками.

Об`єкти вибули в різний час, за різними угодами та знаходяться у різних відповідачів, тому не можуть вважатися однорідними.

Крім того, знаходяться, в різних районах міста, отже підсудні різним судом м.Харкова.

Кожна довіреність та угоди є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час їх укладення, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих угод засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18, від 25.07.2019 у справі № 916/2733/18 та від 16.10.2020 у справі № 910/7186/19.

У даному випадку об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки, порушує правила виключної підсудності, встановленої ч.1 ст. 30 ЦПК України. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду.

Суд дійшов висновку про те, що сумісний розгляд заявлених позивачем позовних вимог у цій справі перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам цивільно-правового правовідношення, встановити обставини дотримання, вимог закону при їх укладенні.

Зазначене свідчить про те, що по кожному з об`єктів, які позивач просить витребувати, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов`язаних зі встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, що також суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Роз`єднання позовних вимог це право суду, а не обов`язок, а дотримання правил об`єднання позовних вимог це обов`язок позивача, а не право.

За таких обставин дійшов висновку про те, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, що відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України є підставою для повернення позовної заяви позивачеві.

На підставі викладеного та керуючить ст.ст. 4, 30, 33, 44, 188, 189 ЦПК України , суд -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсними правочинів та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Бородіна Н.М.