Рішення № 137946647, 02.07.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2026 р. Cправа № 902/92/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О.Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А. Л.,

представника позивача - Ширко М.Р.,

представника відповідача - Савченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці, в приміщенні Господарського суду Вінницької області справу № 902/92/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" (місцезнаходження: вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус В, кімната 501, м. Київ, 01042, ідентифікаційний код юридичної особи: 39908789)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини" (місцезнаходження: вул. Київська, буд. 16-А, м. Вінниця, Вінницький район, Вінницька область, 21009, ідентифікаційний код юридичної особи: 40877010)

про стягнення 2 478 049,96 грн

УСТАНОВИВ:

28.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини" про стягнення заборгованості за договорами оренди майна у розмірі 2 478 049,96 грн з яких: 303 913,90 грн - 48% річних, 196 277,72 грн - пені, 34 270,74 грн - сума індексу інфляції та 1 943 587,60 грн - штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини" було укладено Договори оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.008 від 12.05.2025 та № М1.01.2025.012 від 09.06.2025 року, на виконання умов яких позивачем передано в строкове платне користування відповідачу ряд сільськогосподарської техніки з додатковим обладнанням та екіпажами для здійснення сільськогосподарської діяльності, що підтверджується спільно підписаними сторонами актами приймання-передачі.

Однак, в порушення умов укладених Договорів, відповідач не забезпечив своєчасну та повну оплату вартості орендної плати, виконавши взяті на себе зобов`язання з простроченням строків остаточного розрахунку з позивачем.

За наведених обставин позивачем, з урахуванням суми та строків прострочення оплати основної заборгованості, нараховано річні, пеню, індекс інфляції, а також штраф, про що повідомлено відповідача претензією-вимогою № М1.08.2025.066 від 01.12.2025 року.

Втім, означена претензія в частині нарахованих позивачем штрафних санкцій за прострочення строків оплати орендної плати була залишена відповідачем без задоволення, проте сума основного боргу погашена в повному обсязі, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2026 справу № 902/92/26 розподілено судді Виноградському О. Є.

У зв`язку із встановленими судом недоліками позовної заяви, що перешкоджали відкриттю провадження у справі, суд, ухвалою від 02.02.2026, постановив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини" про стягнення заборгованості за договором оренди майна у розмірі 2 478 049,96 грн з яких: 303 913,90 грн - 48% річних, 196 277,72 грн - пені, 34 270,74 грн - сума індексу інфляції та 1 943 587,60 грн - штрафу залишити без руху та встановив позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

09.02.2026 до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" надійшла заява № 2 від 09.02.2026 (вх. канц. суду № 01-34/1335/26 від 09.02.2026) про усунення недоліків.

Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від 16.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 902/92/26, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 16.03.2026 року о 12:00 год.

Крім того, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 24.02.2026 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" Ширко Марини Романівни № б/н від 18.02.2026 (вх. канц. суду № 01-30/1673/26 від 18.02.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечено представнику позивача - Ширко М. Р. участь у всіх судових засіданнях у справі № 902/92/26 в режимі відеоконференції.

05.03.2026 до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини" надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 04.03.2026 (вх. канц. суду № 01-30/2278/26 від 05.03.2026).

За змістом відзиву на позовну заяву відповідач зазначає, що не заперечує факту існування господарських правовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО", а також порушення строків оплати орендної плати.

Натомість звертає увагу на те, що зобов`язання за укладеними Договорами виконані в повному обсязі та, станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду, заборгованість за основним грошовим зобов`язанням відсутня.

Поряд з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини" повідомляє суд про відсутність заперечень щодо стягнення нарахованих позивачем інфляційних втрат у розмірі 34 270,74 грн та 48% річних у сумі 303 913,90 грн, але з урахуванням не співмірності наслідкам порушення, принципам розумності, справедливості та пропорційності, просить суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені та штрафу до 5%.

10.03.2026 до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" надійшла відповідь на відзив № б/н від 10.03.2026 (вх. канц. суду № 01-30/2434/26 від 10.03.2026).

Товариство з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" заперечуючи доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини" у відповіді на відзив вказує щодо відсутності підстав для задоволення вимоги відповідача про зменшення розміру заявлених до стягнення сум штрафних санкцій з огляду на ненадання відповідачем належних, допустимих та достатніх доказів, що підтверджували б наявність обставин, які є підставою для реалізації судом права на зменшення розміру штрафних санкцій.

За наслідками розгляду справи 16.03.2026 судом постановлено ухвалу у протокольній формі про оголошення перерви в судовому засіданні до 13.04.2026 об 11:00 год.

17.03.2026 до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини" надійшли заперечення на відповідь на відзив № 16/03/2026 від 16.03.2026 (вх. канц. суду № 01-30/2662/26 від 17.03.2026).

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач акцентує увагу на тому, що наявна за останнім заборгованість погашалась поетапно, а сума основного зобов`язання зменшувалась упродовж усього періоду взаєморозрахунків. Товариство з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини" вказує на те, що принцип свободи договору не є абсолютним та не означає, що будь-який розмір неустойки підлягає безумовному стягненню незалежно від співмірності наслідкам порушення.

Водночас відповідач вважає, що навіть за погоджених сторонами умов відповідальності суд має оцінити, чи не створює заявлена до стягнення неустойка очевидної непропорційності та чи збережено баланс інтересів сторін.

З поміж інших доводів, викладених за змістом поданих заперечень, Товариство з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини" зазначає, що позивачем не спростовано ключової непропорційність заявлених до стягнення сум пені та штрафу в сукупності з іншими нарахуваннями, а істотно підвищена відповідальність боржника у вигляді 48% річних, разом із інфляційними нарахуваннями, визнається відповідачем.

Відтак, зважаючи на погашення основного зобов`язання, визнання відповідачем інфляційних нарахувань та 48% річних, відсутність доведених позивачем збитків у співмірному розмірі, свідчить про надмірність заявлених до стягнення сум пені та штрафу і, відповідно, необхідність їх зменшення для дотримання балансу інтересів сторін.

У зв`язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога" на території Вінницької області 13.04.2026, судове засідання у справі № 902/92/26 не відбулось, про що складено відповідну службову записку № 71/2026 від 13.04.2026 року.

За наведених обставин, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.04.2026 суд постановив повідомити учасникам справи, що підготовче судове засідання у справі № 902/92/26 відбудеться 01.06.2026 об 11:00 год.

Суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 902/92/26 до судового розгляду по суті на 01.07.2026 о 10:00 год., про що постановив відповідно протокольну ухвалу від 01.06.2026 за наслідками проведеного судового засідання.

Заслухавши вступні слова представників сторін у призначеному судовому засіданні з розгляду справи по суті, провівши стадію дослідження доказів та, відповідно до частини 1 статті 219 ГПК України, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомив учасникам справи, що проголошення скороченої (вступної та резолютивної частини) рішення відбудеться 02.07.2026 об 11:00 год.

На визначену судом дату в судове засідання з`явились: представник позивача - Ширко М.Р. та представник відповідача - Савченка В.В.

Судом, згідно із частиною 6 статті 233 та частиною 1 статті 240 ГПК України, проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) рішення.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

12.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини" (далі - Орендар) укладено Договір оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.008 (далі - Договір № 1), відповідно до п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в строкове платне користування нижче визначену сільськогосподарську техніку (далі іменується - "Техніка") для здійснення сільськогосподарської діяльності Орендаря та забезпечити своїми силами її керування за завданням Орендаря, а Орендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування Техніку і зобов`язується сплачувати Орендодавцю орендну плату.

Визначення Техніки, що передається в оренду, перелік, її вид, балансова вартість (з урахуванням індексації) або її договірна вартість на момент укладання договору, а також інформація про екіпаж (перелік персоналу Орендодавця, їх посади та інші ідентифікаційні дані), яким безпосередньо буде здійснювати управління та технічна експлуатація техніки, відображаються в Додатку № 1 до цього Договору, який є невід`ємною частиною Договору. Окрім переліку Техніки , що передається в користування, в Додатку №1 Орендодавець має надати (відобразити) наступну інформацію щодо кожної одиниці Техніки та персоналу (екіпажу) орендодавця: марка, модель, рік випуску транспортного засобу, марка, модель, рік випуску агрегату, заводський номер, державний номер транспортного засобу, а також прізвище, ім`я, по батькові, номер посвідчення водія, а також інші відомості про персонал (екіпаж), визначені законодавством. В разі необхідності заміни персоналу (екіпажу) в період дії даного договору, інформація про таку зміну може надаватися Орендодавцем на адресу Орендаря або шляхом внесення змін до Додатку №1 (п. 1.2. Договір № 1).

Згідно із п. 2.1. Договору № 1 приймання-передача Техніки здійснюється уповноваженими представниками Сторін з оформленням Актом приймання-передачі техніки в оренду. Техніка вважається переданою в оренду із дня оформлення сторонами Акту приймання-передачі Техніки в оренду. В Акті приймання-передачі Техніки в оренду зазначається найменування Техніки, її державні номери та інформація про її технічний стан на момент передачі на підставі договору оренди.

Відповідно до п. 2.3. Договору № 1 повернення Техніки із оренди оформляється Актом прийому-передачі (повернення) Техніки із оренди , що підписується уповноваженими представниками сторін. В Акті приймання-передачі Техніки повернення з оренди зазначається найменування Техніки, її державні номери та інформація про її технічний стан на момент повернення.

Сторони, пунктом 3.1. Договору № 1, погодили, що строк оренди починається з дати складання та підписання Сторонами Акту приймання-передачі Техніки в оренду та припиняється з 20.05.2025 року складання та підписання Сторонами Акту приймання-передачі (повернення) Техніки з оренди.

Загальну суму орендної плати за цим Договором Сторони зазначили в Додатку №1 до Договору як суму орендної плати зазначеної у всіх Актах приймання-передачі оренди техніки, що будуть підписані протягом дії цього Договору та встановлюється виходячи з інтенсивності використання техніки (п. 4.1. Договору № 1).

За умовами п. 4.2. Договору № 1 орендна плата сплачується авансом у національній валюті України - гривні, в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця, зазначений в даному Договорі в розмірі 50% від загальної суми договору у строк на дату передачі техніки в оренду, з подальшими (наступними) авансовими оплатами виходячи з розрахункової площі, що буде фактично оброблено Орендованою технікою, з оформленням за кожних сто гектарів роботи орендованою технікою Актів та Додаткових угод до цього Договору. Орендодавець зобов`язується здійснювати реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної, що надаються Орендарю в Єдиному державному реєстрі податкових накладних протягом строку передбаченим чинним законодавством.

Зобов`язання Орендаря по оплаті вважаються виконаними з дати зарахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця (п. 4.3. Договору № 1).

Відповідно до підпункту 5.1.1. Договору № 1 Орендодавець, зокрема, зобов`язується передати Орендарю в оренду Техніку у технічно справному стані, що відповідає її призначенню та дозволяє нормально використовувати її за призначенням, з одночасним забезпеченням управління та технічної експлуатації Техніки персоналом (екіпажом) Орендодавця.

Згідно із підпунктами 5.2.1. та 5.2.2. Договору № 1 Орендар зобов`язується прийняти та використовувати Техніку за її цільовим призначенням та сплачувати орендну плату відповідно до умов п. 4.2 розділу 4 Договору.

Після закінчення терміну оренди, встановленого цим Договором, Орендар зобов`язаний повернути Техніку Орендодавцю у справному стані, в якому вона була передана в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, пов`язаного із цільовим використанням Техніки, що орендується не пізніше наступного дня після дати завершення оренди (п. 6.1. Договору № 1).

Розділом 7, а саме пунктом 7.1. Договору № 1 визначено, що у випадку його порушення Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України.

За порушення термінів сплати орендної плати, Орендар сплачує Орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи невчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати, без врахування положення п.6 статті 232 Господарського кодексу України, а також проценти на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України в розмірі сорок вісім відсотків річних від простроченої суми (п. 7.5. Договору № 1).

Відповідно до п. 7.6. Договору № 1 Орендарем додатково сплачується штраф у розмірі тридцять відсотків від суми прострочення за кожні 30 (тридцять) календарних днів прострочення.

Умовами п. 7.9. Договору № 1 визначено, що у випадку, якщо Орендодавець є платником ПДВ, зобов`язується здійснювати реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної, що надаються Орендарю, в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку передбаченого чинним законодавством.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 20.05.2025 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 8.1. Договору № 1).

За приписами п. 11.2. Договору № 1 додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені їх печатками.

Згідно із п. 11.3. Договору № 1 даний договір та всі додатки до нього складається в електронному вигляді та підписується сторонами із застосуванням електронного цифрового підпису кожною Стороною та пересилається на електронні адреси: зі сторони Суборендаря - agrozemli22@ukr.net зі сторони Суборендодавця - mgm.agro03@gmail.com. З моменту отримання кожною із Сторін договору він вступає в свою дію.

Сторони домовилися визнавати (готувати, підписувати, пересилати та отримувати) документи, які складені в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (надалі - ЕПЦ) та які передаються між Сторонами засобами спеціальних програмних комплексів, що підтримують електронний документообіг (п. 12.1. Договору № 1).

Додатком № 1 до Договору оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.008 від 12.05.2025 року (далі - Додаток), а саме пунктом першим, Сторони погодили наступні умови оренди:

- найменування, марка та модель техніки: Трактор NEW HOLLAND TD5.110, державний (реєстраційний) номерний знак: НОМЕР_1 , термін оренди: до 20.05.2025 року, вартість оренди, грн/1 га, з ПДВ: 795,00 грн, площа використання орендованої техніки, га (+/-10%): 250 га, сума договору, всього грн з ПДВ: 198 750,00 грн, вид сільськогосподарських робіт: посів;

- найменування, марка та модель техніки: Сівалка ACCORD OPTIMA TF profi, термін оренди: до 20.05.2025 року, вартість оренди, грн/1 га, з ПДВ: 795,00 грн, площа використання орендованої техніки, га (+/-10%): 250 га, сума договору, всього грн з ПДВ: 198 750,00 грн, вид сільськогосподарських робіт: посів. Разом: 397 500,00 грн з ПДВ.

За умовами пунктів 3 та 4 Додатку термін передачі техніки в оренду до 13.05.2025 року, строк оплати: відповідно до п.п. 4.2. Розділу 4. Орендна плата та порядок розрахунків Договору оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.008 від 12.05.2025 року.

Договір № 1, а також Додаток до нього, підписані від мені позивача та відповідача повноважними представниками сторін кваліфікованими електронними цифровими підписами та скріплені електронними печатками без будь яких зауважень, що підтверджується відповідними витягами, які містяться в матеріалах справи.

На виконання умов Договору № 1 позивачем, відповідно до підписаного сторонами акту приймання-передачі від 12.05.2025 року, передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини" у тимчасове платне користування визначену у Додатку техніку.

Також, 20.05.2025 між Сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.008 від 12.05.2025 року (далі - Додаткова угода), яку підписано кваліфікованими електронними цифровими підписами їх повноважними представниками, про наступне:

- Сторони дійшли згоди змінити дію Договору оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.008 від 12.05 2025 року (надалі Договір) до 31.12.2025 року;

- пункт 3.1. Договору викласти в новій редакції: "3.1. Строк оренди починається з дати складання та підписання Сторонами Акту приймання-передачі Техніки в оренду та припиняється з дати складання та підписання Сторонами Акту приймання-передачі (повернення) Техніки з оренди." (п. 1.1. Додаткової угоди);

- пункт 8.1. Договору викласти в новій редакції : "8.1. Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2025 р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань." (п. 1.2. Додаткової угоди);

- Сторони дійшли згоди про збільшення площі для використання орендованої техніка та збільшення суми орендної плати, що викладено нижче в розділі Умови оренди.

Умови оренди:

- найменування, марка та модель техніки: Трактор NEW HOLLAND TD5.110, державний (реєстраційний) номерний знак: 2869 1АМ, термін оренди: до 25.05.2025 року, вартість оренди, грн/1 га, з ПДВ: 795,00 грн, площа використання орендованої техніки, га (+/-10%): 100 га, сума договору, всього грн з ПДВ: 79 500,00 грн, вид сільськогосподарських робіт: посів;

- найменування, марка та модель техніки: Сівалка ACCORD OPTIMA TF profi, термін оренди: до 25.05.2025 року, вартість оренди, грн/1 га, з ПДВ: 795,00 грн, площа використання орендованої техніки, га (+/-10%): 100 га, сума договору, всього грн з ПДВ: 79 500,00 грн, вид сільськогосподарських робіт: посів. Разом: 159 000,00 грн з ПДВ.

За умовами п. 3 Додаткової угоди всі інші умови Договору оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.008 від 12.05.2025 року залишаються незмінними і Сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

Згідно із п. 4 Додаткової угоди строк оплати: відповідно до п. п. 4.2. Розділу 4. Орендна плата та порядок розрахунків Договору оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.008 від 15.05.2025 року.

Ця Додаткова угода №1 набуває чинності з дати її підписання Сторонами і є невід`ємною частиною Договору оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.008 від 12.05.2025 року (п. 6. Додаткової угоди).

Відповідно до Актів надання послуг № 36 від 20.05.2025 на суму 351 390,00 грн та № 37 від 23.05.2025 року на суму 214 650,00 грн, загальна вартість наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" послуг за Договором № 1 становить 566 040,00 грн.

09.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини" (далі - Орендар) укладено Договір оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.012, відповідно до п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в строкове платне користування нижче визначену сільськогосподарську техніку (далі іменується - "Техніка") для здійснення сільськогосподарської діяльності Орендаря та забезпечити своїми силами її керування за завданням Орендаря, а Орендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування Техніку і зобов`язується сплачувати Орендодавцю орендну плату.

З урахуванням того, що істотні умови Договору оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.012 від 09.06.2025 року (далі - Договір № 2) щодо його предмету, порядку передачі техніки, орендної плати та порядку розрахунків, обов`язків сторін, порядку повернення техніки орендодавцю, відповідальності сторін за порушення договору та електронного документообігу є ідентичними до встановлених судом умов Договору оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.008 від 12.05.2025 року (Договір № 1), за виключенням строків оренди та дії договору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 2 строк оренди починається з дати складання та підписання Сторонами Акту приймання-передачі Техніки в оренду та припиняється з 20.06.2025 року складання та підписання Сторонами Акту приймання-передачі (повернення) Техніки з оренди.

Згідно із п. 8.1. Договору № 2 даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2025 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань.

Додатком № 1 від 09.06.2025 року до Договору оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.012 від 09.06.2025 року (далі - Додаток № 1), а саме пунктом першим, Сторони погодили наступні умови оренди:

- найменування, марка та модель техніки: Трактор NEW HOLLAND TD5.110, державний (реєстраційний) номерний знак: НОМЕР_1 , термін оренди: до 17.06.2025 року, вартість оренди, грн/1 га, з ПДВ: 195,00 грн, площа використання орендованої техніки, га (+/-10%): 1000 га, сума договору, всього грн з ПДВ: 195 000,00 грн, вид сільськогосподарських робіт: внесення ЗЗР;

- найменування, марка та модель техніки: Обприскувач BERTHOUD TRAKER 3200 28м.(1), термін оренди: до 17.06.2025 року, вартість оренди, грн/1 га, з ПДВ: 195,00 грн, площа використання орендованої техніки, га (+/-10%): 1000 га, сума договору, всього грн з ПДВ: 195 000,00 грн, вид сільськогосподарських робіт: внесення ЗЗР, Разом: 390 000,00 грн з ПДВ.

За умовами пунктів 3 та 4 Додатку № 1 термін передачі техніки в оренду до 17.06.2025 року, строк оплати: відповідно до п.п. 4.2. Розділу 4. Орендна плата та порядок розрахунків Договору оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.012 від 09.06.2025 року.

Додатком № 2 від 10.06.2025 року до Договору оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.012 від 09.06.2025 року (далі - Додаток № 2), а саме пунктом першим, Сторони погодили наступні умови оренди:

- найменування, марка та модель техніки: Трактор NEW HOLLAND TD5.110, державний (реєстраційний) номерний знак: НОМЕР_2 , термін оренди: до 17.06.2025 року, вартість оренди, грн/1 га, з ПДВ: 195,00 грн, площа використання орендованої техніки, га (+/-10%): 1000 га, сума договору, всього грн з ПДВ: 195 000,00 грн, вид сільськогосподарських робіт: внесення ЗЗР;

- найменування, марка та модель техніки: Обприскувач BERTHOUD TRAKER 3200 28м.(2), термін оренди: до 17.06.2025 року, вартість оренди, грн/1 га, з ПДВ: 195,00 грн, площа використання орендованої техніки, га (+/-10%): 1000 га, сума договору, всього грн з ПДВ: 195 000,00 грн, вид сільськогосподарських робіт: внесення ЗЗР, Разом: 390 000,00 грн з ПДВ.

За умовами пунктів 3 та 4 Додатку № 2 термін передачі техніки в оренду до 17.06.2025 року, строк оплати: відповідно до п.п. 4.2. Розділу 4. Орендна плата та порядок розрахунків Договору оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.012 від 09.06.2025 року.

Додатком № 3 від 04.07.2025 року до Договору оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.012 від 09.06.2025 року (далі - Додаток № 3), а саме пунктом першим, Сторони погодили наступні умови оренди:

- найменування, марка та модель техніки: Трактор NEW HOLLAND TD5.110 та Сівалка ACCORD OPTIMA TF profi, державний (реєстраційний) номерний знак: НОМЕР_2 , термін оренди: до 08.07.2025 року, вартість оренди, грн/1 га, з ПДВ: 1 590,00 грн, площа використання орендованої техніки, га (+/-10%): 30 га, сума договору, всього грн з ПДВ: 47 700,00 грн, вид сільськогосподарських робіт: посів. Разом 47 700,00 грн.

За умовами пунктів 3 та 4 Додатку № 3 термін передачі техніки в оренду до 07.07.2025 року, строк оплати: відповідно до п.п. 4.2. Розділу 4. Орендна плата та порядок розрахунків Договору оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.012 від 09.06.2025 року.

Договір № 2, а також вказані Додатки до нього, підписані від мені позивача та відповідача повноважними представниками сторін кваліфікованими електронними цифровими підписами та скріплені електронними печатками без будь яких зауважень, що підтверджується відповідними витягами, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, 27.06.2025 між Сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.012 від 27.06.2025 року (далі - Додаткова угода № 1), яку підписано кваліфікованими електронними цифровими підписами їх повноважними представниками, про наступне:

- Сторони дійшли згоди про збільшення площі для використання орендованої техніка та збільшення суми орендної плати, що викладено нижче в розділі Умови оренди.

Умови оренди:

- найменування, марка та модель техніки: Трактор NEW HOLLAND TD5.110 та Обприскувач BERTHOUD TRAKER 3200 28м., державний (реєстраційний) номерний знак: НОМЕР_1 , термін оренди: до 01.07.2025 року, вартість оренди, грн/1 га, з ПДВ: 420,00 грн, площа використання орендованої техніки, га (+/-10%): 360 га, сума договору, всього грн з ПДВ: 151 200,00 грн, вид сільськогосподарських робіт: внесення добрив.

- найменування, марка та модель техніки: Трактор NEW HOLLAND TD5.110 та Культиватор навісний КРНВ 5,6, ELVORTI, державний (реєстраційний) номерний знак: НОМЕР_2 , термін оренди: до 06.07.2025 року, вартість оренди, грн/1 га, з ПДВ: 580,00 грн, площа використання орендованої техніки, га (+/-10%): 360 га, сума договору, всього грн з ПДВ: 208 800,00 грн, вид сільськогосподарських робіт: внесення добрив. Разом 360 000,00 грн.

За умовами п. 2 Додаткової угоди № 1 всі інші умови Договору оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.012 від 09.06.2025 року залишаються незмінними і Сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

Згідно із п. 3 Додаткової угоди № 1 строк оплати: відповідно до п. п. 4.2. Розділу 4. Орендна плата та порядок розрахунків Договору оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.012 від 09.06.2025 року.

Ця Додаткова угода №1 набуває чинності з дати її підписання Сторонами і є невід`ємною частиною Договору оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.012 від 09.06.2025 року (п. 6. Додаткової угоди № 1).

На виконання умов Договору № 2 позивачем, відповідно до підписаних сторонами актів приймання-передачі від 09.06.2025, 10.06.2025, 28.06.2025 та 07.07.2025 року, передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини" у тимчасове платне користування визначену у Додатках техніку.

За актами приймання-передачі (повернення) до Договору № 2 від 05.07.2025 та 08.07.2025 року відповідачем було повернуто позивачу із тимчасового платного користування отриману ним техніку.

Відповідно до Актів надання послуг № 46 від 14.06.2025 на суму 397 020,00 грн, № 48 від 30.06.2025 на суму 49 300,00 грн, № 49 від 30.06.2025 на суму 42 000,00 грн, № 50 від 05.07.2025 на суму 157 180,00 грн та № 51 від 08.07.2025 року на суму 47 700,00 грн, загальна вартість наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" послуг за Договором № 2 становить 639 200,00 грн.

Наявність господарських операцій між сторонами підтверджується зокрема наявними в матеріалах справи податковими накладними, зареєстрованими позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріали справи містять спільно підписаний кваліфікованими електронними цифровими підписами Акт взаємних розрахунків за період 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини", з якого вбачається часткове погашення відповідачем наявної заборгованості за Договором № М1.01.2025.008 від 12.05.2025 року: № 88 від 24.06.2025 на суму 70 000,00 грн, № 94 від 07.07.2025 на суму 100 000,00 грн, № 177 від 03.10.2025 на суму 200 000,00 грн. Залишок непогашеної заборгованості - 196 040,00 грн. Відповідачем не здійснювалась оплата за Договором № М1.01.2025.012 від 09.06.2025 року.

Таким чином, загальна сума заборгованості за Договорами оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.008 від 12.05.2025 та № М1.01.2025.012 від 09.06.2025 року (далі - Договори), станом на 08.07.2025, складає 889 240,00 грн.

У зв`язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини" умов укладених Договорів в частині повної та своєчасної оплати вартості орендної плати, Товариством з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" з урахуванням суми та строків прострочення оплати основної заборгованості, нараховано річні, пеню та штраф, і засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" направлено на адресу відповідача претензію-вимогу № М1.08.2025.066 від 01.12.2025 з вимогою про сплату основної заборгованості та нарахованих штрафних санкцій у строк до 20.12.2025 року.

Втім, означена претензія в частині нарахованих позивачем штрафних санкцій за прострочення строків оплати орендної плати була залишена відповідачем без задоволення, однак, відповідно до інформаційних повідомлень про зарахування коштів № 100 та № 101 від 22.01.2026 року, сума основного боргу погашена в повному обсязі.

За наведених обставин позивач звернувся з відповідним позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини" заборгованості за договорами оренди майна у розмірі 2 478 049,96 грн з яких: 303 913,90 грн - 48% річних, 196 277,72 грн - пені, 34 270,74 грн - сума індексу інфляції та 1 943 587,60 грн - штрафу.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно із статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статтею 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

В силу положень ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно із ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 58 Цивільного кодексу України, враховуючи укладені Договори оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.008 від 12.05.2025 та № М1.01.2025.012 від 09.06.2025 року.

За приписами ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 760 Цивільного кодексу України особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Частинами 1, 2, 3 ст. 798 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

Згідно із ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України)

За умовами п. 4.2. укладених Договорів, орендна плата сплачується авансом у національній валюті України - гривні, в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця, зазначений в даному Договорі в розмірі 50% від загальної суми договору у строк на дату передачі техніки в оренду, з подальшими (наступними) авансовими оплатами виходячи з розрахункової площі, що буде фактично оброблено Орендованою технікою, з оформленням за кожних сто гектарів роботи орендованою технікою Актів та Додаткових угод до цього Договору.

Аналогічні приписи щодо здійснення оплати у строки, які визначені п. 4.2. Договорів, містяться також у відповідних до них Додатках, а також укладених Додаткових угодах.

Відтак, з урахуванням узгоджених Сторонами строків оплати орендної плати, виходячи з умов п. 4.2. Договорів, відповідач був зобов`язаний сплати позивачу аванс у розмірі 50% від загальної суми договору у строк на дату передачі техніки в оренду та здійснити подальший розрахунок за фактично оброблену Орендованою технікою площу відповідно до складених Актів та Додаткових угод.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Положеннями частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачем належним чином виконано взяті на себе зобов`язання за Договорами щодо передачі в строкове платне користування відповідачу ряду сільськогосподарської техніки, загальна вартість якого, відповідно до спільно підписаних сторонами Актів надання послуг, склала 1 205 240,00 грн.

Однак, в порушення взятих на себе зобов`язань, відповідач не забезпечив своєчасну та повну оплату вартості орендної плати, здійснивши її з простроченням строків остаточного розрахунку з позивачем, що підтверджується спільно підписаним кваліфікованими електронними цифровими підписами Актом взаємних розрахунків за період 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини".

Окрім іншого суд бере до уваги й те, що відповідно до відзиву на позовну заяву відповідачем визнаються та не заперечуються обставини порушення строків оплати орендної плати.

Зважаючи на встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про правомірність доводів позивача щодо наявності підстав для стягнення з відповідача річних, пені, інфляційних втрат та штрафу, з урахуванням суми та строків прострочення оплати останнім основної заборгованості.

Розглядаючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 303 913,90 грн - 48% річних, та 34 270,74 грн - суми індексу інфляції, суд зважає на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми Закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи із положень ст. 625 ЦК України наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Згідно із п. 7.5. Договорів за порушення термінів сплати орендної плати, Орендар сплачує Орендодавцеві, зокрема, проценти на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України в розмірі сорок вісім відсотків річних від простроченої суми.

Як убачається із наданого позивачем розрахунку до позовної заяви, нарахування річних, інфляційних втрат та пені здійснюється за наступними періодами:

- з 20.05.2025 по 22.05.2025 на суму 351 390,00 грн;

- з 23.05.2025 по 13.06.2025 на суму 566 040,00 грн;

- з 14.06.2025 по 23.06.2025 на суму 963 060,00 грн;

- з 24.06.2025 по 29.06.2025 на суму 893 060,00 грн;

- з 30.06.2025 по 04.07.2025 на суму 984 360,00 грн;

- з 05.07.2025 по 06.07.2025 на суму 1 141 540,00 грн;

- з 07.07.2025 по 07.07.2025 на суму 1 041 540,00 грн;

- з 08.07.2025 по 02.10.2025 на суму 1 089 240,00 грн:

- з 03.10.2025 по 22.01.2025 на суму 889 240,00 грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок встановив, що при здійсненні розрахунку позивачем було допущено помилку у визначенні періоду нарахування зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як уже встановлено судом, за наслідками виконання сторонами укладених Договорів були підписані наступні акти надання послуг:

- № 36 від 20.05.2025 на суму 351 390,00 грн;

- № 37 від 23.05.2025 року на суму 214 650,00 грн;

- № 46 від 14.06.2025 на суму 397 020,00 грн;

- № 48 від 30.06.2025 на суму 49 300,00 грн;

- № 49 від 30.06.2025 на суму 42 000,00 грн;

- № 50 від 05.07.2025 на суму 157 180,00 грн;

- № 51 від 08.07.2025 року на суму 47 700,00 грн.

Разом з тим суд враховує, що з Акту взаємних розрахунків за період 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини" вбачається часткове погашення відповідачем суми основного боргу: № 88 від 24.06.2025 на суму 70 000,00 грн, № 94 від 07.07.2025 на суму 100 000,00 грн, № 177 від 03.10.2025 на суму 200 000,00 грн.

Крім того, відповідно до інформаційних повідомлень про зарахування коштів № 100 та № 101 від 22.01.2026 року на загальну суму 889 240,00 грн, відповідачем було погашено основну заборгованість в повному обсязі, у зв`язку з чим кінцевою датою прострочення є день, що передує зазначеній даті.

Зважаючи на те, що відповідно до п. 4.2. Договорів відповідач, після перерахування авансу розмірі 50% від загальної суми договору, був зобов`язаний здійснити подальший розрахунок за фактично оброблену Орендованою технікою площу відповідно до складених Актів та Додаткових угод, суд, з урахуванням дати підписання сторонами Актів надання послуг, часткового погашення відповідачем суми основного боргу та приписів ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України, вважає обґрунтованими наступні періоди нарахування річних, інфляційних втрат та пені:

- з 21.05.2025 по 23.05.2025 на суму 351 390,00 грн;

- з 24.05.2025 по 14.06.2025 на суму 566 040,00 грн;

- з 15.06.2025 по 23.06.2025 на суму 963 060,00 грн;

- з 24.06.2025 по 30.06.2025 на суму 893 060,00 грн;

- з 01.07.2025 по 05.07.2025 на суму 984 360,00 грн;

- з 06.07.2025 по 06.07.2025 на суму 1 141 540,00 грн;

- з 07.07.2025 по 08.07.2025 на суму 1 041 540,00 грн;

- з 09.07.2025 по 02.10.2025 на суму 1 089 240,00 грн:

- з 03.10.2025 по 21.01.2025 на суму 889 240,00 грн.

З огляду на викладене, суд здійснив перерахунок 48% річних та інфляційних втрат від суми невиконаного стороною зобов`язання відповідно до визначених судом періодів із використанням калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правової системи "ЛІГА:ЗАКОН" та встановив, що загальний обґрунтований розмір 48% річних, який підлягає до стягнення з відповідача становить 301 088,50 грн, а інфляційних втрат - 26 318,77 грн.

Разом з тим, за змістом відзиву на позовну заяву представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини" зазначає, про повне визнання останнім заявлених до стягнення позивачем 303 913,90 грн - 48% річних та інфляційних нарахувань у розмірі 34 270,74 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно із ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За приписами ч. 4, 5 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

З урахуванням приписів ч. 4, 5 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає визнання позову, яке викладено представником відповідача за змістом відзиву на позовну заяву, в межах встановленого судом обґрунтованого розміру 48% річних та інфляційних втрат, які підлягають до стягнення з відповідача.

Розглядаючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 196 277,72 грн - пені та 1 943 587,60 грн - штрафу, суд враховує таке.

Згідно із п. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання

Сторони, пунктом 7.5. Договорів, погодили, що за порушення термінів сплати орендної плати, Орендар сплачує Орендодавцеві, зокрема, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи невчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати, без врахування положення п. 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Суд, з урахуванням вище визначеного обґрунтованого періоду нарахування пені, здійснив її перерахунок із використанням калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правової системи "ЛІГА:ЗАКОН" та встановив, що загальний обґрунтований розмір стягнення з відповідача пені становить 194 452,99 грн.

Відповідно до п. 7.6. Договорів, Орендарем додатково сплачується штраф у розмірі тридцять відсотків від суми прострочення за кожні 30 (тридцять) календарних днів прострочення.

Як убачається із наданого позивачем розрахунку до позовної заяви, нарахування штрафу здійснюється за наступними періодами:

- з 08.07.2025 по 02.10.2025 (87 днів) на суму 1 089 240,00 грн;

- з 03.10.2025 по 22.01.2026 (112 днів) на суму 889 240,00 грн.

Відтак, за розрахунком позивача сума штрафу яка підлягає до стягнення за перший період становить 947 638,80 грн, за другий - 995 948,80 грн, а загалом 1943587,60 грн.

Однак, із зазначених позивачем сум вбачається, що даний розрахунок здійснювався за такими формулами: 947 638,80 грн - (87 днів х 326 772,00 грн (30% від суми боргу) : 30 днів), 995 948,80 грн - (112 днів х 266 772,00 грн (30% від суми боргу) : 30 днів)

На переконання суду, здійснення позивачем такого розрахунку за наведеними формулами прямо суперечить п. 7.6. Договорів, яким Сторони погодили нарахування штрафу у розмірі 30% від суми прострочення за кожні 30 календарних днів прострочення.

З урахуванням наведеного, а також приписів ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України, зважаючи, що позивач здійснює таке нарахування з дня підписання Акту надання послуг № 51 від 08.07.2025 року на суму 47 700,00 грн, а не з наступного дня після відповідної календарної дати, суд вважає обґрунтованими наступні періоди нарахування штрафу у визначеному розмірі за кожні 30 календарних днів прострочення:

- 09.07.2025 по 08.08.2025, 09.08.2025 (31 день) нарахування штрафу у розмірі 326772,00 грн;

- 09.08.2025 по 08.09.2025, 09.09.2025 (31 день) нарахування штрафу у розмірі 326772,00 грн;

- 03.10.2025 по 02.11.2025, 03.11.2025 (31 день) нарахування штрафу у розмірі 266 772,00 грн;

- 03.11.2025 по 03.12.2025, 04.12.2025 (31 день) нарахування штрафу у розмірі 266772,00 грн;

- 04.12.2025 по 03.01.2026, 04.01.2026 (31 день) нарахування штрафу у розмірі 266772,00 грн.

При визначенні даних періодів судом враховано, що відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості № 177 від 03.10.2025 на суму 200 000,00 грн та відповідно до інформаційних повідомлень про зарахування коштів № 100 та № 101 від 22.01.2026 року повністю сплачено основний борг у сумі 889 240,00 грн, чим порушено 30 денний строк такого прострочення за періоди з 09.09.2025 по 03.10.2025 (24 дні) та 04.01.2026 по 22.01.2026 (18 днів), у зв`язку з чим підстави для нарахування штрафу згідно із п. 7.6. Договорів відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що загальний обґрунтований розмір штрафу, який підлягає до стягнення з відповідача становить 1 453 860,00 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, штрафу, а також доводів учасників справи, що викладені за змістом відзиву, відповіді на відзив та запереченнях, суд зауважує наступне.

Як уже зазначалось судом, згідно із ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відтак, в силу вищезазначених приписів, відповідач, як суб`єкт господарської діяльності, укладаючи з позивачем Договори оренди сільськогосподарської техніки № М1.01.2025.008 від 12.05.2025 та № М1.01.2025.012 від 09.06.2025 року був обізнаний щодо його істотних умов, у тому числі відповідальності сторін у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, та мав передбачити реальну можливості виконання умов договору в частині повної та своєчасної оплати орендної плати.

Разом з тим, відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про зменшення розміру пені та штрафу до 5%, яке обґрунтовано, з поміж іншого, повним погашенням основної заборгованості, визнанням відповідачем інфляційних втрат та 48 % річних, відсутністю доведених позивачем збитків у розмірі, співмірному із заявленими штрафом та пенею, непропорційністю заявлених штрафу та пені наслідкам порушення, нетривалим строком прострочення за окремими платежами, тяжким фінансовим становищем відповідача та відсутності умисного ухилення від виконання грошового зобов`язання.

Однак, наведені доводи, на думку позивача, не є достатніми для задоволення вимоги відповідача про зменшення розміру заявлених до стягнення сум штрафних санкцій з огляду на ненадання останнім належних, допустимих та достатніх доказів, що підтверджували б наявність обставин, які є підставою для реалізації судом права на зменшення розміру штрафних санкцій.

Згідно частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

У цьому висновку суд звертається до правової позиції, що викладена в Постанові Верховного суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22. Приймаючи рішення про зменшення розміру пені, суд взяв до уваги такі обставини: позивачем не наведено розмір збитків, завданих невиконанням зобов`язань відповідачем; відсутність умислу в порушенні зобов`язання за договором; покладення надмірного фінансового тягаря на відповідача може призвести до погіршення його матеріального становища, що може мати наслідком його неплатоспроможність.

При вирішення питання щодо зменшення розміру неустойки (штрафу), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд зважає на те, що в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, відповідно вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів ст. 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Реалізовуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 ЦК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (постанови Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №910/15705/21, від 02.03.2023 у справі №905/1409/21, від 23.11.2023 у справі №917/991/22).

Крім того, розмір неустойки, до якого суд її зменшує, у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ч.3 ст.551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо відсутності підстав для зменшення розміру пені та штрафу суд враховує те, що останнім не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження негативних наслідків та впливу, яких він зазнав внаслідок прострочення відповідачем оплати орендної плати за визначені періоди, а також не спростовано непропорційність заявлених до стягнення сум пені та штрафу відповідно до вартості наданих послуг.

Окрім іншого, суд зважає й на те, що зі змісту претензії-вимоги № М1.08.2025.066 від 01.12.2025 року з вимогою про сплату основної заборгованості та нарахованих штрафних санкцій, позивачем не зазначено щодо наявності збитків, чи інших майнових та/або фінансових втрат понесених внаслідок порушення відповідачем строків такої оплати.

При цьому, як встановлено судом, відповідно до спільно підписаних сторонами Актів надання послуг, загальна сума орендної плати за укладеними Договорами становить 1 205 240,00 грн, тоді як обґрунтований розмір пені та штрафу складає 136,76% (1 648 312,99 грн), а з урахуванням 48% річних та інфляційних втрат 163,93% (1 975 720,26 грн), вартості наданих послуг.

Разом з тим суд враховує те, що пеня та штраф є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні розміру неустойки позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі з урахуванням визнання відповідачем позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат та 48% річних.

Однак, суд звертає увагу відповідача на те, що зменшення розміру договірної неустойки (пені та штрафу) на 95% нівелюватиме саме значення неустойки як компенсації за порушення строку виконання зобов`язання та порушуватиме справедливий баланс інтересів сторін у спірних правовідносинах (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21).

З урахуванням викладеного вище, приймаючи до уваги принципи справедливості, добросовісності та розумності, встановлені судом обставини та докази, які містяться у матеріалах справи, беручи до уваги наявність зовнішніх обставин та можливий їх вплив на терміни виконання відповідачем грошового зобов`язання, виконання останнім у повному обсязі своїх зобов`язання за договорами на момент звернення позивача з даним позовом до суду, а також не співмірність розміру пені та штрафу з непідтвердженим розміром майнових збитків позивача через порушення відповідачем строків оплати орендної плати та зважаючи на недопустимість покладення надмірного фінансового тягаря на відповідача, що може призвести до погіршення його матеріального становища та, як наслідок, його неплатоспроможності, суд дійшов висновку про зменшення в порядку ч. 3 ст. 551 ЦК України розміру заявленої до стягнення пені та штрафу на 80% - до 38 890,60 грн та 290 772,00 грн, що відповідно підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню, з наведених вище мотивів.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає таке.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява № 4909/04), відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Решта доводів учасників процесу, їх пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328,00 грн.

При зверненні до суду з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" заявлено вимогу майнового характеру (про стягнення 2 478 049,96 грн), розмір судового збору з якої становить - 37 170,75 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що позовну заяву подано до суду через систему "Електронний суд" ЄСІТС, а відтак, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи за подання позовної заяви до суду позивачем, згідно із платіжною інструкцією № 63 від 27.01.2026 року, сплачено судовий збір в розмірі 29 736,60 грн, із застосуванням коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За приписами ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні приписи щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті за відповідною ухвалою чи рішенням суду містяться у ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір"

Суд бере до уваги, що відзив на позовну заяву № б/н від 04.03.2026 (вх. канц. суду № 01-30/2278/26 від 05.03.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини", за змістом якого відповідачем визнаються позовні вимоги в частині заявлених до стягнення річних та інфляційних втрат, поданий останнім через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до початку розгляду справи по суті, а отже, у встановлені процесуальні строки.

З огляду на викладені приписи законодавства, беручи до уваги, що частково визнання позовних вимог Товариством з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини" відбулося до початку розгляду справи по суті, тому позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету 50 % сплаченого судового збору в сумі 1 964,45 грн на підставі ухвали суду.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

В частині зменшення судом суми неустойки витрати на судовий збір підлягають покладенню на відповідача у повному обсязі відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України, так як спір виник внаслідок неправильних дій відповідача та зменшення судом неустойки не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, від 10.03.2021 у справі № 904/5702/19, від 14.06.2022 у справі № 905/2135/19, від 19.12.2024 у справі № 922/1248/24, у яких Верховний Суд виснував, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись статтями 74, 76- 80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини" про стягнення заборгованості за договорами оренди майна у розмірі 2 478 049,96 грн з яких: 303 913,90 грн - 48% річних, 196 277,72 грн - пені, 34 270,74 грн - сума індексу інфляції та 1 943 587,60 грн - штрафу, задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини" (місцезнаходження: вул. Київська, буд. 16-А, м. Вінниця, Вінницький район, Вінницька область, 21009, ідентифікаційний код юридичної особи: 40877010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" (місцезнаходження: вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус В, кімната 501, м. Київ, 01042, ідентифікаційний код юридичної особи: 39908789) 301 088,50 грн - 48% річних, 38 890,60 грн - пені, 26 318,77 грн - суму індексу інфляції, 290 772,00 грн - штрафу та 21 744,19 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у підсистемі (модулі) ЄСІТС.

Повне рішення складено 03 липня 2026 р.

Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи