Ухвала суду № 137943453, 03.07.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(099) 55-49-125

Справа № 332/1750/26

Провадження №: 2/332/2401/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 р. м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Сапунцов В.Д., розглянувши заяву адвоката Біліченка Олега Олександровича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», третя особа Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (м. Дніпро), про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду з 23.03.2026 перебуває цивільна справа № 332/1750/26 (провадження № 2/332/2401/26) за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», третя особа Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (м. Дніпро), про зобов`язання вчинити певні дії.

В рамках вищевказаної справи 05.06.2026 представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в обґрунтування якої зазначено, що «Університетська клініка Національного медичного університету імені О.О. Богомольця» (м. Київ) надіслала до територіального органу Держпраці (третя сторона по справі), а також до роботодавця ПАТ «Запоріжсталь» (відповідач по справі) Повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 від 01.12.2025 відносно позивача ОСОБА_1

01.12.2025 позивачеві встановлено діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника.

Згідно п. 101 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337, строк дії повідомлення за формою П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника.

Таким чином, строк дії вказаного вище повідомлення за формою П-3 спливає 01.06.2026.

Південно-Східне міжрегіональне Управління державної служби з питань праці (м. Дніпро) після 01.06.2026 позбавлено можливості на законних підставах створити комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) та виконати надалі функції щодо складання Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4, що є необхідним позивачеві для подальшого проходження оцінювання повсякденного функціонування особи, і оформлення/отримання пенсійних виплат через втрату працездатності та наявність професійного захворювання.

З урахуванням строку розгляду цієї справи (з можливістю її апеляційного оскарження), очевидно, що рішення набуде законної сили вже після 01.06.2026.

Отже, така ситуація сама по собі нівелює мету цього позову та можливість відновлення порушених прав позивача.

Задля усунення такої колізії представник позивача просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії Повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 від 01.12.2025 відносно позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період розгляду цієї справи, тобто з 06.04.2026 до дати набрання законної сили рішення за цією справою.

10.06.2026 через систему «Електронний суд» представник Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» Ніколенко М.М. звернувся до суду з запереченнями на заяву про забезпечення позову з наступних підстав. Медичним Висновком лікарсько-експертної комісії клініки професійних захворювань університетської клініки НМУ ім. О.О. Богомольця від 01.12.2025р. Позивачу встановлено наявність професійних хронічних захворювань та складено повідомлення за формою П-3 від 01.12.2025р. Згідно п. 101 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №337 від 17.04.2019р., строк дії повідомлення за формою П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника. Таким чином, оскільки у даному випадку повідомлення за формою П-3 оформлено 01.12.2025 року, строк його дії відповідно сплинув 01.06.2026 року. Суд не може та має повноважень зупинити дію акта (наказу, рішення, договору), строк дії якого вже сплинув. Зупинення застосовується як захід забезпечення позову, щоб уникнути негативних наслідків чинних рішень. Якщо строк акта закінчився, він втратив чинність, і зупиняти вже фізично нічого. Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як, до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. З позову ОСОБА_1 вбачається, що позовними вимогами Позивача є зобов`язання ПАТ «Запоріжсталь» надати на адресу Південно -Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці письмову інформацію про представників підприємства, яких пропонується включити до складу комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у Позивача. Отже, такий вид забезпечення позову, який просить застосувати представник Позивача, не відповідає суті позовних вимог, які пред`явлені Позивачем до ПАТ «Запоріжсталь». На підставі вищезазначеного, просить у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовити у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (ч. 13 ст. 7 ЦПК України).

Суд, перевіривши та дослідивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За змістом ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується видами, визначеними у ч. 1 цієї статті.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тобто, з наведеної вище норми випливає, що такими є випадки, коли захист інтересів позивача потребує індивідуального підходу, передбаченого спеціальними законами або міжнародними угодами.

Як роз`яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та мають бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

З наведеного випливає, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому заявник не зобов`язаний подавати суду докази.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно п. 101 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №337 від 17.04.2019 р., строк дії повідомлення за формою П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника.

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії клініки професійних захворювань «Університетська клініка Національного медичного університету імені О.О. Богомольця» (м. Київ) від 01.12.2025р. позивачу ОСОБА_1 встановлено наявність професійних хронічних захворювань та складено Повідомлення за формою П-3 від 01.12.2025.

Таким чином, оскільки у даному випадку Повідомлення за формою П-3 оформлено 01.12.2025 року, строк його дії відповідно сплинув 01.06.2026 року.

Ураховуючи обставини даної конкретної справи, та беручи до уваги те, що позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову вже після закінчення строку дії Повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 від 01.12.2025 відносно позивача, суд доходить висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_2 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», третя особа Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (м. Дніпро), про зобов`язання вчинити певні дії, залишити без задоволення.

Ухвала, що постановлена поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ч. 2 ст. 261 ЦПК України) та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя В.Д. Сапунцов