Рішення № 137946681, 23.06.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 червня 2026 року м.Тернопіль Справа № 921/270/26 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

за участю секретаря судового засідання Дідур А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ЛНГ ГРУП", місто Київ

до відповідача Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "ТЕРНОПІЛЬТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО", місто Тернопіль

про стягнення 342 413 грн 71 коп.

за участю представників:

позивача: Касіяненко І.В., адвокат, ордер серії АІ №1805201 від 28.04.2026;

відповідача: Гуцалюк А.Р., в.о. директора, розпорядження № 16 від 05.02.2026.

Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СК ЛНГ ГРУП", м. Київ звернулося 28.04.2026 через підсистему «Електронний суд» СЄІКС до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", м. Тернопіль, про стягнення 342 413,71 грн заборгованості, з яких: 323 849,48 грн вартість поставленого у січні-лютому 2026 році природного газу, 2 960,97 грн інфляційних нарахувань, 1 185,06 грн 3% річних та 14 418,20 грн пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань в частині здійснення розрахунків за природний газ, спожитий у січні та лютому 2026 року згідно договору №К-0101-2802/26ЛНГ від 29.12.2025.

В судовому засіданні присутній представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повній мірі з підстав, наведених у позові та з посиланням на долучені до справи докази.

Заперечення відповідача.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався. Будь яких інших клопотань в порядку господарського процесуального законодавства України, не заявив.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог не заперечив.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 04 травня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 04.06.2026; сторонам встановлено процесуальний строк для подання заяв по суті спору, крім того позивачу запропоновано надати у семиденний календарний строк уточнений розрахунок суми пені відповідно до п.8.5 договору.

Ухвалою суду від 04 червня 2026 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд по суті в судовому засіданні на 23.06.2026.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

У судовому засіданні 23.06.2026 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

29 грудня 2025 року між Комунальним підприємством теплових мереж Тернопільської обласної ради «ТЕРНОПІЛЬТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» як споживачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «СК ЕНЕРДЖІ ГРУП» як Постачальником укладено договір № К-0101-2802/26ЛНГ постачання природного газу (далі договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставити Споживачу природний газ за фіксованим тарифом на 2 місяці, без розподілу за кодом ДК 021:2014 код 0912000-6 «Газове паливо» (далі газ/природній газ/Товар) в замовлених Споживачем та погоджених Постачальником об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язався своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором (п. 2.1 Договору).

Згідно п.3.1, 3.2 договору Постачальник передає Споживачу на умовах договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу власного видобутку (на території України) з 01 січня 2026 року по 28 лютого 2026 року (включно), в загальній кількості 13000 куб.метрів, в тому числі у січні 2026 року 7000,00 куб.м., у лютому 2026 року 6000,00 куб.м. газу. Місцем поставки природного газу визначено об"єкт за адресою: вул. Київська, буд. 3-А, м. Тернопіль, Тернопільська область (п.2.4 договору).

У розділі ІV договору врегульовано порядок та умови передачі природного газу.

Зокрема, як вбачається з п.4.3 постачання газу за договором здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Постачання та споживання підтверджених обсягів газу протягом місяця здійснюється, як правило, в рівномірному режимі, виходячи із середньодобової норми (далі - добова норма), яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця, або згідно узгодженого сторонами графіку у випадку, якщо споживання здійснюється протягом місяця нерівномірно (п.4.4 договору).

Згідно п. 4.5 договору Постачальник із застосуванням ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС та Споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного Споживачем обсягу природного газу.

Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється Актом (п.4.7 договору).

Згідно п 4.9 договору на підставі отриманих від Споживача даних та даних остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника.

Споживач протягом 5-ти робочих днів з дати одержання акта зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п.4.10 договору).

Згідно п. 5.1 договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається, встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу за 1000 куб.м. визначена у розмірі 24 337,36 грн з ПДВ. Крім того, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи складає (з урахуванням коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді -1.1 умовних одиниць та податку на додану вартість ( 20%)) - 662,62 грн за 1000 куб.м.

Всього ціна газу за 1000 куб.м газу з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 24 999,96 грн. Дана ціна газу є фіксованою.

Загальна вартість договору на дату його укладення становить 324999,48грн з ПДВ (п. 5.4 договору).

У розділі VІ договору сторонами врегульовано порядок та умови проведення розрахунків.

Так, згідно п.6.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем на підставі наданого Постачальником підписаного Сторонами Акта до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу, протягом 15 робочих днів з дня підписання Сторонами Акта. Споживач має право здійснити оплату та/або попередню оплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Згідно п.6.3 договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в договорі.

Відповідно до пп. 7.1.1 договору Споживач зобов`язаний забезпечити своєчасну та повну оплату, згідно з умовами цього Договору.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за договором Сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством України і цим договором. (п.8.1 договору).

У разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 6 договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1 відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня (п. 8.5 договору).

Пунктом 15.1 договору визначено, що останній набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками (за наявності) і діє в частині постачання природного газу - до 28.02.2026 року включно, а в частині здійснення розрахунків між Сторонами - до повного їх виконання.

Матеріалами справи підтверджуються доводи позивача, що ним на виконання умов договору протягом січня-лютого 2026 року передано, а Комунальним підприємством теплових мереж Тернопільської обласної ради "ТЕРНОПІЛЬТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" прийнято природний газ: в об`ємі 6,967 тис. м3, вартістю 174 174,72 грн (з ПДВ) в січні 2026 року; 5,987 тис. м3, вартістю 149 674,76 грн. (з ПДВ) в лютому 2026 року, що підтверджується підписанням обома сторонами та скріпленням печатками юридичних осіб Актів приймання передачі природного газу №202 від 31.01.2026 та № 404 від 28.02.2026 без зауважень. Отже, за заявлений період відповідачу було передано природного газу загальною вартістю 323 849,48 грн (з ПДВ).

Однак, відповідачем зобов`язання щодо своєчасної (до 15-го числа місяця, наступним за місяцем поставки) та повної оплати вартості отриманого природного газу не виконано та не проведено розрахунку з позивачем, внаслідок чого станом на 28.04.2026 (дата звернення з позовом до суду) допущено заборгованість по оплаті вартості спожитого газу в розмірі 323 849,48 грн.

Факт отримання переданого позивачем протягом січня-лютого 2026 року природного газу в загальному обсязі 12,954 тис. м3 на загальну суму 323 849,48 грн відповідачем не заперечується, навпаки підтверджено існування заборгованості в заявленому розмірі.

Наведене послугувало підставою для звернення позивача до суду з позовом з метою захисту майнових прав товариства на суму боргу, здійснивши нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені на суму прострочених платежів.

Мотиви та норми закону, з яких суд виходить ухвалюючи рішення.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

В силу положень п. 4 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач має право, зокрема, на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Згідно з п. 1 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827 "Про затвердження Правил постачання природного газу" (далі - Правила постачання природного газу) підставою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов.

Відповідно до п. 2 розділу 2 Правил постачання природного газу постачання природного газу споживачу здійснюється Постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Матеріали справи свідчать про те, що укладений між сторонами у справі договір за своєю правовою природою є договором поставки, згідно з яким в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно загальних положень про купівлю-продаж, ст. 662-663, 689, 691-692 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк. В свою чергу, покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений строк.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За п.2 ч.2 ст.13 Закону України «Про ринок природного газу» відповідач зобов`язаний забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договору.

У ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами п.6.1 договору сторони погодили, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки.

Встановлено, що на виконання умов договору ТОВ "СК ЛНГ ГРУП" протягом січня-лютого 2026 року передано 12,954 тис. м3 природного газу на загальну суму 323 849,48 грн, який відповідачем не оплачено.

Доказів належного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань та здійснення розрахунку за спожитий природний газ матеріали справи не містять.

В силу приписів ст.ст.11, 16, 509 ЦК України та ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов`язків.

Оскільки матеріалами справи підтверджуються доводи позивача стосовно того, що відповідачем у встановлені договором строки вартість спожитого природного газу не сплачена, що є порушенням умов договору, ст.527 ЦК України, тому позовні вимоги про стягнення відповідача 323 849,48 грн. боргу як правомірні та документально підтверджені, підлягають до задоволення.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих у зв`язку з простроченням відповідачем грошового зобов`язання, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як вбачається з наведених позивачем розрахунків інфляційних втрат, ТОВ "СК ЛНГ ГРУП" на прострочену заборгованість за актом № 202 від 31.01.2026 у розмірі 174 174,72грн нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 2 960,97грн інфляційних втрат за період з березня 2026 року по квітень 2026 року.

У пункті 6.1 договору сторони узгодили строк оплати споживачем природного газу, який здійснюється щомісячно на підставі наданого Постачальником підписаного Сторонами Акта до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу, протягом 15 робочих днів з дня підписання Сторонами Акта. Провівши власні підрахунки інфляційних нарахувань судом встановлено, що такі вимоги підлягають до задоволення в заявленому розмірі як нараховані правомірно.

Також позивачем нараховано 3% річних в загальному розмірі 1185,06грн, а саме: за актом № 202 від 31.01.2026 на суму боргу 174 174,72грн за період з 25.02.2026 по 22.04.2026 (57 днів) нараховано 816,00грн та за актом № 404 від 28.02.2026 на прострочену суму боргу 149 674,76грн нараховано за період з 24.03.2026 по 22.04.2026 (30 днів) 369,06грн три відсотки річних.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відтак, перевіривши методику та правильність розрахунків позивача щодо нарахування 3% річних, враховуючи встановлений факт невиконання відповідачем зобов`язання щодо проведення розрахунку за спожитий природний газ на загальну суму 323 849,48 грн. боргу, виходячи з встановленого кінцевого строку оплати вартості газу за кожним актом відповідно до п. 6.1. договору (за актом № 202 строк оплати настав 24.02.2026, за актом № 404 23.03.2026), перевіривши вказані у розрахунку позивача періоди нарахування, судом встановлено, що заявлені до стягнення 1185,06грн - 3% річних є обґрунтованими, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення пені.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.5 договору за порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 6 договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 14418,20грн, з яких 9 927,96 грн пені нараховано на прострочену суму 174 174,72,00грн за період з 25.02.2026 по 28.04.2026 та на суму боргу 149 674,76 грн за період з 24.03.2026 по 22.04.2026 нараховано 4 490,24грн пені виходячи із розміру 0.1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Також у додаткових поясненнях від 05.05.2026 (вх.№3459) та долученому до пояснень розрахунку суми пені товариством на заборгованість в розмірі 174 174,72,00грн (за актом приймання-передачі природного газу №202 від 31.01.2026) за період з 25.02.2026 по 28.04.2026 (за 63 дні) нараховано пеню в розмірі 9 319,38 грн; на заборгованість в розмірі 149 674,76 грн (згідно акту приймання-передачі природного газу №404 від 28.02.2026) за період з 24.03.2026 по 28.04.2026 (за 36 дні) нараховано пеню в розмірі 4 576,28грн, виходячи з обмеженого розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, та з посиланням на п. 8.5. договору.

Всього позивачем нараховано пеню за подвійною обліковою ставкою НБУ в розмірі 13 895,66грн.

Надаючи оцінку правильності здійсненим розрахункам пені, суд вважає, що такі не відповідають умовам укладеного сторонами договору, зокрема п. 8.5. договору, адже договір передбачає нарахування пені в розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше облікової ставки Національного банку України. Суд зауважує, що нарахування пені в розмірі 0.1 відсотка є більшим від розміру пені, обрахованого в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Також невірним суд вважає розрахунок пені, проведений позивачем у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, адже такий розмір у договорі сторонами не передбачено. При цьому за даними НБУ фактична облікова ставка НБУ з 30.01.2026 становила 15,0%, а не 15,5% як обраховано позивачем.

Таким чином, здійснивши власний арифметичний розрахунок суми пені у відповідності до п. 8.5. договору у розмірі облікової ставки НБУ, суд вважає правомірним нарахування пені в розмірі 4510,36 грн на заборгованість в сумі 174174,72грн за період з 25.02.2026 по 28.04.2026 (за 63дні); в розмірі 2214,37грн. на заборгованість в сумі 149674,76грн за період з 24.03.2026 по 28.04.2026 (за 36днів), всього 6724,73грн (розрахунок суду міститься у матеріалах справи).

Відтак, пеня в розмірі 7693,47грн нарахована товариством з порушенням умов договору, із застосуванням невірної ставки НБУ, до задоволення не підлягає як невірно обрахована та безпідставно заявлена.

Таким чином, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені.

Висновки господарського суду.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем на суму 323849,48 грн по оплаті спожитого природного газу, що свідчить про доведеність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення нарахованих на суму боргу 2960,97 грн інфляційних втрат, 1185,06 грн 3% річних та 6724,73грн пені. Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на загальну суму 334720,24грн є правомірними, документально підтвердженими первинними документами та не запереченими відповідачем у встановленому законом порядку, а тому, згідно ст.15 ЦК України, порушене право Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ЛНГ ГРУП" підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача суми боргу, нарахованих сум інфляційних втрат, 3% річних, пені.

В решті вимог (в розмірі 7693,47грн. пені) суд відмовляє за необґрунтованістю.

Розподіл судових витрат.

Зважаючи на докази, подані на підтвердження понесених судових, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем позов подано в електронній формі, тому в силу приписів ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Відтак, до сплати позивачем підлягав судовий збір в розмірі 4108,96грн (342413,71х1,5%х0,8), з якого суд пропорційно задоволеним вимогам здійснює розподіл витрат.

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 20000грн, то з огляду на відсутність доказів їх понесення, фактичного розміру таких витрат, ці витрати судом не розглядаються.

Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46, 73, 74, 76-79, 123, 129, 219, 220, 222, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "ТЕРНОПІЛЬТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" (вул. Київська, 3-А, м. Тернопіль, ідент. код 03353590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ЛНГ ГРУП" (вул. Шовковична, 30-А офіс 23, м. Київ, ідент. код 45351621) 323849,48 грн основного боргу, 2960,97 грн інфляційних втрат, 1185,06 грн - 3% річних, 6724,73 грн пені та 4016,64 грн в повернення сплаченого судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст.256 ГПК України).

Повне рішення складено 02.07.2026.

Суддя Н.О. Андрусик