Ухвала суду № 137948002, 03.07.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/8030/26

н/п 1-кс/953/3465/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкова клопотання слідчого Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню №62024170030002611 від 19.08.2024 за підозрою :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, раніше не судимого, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України ,-

встановив:

До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене із прокурором ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню №62024170030002611 від 19.08.2024 про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що в проваджені Харківського РУП №1 ГУ Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170030002611 від 19.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

11.05.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру про вчинення ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Постановою слідчого ОСОБА_5 був оголошений у розшук.

Сторона обвинувачення також вважає наявними ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним ризикам, у органу досудового розслідування є достатні підстави для застосування до ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, зазначив, що на теперішний час строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні становить 49 днів. .

Захисник проти задоволення клопотання заперечував, просив визначити мінімальний розмір застави.

Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечував.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані матеріали , встановив наступне.

В провадженні Харківського РУП №1 ГУ Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170030002611 від 19.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

11.05.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру про вчинення ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Згідно пред`явленої підозри, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов`язки, встановлені зазначеними нормами законодавства, що визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України, їх взаємовідносини та регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, що проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на посаді стрільцяпомічника гранатометника 3 піхотного відділення 2 піхотного взводу 1 піхотної роти 2 піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 14 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем, що проходить військову службу на посаді стрільцяпомічника гранатометника 3 піхотного відділення 2 піхотного взводу 1 піхотної роти 2 піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), самовільно залишив місце служби.

Під час проведення досудового розслідування було встановлено, що військовослужбовець військової служби, який проходив військову службу за призивом під час загальної мобілізації, на посаді стрільцяпомічника гранатометника 3 піхотного відділення 2 піхотного взводу 1 піхотної роти 2 піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_5 , діючи в умовах воєнного стану, 14.07.2024 о 20:00 без поважних причин самовільно залишив місце служби територію розташування військової частини НОМЕР_1 , а саме АДРЕСА_2 та був відсутній на службі з 14.07.2024 до 28.04.2026, а саме до моменту з`явлення до СВ ХРУП №1, в цей проміжок часу перебував поза місцем несення служби. Командуванню про причини нез`явлення до військової частини ОСОБА_5 не доповів, хоча об`єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд поза межами місця несення служби, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та, не вживаючи жодних заходів для з`явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління, за наявності реальної можливості для цього.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишенні місця служби військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.

В обґрунтування пред`явленої підозри надані наступні докази: заява ОСОБА_5 про визнання вини у вчиненні інкримінованого правопорушення та про намір повернення для продовження проходження військової служби; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 ; матеріали службового розслідування; згода командира військової частини НОМЕР_2 про можливість продовження підозрюваним військової служби; протокол допиту свідка ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; протокол допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ..

Враховуючи такий обсяг відомостей кримінального провадження, який об`єктивно свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв`язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, так як наявні в матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, згідно повідомленої підозри.

Як особа ОСОБА_5 : має постійне місце проживання, працездатний, однак ніде не працює, не судимий, військовослужбовець, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки.

Підозрюваний ОСОБА_5 був оголошений у розшук.

Ухвалою слідчого судді від 17.06.2026р. наданий дозвіл на затримання ОСОБА_5 , з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.

05.07.2026р. ОСОБА_5 , розшуканий, досудове розслідування у кримінальному провадженні поновлено, ОСОБА_5 доставлений до суду.

Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину, може вдатися до відповідних дій.

Надані матеріали свідчать, що ОСОБА_5 переховувався від органу досудового розслідування, що свідчить про наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Вищезазначене, дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконний вплив на свідків.

Ризики передбачені п.п.4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України на теперішній час не доведені.

З урахуванням викладеного, оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим у скоєні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється, особу підозрюваного, наявність ризиків передбачений п.1, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України , слідчий суддя приходить до висновків про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк досудового розслідування.

Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі, застава, домашній арешт, особиста порука та особисте зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Обґрунтовуючи неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу прокурор послався на встановлені під час досудового розслідування та відображені у його клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, а також те, що основним є ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду, у зв`язку з чим, лише тримання під вартою здатне забезпечити мету застосування запобіжного заходу, а не жоден більш м`який запобіжний захід.

Таку аргументацію, з огляду на обґрунтованість підозри, доведеність наявних ризиків, слідчий суддя вважає достатньою для висновку про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою на досудовому розслідуванні.

Відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За положенням ч.5 ст. 185 КПК України розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.

За для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, з урахуванням зазначених обставин, пред`явленої підозри, даних про особу ОСОБА_5 , його сімейного і майнового стану, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави - 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 116480 грн. (3328 х 35) та вважає її достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Також, слідчий суддя вважає за необхідне, в разі внесенні підозрюваним застави, покласти на нього обов`язки, передбачені п.п.1, 3, 8 ч.5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного по кримінальному провадженню №62024170030002611 від 19.08.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк досудового розсування, тобто до 20.08.2026р.

Встановити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 116480 грн., яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів (одержувач): ТУ ДСА України у Харківській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача (одержувача): ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача): 820172; Рахунок отримувача (Р/р): ua208201720355299002000006674; призначення платежу застава) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити заставодавцю, що підозрюваний, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 10 років позбавлення волі та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного до слідчого, прокурора, суду; повідомлення слідчого, прокурора суд про причини неявки підозрюваного.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду.

Встановити строк дії ухвали 20.08.2026., включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1