Ухвала суду № 137946882, 03.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 липня 2026 року Справа 160/7497/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі за позовною заявою Державного реєстратора Виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колесник Інги Миколаївни до Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного реєстратора Виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, в якій позивач з урахуванням уточненого позову просить:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 10.03.2026 №474/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 »;

- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України в частині призначення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колесник Інги Миколаївни на підставі скарги/заяви Київської окружної прокуратури міста Харкова від 09.12.2025 № 50-106-6018ВИХ-25, за результатом якої Міністерством юстиції України вже було видано Наказ №2667/7 від 22.12.2025 «Про залишення скарги без розгляду по суті».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

До суду надійшло клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що оскільки наказ про призначення камеральної перевірки є актом індивідуальної дії, який станом на момент розгляду справи судом вже вичерпав свою дію, внаслідок проведення вказаної перевірки, відповідно відсутні підстави для його судового оскарження. Крім того, відповідач наголошує, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Розглядаючи заявлене клопотання представника відповідача, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За приписами пунктів 18, 19 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав визначено Законом № 1952-IV.

Відповідно до статті 37-1 Закону № 1952-IV контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

Рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації можуть бути оскаржені до суду (пункт 34 Порядку № 990).

Наведене прямо свідчить про можливість розгляду даного спору виключно в порядку адміністративного судочинства.

Щодо доводів заявника стосовно того, що спірний наказ вичерпав свою дію фактом його виконання суд зазначає, що в межах даної справи перевірці підлягає правомірність призначення камеральної перевірки державного реєстратора, оскільки встановлення факту безпідставності призначення та протиправності проведення камеральної перевірки нівелює правові наслідки, що настають за результатами протиправно призначеної/проведеної перевірки.

З огляду на викладене суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 238, 239, 243, 248, 256, 287, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі№160/7497/26 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна