Ухвала суду № 137946679, 30.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" червня 2026 р. м. Київ Справа № 911/670/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Зараз-5», с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК-Транс», м. Київ

про стягнення 159 370,82 грн.

суддя О.В. Конюх,

за участі представників:

від позивача: Коваль В.Р., в порядку самопредставництва;

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Зараз-5» 10.03.2026 звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК-Транс», в якій просить суд

- розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін,

- стягнути з відповідача ТОВ «ЛК-Транс» на користь ТОВ «УК «Зараз-5» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в загальній сумі 159 370,82 грн, яка складається із:

112 363,35 грн. основного боргу за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.01.2025 по 02.02.2026,

6 258,96 грн. інфляційного збільшення, відповідно до ст. 625 ЦК України за період з січня 2025 року по грудень 2025 року,

37 653,68 грн. пені за період з 01.01.2025 по 02.02.2026 на підставі пункту 44 індивідуального договору приєднання № 2/29-Б про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2023;

3094,83 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України за період з 01.01.2025 по 02.02.2026,

- стягнути з відповідача ТОВ «ЛК-Транс» на користь ТОВ «УК «Зараз-5» судові витрати у вигляді оплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3328,00 грн.

Ухвалою від 13.03.2026 відкрито провадження у справі №911/670/26 в порядку спрощеного позовного провадження, зобов`язано позивача ТОВ «УК «Зараз-5» подати суду докази вручення споживачу рахунків на оплату спожитої послуги; зобов`язано відповідача ТОВ «ЛК-Транс» подати докази оплати теплової енергії за період з листопада 2024 року по березень 2025 року.

23.03.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач твердить, що фактично послуга з постачання теплової енергії до орендованого відповідачем приміщення не надається, оскільки приміщення не обладнане системою опалення; відсутні радіатори, теплоносій до приміщення не подається, труби системи опалення та гарячого водопостачання заізольовані; відсутнє споживання теплової енергії, в такому стані відповідач отримав приміщення від власника до договором оренди. Також відповідач твердить, що у приміщенні відсутні теплолічильники, у зв`язку з чим відповідач 29.10.2024 звертався до позивача з листом про надання згоди на встановлення теплолічильника, однак відповіді не отримав.

Відповідач посилається на позицію постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №712/8916/17 та твердить, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідач твердить, що не відмовляється сплачувати послуги з централізованого опалення місць загального користування, неодноразово звертався до позивача з листами про необхідність зробити перерахунок за опалювальний сезон 2024-2025 років, однак відповіді не отримав.

30.03.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Позивач твердить, що відповідач є користувачем нежитлового приміщення №2 у будинку №29, який не обладнаний індивідуальним вузлом обліку, та у порядку пункту 6 частини 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є споживачем послуг з постачання теплової енергії та зобов`язаний оплачувати її своєчасно та у повному обсязі.

Пунктом 39 Індивідуального договору приєднання №2/29 про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2023 було передбачено порядок відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП у спосіб звернення до органу місцевого самоврядування; повідомлення виконавця послуги та виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем про рішення щодо відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП із наданням витягу з протоколу засідання комісії та копії проекту відокремлення (відключення).

Після відокремлення передбачалося складення Акту про відокремлення (відключення) від мереж ЦО та ГВП, після підписання якого виконавець послуги повідомляє власника про перегляд умов або розірвання договору про надання послуги.

Позивач твердить, що до початку дії Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 №169 (далі Порядок №169), відключення окремих приміщень в багатоквартирному будинку взагалі не допускалося.

Позивач твердить про відсутність доказів дотримання відповідачем порядку відключення об`єкту від мереж (систем) централізованого опалення та постачання гарячої води.

03.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач просить суд витребувати від позивача проєктну та технічну документацію системи централізованого опалення і гарячого водопостачання щодо приміщення у будинку №29 по вул. Валерія Лобановського, в с. Чайки, Бучанського району, Київської області.

Крім того, відповідач просить призначити у справі №911/670/26 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити такі питання:

1. Щодо наявності інженерних мереж

- чи наявні у спірному приміщенні внутрішні інженерні мережі системи централізованого опалення (ЦО)?

- чи наявні у спірному приміщенні елементи системи опалення (радіатори, стояки, трубопроводи тощо)?

- чи наявні у спірному приміщенні внутрішні мережі гарячого водопостачання (ГВП)?

2. Щодо підключення

- чи підключене спірне приміщення до зовнішніх мереж централізованого теплопостачання?

- чи підключене спірне приміщення до системи гарячого водопостачання?

- якщо підключення відсутнє чи існують технічні точки можливого підключення?

3. Щодо зовнішніх мереж

- чи підведені до будівлі або безпосередньо до спірного приміщення зовнішні мережі теплопостачання?

- чи передбачено підключення спірного приміщення до таких мереж відповідно до проєктної або технічної документації (за наявності)?

4. Щодо технічної можливості отримання послуг

- чи є технічна можливість постачання теплової енергії до спірного приміщення у його поточному стані?

- чи є технічна можливість постачання гарячої води до спірного приміщення?

- чи можливе фактичне надання послуг з опалення без наявності відповідних інженерних мереж та обладнання?

5. Чи можливе фактичне отримання послуг з централізованого опалення спірним приміщенням за відсутності внутрішніх інженерних мереж та підключення до зовнішніх мереж?

Проведення експертизи відповідач доручити відповідній судово-експертній установі (за визначенням суду). Витрати на проведення експертизи покласти на Відповідача (з подальшим розподілом за результатами розгляду справи).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.05.2026 постановлено розгляд справи №911/670/26 здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання та розгляд клопотань ТОВ «ЛК-Транс» про витребування доказів та про призначення у справі судової експертизи призначено на 08.06.2026.

Цією ж ухвалою суд запропонував позивачу подати суду пояснення або заперечення щодо поданих відповідачем клопотань; запропонував сторонам подати суду пропозиції щодо виду експертизи, кола питань, які можуть бути поставлені на вирішення судових експертів, а також щодо судового експерта та/або експертної установи, якій може бути доручена експертиза у справі у разі її призначення.

26.05.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява, у якій відповідач просить суд призначити у справі будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення експертизи пропонує поставити такі питання:

1. Чи наявні у спірному приміщенні внутрішні інженерні мережі системи централізованого опалення?

2. Чи наявні у спірному приміщенні елементи системи опалення (радіатори, стояки, трубопроводи тощо)?

3. Чи наявні у спірному приміщенні внутрішні мережі гарячого водопостачання?

4. Чи підключене спірне приміщення до зовнішніх мереж централізованого теплопостачання?

5. Чи підключене спірне приміщення до системи гарячого водопостачання;

6. Якщо підключення відсутнє чи існують технічні точки можливого підключення?

7. Чи підведені до будівлі або безпосередньо до спірного приміщення зовнішні мережі теплопостачання?

8. Чи передбачено підключення спірного приміщення до мереж теплопостачання та гарячого водопостачання відповідно до проектної або технічної документації?

9. Чи є технічна можливість постачання теплової енергії до спірного приміщення?

10. Чи є технічна можливість постачання гарячої води до спірного приміщення?

11. Чи можливе фактичне надання послуг з централізованого опалення без наявності відповідних внутрішніх інженерних мереж та підключення до зовнішніх мереж?

12. Чи можливе фактичне отримання послуг з централізованого опалення спірним приміщенням за відсутності внутрішніх інженерних мереж та підключення до зовнішніх мереж?

04.06.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача подала заперечення на клопотання про призначення експертизи, у якому твердить, що з початку експлуатації будинок було підключено до централізованої системи теплопостачання, що підтверджує зокрема витяг з проектної документації та акт приймання-передачі приміщення в оренду, доданий до відзиву. Позивач, посилаючись на позицію постанов Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №490/11619/15-ц та від 18.06.2020 у справі №643/133/17, твердить, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.

05.06.2026 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач твердить, що до предмету доказування належить не лише наявність або відсутність окремих елементів внутрішньої системи опалення, а насамперед факт існування діючого технологічного підключення спірного приміщення до системи централізованого теплопостачання, можливість фактичного отримання теплової енергії та обґрунтованість здійснених позивачем нарахувань.

Позивач просить суд витребувати від позивача належним чином оформлену виконавчу документацію щодо системи теплопостачання будинку та спірного приміщення, а саме:

1. Виконавчі креслення та виконавчі схеми системи теплопостачання;

2. Акти введення системи теплопостачання в експлуатацію;

3. Документи щодо фактичного підключення спірного приміщення до систему теплопостачання;

4. Документи щодо внесення змін або відхилень від проектних рішень;

5. Документи, що підтверджують джерело теплопостачання спірного приміщення;

6. Документи, що підтверджують фактичну схему підключення приміщення до централізованого теплопостачання.

В підготовче судове засідання 08.06.2026 з`явились представники обох сторін.

Відповідно до пункту 10 частини 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Розглянувши клопотання про витребування доказів (викладене у запереченнях на відповідь на відзив від 03.04.2026 в редакції додаткових пояснень від 05.06.2026), суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 73 ГПК України).

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Приписами ст. 81 ГПК України встановлено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

У поданому представником відповідача клопотанні про витребування доказів не наведено, з яких підстав випливає, що позивач має вказані докази, також відсутнє зазначення заходів, які відповідач вжив для отримання цих доказів самостійно та не зазначені причини, з яких вказані докази не можуть бути отримані відповідачем самостійно.

Зокрема суд дослідив зміст листування, доданого до справи, та встановив, що листи відповідача до позивача не містять вимог про надання документів.

Тож суд в судовому засіданні 08.06.2026 протокольною ухвалою клопотання відповідача про витребування доказів залишив без задоволення.

У судовому засіданні 08.06.2026 суд відклав розгляд клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи (в редакції заяви від 26.05.2026), зазначивши про те, що експертиза, у разі її призначення судом, має бути виконуваною, питання, які мають бути поставлені перед експертом, мають бути спрямовані на встановлення обставин виключно в межах предмету доказування. Також суд звернув увагу на необхідність обрання експертної установи або судового експерта з меншим завантаженням.

Тож суд оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 30.06.2026, про що повідомив присутніх представників обох сторін особисто під розпис.

23.06.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява, у якій відповідач просить суд призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення експерта поставити такі питання:

1. Чи підключене спірне приміщення до зовнішніх мереж централізованого теплопостачання?

2. Чи можливе фактичне отримання спірним приміщенням послуг централізованого опалення у його фактичному стані?

26.06.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли заперечення на клопотання (заяву) від 23.06.2026 про призначення будівельно-технічної експертизи.

Позивач твердить, що Декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 19.12.2012, витяг з Договору участі у будівництві від 18.09.2013 першого набувача прав на приміщення №2 у будинку по вул. В.Лобановського 29 свідчать про те, що спірне приміщення з моменту початку його експлуатації було обладнане централізованим опаленням. За висновком Верховного Суду самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання, отже, за твердженням позивача, призначення у справі судової експертизи не є необхідним, оскільки єдиним результатом, який буде досягнуто її призначенням це затягування строків розгляду справи.

29.06.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване перебуванням юрисконсульта відповідача у службовому відрядженні.

В судове засідання 30.06.2026 з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився, був повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином особисто під розпис.

Враховуючи те, що

відповідач був належним чином завчасно повідомлений про місце, дату та час судового засідання;

сторонами подані всі передбачені заяви по суті справи,

явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалася;

частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи;

відкладення судового засідання в межах передбаченого строку підготовчого провадження є правом та прерогативою суду, підставою для якого є неможливість виконання завдань та вирішення питань підготовчого провадження, а не неявка представника належним чином повідомленої сторони;

суд вбачає за можливе провести підготовче судове засідання без присутності представника відповідача.

Відповідно до пункту 10 частини 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Розглянувши клопотання про призначення у справі судової експертизи, суд встановив таке.

Відповідно до частин 1, 4, 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або заміну.

Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.04.2023 у справі N 910/11002/21.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частинами 1, 4 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За таких обставин обов`язок доведення своєї позиції та наповнення доказової бази процесуальний закон покладає на сторін, а суд має обов`язок дослідити докази, подані сторонами, та оцінити з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також вірогідності як кожен окремо, та в їх взаємному зв`язку.

Розглянувши аргументи клопотання відповідача про призначення судової експертизи (в редакції заяви від 23.06.2026) та аргументи позивача, викладені у запереченнях на клопотання про призначення експертизи, дослідивши у зв`язку з цим документи, долучені до матеріалів справи, суд встановив, що призначення експертизи з метою встановлення фактичного підключення приміщення відповідача до мереж централізованого теплопостачання не є необхідним.

Так, до матеріалів справи додано копію Декларації від 19.12.2012 №КС14312509 про готовність об`єкта до експлуатації (Житловий комплекс «Чайка-2», Перша черга будівництва, ІІІ пусковий комплекс, 249-квартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями у перший поверх, нежитловими та технічними приміщеннями на технічному поверсі по вул. В.Лобановського, 29), у пункті 12 якої наведено перелік інженерного обладнання об`єкта холодне та гаряче водопостачання, водовідведення, ліфт, сміттєпровід, опалення централізоване.

У додатку №1 до Договору участі у будівництві №29/1/1/2/Н щодо об`єкту (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. В.Лобановського, буд.29, приміщення №2) вказано характеристики об`єкта, серед яких розведення від магістральних стояків внутрішньоквартирних систем опалення із встановленням стальних приладів опалення (згідно проекту). За Актом прийому передачі до Договору про участь у будівництві №29/1/1/2/Н забудовник та замовник засвідчили передачу об`єкта замовнику та виконання у повному обсязі зобов`язань забудовника перед замовником.

Із доданого до відзиву Договору оренди нерухомого майна №01.05-2023 від 01.05.2023 вбачається, що відповідач ТОВ «ЛК-Транс» отримав від орендодавця ТОВ «Старт-Груп» в оренду нежитлове приміщення площею 274,6 кв.м. у будівлі с. Чайки, вул. В.Лобановського буд. 29, приміщення 2 на строк до 31.03.2026.

Не відповідає дійсності посилання відповідача на те, що ним в оренду отримано приміщення без можливості споживання теплової енергії. Зокрема, в Акті приймання-передачі приміщення від 01.05.2023 до Договору оренди нерухомого майна №01.05-2023 від 01.05.2023 вказано, що у приміщенні, яке передається, наявне опалення централізоване.

Крім того, відповіда уклав з позивачем індивідуальний договір на постачання теплової енергії, що виглядало б суперечливим та не послідовним у разі відокремлення приміщення від мереж ЦО ще до укладення договору оренди.

Так, 01.11.2023 між позивачем ТОВ «Управляюча компанія «Зараз-5» (виконавець) та ТОВ «ЛК-Транс» (споживач, користувач приміщення №2) укладено індивідуальний договір приєднання №2/29 про надання послуги з постачання теплової енергії, відповідно до якого виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надану послугу. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та складається з:

- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;

- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;

- обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

На час перебування спірного приміщення у користуванні відповідача був чинним Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 №169 (Порядок №169) в редакції внесених змін наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 17.09.2021 №233.

Вказаним Наказом передбачено порядок відключення як власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків від ЦО та/або ГВП (розділ ІІ Порядку №169), так і порядок відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від ЦО та ГВП (розділ ІІІ Порядку №169).

Порядок відокремлення квартир та нежитлових приміщень передбачає таке:

1. Власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.

2. Інформація про перелік багатоквартирних будинків, у яких не менше ніж половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, розміщується на офіційних веб-сайтах органів місцевого самоврядування, виконавців відповідних комунальних послуг.

3. Для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення.

4. Заява про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від ЦО та ГВП передається на розгляд Комісії.

5. Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП за участю заявника або його уповноваженого представника.

6. Комісія надає заявникові рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні та щодо збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проєктної документації. Витяг із протоколу Комісії з результатами розгляду звернення надається заявникові протягом десяти робочих днів.

7. Для відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власник забезпечує розроблення проєкту відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, який виготовляється відповідно до державних будівельних норм і правил та має забезпечити ізоляцію транзитних стояків, а також, у разі потреби, перенесення транзитних стояків.

За потреби, власник забезпечує виготовлення проєкту встановлення системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні, виготовленого відповідно до державних будівельних норм і правил.8. Відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП здійснюється у міжопалювальний період не пізніше ніж 01 жовтня у спосіб, що не перешкоджає постачанню теплової енергії та гарячої води до інших квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаних до ЦО та ГВП.

Усі витрати, пов`язані з відокремленням (відключенням) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, здійснюються за рахунок власника.

9. Виконання робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП здійснюється виконавцем робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання або постачання гарячої води чи іншим залученим власником суб`єктом господарювання, які у випадках, передбачених законодавством, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, з обов`язковим переліком робіт із монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання.

10. Для виконання робіт із відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення повідомляє виконавця відповідної комунальної послуги та виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води про своє рішення щодо відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП шляхом подання письмової заяви в довільній формі, у якій зазначається наявність підстави для такого рішення згідно із Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

До заяви додається копія витягу з протоколу засідання Комісії про розгляд питання щодо відокремлення (відключення) такої квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, а також копія проєкту такого відокремлення (відключення).

11. Виконавці робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води письмово повідомляють власника про дату і час здійснення заходів із підготовки відповідної мережі до відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власника (спускання води з системи чи її частини тощо). Ця дата має бути не раніше ніж 15 календарних днів і не пізніше ніж 30 календарних днів від дати надсилання такого повідомлення власнику.

Якщо повідомлення від виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води надійшло власнику після 01 жовтня, дата відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП квартири чи нежитлового приміщення власника переноситься на наступний міжопалювальний період.

12. У разі виконання робіт із відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП іншим залученим власником суб`єктом господарювання, який у випадках, передбачених законодавством, має ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, з обов`язковим переліком робіт з монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання, власник квартири чи нежитлового приміщення письмово повідомляє виконавця послуг з постачання теплової енергії, виконавця послуг з постачання гарячої води, виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води - про дату і час виконання робіт з відокремлення (відключення) не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня виконання таких робіт. Неприбуття представників виконавців відповідних комунальних послуг та виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води за умови їх повідомлення не може бути підставою для відмови у виконанні робіт із відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП.

13. Після завершення робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП складається акт про відокремлення (відключення) квартири / нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (додаток 3) - по одному примірнику для власника, представника виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представника виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також для іншого суб`єкта господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу.

Такий акт підписується присутніми під час відокремлення (відключення) власником квартири чи нежитлового приміщення і представником виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представником виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також іншим суб`єктом господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу.

Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника про перегляд умов або розірвання договору про надання послуги.

Верховний Суд послідовно дотримується позиції про те, що самовільне відключення від мережі централізованого опалення не є підставою для припинення нарахування платежів теплопостачальною організацією (постанови від 18.06.2020 у справі № 643/133/17, від 11.11.2015 в справі № 6-1192цс15 та інші).

З огляду на викладене, у разі посилання відповідачем на відсутність технічної можливості отримувати послугу централізованого опалення, до предмету доказування у справі не входять питання, які відповідач пропонує винести на вирішення судової експертизи. Суду належить встановити на підставі поданих сторонами доказів факт дотримання споживачем (користувачем приміщення) порядку відокремлення від системи ЦО та/або ГВП, визначеного індивідуальним договором №2/29 від 01.11.2023 та Порядком №169.

З огляду на викладене, у даному випадку відсутні передбачені ст. 99 ГПК України підстави для призначення у справі судової експертизи, у зв`язку з чим суд залишає без задоволення клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи.

Відповідно до ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Судом виконано завдання підготовчого провадження, передбачені ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, та вирішено питання, зазначені у ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, відповідно наявні підстави для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Сторони мають право подати додаткові пояснення із врахуванням позиції цієї ухвали до 10.07.2026.

Керуючись ст. ст. 80, 81, 99, 100, 177, 182, пунктом 3 частини 2 ст. 185, ст.ст. 186, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника відповідача ТОВ «ЛК-Транс» про витребування доказів (викладене у запереченнях на відповідь на відзив від 03.04.2026 в редакції додаткових пояснень від 05.06.2026) залишити без задоволення.

2. Клопотання представника відповідача ТОВ «ЛК-Транс» про призначення у справі будівельно-технічної ексапертизи (викладене у запереченнях на відповідь на відзив у редакції заяв від 26.05.2026 та від 23.06.2026) залишити без задоволення.

3. Підготовче провадження закрити. Призначити справу №911/670/26 до судового розгляду по суті на 20.07.2026 о 11:40. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108).

4. Повідомити учасників справи про судове засідання.

5. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/), а також за номером телефону (099) 385-76-80.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому частиною 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її оголошення та не підлягає апеляційному оскарженню.

Суддя О.В. Конюх