Ухвала суду № 137947898, 24.06.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/13117/26

Провадження № 1-кс/643/5112/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2026 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025220000000554 від 19.04.2025 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваної:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з середньою спеціальної освітою, незаміжньої, офіційно непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23.06.2026 слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання слідчого про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та обґрунтованою підозрою про те, що ОСОБА_4 , під час дії воєнного стану на території України, знаходячись на території України, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_7 , який у період з 21.02.2020 по 12.03.2025 був директором Підприємства «Центр СПБ», ЄДРПОУ 36814997, ОСОБА_8 , який з 12.03.2025 по теперішній час є директором Підприємства «Центр СПБ», ЄДРПОУ 36814997, та невстановленими слідством особами, вчинила перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов`язаної з ухиленням від мобілізації осіб чоловічої статі призовного віку.

05.02.2026 органом досудового розслідування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

05.02.2026 слідчим суддею Салтівського районного суду м. Харкова відносно ОСОБА_4 застосовано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 05.04.2026.

30.03.2026 строк досудового розслідування продовжено заступником керівника обласної прокуратури до 3-х місяців, тобто до 05.05.2026.

01.04.2026 слідчим суддею Салтівського районного суду м. Харкова строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 продовжено в межах строку досудового розслідування до 05.05.2026 включно, без визначення розміру застави.

30.04.2026 слідчим суддею Салтівського районного суду м. Харкова строк досудового розслідування продовжено до 5 (п`яти) місяців, тобто до 05.07.2026.

30.04.2026 слідчим суддею Салтівського районного суду м. Харкова строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 продовжено в межах строку досудового розслідування на 60 діб, тобто до 28.06.2026 включно, без визначення розміру застави.

24.06.2026 слідчим суддею Салтівського районного суду м. Харкова строк досудового розслідування продовжено до 6 (шести) місяців, тобто до 05.08.2026.

З метою забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам передбачених в п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 , який закінчується 28.06.2026, в межах строку досудового розслідування.

Разом з тим, з моменту застосування підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, органом досудового розслідування проведено значний обсяг слідчих та процесуальних дій, спрямованих на збирання та закріплення доказів у кримінальному провадженні, у тому числі допитано свідків, підозрюваних, проведено обшуки, огляди, тимчасові доступи до речей і документів, призначені судові експертизи, тощо.

На даному етапі досудового розслідування ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, хоча й продовжують існувати, однак їх ступінь є меншим, ніж на момент первинного обрання запобіжного заходу, оскільки значний обсяг доказів у кримінальному провадженні вже зібраний та закріплений у встановленому законом порядку.

Крім того, підозрювана ОСОБА_4 раніше не судима, має постійне місце проживання, не є організатором чи керівником злочинної діяльності, яка розслідується у даному кримінальному провадженні.

За таких обставин сторона обвинувачення вважає, що при постановлені ухвали про продовження строку раніше обраного запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, визначення застави у розмірі, який є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та виконання нею покладених процесуальних обов`язків, разом із застосуванням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, буде відповідати меті застосування запобіжного заходу та забезпечить виконання завдань кримінального провадження відповідно до ст. 2 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити клопотання, з підстав зазначених у ньому.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки ризики стороною обвинувачення не доведені. Вказав, що безальтернативний запобіжний захід є порушенням прав підозрюваної, відтак просив визначити мінімальний розмір застави.

Підозрювана підтримала позицію свого захисника.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали, встановив таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання, слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Під час розгляду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України);

наявність підстав, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (п. 2 ч. 3 ст. 199 КПК України).

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України). Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

05.02.2026 органом досудового розслідування ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

05.02.2026 слідчим суддею Салтівського районного суду міста Харкова відносно ОСОБА_4 застосовано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 05.04.2026.

30.03.2026 строк досудового розслідування продовжено заступником керівника обласної прокуратури до 3-х місяців, тобто до 05.05.2026.

01.04.2026 слідчим суддею Салтівського районного суду міста Харкова строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 продовжено в межах строку досудового розслідування до 05.05.2026 включно, без визначення розміру застави.

30.04.2026 слідчим суддею Салтівського районного суду м. Харкова строк досудового розслідування продовжено до 5 (п`яти) місяців, тобто до 05.07.2026.

30.04.2026 слідчим суддею Салтівського районного суду міста Харкова строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 продовжено в межах строку досудового розслідування на 60 діб, тобто до 28.06.2026 включно, без визначення розміру застави.

24.06.2026 слідчим суддею Салтівського районного суду міста Харкова строк досудового розслідування продовжено до 6 (шести) місяців, тобто до 05.08.2026.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:

долученими до матеріалів провадження копіями документів та відомостями відносно Підприємства «Центр СПБ», ЄДРПОУ 36814997, які містять данні із зазначенням основного виду економічної діяльності вказаного підприємства згідно з кодом КВЕД 85.32 «Професійно-технічна освіта», яке зареєстроване в Єдиній Державній електронній базі з питань освіти, має відповідне Свідоцтво про атестацію Міністерства освіти і науки України, а також ліцензію на провадження освітньої діяльності з підготовки професії «Охоронник», код професії 5169;

долученими до матеріалів провадження відомостями з ГУ ПФУ в Харківській області від 18.07.2025 відповідно до яких на Підприємстві «Центр СПБ» за період з липня 2024 року по 18.07.2025, на різний період часу, офіційно працевлаштовано близько 100 осіб чоловічої статі призовного віку, які, згідно даних Управління СБ України в Харківській області, отриманих в ході виконання доручення слідчого та долучених до матеріалів провадження, фактично не виконують свої функціональні обов`язки та отримали відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в органах ТЦК та СП;

долученими до матеріалів провадження відомостями з ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо перебування на військовому обліку військовозобов`язаних ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та користування останніми правом на відстрочку з 13.08.2024 та з 09.10.2025 відповідно на підставі п.2 ч.3 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

розсекреченими матеріалами про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених ст. 263, 264 КПК України, в яких зафіксовані обставини вчинення вищевказаної злочинної діяльності ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та іншими особами;

фактичними даними отриманими в результаті проведення 05.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , під час проведення якого виявлено та вилучено круглу печатку Підприємства «Центр СПБ», кадрові та бухгалтерські документи Підприємства «Центр СПБ», а також інші предмети, що мають значення для встановлення об`єктивної істини по провадженню;

фактичними даними отриманими в результаті проведення 05.02.2026 та 17.02.2026 на підставі ухвал слідчого судді 40 обшуку на території м. Харкова та Харківської області, м. Києва, м. Львів та Рівненської області за місцем мешкання фігурантів та осіб які фіктивно працевлаштувались на посади викладачів, під час проведення яких виявлені та вилучені мобільні телефони, електронні носії інформації, комп`ютерні системи або їх частини та інші речі та документи в яких можуть міститись відомості щодо працевлаштування та виконання трудових обов`язків на Підприємстві «Центр СПБ», ЄДРПОУ 36814997, осіб чоловічої статі, мобілізаційного віку, або дані щодо спілкування (кореспонденції, контактів, повідомлень) з вказаних обставин, а також інші речі та документи, що мають значення для кримінального провадження та можуть бути використані як докази в кримінальному провадженні та протоколами оглядів вказаних предметів та документів;

показами підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ;

показами свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_9 які повідомили про обставини працевлаштування на викладацькі посади до підприємства «Центр СПБ», отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в органах ТЦК та СП, тощо, а також про те, що фактично викладацьку діяльність останні не здійснювали;

фактичними даними отриманими в результаті проведення тимчасового доступу до речей та документів з їх вилученням в Департаменті реєстрації ХМР, а саме копій матеріалів реєстраційної справи Підприємства «Центр СПБ»;

фактичними даними отриманими в результаті проведення тимчасового доступу до речей та документів з їх вилученням в ГУ ПФУ в Харківській області, а саме відомостей щодо працевлаштованих осіб до Підприємства «Центр СПБ» та протоколом огляду вказаних відомостей, відповідно до яких за період з 06.2024 по 12.2025, на періоди від одного місяця до декілька місяців, Підприємство «Центр СПБ», звітувало про застрахованих/працевлаштованих осіб чоловічої статі в кількості 124 осіб;

фактичними даними отриманими в результаті проведення тимчасового доступу до речей та документів з їх вилученням в ГУ ДПС у Харківській області, а саме податковою звітністю, повідомленнями про прийняття працівників на роботу за формою J3001001 та іншою звітністю Підприємства «Центр СПБ»;

долученою до матеріалів провадження відповіддю з ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо перебування на військовому обліку 124 осіб чоловічої статі працевлаштованих на Підприємстві «Центр СПБ» з відомостями про отримання останніми відстрочки від призову, із зазначенням в якому саме РТЦК та СП, відповідно до якої вказані особи перебувають на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , розташованих на території м. Харкова, Харківської області та інших областей України;

фактичними даними отриманими в результаті проведення тимчасових доступів до речей та документів з їх вилученням в Салтівському та ІНФОРМАЦІЯ_6 , в ІНФОРМАЦІЯ_7 , в ІНФОРМАЦІЯ_8 , в ІНФОРМАЦІЯ_9 , а саме заявами про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з додатками та інших документів на підставі яких військовозобов`язані громадяни України, які перебувають на обліку у зазначених РТЦК та СП, будучи працевлаштованими у вищевказаний спосіб до Підприємства «Центр СПБ», отримали право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_4 інкримінованого злочину.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» § 88, «Erdagozv. Turkey» § 51, «Cebotari v. Moldova» § 48 «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Murray v. the United Kingdom». Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Щодо наявності ризиків, слідчий суддя зазначає таке.

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.

До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з`явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).

Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув`язнення особи. (Panchenko v. russia, § 106).

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.

Вказані підстави враховані у національному законодавстві.

Зокрема, згідно ст. 178 КПК України суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшились та продовжують існувати, а саме: можливість переховування підозрюваної від органів досудового розслідування або суду; можливість незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, існує на тій підставі, що злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є тяжким злочином проти основ національної безпеки України, та у випадку визнання останньою винною, передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, тому знаходячись на свободі, маючи можливість вільного пересування та контактів, розуміючи тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання її винною, може вчинити дії направлені на переховування від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, що свідчить про наявність вищевказаного ризику.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливість незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, існує на тій підставі, що ОСОБА_4 буде мати можливість впливати на них з метою спонукання давати неправдиві показання, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні. Крім того, на даний час проводиться досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, зокрема встановлюються особи, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження та які вже відомі підозрюваній, що дає їй можливість впливати на їх свідчення.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, вчинити інше кримінальне правопорушення, існує на тій підставі, що ОСОБА_4 може вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема проти основ національної безпеки України, в тому числі з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення шляхом вчинення кримінального правопорушення, оскільки, за вчинення вищевказаних злочинних дій остання отримувала неправомірну вигоду від осіб, які мають намір ухилитися від виконання військового обов`язку, в тому числі від призову на військову службу під час мобілізації.

Слідчим суддею також встановлено, що незважаючи на те, що на даний час у кримінальному провадженні виконаний великий обсяг слідчих дій, завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим у зв`язку з його особливою складністю та необхідністю проведення слідчих та процесуальних дій, а саме: - встановити всіх осіб чоловічої статі мобілізаційного віку, які у вищевказаний спосіб у період з червня 2024 року по теперішній час працевлаштувались на посади викладачів до Підприємства «Центр СПБ», ЄДРПОУ 36814997, та які фактично не виконували свої функціональні обов`язки, внаслідок чого отримали відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в органах ТЦК та СП та провести за їх участю необхідні слідчі дії; провести на підставі ухвал слідчого судді тимчасові доступи до речей та документів в наступних установах: - в ДП «Інфоресурс» з метою вилучення наявної інформації яка зберігається у Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО) стосовно викладачів/педагогічних працівників, які були працевлаштовані до Підприємства «Центр СПБ», тощо; - в 42 РТЦК та СП розташованих на території м. Харкова, Харківської області та інших областей України з метою вилучення документів на підставі яких вказані особи отримали право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Проведення вказаних тимчасових доступів до речей та документів потребує значного часу, отриманні в результаті їх проведення відомості та документи мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні; - отримати висновок судово-почеркознавчої експертизи та комп`ютерно-технічної експертизи, проведення яких потребує значного часу. Згідно листа ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» від 22.05.2026 комп`ютерно-технічна експертиза буде виконана в строк більше ніж 90 днів; провести розсекречування матеріалів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, ухвал та клопотань які стали підставами для їх проведення; продовжити строк застосування запобіжного заходу; провести інші слідчі (розшукові) дії для остаточного та беззаперечного доведення вини вищевказаних підозрюваних в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні; встановити всіх осіб причетних до скоєння даного злочину, відносно яких прийняти рішення відповідно до ст. 276 КПК України, а також перевірити вказаних осіб на причетність до вчинення інших злочинів; повідомити підозрюваним про підозру в остаточній редакції; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Результати проведення вказаних слідчих дій мають суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та можуть бути використані під час судового розгляду, однак їх отримання потребує додаткового часу строком не менш ніж два місяці.

Для неухильного виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, провести вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії до закінчення строку дії ухвали про тримання під вартою не виявилося можливим внаслідок особливої складності провадження, через значну кількість працевлаштованих у вищевказаний спосіб до підприємства «Центр СПБ» військовозобов`язаних осіб, які перебувають на обліку в 48 РТЦК та СП, розташованих на території м. Харкова, Харківської області та інших областей України, де необхідно провести тимчасові доступи до речей та документів з метою вилучення документів на підставі яких вказані особи отримали право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку із проведенням судово-почеркознавчої експертизи, призначення якої стало можливим тільки після проведення тимчасового доступу до речей та документів в ІНФОРМАЦІЯ_10 , у зв`язку із тривалістю проведення комп`ютерно-технічної експертизи, у зв`язку з необхідністю проведення великого обсягу слідчих (розшукових) дій, проведення яких потребує значного часу та без результатів яких неможливе завершити досудове розслідування.

Як зазначалося вище, строк досудового розслідування продовжено до 05.08.2026.

За вказаних підстав та обставин, слідчий суддя доходить висновку про необхідність продовження відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Разом з цим, відповідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Нормами вказаної статті встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Враховуючи особу підозрюваного, яка раніше не судима, позицію сторони обвинувачення, слідчий суддя доходить висновку про відсутність перешкод для визначення ОСОБА_4 застави в межах визначених ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки досудове розслідування перебуває на завершальному етапі, підозрювана частково визнає свою вину та дає викривальні покази щодо обставин інкримінованого їй злочину, а також зменшення ризиків, через проведені слідчі та процесуальні дії у кримінальному провадженні та спливу значного проміжку часу перебування під безальтернативним запобіжним заходом.

Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув`язнення.

Відтак, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, правову підставу для застосування виключного запобіжного заходу, а саме вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України, а також, характеризуючі дані про особу підозрюваного, його сімейний та матеріальний стан, стан його здоров`я, слідчий суддя приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження клопотання слідчого обґрунтоване та наявні підставі для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

При цьому, слідчий суддя наголошує, що відповідно до положень ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 199, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Продовжити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» у межах строку здійснення досудового розслідування, тобто до 05.08.2026 включно.

Визначити суму застави у розмірі 66560,00 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 24.06.2026 у справі № 643/13115/26 (провадження № 1-кс/643/5111/26) відносно ОСОБА_4 .

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави підозрювана підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на підозрювану наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися за межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) утримуватися від спілкування із свідками, підозрюваними та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого їй злочину;

4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Покласти на слідчого та прокурора обов`язок письмово ознайомити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з колом свідків, підозрюваних та інших осіб, з якими підозрювана зобов`язана утримуватися від спілкування з приводу обставин вчинення інкримінованого їй злочину, у разі внесення застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 26.06.2026 о 15:05.

Слідчий суддя ОСОБА_23