Рішення № 137946654, 23.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026м. ДніпроСправа № 904/4841/22 (904/569/26)за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" (52313, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Українка, вулиця Шевченка, будинок 66, ідентифікаційний номер юридичної особи 30791393)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача- Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вул. Богдана Хмельницького, буд.43, ідентифікаційний номер юридичної особи 34863309)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 )

про стягнення заборгованості

в межах справи №904/4841/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", село Крупець, Шепетівський район, Хмельницька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" (52313, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Українка, вулиця Шевченка, будинок 66, ідентифікаційний номер юридичної особи 30791393)

про визнання банкрутом

Суддя Суховаров А.В.

Секретар судового засідання Піхтін Д.С.

Представники:

від позивача: Микитюк А.І., свідоцтво №1335 від 19.07.2013

від відповідача: Безух А.М., свідоцтво №473 від 27.04.2004

від третьої особи: Стельмах Ю.М., свідоцтво серія ЧК №000905 від 18.04.2018

від третьої особи 1,2: представник не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/4841/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" (52313, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Українка, вулиця Шевченка, будинок 66, ідентифікаційний номер юридичної особи 30791393) на стадії ліквідації.

Повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Микитюк Анатолій Іванович (свідоцтво №1335 від 19.07.2013).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українка" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованості у сумі 45 227, 00 грн.

Ухвалою суду від 16.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/4841/22(904/569/26); вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вул.Богдана Хмельницького, буд.43, ідентифікаційний номер юридичної особи 34863309) до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; зобов`язано учасників справи подати до суду: відповідачу надати відзив на позов протягом 15 днів з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі, направити відзив на позов учасникам справи (докази направлення надати суду); позивачу надати відповідь на відзив протягом 10 днів з дня отримання (вручення) відзиву на позов, направити відповідь на відзив учасникам справи (докази направлення надати суду); третій особі надати пояснення по суті спору протягом 10 днів з дня отримання від сторін відповідних заяв по суті спору, направити пояснення учасникам справи (докази направлення надати суду).

Зазначеною вище ухвалою роз`яснено учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-168 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.

03.03.2026 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 , за змістом якого відповідач заперечує проти позову, вказує, що ОСОБА_1 у зазначений період перебував у цивільно-правових відносинах з ТОВ «Українка» відповідно до угоди від 20.09.2019. Оскільки ТОВ «Українка» не вистачало власної продукції для відвантаження по укладеним контрактам, ТОВ «Українка» прийняло рішення провести додаткову закупівлю продукції для виконання всіх укладених контрактів для чого залучило кілька закупівельників, серед яких був ОСОБА_1 . Платіжною інструкцією №772 від 17.06.2020 року ТОВ "Українка" здійснило оплату 45 227,00 грн. на картковий рахунок відповідача із наступним призначенням платежу: #5168742703123046 IПН 3072000250 ВИДАЧА КОШТIВ ПIД ЗВIТ НА ЗАКУПIВЛЮ СГ ПРОДУКЦIЇ БЕЗ ПДВ. В подальшому відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №289 від 22.06.2020 року на суму 20 000, 00 грн. ОСОБА_1 повернув ТОВ «Українка» отримані кошти в сумі 45227, 00 грн. відповідно до прибутково касового ордеру, виданого директором ОСОБА_2 . Також, відповідач вказує, що взаєморозрахунки по зазначеній операції підтверджуються актом звірки взаємних розрахунків від 23.06.20р., яким встановлено відсутність заборгованості між сторонами. Крім того, відповідач посилаючись на "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затверджене Постановою Правління Національного банку України № 148 від 29.12.2017, зазначає, що ним повернуто грошові кошти особі, уповноваженій діяти від імені банкрута без довіреності. Отже, відповідач вказує, що питання стосовно того, чи призвели відповідні дії ОСОБА_2 до збільшення саме її майна та одночасно зменшили обсяг майна в ТОВ "Українка», що є умовою безпідставного збагачення Гордійчук С.В., підлягають з`ясуванню окремо.

Ухвалою суду від 13.03.2026 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначити судове засідання для розгляду справи по суті, яке відбудеться 09.04.2026.

08.04.2026 від позивача надійшли уточнення до позовної заяви, відповідно до яких позивач вказує, що у даній справі слід вважати правильними наступні обставини щодо перерахування коштів: ТОВ «Українка» здійснило перерахування коштів на картковий рахунок відповідача 17.07.2020 року на суму 45 227,00 грн. платіжною інструкцією із призначенням платежу: «#5168742703123046, ІПН 3072000250, видача коштів під звіт на закупівлю сг продукції Без ПДВ».

Ухвалою суду від 09.04.2026 судове засідання відкладено на 28.04.2026.

24.04.2026 від відповідача надійшов додатковий відзив, відповідно до якого відповідач вказує, що для виправлення бухгалтерської помилки на кінець 2021р було здійснено залік по заяві про зарахування зустрічних вимог в сумі 45 227 грн. Отже, взаємна заборгованість була погашена в повному обсязі. Враховуючи викладене, відповідач просить суд поновити строк для подання заяви про залік від 31.12.2021, оскільки подання цього документа обумовлене поданням 08.04.2026 уточнень позивача до позовних вимог. Також, відповідач, посилаючись на приписи ч.3 ст. 46 ГПК України, вказує, що уточнення (зміна підстави) позовних вимог здійснена позивачем з порушенням норм процесуального законодавства оскільки здійснена за 1 день до початку першого судового засідання у справі.

27.04.2026 до суду надійшли пояснення ТОВ "Суффле Агро Україна" по справі №904/4841/22(904/569/26) із клопотанням про поновлення строків на подання доказів (вх.№20049/26 від 27.04.2026). За змістом наданих пояснень ТОВ "Суффле Агро Україна" заперечує проти тверджень відповідача щодо повернення в касу позивача 45 227,00 грн. відповідно до прибуткового касового ордеру № 289 від 22.06.2020 року, оскільки до 22.06.2020 року відповідач не отримував грошових коштів від позивача. ТОВ "Суффле Агро Україна" вказує, що після того, як стало очевидно, що опечатка у позові не була помічена відповідачем, ним долучено квитанцію до прибуткового касового ордеру не із тією датою, отже відповідач хоче запевнити суд, що насправді він 22.06.2020 року хотів повернути кошти не позивачу, а ФГ Добробут-Агро., проте відповідач не зазначав про такі обставини, що свідить про суперечливу поведінку відповідача. Також, ТОВ "Суффле Агро Україна" вказує, що 22.06.2020 року відповідач не міг повертати кошти на ФГ Добробут-Агро., оскільки ці кошти були ним отримані 05.03.2020 року і повернуті ще 09.03.2020 року і всі листи та заяви як самого відповідача, так і його адвоката у справі № 904/1271/23(904/692/26) вказують на те, що відповідач чітко усвідомлював, що він повернув кошти одразу ж після їх отримання. ТОВ "Суффле Агро Україна" вказує, що 09.03.2020 року відповідач повернув кошти ФГ Добробут-Агро., проте якщо повернення коштів на ФГ Добробут-Агро. було здійснено лише у червні 2020 року, то підприємство не могло виписати (без коштів) квитанцію до ПКО ще у березні 2020 року. Також, ТОВ "Суффле Агро Україна" вказує, що суми повернення на обидва підприємства дещо відрізняються, оскільки позивачу було нібито повернуто 45 227,00 грн., в той час як на ФГ Добробут-Агро. здійснено повернення грошових коштів у розмірі 45 300,00 грн. Крім того, ТОВ "Суффле Агро Україна" ставить під сумнів дії відповідача щодо повернення грошових коштів позивачу та ФГ Добробут-Агро., з огляду на те, що позивач знаходився у селі Українка Криничанського району Дніпропетровської області, а ФГ Добробут-Агро. - за 70 км. у селі Новомилорадівка того ж району. Дані обставини. згідно тверджень ТОВ "Суффле Агро Україна" додатково підтверджують той факт, що відповідач ніколи жодних розрахунково-касових операцій не здійснював та у них не був задіяний. Щодо акту звіряння взаємних розрахунків за період червень 2020 року від 23.06.2020 року ТОВ "Суффле Агро Україна" вказує, що в акті зазначено про перерахування безготівкових коштів платіжною інструкцією № 772 від 17.06.2020 року, та про повернення грошових коштів на підставі ПКО №289 від 22.06.2020 року, платіжної інструкції № 772 від 17.06.2020 року не існує, в той час як з банківської виписки вбачається, що платіж було перераховано відповідно до платіжної інструкції № 9113 від 17.07.2020 року. Отже вказана помилка, яка була вперше зазначена лише у вимозі ліквідатора № 1 від 12/11/2025 року, була продубльована в Акті звіряння взаємних розрахунків, який не міг містити аналогічної помилки, оскільки практична вірогідність таких одночасних помилок є вкрай низькою, тому акт не міг бути складений раніше 12.11.2025 року і є недостовірним доказом. Також, ТОВ "Суффле Агро Україна" вказує, що 31.12.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про залік зустрічних однорідних вимог, проте незрозуміло, з яких підстав виникла необхідність у звірянні через півтора роки, та яким чином дана заява складалася та надсилалася відповідачу. Також, ТОВ "Суффле Агро Україна" вказує, що відповідач фактично прямо зазначає про те, що господарська операція, яка передбачена у квитанції до прибуткового касового ордеру № 289 від 22.06.2020 не здійснювалася фактично, оскільки відповідач фізично у касу підприємства кошти ніколи не вносив. Отже, ТОВ "Суффле Агро Україна" вважає, що вказана квитанція не може вважатися належним доказом та належним первинним бухгалтерським документом, який, в силу приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», має чітко ідентифікувати господарську операцію (її предмет, дату, місце, учасників тощо), а сама господарська операція має супроводжуватися реальною зміною в структурі активів її учасників. Щодо заперечень відповідача стосовно уточнень позивача, ТОВ "Суффле Агро Україна" вказує, що в даному випадку має місце виключно технічна опечатка, яка не впливає на зміст позовних вимог, не змінює ні предмету, ні підстав позову.

Ухвалою суду від 28.04.2026 задоволено клопотання ТОВ "Суффле Агро Україна" (вх.№20049/26 від 27.04.2026); поновлено строк на подання доказів та долучено докази до матеріалів справи згідно клопотання (вх.№20049/26 від 27.04.2026); долучено до матеріалів справи заяву ОСОБА_1 (вх.№19954/26 від 24.04.2026) разом із доказами доданими до цієї заяви; зобов`язано відповідача - ОСОБА_1 надати оригінали документів (письмових доказів): квитанції до прибуткового касового ордеру №289 від 22.06.2020 року, Акту звіряння взаємних розрахунків за червень 2020 року, заяви про залік зустрічних однорідних вимог від 31.12.2021 року шляхом їх подання через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області; роз`яснено відповідачу - ОСОБА_1 , що після розгляду справи та набрання рішенням законної сили оригінали документів можуть бути повернуті за його клопотанням; відкладено судове засідання на 13.05.2026.

28.04.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача - адвоката Безуха А.М. про долучення доказів до матеріалів справи оригіналів доказів на виконання вимог ухвали суду від 28.04.2026.

Ухвалою суду від 13.05.2026 залучено ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до участі у справі у якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; залучено ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до участі у справі у якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; відкладено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.06.2026.

28.05.2026 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з огляду на перебування уповноваженого представника в іншому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 02.06.2026 відкладено судове засідання для розгляду справи по суті на 23.06.2026.

В судовому засіданні 23.06.2026 представники позивача та третьої особи підтримують позовні вимоги, представник відповідача заперечує проти позову.

У судовому засіданні 23.06.2026 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2024 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю Українка (52313, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Українка, вулиця Шевченка, будинок 66, код ЄДРПОУ 30791393) банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором ТОВ Українка призначено арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича (свідоцтво № 1335 від 19.07.2013р.; адреса офісу: 76009, м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, 15, оф. 59; адреса для кореспонденції: 76018, м.Івано-Франківськ, вул.Залізнична, 3/28; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням уточнень від 08.04.2026, в процесі ліквідаційної процедури ТОВ "Українка" ліквідатор встановив, що 17.07.2020 року ТОВ "Українка" (далі - позивач) здійснило перерахування ОСОБА_1 грошові кошти на суму 45 227,00 грн. відповідно до платіжної інструкцієї із призначенням платежу: «#5168742703123046, ІПН 3072000250,видача коштів під звіт на закупівлю сг продукції Без ПДВ».

З огляду на те, що в процесі ліквідаційної процедури не виявлено надходження від відповідача будь-якої закупленої сільськогосподарської продукції чи повернення вказаних коштів, позивач направив відповідачу вимогу про погашення заборгованості № 1 від 12.11.2025 на суму 45 227,00 грн. або надання документів на підтвердження придбання сільськогосподарської продукції у семиденний строк з моменту отримання даної вимоги.

Відповідач не надав відповідь на вищевказану вимогу, підтверджуючі документи не направив, заборгованість не погасив.

За викладених обставин, позивач стверджує про факт утримання відповідачем у себе грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю Українка на вказану суму без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Українка заборгованості у розмірі 45 227,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 4) інші юридичні факти.

Згідно ч. 1 ст. 61 КУзПБ вбачається, ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до статті 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Господарський суд зазначає, що загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Близьку за змістом позицію викладено у постановах Верховного Суду 14.01.2021 у справі №922/2216/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 ЦК України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 ЦК України.

Тобто умовою безпідставного збагачення є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 04.05.2022 у справі №903/359/21, від 05.10.2022 у справі №904/4046/20.

Згідно зі ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2020 року ТОВ "Українка" (далі - позивач) здійснило перерахування ОСОБА_1 грошові кошти на суму 45 227,00 грн. відповідно до платіжної інструкцієї із призначенням платежу: «#5168742703123046, ІПН 3072000250, видача коштів під звіт на закупівлю сг продукції Без ПДВ».

Між тим, відповідачем долучено оригінал квитанції до прибуткового касового ордеру №289 від 22.06.2020 року про зарахування ТОВ «Українка» грошових коштів на суму 45 227,00 грн., які прийнято ОСОБА_2 .

В процесі розгляду справи між учасниками справи постало спірне питання в частині обґрунтованості тверджень відповідача щодо відсутності заборгованості перед з позивачем з підстав повернення грошових коштів, отриманих відповідачем 17.07.2020 та їх повернення позивачу відповідно до вказаної квитанції до прибуткового касового ордеру від 22.06.2020 року.

Між тим, за змістом заяви про залік зустрічних однорідних вимог від 31.12.2021 року за підписом директора ТОВ "Українка" ОСОБА_3 , ТОВ "Українка" здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 45 227, 00 грн.

Господарський суд зазначає, що відповідно до статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За викладених обставин, в матеріалах справи наявні докази відсутності заборгованості відповідача перед позивачем, в той час як позивачем не доведено наявності підстав для стягнення з відповідача грошових коштів в порядку ст. 1212 ЦК України.

Щодо тверджень ТОВ "Суффле Агро Україна" про неналежність наданих відповідачем доказів з посиланням, зокрема, на обставини справи №904/1271/23, суд зазначає про відсутність доказів, за результатом дослідження яких суд може дійти однозначного висновку про обґрунтованість доводів ТОВ "Суффле Агро Україна" щодо невиконання відповідачем обов`язку з повернення грошових коштів позивачу, в той час як матеріалами даної справи підтверджується факт відсутності заборгованості відповідача перед позивачем.

Поряд з цим, слід зазначити, що відповідачем долучено докази погашення заборгованості відповідно до прибуткового касового ордеру від 22.06.2020 року, з якого вбачається отримання грошових коштів ОСОБА_2 від відповідача.

Відповідно заяви про залік зустрічних однорідних вимог від 31.12.2021 року за підписом директора ТОВ "Українка" ОСОБА_3 , відповідач не має заборгованості перед ТОВ "Українка".

Отже відповідачем, в розумінні положень ст.ст.74, 77 ГПК України, доведено факт передання грошових коштів уповноваженій особі ТОВ "Українка", та зарахування вищевказаних грошових коштів в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ "Українка", що виключає наявність підстав вважати недоведеним факт повернення відповідачем грошових коштів, отриманих від відповідача. При цьому, подальше скерування грошових коштів, які отримані уповноваженою особою ТОВ "Українка" від відповідача, не має ставитись у залежність від доведення відповідачем факту відсутності у нього заборгованості перед позивачем.

За змістом пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За викладених обставин, решта доводів учасників справи відхиляється судом, з огляду на встановлені судом обставини справи.

Наведене є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" (52313, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Українка, вулиця Шевченка, будинок 66, ідентифікаційний номер юридичної особи 30791393) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного тексту судового рішення і може бути оскаржено протягом цього строку в порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 03.07.2026.

Суддя А.В. Суховаров