Рішення № 137946179, 15.05.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/18924/24

Провадження №: 2/755/2021/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Коваленко І.В.,

за участі секретаря судових засідань Грищенко С.В.,

учасники справи:

представник позивача - адвокат Камінська М.П.,

представник третьої особи ОСОБА_1 - адвокат Романюк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради за участю третіх осіб Десятої Київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в :

24.10.2024 позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із позовом до Київської міської ради за участю третіх осіб Десятої Київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 з наступними вимогами:

«Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом».

Позов обґрунтований тим, що 15 січня 2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , склала заповіт, яким належні їй 2/3 (дві третіх) частки квартири АДРЕСА_1 (сім) заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 померла. 12 лютого 2020 року Десятою київською державною нотаріальною конторою була зареєстрована спадкова справа №137/2020, спадкодавець: ОСОБА_3 .

30.05.2024 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кошель Ірина Анатоліївна про визнання заповіту недійсним - залишено без розгляду.

В провадженні Десятої Київської державної нотаріальної контори знаходиться спадкова справа №137/2020. На спадкове майно спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_2 .

12 жовтня 2024 року державний нотаріус Десятої київської державної нотаріальної контори Ткач Т.В., розглянувши подані ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Бурлаченко О.Г. 24.09.2024 року за реєстровим номером №1427, документи для оформлення свідоцтва про право на спадщину на частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_2 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 .

В матеріалах спадкової справи міститься інформаційна довідка Київського міського бюро технічної інвентаризації КВ-2024 №35276 від 03.10.2024 року, згідно з якою за померлою зареєстровано право власності на частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації житла Харківської районної державної адміністрації 12.03.1996 року - 1/3 частка квартири та на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Шістнадцятою київською державною нотаріальною конторою 12.06.1998 року №6-1541-1/3 частку квартири.

Оскільки представником спадкоємця ОСОБА_4 не подано правовстановлюючих документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, представнику за довіреністю ОСОБА_4 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_2 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 .

З огляду на зазначене, позивач вказував, що він має право успадкувати за заповітом та оформити нерухоме майно, що належало померлій - ОСОБА_3 , однак через відмову приватного нотаріуса позбавлений можливості здійснити це в позасудовому порядку.

28.10.2024, на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позовна заява передана в провадження судді Арапіної Н.Є.

24.10.2024 ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Арапіної Н.Є. позовну заяву залишено без руху.

29.11.2024 ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Арапіної Н.Є. відкрито провадження у справі за даним, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання по справі на 22.01.2025.

Витребувано у Десятої Київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи № 65497664 у спадковому реєстрі № 137/2020 від 12 лютого 2020 року.

Витребувано у Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи щодо успадкування 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 за заповітом громадянкою ОСОБА_1 .

24.12.2024 (вх.№70754) представник відповідача Київської міської ради за довіреністю - Стремецька Анастасія Олександрівна подала до суду відзив на позов, з доказами направлення відзиву іншим учасникам процесу, за змістом відзиву, посилаючись на положення статті 1236 ЦК України, статей 76, 89 ЦПК України, просила суд ухвалити рішення на підставі положень чинного законодавства та матеріалів справи, та розглядати справу без участі представника відповідача. (а.с.110-111 т.1)

26.12.2024 (вх.71092) до суду від Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори надійшла належним чином засвідчена копія матеріалів спадкової справи №497/2012 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 . (а.с.182-212 т.1)

02.01.2025 (вх.№191) до суду від Десятої Київської державної нотаріальної контори надійшла належним чином засвідчена копія матеріалів спадкової справи №137/2020 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 . Принагідно Десята Київська державна нотаріальна контора подала заяву про розгляд справи за їхньої відсутності через надмірну завантаженість з питань прийому громадян. (а.с.154-181 т.1)

28.01.2025 (вх.№ЕП-1029) представник третьої особи ОСОБА_1 - адвокат Романюк М.В. подала письмові пояснення на позов, в яких просила відмовити у задоволенні позову. (а.с.114-153 т.1)

За змістом пояснень, третя особа, заперечуючи проти обґрунтувань позову, зазначала, що наявна в справі інформаційна довідка КВ-2024 №35276, видана Київським міським бюро технічної інвентаризації 03.10.2024 року не відповідає дійсності. Вказувала, що ОСОБА_5 склав на користь ОСОБА_1 Заповіт від 09 лютого 2007 року, посвідчений нотаріусом 16-ї Київської державної нотаріальної контори Кушніром О.Д., реєстр. № 6-306, за яким заповідалось все належне йому на момент смерті майно.

ОСОБА_3 склала на користь ОСОБА_1 Заповіт від 09 лютого 2007 року, посвідчений нотаріусом 16-ї Київської державної нотаріальної контори Кушніром О. Д., реєстр. № 6-307, за яким заповідалось все належне їй на момент смерті майно.

На момент посвідчення вказаних заповітів право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 належало: 1. ОСОБА_6 1/3 частки у приватній спільній сумісній власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 12 березня 1996 року № НОМЕР_2 та 1/3 частки у приватній спільній сумісній власності на підставі Свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 12 червня 1998 року, посвідченого державним нотаріусом 16-ї Київської державної нотаріальної контори Дударевою 1. Ю., реєстр. № 6-1541; 2. ОСОБА_5 1/3 частки у приватній спільній сумісній власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 12 березня 1996 року № НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , відкрилася спадщина, ОСОБА_1 отримала 1/3 частки у приватній спільній сумісній власності на підставі Свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 27 лютого 2013 року, посвідченого державним нотаріусом 16-ї Київської державної нотаріальної контори Вірник І. Є., реєстр. № 3-93.

ОСОБА_1 разом із чоловіком, ОСОБА_7 , були давними знайомими подружжя ОСОБА_8 та її чоловіка, ОСОБА_5 , - Добровольська з 1981 року, а її чоловік ще раніше. Близьких родичів у подружжя не було, син ОСОБА_9 ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 . ОСОБА_1 допомагала родині ОСОБА_11 по господарству, вирішувала проблеми із здоров`ям.

Ухвала про залишення позову без розгляду від 30 травня 2024 року у справі № 755/9963/20 про визнання заповіту недійсним за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 стосувалася правовідносин, що виникли у зв`язку із складанням хворою ОСОБА_3 на користь останнього заповіту від 15 січня 2020 року зареєстровано за № 95, посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кошель Іриною Анатоліївною.

Вказаний заповіт складено та посвідчено вдома у ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 , у зв`язку із слабким станом здоров`я заповідача та неможливістю дістатися до приміщення, що є робочим місцем нотаріуса. За день до складання заповіту ОСОБА_12 підписав декларацію із сімейним ОСОБА_13 (КНП «Центр первинної медико-соціальної допомоги №2 Дніпровського району м. Києва. ОСОБА_3 внаслідок наявності фізичних вад та хронічної хвороби і на глухоту, майже нічого не чула та не бачила. Останні 12 років життя ОСОБА_3 тяжко хворіла. У 2002 році вона перенесла 2 інфаркти, в 2009 році - третій.

Третя особа також повідомила, що органом досудового розслідування Дніпровського управління поліції ГУ НП у м. Києві відкрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12024105040001662 від 30.11.2024 р. за частиною першою статті 358 КК України.

Вказувала, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим обом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. На думку третьої особи, позивачем не зазначено, чи вживалися ним заходи щодо отримання правовстановлюючих документів на 2/6 частини квартири за адресою АДРЕСА_2 , які він мав успадкувати за заповітом. Даних про те, що необхідні для отримання свідоцтва на прийняття спадщини документи, витребував нотаріус у матеріалах позовної заяви також відсутні.

При цьому, обставини викладені в позовній заяві, на думку третьої особи, також не можуть обґрунтовувати порушення прав позивача як власника спірного об`єкту нерухомості у даному спорі про визнання права власності, оскільки позивачем не доведено, що останній не зміг іншим способом відновити правовстановлюючий документ та визнати право власності на спадкове майно, як тільки в судовому порядку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач не довів, що ставиться під сумнів наявність права позивача на спірне нерухоме майно, як і не доведено порушення, невизнання та або оспорювання його прав.

Протокольною ухвалою суду від 26 лютого 2025 року долучено до матеріалів справи: відзив, копії спадкових та пояснення третьої особи, підготовче провадження закрито та справа призначена до судового розгляду по суті на 20.05.2025 року на 11:00 годину.

20.03.2025 керівником апарату Дніпровського районного суду міста Києва О.С.Коровичем винесено розпорядження №221 «Щодо проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ», відповідно до п.п. 2.3.50 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду.

21.03.2025, на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2025, цивільна справа передана в провадження судді Коваленко І.В.

24.03.2025 ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Коваленко І.В. цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду по суті на 20.05.2025.

06.04.2026 (вх.№19316) через систему «Електронний суд» представник позивача - адвокат Камінська М.П. подала клопотання про долучення доказів, а саме: 1. Рішення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації орган приватизації житла, №25-43/Д від 31 липня 2025 року; 2. Наказ Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Відділ з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду № 58/10120-Х від 20.10.2025 року; 3. Свідоцтво про право власності (Дублікат) від 12 березня 1996 року; 4. Свідоцтво про право на спадщину за законом ААО №617527 (Дублікат, що має силу оригіналу); 5. Повідомлення про отримання дублікату Свідоцтва про право на спадщину за законом. (а.с.52-61 т.2)

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Камінська М.П. підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник третьої особи ОСОБА_1 - адвокат Романюк М.В. просила відмовити у позові, у зв`язку з його необґрунтованістю та безпідставністю. Акцентувала увагу суду на тому, що позивачем не зазначено, чи вживалися ним заходи щодо отримання правовстановлюючих документів на 2/6 частини квартири, які він мав успадкувати. Так само відсутні дані про те, що такі документи випробовував нотаріус.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка міста Києва, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим повторно Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 11 лютого 2020 року, серія НОМЕР_3 . (а.с.157 зворот т.1)

За життя, 15 січня 2020 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на випадок своєї смерті склала заповіт, згідно з яким належні їй на праві власності 2/3 (дві третіх) частки квартири АДРЕСА_1 , заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією заповіту, посвідченого 15.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кошель І.А. та зареєстрованим в реєстрі за №95. (а.с.163 т.1)

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 .

12 лютого 2020 року позивач ОСОБА_2 у визначений законом шестимісячний строк звернувся до Десятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом на майно, яке належало спадкодавцю - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.157 т.1)

Із копії оглянутої судом засвідченої належним чином копії спадкової справи, встановлено, що після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , відкрито спадкову справу №137/2020. (а.с.156-180 т.1).

Із витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №8414826 від 09.02.2007 встановлено, що в Спадковому реєстрі зареєстровано чинний заповіт Серії НОК №107396, номер у спадковому реєстрі: 65352162, номер у реєстрі нотаріальних дій: 95 (а.с.161 зв. т.1)

Із витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №59381838 від 12.02.2007 встановлено, що в Спадковому реєстрі зареєстрована спадкова справа за №65497664, номер у нотаріуса: 137/2020, заведена державним нотаріусом Десятої київської нотаріальної контори Ткач Т.В. (а.с.164)

Окрім позивача ОСОБА_2 , 24.07.2020 року до Десятої київської нотаріальної контори також звернулась третя особа - ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим 16 Київської державною нотаріальною конторою 09.02.2007 року та зареєстрованим у реєстрі за №6-307. (165 т.1)

Також, 24.07.2020 року третя особа - ОСОБА_1 звернулась до Десятої київської нотаріальної контори із заявою, в якій просила не проводити ніяких дій щодо спадкової справи №137-2020 до винесення рішення у справі №755/9963/20 (а.с.52)

Згідно інформаційної довідки КП КМР «КМ БТІ» (Київське міське бюро технічної інвентаризації) КВ-2024 №35276 від 03.10.2024 року, квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за:

« - 1/3 ч. ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації житла Харківської районної державної адміністрації 12.03.1996 року, розпорядження №10120, зареєстрованого в Бюро 02.04.1996, за реєстровим №3583);

- 1/3 ч. ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, видане 16-ю Київською державною нотаріальною конторою 12.06.1998 року, №6-1541, зареєстрованого в Бюро 07.07.1998, за реєстровим №3583;

- 1/3 ч. ОСОБА_5 на підставі договору дарування, посвідченого 16-ю Київською державною нотаріальною конторою 23.08.2006, №2-2925, зареєстрованого в Бюро 18.09.2006, за реєстровим №3583.»

Згідно копії дублікату Свідоцтва про право власності, виданого 12.03.1996 року відділом приватизації житла Харківської районної державної адміністрації, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 дійсно належить на праві приватної, спільної часткової власності громадянці ОСОБА_3 та членам її сім`ї: ОСОБА_5 , ОСОБА_14 в рівних долях. Квартира приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Загальна площа квартири становить 58,9 кв.м. Характеристика квартири та її обладнання наведені у Технічному паспорті, який є складовою частиною цього Свідоцтва. Свідоцтво видано згідно з розпорядженням №10120 від 21.лютого 1996р. (а.с.61 т.2)

Згідно копії дублікату Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 12.06.1998 року 16-ю Київською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_3 успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 свого сина ОСОБА_10 , спадкове майно, яке складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , що належало померлому на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації житла Харківської райдержадміністрації м.Києва 2 квітня 1996 року за номером 3583. (а.с.59-60 т.2)

Отже, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , належало на праві приватної, спільної часткової власності 2/3 частина квартири АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 12.03.1996 року відділом приватизації житла Харківської районної державної адміністрації та на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 12.06.1998 року 16-ю Київською державною нотаріальною конторою.

Як убачається із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.10.2024, державним нотаріусом Десятої київської міського державної нотаріальної контори Ткач Т.В. ОСОБА_4 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину на частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_2 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , оскільки представником спадкоємця ОСОБА_4 не подано правовстановлюючих документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії.

Позивач вважає, що через відсутність у нього правовстановлюючих документів, майно померлої ОСОБА_3 може бути визнано відумерлою спадщиною, і в такому випадку воно перейде у власність до територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, а тому відповідач є потенційним набувачем спадкового майна, чим порушує права позивача на отримання спадщини за заповітом.

При ухваленні рішення суд керується наступним.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Предметом цього спору є визнання права власності на нерухоме майно та грошові кошти у порядку спадкування.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

У статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. (частина перша статті 1269 ЦК України)

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, правом на отримання спадщини наділені особи, визначені цивільним законодавством чи заповітом, які дотримались процедури отримання такої спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1277 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що належним відповідачем у спорах про визнання права власності на майно у порядку спадкування є спадкоємці, тобто особи, визначені за заповітом або за законом, які звернулися у передбаченому порядку та строки із заявою про прийняття спадщини, відкритої після смерті спадкодавця, та прийняли цю спадщину або вважаються такими, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 16 лютого 2022 року в справі № 752/3435/16 (провадження № 61-231св20), від 29 червня 2022 року у справі № 175/772/16-ц (провадження № 61-3581св21), від 27 липня 2023 року у справі № 296/8061/19 (провадження № 61-2873св22) та інших.

Суд також бере до уваги подану стороною позивача в якості доказу ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва 30.05.2024 року, якою позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кошель Ірина Анатоліївна про визнання заповіту недійсним - залишено без розгляду.

Зі змісту мотивувальної частини ухвали суду вбачається, що підставою для залишення позову без розгляду слугувало заявлене у підготовчому судовому засіданні 30.05.2024 представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_15 клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за заповітом, який прийняв спадщину, є позивач по справі ОСОБА_2 . Інших спадкоємців за законом чи за заповітом на час розгляду справи судом не встановлено.

Таким чином, Київська міська рада, як орган, що представляє територіальну громаду міста Києва, є належними відповідачем у даному спорі, предметом якого є визнання права власності на спадкове майно, оскільки він є єдиним легітимним суб`єктом, який міг би претендувати на майно, як на відумерлу спадщину, у разі недоведення позивачем своїх спадкових прав.

Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Положення про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Згідно з підпунктом 4.18 пункту 4 глави 10 розділу II Положення, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до п. 3 глави 7 розділу І Порядку документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов`язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та об`єкт нерухомого майна проведено без видачі документа, що посвідчує таке право або у зв`язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Відповідно до пп. 4.19 п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Системний аналіз зазначених вище положень Порядку свідчить про те, що законодавцем встановлений обов`язок спадкоємця подати нотаріусу документи, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно. При цьому нотаріус лише отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього з метою здійснення перевірки поданих спадкоємцем документів. Винятком вчинення нотаріальної дії щодо спадкового майна на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є втрата, пошкодження чи псування відповідного правовстановлюючого документа.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення в нотаріальному порядку.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд встановив, що позивач позбавлений був можливості подати до органу нотаріату документи, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно, у зв`язку з безпосередньою відсутністю таких документів у позивача. Так само відсутні такі документи у матеріалах спадкової справи №137/2020, заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Відомості про втрату, пошкодження чи псування відповідних правовстановлюючих документів, що могло б бути підставою для вчинення нотаріусом нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відсутні.

Щодо викладеної у письмових поясненнях правової позиції третьої особи ОСОБА_1 щодо безпідставності та передчасності позову, то суд зазначає наступне.

Через наявність даної судової справи, рішення по якій не винесено, та урахуванням положень ч.4 ст.42 Закону України «Про нотаріат», пункту 4 глави 2 розділу І «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», відповідно до яких за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Указані обставини свідчать про те, що наявність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та даної судової справи по суті позбавляють позивача можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку, а тому ефективним способом захисту її порушених прав буде саме визнання права власності в порядку спадкування в судовому порядку.

Враховуючи, що позивач довів належними та достатніми доказами, що він успадкував за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 , суд доходить переконання, що позов підлягає задоволенню шляхом визнання за позивачем права власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на день смерті проживала за адресою: АДРЕСА_2 .

Керуючись ст. 2, 4, 76-81, 89, 133 ч. 1, 141 ч. 1, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 до Київської міської ради за участю третіх осіб Десятої Київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на день смерті проживала за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 27 травня 2026 року.

Суддя: І.В.Коваленко