Рішення № 137946222, 22.06.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/10477/25

Категорія 38

2/295/1407/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Єригіної І.М.,

при секретарі судового засідання Барашивець Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 05.02.2008 між ним та відповідачем укладено договір № 11291794000 згідно якого відповідачу надано кредит у сумі 73500 дол. США, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 05.02.2018 року. У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору про надання споживчого кредиту №11291794000 щодо сплати заборгованості, АТ «УкрСиббанк» звернувся до Богунський районний суд м. Житомира, яким було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 16812,82 дол. США та 29738,70 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості. Станом на 15.07.2025 заборгованість за рішенням суду не погашена у повному обсязі. Посилаючись на дані обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3% річних у розмірі 439,56 доларів США за період прострочення з 12.12.2020 по 23.02.2022, 3% річних у сумі 1073,04 грн. за період прострочення 12.12.2020 по 23.02.2022 та понесені ним витрати на сплату судового збору в розмірі 3028 грн.

Ухвалою судді від 24.11.2025 провадження по справі було відкрито та її розгляд призначено у порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, через підсистему «Електронний суд» надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав та що проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Від відповідача відзив на позов до суду не надходив, копія позовної заяви з додатками були отримані відповідачем під час ознайомлення останнього з матеріалами справи 23.02.2026 р.

В судові засідання призначені на 01.04.2026р. та 22.06.2026 р.відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, в тому числі шляхом відправлення судової повістки смс повідомленням відповідачу за його номером телефону у додатку «Viber».

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе за згодою представника позивача провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 05.02.2008 року між АКІБ УкрСиббанк (у зв`язку з внесенням змін до Статуту змінилася назва на ПАТ УкрСиббанк) та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11291794000, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті в розмірі 73 500,00 дол. США на та зобов`язався повернути кредит у повному розмірі не пізніше 05.02.2018 року з встановленням процентної ставки за користування кредитом в розмірі 13,9%. Відповідно до п.2.2 вказаного договору в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за даним договором банком, зокрема, прийнято: порука ОСОБА_2 згідно договору поруки №11291794000/п1 від 05.02.2008 року; порука ОСОБА_3 згідно договору поруки №11291794000/п2 від 05.02.2008 року.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору про надання споживчого кредиту №11291794000 щодо сплати заборгованості, АТ « УкрСиббанк» звернувся з позовом до суду щодо примусового стягнення заборгованості.

Богунський районний суд м. Житомира 11.11.2020 ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" суми боргу по кредитному договору №11291794000 від 05.02.2008 року в розмірі 16812,82 дол. США, та 29738,70 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості.Рішення суду набрало законної сили 19.04.2021.

Станом на 15.07.2025 рішенням суду не виконано, заборгованість за кредитним договором погашена частково з 02.12.2016 по 02.03.2018 у розмірі 4354,92 дол. США по кредиту та у розмірі 275,69 дол. США по процентам.

Заборгованість відповідача за кредитним договором було стягнуто в доларах США і саме на цей розмір заборгованості позивачем здійснено нарахування 3 % річних, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 23.10.2019 по справі № 723/304/16-ц (14-360цс19).

З копії розрахунку 3% річних вбачається, що за прострочення суми боргу за кредитом та процентами у сумі 12182,11 дол. США за період з 12.12.2020 по 23.02.2022 сума складає 439,56 дол. США; за прострочення суми боргу за пенею у розмірі 29738,70 грн. за період з 12.12.2020 по 23.02.2022 сума складає 1073,04 грн.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 в справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Формулювання статті 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 ЦК і статті 230 Господарського кодексу України. Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Положення статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дають підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за час прострочення.

Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18.

Під час воєнного стану наявні правові підстави для застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання, яке виникло на підставі судового рішення, згідно висловленої правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 05.11.2025 у справі № 754/9673/24.

Таким чином, оскільки відповідачем не виконано належним чином грошового зобов`язання, яке виникло на підставі рішення Богунського районного суду міста Житомира від 11.11.2020 у справі № 295/15389/16-ц, а відповідачем не спростовано наявність суми боргу за невиконаним грошовим зобов`язанням, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% відсотків річних від суми 12181,21 дол. США боргу по кредиту та процентам період з 12.12.2020 по 23.02.2022, що у сумі складає - 439,56 дол. США та 3% відсотків річних від суми 29738,70 грн. боргу по пені за період з 12.12.2020 по 23.02.2022, що у сумі складає 1073,04 грн, відповідно до наданого позивачем розрахунку згідно ст. 625 ЦК України, з яким погоджується суд.

Відповідно до статті 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений ним при зверненні з позовом судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 141, 211, 258, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 525, 526, 530, 625, 626, 628, 629, 638, 1054, 1055 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» 3% відсотків річних від суми боргу по кредиту та процентам в період з 12.12.2020 по 23.02.2022, у сумі - 439,56 дол. США та 3% відсотків річних від боргу по пені за період з 12.12.2020 по 23.02.2022, у сумі 1073,04 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 3028,00 грн., сплачений відповідно до платіжної інструкції № 0024481653 від 28.07.2025 року.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство "УкрСиббанк", адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ 09807750;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя І.М. Єригіна