Рішення № 137947150, 03.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 420/2703/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військово-лікарської комісії 3-відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження Комунальне некомерційне підприємство ШИРЯЇВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ Ширяївської селищної ради (код ЄДРПОУ 01998934) вул. Грушевського, буд. 94, сел. Ширяєве, Березівський район, Одеська область, 66800), ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_3 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) АДРЕСА_4 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії 3-відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження Комунальне некомерційне підприємство «ШИРЯЇВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ» Ширяївської селищної ради), ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якій позивач просить:

діяння 3-відділу БЕРЕЗІВСЬКОГО РТЦК ТА СП усупереч волі, усупереч бажанню мого клієнта, без фактичних медичних документів клієнта та усупереч вчиненого запису у військовому квитку НОМЕР_6 від 19.09.2005 про клієнта зняття та за ст. 57А наказу МО України від 2008 року клієнта виключення з обліку військовозобов`язаних від 27.06.2014, усупереч загальновідомій,- доступній інформації про клієнта/зареєстроване/фактичне місце проживання взяття на військовий облік утретє та у той же день з військового обліку зняття, окреслення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів передчасно окреслив («Постанова ВЛК: придатний», «»Дата ВЛК: 12.01.2026, «ТЦК та СП: ІНФОРМАЦІЯ_5 (Ширяєве», « ІНФОРМАЦІЯ_6 », «Підстава зняття/виключення: військовослужбовці») визнати протиправними;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 врахувати відсутність волі, відсутність бажання мого клієнта, без фактичних медичних документів клієнта та усупереч вчиненого запису у військовому квитку НОМЕР_6 від 19.09.2005 про клієнта зняття та за ст. 57А наказу МО України від 2008 року клієнта виключення з обліку військовозобов`язаних від 27.06.2014, усупереч загальновідомій, доступній інформації про клієнта/зареєстроване/фактичне місце проживання формальне, поверхове та передчасне окреслення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів («Постанова ВЛК: придатний», «»Дата ВЛК: 12.01.2026, «ТЦК та СП: ІНФОРМАЦІЯ_5 (Ширяєве», «Категорія обліку: не військовозобов`язаний», «Підстава зняття/виключення: військовослужбовці») видалити (основана/самостійна вимога);

діяння з медичного огляду проведений ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 від 12.01.2026 (без медичної карти амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), без виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ) від 12.01.2026 медичний огляд не проходив та від 12.01.2026 документи не підписував й не отримував. Особова справи клієнта (офіцерського складу) складу ІНФОРМАЦІЯ_8 до початку огляду для вивчення у ВЛК (пункт 3.5 глави 3 розділу II) не подана (наприклад, рішення від 08.01.2026 591/12591/25), що спричинило рішення оформлено довідкою № 2026-0112-0952-1016 від 12.01.2026 визнати протиправними, та рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 оформлено довідкою № 2026-0112- 0952-1016 від 12.01.2026 скасувати (основною/самостійною вимогою не є через похідний характер);

діяння ПТУ ВСП з неприпинення протиправного діяння щодо мого клієнта виключеного з військового обліку вчиненого особою у військовій формі на території військового формування (3- відділу ІНФОРМАЦІЯ_9 ), неприбуття до в/формування ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , закріпленого за ІНФОРМАЦІЯ_10 ) та не перевірка документів 3-відділу ІНФОРМАЦІЯ_9 складених від 12.01.2026 щодо позивача, нерозгляд скарги № 4 від 12.101.2026 та адвокатського запиту від 12.01.2026 визнати протиправними (основною/самостійною вимогою не є через похідний характер).

Адміністративний позов поданий в системі «Електронний суд» 03.02.2026 представником позивача - адвокатом Михайловим Олександром Миколайовичем.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.06.2014 позивача виключено з військового обліку військовозобов`язаних теперішнього ІНФОРМАЦІЯ_11 .

26.05.2025 позивач на підставі п. 4 Порядку, затвердженого постановою КМ України від 16.05.2024 № 559, у паперовій та електронній формі звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_11 (09793249), якими просив: «[…] 3. Відомості про Вами вчинений запис у моєму військовому квитку НОМЕР_6 від 19.09.2005 ІНФОРМАЦІЯ_12 ( НОМЕР_7 ) мене знято та за ст. 57А наказу МО України від 2008 року мене виключено з обліку військовозобов`язаних, та підтверджується гербовою печаткою ІНФОРМАЦІЯ_13 (09793249), додатково, ОСОБА_2 як керівником СУВОРОВСЬКОГО РВК М. ОДЕСИ (09793249) накладеними штампом та особистим (власним підписом) Додаток 1.) відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуалізувати (привести до відповідності/тотожності). 4. Інформацію (дані/відомості) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо мене ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), відповідно до відомостей Вами вчиненого запису у моєму військовому квитку НОМЕР_6 від 19.09.2005 про мене зняття та за ст. 57А наказу МО України від 2008 року мене виключення з обліку військовозобов`язаних, окреслити)». ІНФОРМАЦІЯ_10 у вчиненні вище окреслених дій відмовлено, що оскаржено позивачем до суду (справа № 420/22070/25).

06.08.2025 позивач був затриманий особами у військовій формі (Пересипський район міста Одеси).

12.01.2026 позивач був затриманий особами у військовій формі на двох неслужбових транспортних засобах, що на балансі ІНФОРМАЦІЯ_11 та ІНФОРМАЦІЯ_9 не перебувають, без участі поліцейських, без фіксації подій, без вручення повісток та складання будь-яких актів, протоколів, постанов, усупереч бажанню позивача про доставлення до найближчого підрозділу поліції та/або органу військового управління ІНФОРМАЦІЯ_11 .

12.01.2026 позивач був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

12.01.2026 о 09:50 представником позивача було скеровано скаргу № 4 до ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо припинення протиправного діяння щодо позивача, який виключений з військового обліку, та прибути до РТЦК для реагування. Пізніше скеровано адвокатський запит.

Як зазначено у позові, 14.01.2026 о 05:12, у період бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 , в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інші реєстри від 12.01.2026 внесено завідомо недостовірну інформацію, оскільки не було враховано наданий позивачем військово-обліковий документ у паперовій формі про виключення з в/обліку. За даними/відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 05:12 від 14.01.2026: «Вас розшукує ІНФОРМАЦІЯ_15 24.06.2025 звернулося до Нацполіції, що доставити вас складання протоколу. Причина: не прибули за повісткою до ТЦК та СП. Підстава зняття чи виключення: військовослужбовці. Категорія обліку: не військовозобов`язаний. Постанова ВЛК: придатний. Дата ВЛК: ІНФОРМАЦІЯ_16 : ІНФОРМАЦІЯ_7 . Порушення правил військового обліку.».

Вважаючи протиправним діяння ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо взяття на військовий облік утретє, всупереч даним з військово-облікового документу у паперовій формі про виключення з військового обліку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Також сторона позивача зазначає, що стосовно позивача фактично підроблені медичні документи від 12.01.2026, оскільки позивач участі у медичному огляді не брав, картку медичного огляду від 12.01.2026 та довідку ВЛК від 12.01.2026 не отримував та не підписував. Як наслідок позивач оскаржує діяння ВЛК 3-відділу ІНФОРМАЦІЯ_9 від 12.01.2026 та постанову ВЛК: придатний, оформлену довідкою № 2026-0112-0952-1016 від 12.01.2026.

Крім того, позивач оскаржує дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не реагування на протиправні дії ІНФОРМАЦІЯ_7 від 12.01.2026, не здійснення перевірки документів 3-відділу ІНФОРМАЦІЯ_9 , складених від 12.01.2026 щодо позивача, нерозгляду скарги № 4 від 12.101.2026 та адвокатського запиту від 12.01.2026.

Ухвалою суду від 09.02.2026 року позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю вимогам ст. 160, 161 КАС України.

23.02.2026 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом з поясненнями і додатками, якою недоліки адміністративного позову було усунуто.

Ухвалою суду від 13.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України. Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.03.2026 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про об`єднання в одне провадження справ №420/2703/26 та №420/22070/25.

Ухвалою суду від 16.03.2026 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів. Витребувано: від 3-відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 - належним чином завірену копію особової справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в тому числі наказ про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, яким позивач був призваний на військову службу по мобілізації згідно Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію", медичні висновки військово-лікарської комісії щодо стану здоров`я позивача; від Військово-лікарської комісії 3-відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином засвідчені копії усіх медичних висновків військово-лікарської комісії щодо стану здоров`я ОСОБА_1 , складених 12.01.2026 року; від ІНФОРМАЦІЯ_3 інформацію, у вигляді належним чином засвідчених письмових доказів, щодо надходження від представника ОСОБА_1 адвоката Михайлова О.М. скарги № 4 від 12.01.2026 року та адвокатського запиту від 12.01.2026 року, а також копії відповідей/рішень, прийнятих за результатами їх розгляду.

19.03.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_3 ) надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.

У відзиві зазначено, що позивач направив скаргу, яка стосувалась обліку позивача як військовозобов`язаного, порушень правил військового обліку, які існують на думку позивача, та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п. 8 Положення №154 ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік, а також ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. У свою чергу, відповідно до ст. 3 Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" до компетенції Служби правопорядку не входить здійснення військового обліку, взяття, зняття та виключення громадян з військового обліку, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідач, тобто ІНФОРМАЦІЯ_5 , підпорядковується ІНФОРМАЦІЯ_17 . У зв`язку з цим, ІНФОРМАЦІЯ_18 (в/ч НОМЕР_3 ) направлено Скаргу до ІНФОРМАЦІЯ_17 для перевірки відомостей, зазначених у Скарзі та вжиття дій за результатами розгляду Скарги в межах компетенції. Про вищевикладене в/ч НОМЕР_3 повідомила представника позивача листом від 19.01.2026 № 808/1411. ІНФОРМАЦІЯ_19 направив представнику позивача відповідь на Скаргу листом від 15.01.2026 № 232, про що ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив в/ч НОМЕР_3 листом від 27.01.2026 № 943/Вих.ЗВГ/400. Таким чином, у межах спірних правовідносин в/ч НОМЕР_3 діяла відповідно до законодавства України.

Разом із відзивом ІНФОРМАЦІЯ_18 подано копію листа від 19.01.2026 №808/1411, адресованого начальнику ІНФОРМАЦІЯ_17 , щодо направлення за належністю звернення громадянина ОСОБА_4 відповідно до ст. 7 Закону України Про звернення громадян. Вказаний лист також направлений до відома: Керівнику Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону та ОСОБА_4 ; копію заяви ОСОБА_4 від 12.01.2026; копію листа ІНФОРМАЦІЯ_17 від 27.01.2026 № 943/Вих.ЗВГ/400, яким ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено, щодо результатів розгляду звернення ОСОБА_4 від 12.01.2026, а саме надано копію відповіді ІНФОРМАЦІЯ_9 від 15.01.2026 №232, наданої на звернення ОСОБА_4 від 12.01.2026.

23.03.2026 року до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.

У відзиві зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 є неналежним відповідачем по справі, оскільки є лише структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_9 . У свою чергу, ІНФОРМАЦІЯ_5 є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_20 та не є окремою юридичною особою публічного права.

По суті спірних правовідносин відповідач зазначив, що оскільки Позивач був визнаний придатним до військової служби, що підтверджується висновком ВЛК від 12.01.2026 року та після оформлення необхідної документації його було призвано на військову службу по мобілізації. При проведенні ВЛК Позивач не пред`явив жодних медичних документів щодо себе, зокрема свідоцтво про хворобу, як основного документа щодо стану його здоров`я. ІНФОРМАЦІЯ_7 заперечує твердження Позивача про те, що не існувало жодних підстав для проходження Позивачем медичного огляду у ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 , оскільки громадяни обов`язково мають проходити медичний огляд для визначення їх придатності до військової служби під час мобілізації. Тому, направляючи 12.01.2026 року Позивача на медичний огляд (який на той момент перебував на військовому обліку) до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 діяв в рамках чинного законодавства. При проходженні 12.01.2026 року ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 , Позивач, окрім самого запису у військовому квитку НОМЕР_6 , вчиненого ще 27.06.2014 року, не надав жодних підтверджуючих медичних документів (свідоцтво про хворобу), на підставі яких такий запис було вчинено та які б підтверджували наявність у нього відповідного захворювання. Наявність лише запису у військовому квитку Позивача НОМЕР_6 без подання підтверджуючих медичних документів щодо відповідного захворювання (свідоцтва про хворобу), не була достатньою для того, щоб 12.01.2026 року не відправляти Позивача на медичний огляд до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 , за результатами проведення якого він був визнаний придатним до проходження військової служби. Враховуючи той факт, що на момент доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_7 у військово-обліковому документі (в електронному вигляді у застосунку «Резерв+») Позивача була наявна відмітка «на обліку», то доставлення Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_7 й подальше направлення його на ВЛК відбувалися належним чином. Відповідно, мобілізаційні заходи щодо Позивача були проведені правомірно, тому відсутні підстави для визнання протиправним дій ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо мобілізації та проведення медичного огляду Позивача та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_7 видалити відповідні записи із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Щодо «автоматичного» взяття позивача на військовий облік, відповідач зазначив, що відповідний порядок врегульований п. 17-1 Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 932. З огляду на це ІНФОРМАЦІЯ_7 заперечує проти твердження Позивача про те, що взяття його на військовий облік не відповідає закону.

Разом із відзивом відповідач подав витяг з наказу від 13.01.2026 року «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», яким позивача призвано на військову службу під час мобілізації та направлено до Військової академії (м. Одеса).

Відповідач повідомив, що витребувана судом особова справ позивача передана до військової частини, де він проходить військову службу.

Від третьої особи на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4 пояснення не надійшли.

Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались, додаткові докази не надходили.

З огляду на заявлені позивачем вимоги, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , згідно записів військового квитка серії НОМЕР_6 , перебував на військовому обліку у Суворовському військоматі та 27.06.2014 року був виключений з військового обліку за ст. 57-а наказу МОУ №402 2008 року.

Відповідно до електронного військово-облікового документу Резерв+, сформованого станом на 14.01.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , у графі категорія обліку зазначено «не військовозобов`язаний», у графі підстава зняття/виключення зазначено «військовослужбовці»; ТЦК та СП: ІНФОРМАЦІЯ_7 (Ширяєве); звання молодший лейтенант; номер в реєстрі Оберіг 021120220640324900246; ВOC 703300 Організація військових сполучень і військових перевезень водним транспортом. Постанова ВЛК Придатний; Дата ВЛК 12.01.2026.

Також наявна інформація про звернення до Нацполіції 24.06.2025 по причині: Не прибули за повісткою до ТЦК та СП, Порушення правил військового обліку.

12.01.2026 року КНП «Ширяївська центральна районна лікарня» ШСР оформлена КАРТКА обстеження та медичного огляду на придатність до військової служби в ЗСУ ОСОБА_1 . Діагноз та постанова ВЛК: патології не виявлено. Придатний до військової служби.

12.01.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_1 проведено медичний огляд ВЛК ОСОБА_1 та складено Довідку №2026-0112-0952-1016-0 від 12 січня 2026 року, згідно якої Діагноз (включаючи код, згідно НК025) та постанова ВЛК: патології не виявлено. Придатний до військової служби.

13.01.2026 року позивач був призваний на військову службу по мобілізації, відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно Витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.01.2026 року №435 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», відповідно до поіменного списку № 74 від 13.01.2026, призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини Військова академія ( АДРЕСА_5 ), зокрема, молодшого лейтенанта ОСОБА_1 .

Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо взяття позивача на військовий облік, всупереч даним з військово-облікового документу у паперовій формі про виключення з військового обліку, а також щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про те, що позивач придатний до військової служби, дата ВЛК 12.01.2026; а також «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП» Порушення правил військового обліку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Також позивач оскаржує постанову ВЛК від 12.01.2026 року, оформлену довідкою № 2026-0112-0952-1016 від 12.01.2026.

12.01.2026 року представником позивача - адвокатом Михайловим Олександром Миколайовичем подано заяву щодо протиправного затримання позивача, зокрема до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_17 та ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.01.2026 №808/1411, звернення громадянина ОСОБА_4 відповідно до ст. 7 Закону України Про звернення громадян направлено за належністю начальнику ІНФОРМАЦІЯ_17 та до відома Керівнику Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_17 від 27.01.2026 № 943/Вих.ЗВГ/400 начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено щодо результатів розгляду звернення ОСОБА_4 від 12.01.2026, а саме надано копію відповіді ІНФОРМАЦІЯ_9 від 15.01.2026 №232, наданої на звернення ОСОБА_4 від 12.01.2026.

Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.01.2026 №232, адресованого адвокату Михайлову О.М., на заяву від 12.01.2026 № б/н, отриману ІНФОРМАЦІЯ_19 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 ) 12.01.2026 за вх. № 202, подану в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , повідомлено, що питання, викладені у заяві, не належать до компетенції ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим ІНФОРМАЦІЯ_19 не має правових підстав для надання відповіді по суті порушених у заяві.

Позивач вважає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не реагування на протиправні дії ІНФОРМАЦІЯ_9 від 12.01.2026, не здійснення перевірки документів 3-відділу ІНФОРМАЦІЯ_9 , складених від 12.01.2026 щодо позивача, нерозгляду скарги № 4 від 12.01.2026 та адвокатського запиту від 12.01.2026.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Пунктом 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі Закон №3543-ХІІ у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із статтею 1 Закону №3543-ХІІ, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється (частина восьма статті 4 Закону №3543-ХІІ).

Стаття 22 Закону №3543-ХІІ визначає обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону №3543-ХІІ, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:

1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;

2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;

3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

4) місце, день і час явки за викликом;

5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;

6) реєстраційний номер повістки;

7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв`язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.

Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов`язані назвати свої прізвища, ім`я та по батькові, посади, а також пред`явити службові посвідчення.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону №3543-ХІІ, призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону №3543-ХІІ, у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).

Згідно з пунктом 2 Порядку №560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, Про військовий обов`язок і військову службу та цим Порядком.

Згідно з пунктом 3 Порядку №560, призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Відповідно пункту 6 Порядку №560, призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:

оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;

прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;

документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;

відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон України № 2232-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з ч. 2 ст. 1 України № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону України № 2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно із ч. 8 ст. 2 Закону України № 2232-XII виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходження зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.

Відповідно до ч. 14 ст. 2 Закону України № 2232-XII виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актам.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України № 2232-XII, у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Відповідно до ст. 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилами ч. 1 ст. 34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктом 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 9-1 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки мають право на здійснення (у період проведення мобілізації (крім цільової) заходів з перевірки військово-облікових документів громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років.

Згідно з пунктом 11 Положення № 154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема:

здійснюють взяття громадян України на військовий облік призовників;

розподіляють призовників під час їх взяття на військовий облік призовників і направлення для проходження базової військової служби за видами (родами сил і військ) Збройних Сил, іншими військовими формуваннями;

здійснюють формування команд призовників для організованого їх відправлення на збірний пункт територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя;

організовують з визначеною періодичністю (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями військовозобов`язаних і резервістів;

оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних; ін.

05.01.2023 року набув чинності Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі Порядок №1487), прийнятий на виконання частини п`ятої статті 33 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Згідно пункту 2 Порядку №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:

фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;

здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 3 Порядку №1487 визначено, що військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1487, з метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - система військового обліку).

Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.

Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно із пунктом 20 Порядку №1487, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16 березня 2016 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII), Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 2 Закону № 1951-VIII визначено, що основними завданнями Реєстру є зокрема, ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Відповідно до статті 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.

Відповідно до ч. 8 статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно з ч.9 статті 5 Закону № 1951-VIII органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Частиною 1 статті 14 Закону № 1951-VIII встановлено, що ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Відповідно до частини 3 статті 14 Закону № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Пунктом 79 Порядку №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку; повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку, виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а у період проведення мобілізації громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які (органи ТЦК) забезпечують проведення мобілізації.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що у військовому квитку позивача у паперовій формі серії НОМЕР_6 наявні записи про те, що він перебував на військовому обліку у Суворовському військоматі та 27.06.2014 року був виключений з військового обліку за ст. 57-а наказу МОУ №402 2008 року.

Відповідно до електронного військово-облікового документу Резерв+, сформованого станом на 14.01.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , у графі категорія обліку зазначено «не військовозобов`язаний», у графі підстава зняття/виключення зазначено «військовослужбовці»; ТЦК та СП: ІНФОРМАЦІЯ_7 (Ширяєве); звання молодший лейтенант; номер в реєстрі Оберіг 021120220640324900246; ВOC 703300 Організація військових сполучень і військових перевезень водним транспортом. Постанова ВЛК Придатний; Дата ВЛК 12.01.2026.

Також наявна інформація про звернення до Нацполіції 24.06.2025 по причині: Не прибули за повісткою до ТЦК та СП, Порушення правил військового обліку.

13.01.2026 року позивач був призваний на військову службу по мобілізації, відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно Витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.01.2026 року №435 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», відповідно до поіменного списку № 74 від 13.01.2026, призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини Військова академія ( АДРЕСА_5 ), зокрема, молодшого лейтенанта ОСОБА_1 .

Звертаючись до суду з даним позовом сторона позивача посилається на те, що позивача протиправно було взято на військовий облік, всупереч даним з військово-облікового документу у паперовій формі про виключення з військового обліку, як наслідок наступні дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», «Порушення правил військового обліку», а також про те, що позивач придатний до військової служби, дата ВЛК 12.01.2026; а також призов позивача на військову службу, на переконання сторони позивача, є протиправними.

Щодо взяття позивача на військовий облік, суд зазначає наступне.

Пунктом 22 Порядку №1487 передбачено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Стаття 37 Закону № 2232-XII визначає підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Підстави зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачені ч. 5 ст. 37 Закону № 2232-XII.

Підстави виключення з військового обліку передбачені ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII.

Так, відповідно до частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;

6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Згідно обставин справи, відомості з військового квитка позивача у паперовій формі серії НОМЕР_6 , у якому наявний запис про те, що він 27.06.2014 року був виключений з військового обліку за ст. 57-а наказу МОУ №402 2008 року, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у якому (реєстрі) відсутня інформація про виключення позивача з військового обліку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 932).

Метою експериментального проекту є оптимізація та верифікація відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом обміну інформацією в цілях національної безпеки та оборони України.

Відповідно до пункту 17-1 Порядку № 932, стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.

Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта».

На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік.

Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому і другому цього пункту, здійснюється за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.

Взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Отже, внаслідок реалізації норм Порядку №932 відомості щодо позивача були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в автоматизованому режимі.

Щодо внесення змін до даних військовозобов`язаного, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, суд зазначає, що порядок їх внесення регламентований Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (далі Порядок №559).

Порядок № 559 набув чинності 18.05.2024 року та у пункті 3 передбачено, що відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним.

З наведеного слідує, що у разі розбіжності у відомостях військово-облікового документа на бланку відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, достовірними вважаються відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Водночас, Порядком № 559 передбачений алгоритм дій у разі якщо відомості військово-облікового документа на бланку не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 4 Порядку № 559 (у редакції, яка діяла з 18.05.2024 до 16.12.2025) було передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Пунктом 4 Порядку № 559 (у редакції від 16.12.2025) передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.

У разі невідповідності відомостей, зазначених у військово-обліковому документі у паперовій формі (зокрема відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу), відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, призовник, військовозобов`язаний або резервіст, який перебуває на військовому обліку, або громадянин України, який був виключений з військового обліку (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), повинен сформувати військово-обліковий документ в електронній формі відповідно до пункту 6 цього Порядку. Зміни у військово-облікові документи у паперовій формі зазначених громадян України не вносяться, а військово-облікові документи у паперовій формі, відомості в яких не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, вважаються недійсними.

З наведених положень законодавства у сфері військового обліку слідує, що внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється за заявою особи, поданою у порядку встановленому Порядком № 559, та за наявності на те законних підстав.

При цьому, у Реєстрі має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

З огляду на вищевикладені обставини справи та положення законодавства у сфері військового обліку суд дійшов наступних висновків.

27.06.2014 року позивач був виключений з військового обліку, як непридатний до військової служби.

Згідно з пунктом 3.8 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, постанова ВЛК при ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби, прийнята у мирний час під час визначення призначення військовозобов`язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ), дійсна протягом п`яти років з дня закінчення медичного огляду.

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Тобто, визнання особи непридатною до військової служби на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється виключно на підставі висновку Військово-лікарської комісії (ВЛК). У свою чергу, підставою для виключення з військового обліку військовозобов`язаних, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, є постанова ВЛК.

16.05.2025 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2025 р. № 556 «Про внесення зміни до Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 932, якою доповнено цей Порядок пунктом 17-1.

Внаслідок реалізації норм Порядку №932 відомості щодо позивача були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в автоматизованому режимі, як це передбачено п. 17-1 Порядку №932, а саме: «…На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік.

Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому і другому цього пункту, здійснюється за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.

Взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.».

За таких обставин суд зазначає, що взяття позивача на військовий облік та відображення цих відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відбулось з дотриманням чинних норм законодавства у сфері військового обліку.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин позивач був військовозобов`язаним, отже зобов`язаний прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів наведені у Додатку 2 до Порядку №1487 (далі - Правила військового обліку).

Пунктом 1 цих Правил передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

1) перебувати на військовому обліку:

за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;

за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності;

2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;

5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

9) негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;

10) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;

10-1) у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану:

у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів);

мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон;

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв`язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов`язані протягом 30 днів з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 563 Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2980) стати на військовий облік одним з таких способів:

прибуття особисто до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

шляхом подання заяви про взяття на військовий облік у довільній формі разом із відомостями, визначеними додатком 4 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та копії першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, яким такого громадянина України знято з військового обліку, через закордонну дипломатичну установу України.

Заява подається громадянином України закордонній дипломатичній установі України особисто разом із паспортом громадянина України для виїзду за кордон, який після прийняття заяви повертається громадянину України, або засобами поштового зв`язку разом з копією першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Закордонна дипломатична установа України надсилає заяву з визначеними документами відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню або регіональному органу СБУ або відповідному підрозділу розвідувальних органів на їх адресу електронної пошти, яка розміщена на їх офіційному веб-сайті, у семиденний строк.

Абзаци п`ятий - дев`ятий цього підпункту не застосовуються до працівників системи органів дипломатичної служби України.

11) подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на базову військову службу.

Пунктом 3 Правил військового обліку передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з пунктом 4 Правил військового обліку, громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.

Зокрема, ст.ст. 210 та 210-1 КУпАП регламентують відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів); звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.

У разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ТЦК та СП звертаються до органів Національної поліції, відповідно до пункту 56 Порядку № 1487.

Отже, до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, серед іншого, належить розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов`язаних з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальної інформації, у т.ч. щодо порушення правил військового обліку.

Судом встановлено, що до електронного військово-облікового документу позивача внесені дані про звернення до Нацполіції 24.06.2025 по причині: Не прибули за повісткою до ТЦК та СП, Порушення правил військового обліку.

У зв`язку із тим, що на підставі п. 17-1 Порядку №932 позивача в автоматизованому режимі взято на військовий облік, то відповідно на нього розповсюджуються правила військового обліку, а їх порушення є підставою для притягнення до відповідальності за ст.ст. 210-210-1 КУпАП.

За таких обставин, 12.01.2026 позивач був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_7 , де пройшов ВЛК та був мобілізований.

Як зазначено судом вище, призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не підлягають військовозобов`язані, які у встановленому законом порядку оформили/отримали відстрочку від призову на військову службу з підстав, передбачених ст. 23 Закону №3543-ХІІ.

Разом із тим, вирішуючи цей спір суд виходить із того, що позивачем не обґрунтовано та не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у нього на момент призову на військову службу (12.01.2026 року) діючої відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Суд звертає увагу, що самі по собі відомості про порушення правил військового обліку не є тотожними відомостями про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідачем не вносилися відомості про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Водночас, чинне законодавство пов`язує обов`язок територіального центру комплектування та соціальної підтримки здійснювати фіксацію та актуалізацію облікових відомостей не лише з фактом винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, а з наявністю інших встановлених обставин, що мають значення для ведення військового обліку.

З урахуванням установлених обставин справи та наведеного правового регулювання суд дійшов висновку, що відповідач ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), як орган ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, діяв у межах наданих законом повноважень та у спосіб, визначений законодавством, здійснивши фіксацію та актуалізацію відомостей щодо позивача шляхом внесення відомостей про порушення правил військового обліку позивачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

На підставі викладеного суд вважає, що відсутні підстави для задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача - 3-відділ ІНФОРМАЦІЯ_9 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про позивача («Постанова ВЛК: придатний», «»Дата ВЛК: 12.01.2026, «ТЦК та СП: ІНФОРМАЦІЯ_5 (Ширяєве», «Категорія обліку: не військовозобов`язаний», «Підстава зняття/виключення: військовослужбовці», «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП» Порушення правил військового обліку).

Крім того, судом встановлено, що правовідносини щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів записів з військового квитка позивача є предметом судового спору в адміністративній справі № 420/22070/25, рішення у якій на дату розгляду цієї справи не ухвалено.

Щодо позовних вимог в частині оскарження дій з медичного огляду, проведеного 12.01.2026 ВЛК 3-відділу ІНФОРМАЦІЯ_9 , та постанови ВЛК, оформленої довідкою № 2026-0112- 0952-1016 від 12.01.2026.

Сторона позивача зазначає, що стосовно позивача підроблені медичні документи від 12.01.2026, оскільки позивач участі у медичному огляді не брав, картку медичного огляду від 12.01.2026 та довідку ВЛК від 12.01.2026 не отримував та не підписував.

З матеріалів справи судом встановлено, що 12.01.2026 року КНП «Ширяївська центральна районна лікарня» ШСР оформлена КАРТКА обстеження та медичного огляду на придатність до військової служби в ЗСУ (Додаток 13 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України) щодо ОСОБА_1 . Діагноз та постанова ВЛК: патології не виявлено. Придатний до військової служби.

12.01.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_1 проведено медичний огляд ВЛК ОСОБА_1 та складено Довідку №2026-0112-0952-1016-0 від 12 січня 2026 року, згідно якої Діагноз (включаючи код, згідно НК025) та постанова ВЛК: патології не виявлено. Придатний до військової служби.

13.01.2026 року позивач був призваний на військову службу по мобілізації, відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Статтею 70 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (далі - Закон № 2801-XII) визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (надалі Положення №402 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 1.2 глави 1 розділу I Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Відповідно до пункту 1.3 глави 1 розділу I Положення №402, основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема: визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням.

Згідно пункту 2.1 глави 2 розділу I Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Згідно пункту 2.2 глави 2 розділу I Положення №402, штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Згідно підпункту 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402, ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Згідно підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402, ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України;

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (підпункт 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402).

Відповідно до підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення №402, ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно підпункту 2.4.6 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення №402, рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Відповідно до підпункту 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення №402, постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Згідно підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення №402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать:

госпітальні ВЛК;

гарнізонні ВЛК;

ЛЛК;

ВЛК Десантно-штурмових військ;

ІНФОРМАЦІЯ_21 ;

ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України;

ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;

ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Відповідно до підпункту 2.6.1 пункту 2.6 глави 2 розділу I Положення №402, госпітальні ВЛК створюються при ВМКЦ, медичних (лікувально-діагностичних) центрах, у тому числі розвідувального органу Міністерства оборони України, закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України.

Госпітальні ВЛК також створюються при санаторно-курортних закладах (реабілітаційних госпіталях) у системі Міністерства оборони України, а також при інших закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, де обстежуються і лікуються військовослужбовці.

За потреби при закладах охорони здоров`я (установах) може бути створено декілька позаштатних постійно діючих госпітальних ВЛК, у тому числі за клінічними профілями.

Згідно підпункту 2.6.2 пункту 2.6 глави 2 розділу I Положення №402, гарнізонна ВЛК створюється при поліклініках, поліклінічних відділеннях (усіх найменувань) закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України.

Під час дії воєнного стану можуть створюватися додаткові гарнізонні ВЛК залежно від навантаження, що розміщуються в закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності із включенням лікарів цих закладів до складу ВЛК. Такі гарнізонні ВЛК у ході своєї діяльності використовують гербову печатку та штампи відповідного закладу охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, при якому вони створені.

Згідно підпункту 2.6.3 пункту 2.6 глави 2 розділу I Положення №402, на госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається:

проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення;

ведення книги протоколів ВЛК та здавання її в архів;

проведення контролю за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду, терміном проведення обстеження;

проведення разом із провідними медичними спеціалістами ВМКЦ регіонів та начальниками медичних служб військових частин, що знаходяться у зоні відповідальності закладу охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, детального аналізу визнання військовослужбовців непридатними до військової служби, розробка пропозицій щодо покращення стану здоров`я військовослужбовців та попередження їх дострокового звільнення з військової служби за станом здоров`я. Узагальнення пропозицій та надання їх до штатної ВЛК.

Рекомендації штатних ВЛК щодо організації лікувально-діагностичної роботи в цілях військово-лікарської експертизи є обов`язковими для виконання.

Згідно підпункту 2.6.4 пункту 2.6 глави 2 розділу I Положення №402, госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право:

приймати постанови відповідно до цього Положення;

перевіряти з метою військово-лікарської експертизи організацію та стан лікувально-діагностичної роботи в закладах охорони здоров`я (установах) і у військових частинах, дислокованих у гарнізоні;

залучати до роботи на правах членів комісії медичних та військових фахівців за запитом голови ВЛК.

Пунктом 3.3 глави 3 розділу I Положення №402 передбачено, що скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

Відповідно до пункту 3.4 глави 3 розділу I Положення №402, у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується.

У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом.

Як убачається із наведених вище норм Положення № 402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 з метою визначення придатності за станом здоров`я до військової служби військовослужбовців та установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.

До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2025 у справі № 240/13173/22 зазначив, що відповідно до Положенням № 402, госпітальні та гарнізонні ВЛК не наділені повноваженнями змінювати своє рішення та у разі незгоди із рішеннями госпітальні та гарнізонні ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із відповідною скаргою, а у разі незгоди із ВЛК вищого рівня - звернутися до ЦВЛК або до суду. Суд дійшов висновку, що перевірка рішення госпітальної (гарнізонної) ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби та встановлення причинного зв`язку захворювань, ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не приймали, тому позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову.

Отже, процедура оскарження результатів медичного огляду передбачає, що перевірка рішень позаштатних ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням №402, при проведенні медичного огляду військового належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК.

Судом встановлено, що оскаржена постанова ВЛК, оформлена довідкою №2026-0112-0952-1016-0 від 12 січня 2026 року, щодо придатності позивача до військової служби прийнята ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка (ВЛК ТЦК) належить до позаштатних ВЛК, відповідно до підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення №402.

При цьому, виходячи з наведених вище приписів Положення №402, право особи, що проходила медичний огляд, на оскарження довідки позаштатної ВЛК у судовому порядку не передбачено, оскільки перевірка рішення позаштатної ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням №402, при проведенні медичного огляду військового (у тому числі щодо процедури прийняття відповідного рішення), належить виключно до функцій штатної ВЛК (ЦВЛК або ВЛК регіону). Та вже постанови ЦВЛК або ВЛК регіону, як остаточні рішення, підлягають судовому оскарженню.

Однак, у межах цієї справи, відсутні відомості про те, що позивач звертався до регіональної ВЛК зі скаргою чи заявою щодо перегляду постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , що оформлена довідкою №2026-0112-0952-1016-0 від 12 січня 2026 року.

Сторона позивача не надала доказів звернення зі скаргою до регіональної ВЛК або ЦВЛК.

У зв`язку з викладеним, з огляду на відсутність остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню з підстав придатності позивача до військової служби, а саме ВЛК регіону чи ЦВЛК, суд зазначає, що позивач не дотримався вимог Положення №402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині оскарження постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленої довідкою №2026-0112-0952-1016-0 від 12 січня 2026 року щодо придатності позивача до військової служби, не підлягають задоволенню.

Звертаючи до суду, сторона позивача посилається на те, що позивач огляд у дерматовенеролога не проходив та відсутній його висновок про наявність/відсутність хвороби, за якою позивача виключено з військового облік.

Судом встановлено, що дійсно у Картці обстеження та медичного огляду на придатність до військової служби в ЗСУ позивача, що оформлена 12.01.2026 року КНП «Ширяївська центральна районна лікарня» ШСР, відсутні дані про огляд позивача дерматовенерологом.

Вирішуючи цей спір, слід також зазначити, що у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких.

У постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Водночас, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у справі № 160/31586/23, від 25 вересня 2025 року у справі №480/13255/23.

Таким чином, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд надає оцінку постанові ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття, однак суд не уповноважений на перегляд висновків ВЛК, які стосуються стану здоров`я особи.

Тобто, навіть за умови, що позивач посилається на відсутність певного медичного обстеження, оцінка правильності встановлення діагнозу, визначення ступеня придатності до військової служби, а також доцільності застосування тих чи інших методів медичного обстеження належить до виключної компетенції медичних (військово-лікарських) комісій та потребує спеціальних знань у галузі медицини. Відтак такі питання не можуть бути предметом судового контролю в межах адміністративного судочинства.

Натомість, остаточне рішення про придатність чи непридатність військовослужбовця до військової служби може бути прийнято Центральною ВЛК, яка відповідно до Положення №402 має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії) Збройних Сил України.

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення №402, медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.

Глава 20 розділу II Положення №402 регламентує питання щодо Постанов ВЛК.

Згідно пункту 20.1 глави 20 розділу II Положення №402, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка вноситься до документа, яким оформлюється постанова ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог цього Положення.

У відповідності з пунктом 20.3 глави 20 розділу II Положення №402, при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту, зокрема:

а) "Придатний":

до військової служби; …

б) "Непридатний":

до військової служби; …

в) "Потребує":

звільнення від виконання службових обов`язків / лікування …

г) "Тимчасово непридатний":

до військової служби (вказати дату повторного огляду)…

Згідно пункту 20.5 глави 20 розділу II Положення №402, постанови, які приймає ВЛК із встановлення причинного зв`язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), наведені у главі 21 розділу II цього Положення.

Таким чином, суд звертає увагу позивача, що він не позбавлений права оскаржити рішення ВЛК про його придатність до військової служби до ВЛК регіону або Центральної ВЛК з наданням в тому числі, документів щодо проведення його додаткового обстеження, які будуть враховані при розгляді відповідної заяви.

Отже, підстави для задоволення позовних вимог в частині оскарження дій з медичного огляду, проведеного 12.01.2026 ВЛК 3-відділу ІНФОРМАЦІЯ_9 , та постанови ВЛК, оформленої довідкою № 2026-0112- 0952-1016 від 12.01.2026, - відсутні.

Щодо позовних вимог в частині оскарження дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не реагування на протиправні дії ІНФОРМАЦІЯ_9 від 12.01.2026, не здійснення перевірки документів 3-відділу ІНФОРМАЦІЯ_9 , складених від 12.01.2026 щодо позивача, нерозгляду скарги № 4 від 12.01.2026 та адвокатського запиту від 12.01.2026.

З матеріалів справи судом встановлено, що 12.01.2026 року представником позивача - адвокатом Михайловим Олександром Миколайовичем подано заяву щодо протиправного затримання позивача, зокрема до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_17 та ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.01.2026 №808/1411, звернення громадянина ОСОБА_4 відповідно до ст. 7 Закону України Про звернення громадян направлено за належністю начальнику ІНФОРМАЦІЯ_17 та до відома Керівнику Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_17 від 27.01.2026 № 943/Вих.ЗВГ/400 начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено щодо результатів розгляду звернення ОСОБА_4 від 12.01.2026, а саме надано копію відповіді ІНФОРМАЦІЯ_9 від 15.01.2026 №232, наданої на звернення ОСОБА_4 від 12.01.2026.

Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.01.2026 №232, адресованого адвокату Михайлову О.М., на заяву від 12.01.2026 № б/н, отриману ІНФОРМАЦІЯ_19 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 ) 12.01.2026 за вх. № 202, подану в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , повідомлено, що питання, викладені у заяві, не належать до компетенції ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим ІНФОРМАЦІЯ_19 не має правових підстав для надання відповіді по суті порушених у заяві.

Основні завдання, організацію та принципи діяльності Військової служби правопорядку у Збройних Силах України визначає Закон України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» від 07.03.2002 № 3099-III (далі Закон № 3099-III).

Статтею 1 Закону № 3099-III визначено, що військова служба правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) - спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних Сил України, призначене для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, у військових навчальних закладах, установах та організаціях (далі - військові частини), військових містечках, на вулицях і в громадських місцях; для запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у Збройних Силах України, їх припинення; для захисту життя, здоров`я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов`язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, а також для захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, а так само для участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об`єктах.

Відповідно до ст. 3 Закону № 3099-III, основними завданнями Служби правопорядку є: виявлення причин, передумов і обставин кримінальних та інших правопорушень, вчинених у військових частинах та на військових об`єктах; розшук осіб, які самовільно залишили військові частини (місця служби); запобігання вчиненню і припинення кримінальних та інших правопорушень у Збройних Силах України; участь в охороні військових об`єктів та забезпеченні громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових містечках, на вулицях і в громадських місцях; захист майна Збройних Сил України від розкрадання та інших кримінально протиправних посягань; забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів; участь у гарнізонних заходах; виконання у передбачених законом випадках рішень про тримання військовослужбовців на гауптвахті; забезпечення виконання кримінального покарання стосовно військовослужбовців, які за вироком суду засуджені до тримання у дисциплінарному батальйоні; сприяння у межах своєї компетенції органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органам досудового розслідування та суду, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам військового управління, підприємствам, установам, організаціям у виконанні покладених на них відповідно до законів обов`язків; участь у протидії диверсійним проявам та терористичним актам на військових об`єктах.

При прийнятті рішення про введення в Україні чи в окремих її місцевостях режиму воєнного або надзвичайного стану на Службу правопорядку додатково покладаються завдання щодо: участі у боротьбі з ворожими диверсійно-розвідувальними групами на території України; організації збору, супроводження та охорони військовополонених з місць (місцевостей), де вони утримуються після взяття їх в полон, до таборів для тримання військовополонених або дільниць для тримання військовополонених; поводження з військовополоненими в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; забезпечення дотримання комендантської години в гарнізонах; охорони військових об`єктів, військових містечок та їх населення, сприяння його евакуації; відновлення та підтримання порядку і дисципліни у військових частинах; контролю за рухом транспортних засобів і перевезенням вантажів Збройних Сил України.

Забороняється покладати на Службу правопорядку завдання, не передбачені цим Законом. Ніякі виняткові обставини або накази чи розпорядження посадових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності військовослужбовців Служби правопорядку.

Функції Служби правопорядку визначені статтею 8 Закону, якою передбачено, що на Службу правопорядку покладається здійснення таких функцій, зокрема:

1) попереджувати, виявляти, припиняти кримінальні та інші правопорушення, вчинені у військових частинах, а також в інших місцях військовослужбовцями, військовозобов`язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків;

2) приймати та реєструвати заяви і повідомлення про злочини та інші правопорушення, вчинені у військових частинах, а також в інших місцях особами, зазначеними в пункті 1 цієї статті, своєчасно приймати стосовно них обгрунтовані і законні рішення.

Згідно обставин цієї справи, ІНФОРМАЦІЯ_18 за результатами розгляду звернення представника позивача Михайлова О.М. щодо правомірності дій ІНФОРМАЦІЯ_9 під час мобілізації позивача, прийнято рішення про направлення цього звернення начальнику ІНФОРМАЦІЯ_17 в порядку ст.7 Закону України «Про звернення громадян» для розгляду по суті, про що було повідомлено ОСОБА_4 листом від 19.01.2026 №808/1411.

Надаючи оцінку діям ІНФОРМАЦІЯ_3 у межах спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про звернення громадян», заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Досліджуючи правомірність направлення відповідачем заяви ОСОБА_4 від 12.01.2026 до керівника ІНФОРМАЦІЯ_17 для розгляду по суті, суд виходить з того, що згідно положень ч.3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян», таке направлення могло бути правомірним у тому випадку, якщо б відповідач не мав повноважень на проведення перевірки обставин, наведених у зверненні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 затверджене Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі Положення №154), на яке суд вже посилався у цьому рішенні при дослідженні повноважень РТЦК та СП щодо ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 1 Положення №154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Відповідно до пункту 2 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.

Відповідно до пункту 2 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Безпосереднє керівництво територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне - ІНФОРМАЦІЯ_22 , яке узгоджує основні питання діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з відповідними структурними підрозділами Генерального штабу Збройних Сил та Міноборони.

Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки координується та спрямовується Міноборони.

З наведених приписів Положення №154 вбачається встановлена ієрархія підпорядкування органів ТЦК та СП, зокрема районні ТЦК та СП підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки області, на території відповідальності якого вони перебувають.

Згідно повноважень, визначених пунктами 13-14 Положення №154, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки скеровує діяльність підпорядкованого територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Керівник районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки безпосередньо підпорядковується керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя та є прямим начальником для особового складу районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та ОСОБА_5 , районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідає за військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; мобілізаційну готовність територіального центру комплектування та соціальної підтримки; підготовку, виховання, військову та трудову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; внутрішній порядок, ін.

Відтак, суд вважає, що дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо направлення звернення представника позивача ОСОБА_4 від 12.01.2026 щодо правомірності дій ІНФОРМАЦІЯ_7 під час мобілізації позивача, до керівника ІНФОРМАЦІЯ_17 в порядку ст.7 Закону України «Про звернення громадян» для розгляду по суті є правомірними, оскільки відповідач не мав повноважень на проведення перевірки дій ІНФОРМАЦІЯ_5 під час мобілізації позивача.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_17 від 27.01.2026 № 943/Вих.ЗВГ/400 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено результати розгляду звернення ОСОБА_4 від 12.01.2026, а саме надано копію відповіді ІНФОРМАЦІЯ_9 від 15.01.2026 №232, наданої на звернення ОСОБА_4 від 12.01.2026.

Отже, підстави для задоволення позовних вимог в частині оскарження дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не реагування на протиправні дії ІНФОРМАЦІЯ_9 від 12.01.2026, не здійснення перевірки документів 3-відділу ІНФОРМАЦІЯ_9 , складених від 12.01.2026 щодо позивача, нерозгляду скарги № 4 від 12.01.2026 та адвокатського запиту від 12.01.2026, на переконання суду, відсутні.

Враховуючи сукупність наведених обставин, суд доходить висновку, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Доводи позивача не знайшли свого підтвердження.

Позовні вимоги позивача зводяться до незгоди позивача з фактом взяття його на військовий облік та призову на військову службу, проте позивач не довів, що згідно актуальних даних військового обліку та відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів він виключений з військового обліку з підстав та у порядку, передбачених чинним законодавством, та станом на дату призову його на військову службу (12.01.2026 року) мав діючу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

При цьому, суд зазначає, що з дати призову (12.01.2026 року) правовий статус позивача визначається Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», тому оскарження процедури призову на військову службу не відновлює попереднього становища позивача.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 вказав, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Що стосується доводів відзиву стосовно того, що ІНФОРМАЦІЯ_1 є неналежним відповідачем по справі, оскільки є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_9 та не є окремою юридичною особою публічного права.

Суд зазначає, що відповідно до ст.ст. 43, 55 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за суб`єктами владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Згідно з ч. 3 ст. 55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на зазначене, оцінюючи докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 139, 242-246, 250, 255-258, 262, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військово-лікарської комісії 3-відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження Комунальне некомерційне підприємство ШИРЯЇВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ Ширяївської селищної ради (код ЄДРПОУ 01998934) вул. Грушевського, буд. 94, сел. Ширяєве, Березівський район, Одеська область, 66800), ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_3 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) АДРЕСА_4 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

.