Рішення № 13794139, 11.02.2011, Господарський суд Чернігівської області

11.02.11

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 698166

просп. Миру , 20

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

?11? лютого 2011 року справа № 7/27

Суддя Н.О. Скорик, розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю ?Терфікс?

65028, м. Одеса, вул. Б.Хмельницького,31

Відповідач : Приватне сільськогосподарське підприємство ?Лан?

17200, Талалаївський р-н, с. СІльченкове

Про стягнення 29872,73 грн.

Представники сторін:

Від позивача : Дегтяр А.Г. дов. № б/н від 20.10.2010 р., Устінов Р.Є. дов. № б/н від 20.10.2010 р.

Від відповідача : ОСОБА_1 дов. № б/н від 05.01.2011 р.

Суть спору:

Товариством з обмеженою відповідальністю ?Терфікс? заявлено позов до Приватного сільськогосподарського підприємства ?Лан? про стягнення збитків в сумі 10072,73 грн. за договором купівлі продажу проса 2 класу врожаю 2010 р. № РП 01/09 від 08.09.2010 р. та штрафу у розмірі 19800 грн. відповідно до умов договору.

Відповідач в відзиві на позов та представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив. При цьому відповідач посилається на те, що позивачем не надано доказів щодо невідповідності якості товару показникам, встановленим в договорі, відсутність претензій позивача щодо якості товару. Відповідач також зазначає, що не можуть вважатись збитками, понесеними позивачем, оплати, проведені раніше початку постачання товару оплати транспортного перевезення в розмірі 4800 грн., оплати за сертифікацію в розмірі 2422,73 грн., оплати послуг брокера 2850 грн. з огляду на те, що такі оплати були здійснені не позивачем, а іншою особою - ВАТ ?Чорономортехфлот?, а також на відсутність підтверджень дослідження товару, яке відвантажувалось саме продавцем (відповідачем), а не іншою особою.

В судовому засіданні 08.02.2011 р. до початку розгляду справи по суті відповідачем подано зустрічний позов до ТОВ ?Терфікс? про стягнення 67000 грн.

Ухвалою від 08.02.2011 р. зустрічна позовна заява повернута позивачу (ПСП ?Лан?) без розгляду.

В судовому засіданні 08.02.2011 р. представником позивача подано клопотання про розгляд справи, яке відбудеться 11.02.2011 р. за відсутності представника позивача у зв?язку з неможливістю прибути в судове засідання. В поданому клопотанні представник позивача зазначив, що документи подані до суду в повному обсязі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Суд клопотання позивача задовольнив.

Рішення виноситься після оголошеної в судовому засіданні 08.02.2011 р. перерви до 11.02.2011 р. згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

Встановив:

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

08.09.2010 р. між сторонами укладено договір № ПР 01/09 купівлі продажу, відповідно до умов якого відповідач (продавець) зобов?язувався передати у власність позивача (покупця), а позивач прийняти і оплатити просо 2 класу (згідно ДСТУ), врожаю 2010 р., походження Україна, далі по договору ?товар?, в порядку і на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1. договору). Товар відвантажується відповідачем в нових ц/п мішках по 1000 кг на автомобільний транспорт позивача. (п. 1.3 договору).

Згідно п. 2.1. договору ціна товару (без вартості мішків) становить 1250 грн., в тому числі ПДВ, за одну тону товару. Загальна кількість товару становить 132 тони +/- 15%в опціоні покупця. Загальна вартість товару складає 165000 грн.

Пунктом 4.1. договору сторони визначили показники, яким повинен відповідати товар: вологість 13,50%, сміттєва домішка 2%, зерн. домішка 6,0%.

Відповідач забезпечує поставку товару на умовах франко перевізник (Інкотермс 2000), пункт завантаження с. Болотниця, Чернігівська обл. Строк відвантаження товару з 14.09.2010 р. по 28.09.2010 р. (включно). Датою передачі товару вважається дата, визначена в накладній на передачу товаро матеріальних цінностей, підписаною представниками сторін (п. 3.1., 3.2., 3.3. договору).

Відповідно до ст.. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.1. договору сторони визначили, що оплата за товар, що передається, згідно договору здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця на умовах: 10% - передплата від суми договору, на протязі трьох банківських днів з моменту підписання договору, балансова вартість за кожну завантажену машину протягом 2-х годин після завантаження.

Відповідачем виписаний рахунок на оплату № 26 від 09.09.2010 р. на суму 55000 грн., який був оплачений позивачем платіжним дорученням № 136 від 27.09.2010 р.на суму 28000 грн. та № 158 від 06.10.2010 р. на суму 39000 грн. як передплата за договором на виконання п. 5.1. договору.

До позовної заяви при подачі позову не додані документи, що підтверджують поставку (відпуск) договірного товару відповідачем.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ухвалами суду від 13.01.2011 р. та від 25.01.2010 р. були витребувані від позивача товаро транспортні та автотранспортні накладні на поставку договірного товару та довіреність позивача на одержання цього товару від відповідача. Позивачем не надано витребуваних документів.

В судовому засіданні представник позивача причину ненадання витребуваних документів пояснив їх відсутністю та фактичне одержання товару ВАТ ?Чорномортехфлот?.

З врахуванням даної обставини спір розглядається за наявними у справі документами.

В судовому засіданні представником відповідача надано товаро транспортні накладні на відпуск проса відповідачем № 70 від 07.10.2010 р. , № 71 від 07.10.2010 р. та № 85 від 15.10.2010 р.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст. 36 Господарського процесуального кодексу України).

Накладні № 70 від 07.10.2010 р. та № 71 від 07.10.2010 р.не можуть бути взяті до уваги судом як належні докази, оскільки вони не підтверджують факт одержання товару (проса) позивачем або іншою уповноваженої на це позивачем особою в накладних відсутній підпис особи в одержанні товару.

Отже, зазначені накладні не є належними доказами.

Доказом передачі відповідачем 22 тонн проса позивачу є товаро транспортна накладна № 85 від 15.10.2010 р., яка містить підписи працівників сторін в одержанні та передачі товару, факт чого визнається сторонами.

Поставка проса по накладній № 85 від 15.10.2010 р. на виконання договору № ПР 01/09 від 08.09.2010 р.не заперечується сторонами.

14.09.2010 р. між ТОВ ?Терфікс? та ВАТ ?Чорномортехфлот? укладено договір купівлі продажу № РП 02/09 (далі договір ПР 02/09) відповідно до умов якого продавець (ТОВ ?Терфікс?) зобов?язувався передати у власність покупця (ВАТ ?Чорномортехфлот?) прийняти і оплатити просо 2 класу (згідно ДСТУ), врожаю 2010 р., походження Україна, в порядку і на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1. договору № ПР 02/09). Ціна товару складає 1620 грн. ,в тому числі ПДВ, за одну тону товару. Загальна кількість товару складає 110 тонн +/- 5% в опціоні покупця. Загальна кількість товару складає 178200 грн. (п. 2.1. договору ПР 02/09). Відповідно до п. 3.1. договору № ПР 02/09 продавець забезпечує поставку товару на умовах: франко перевізник, пункт завантаження с. Болотниця, Чернігівська обл.. Строк відвантаження товару з 19.09.2010 р. по 28.09.2010 р. (включно) (п. 3.2. договору ПР 02/09). Якість товару повинна відповідати показникам: вологість 14%, сміттєва домішка 2%, зернова домішка 6%.

Невідповідність якості переданого відповідачем позивачу проса в кількості 22 тонни товаро транспортної накладною № 85 від 15.10.2010 р. підтверджується посвідченням № 1 на аналіз проби від 18.10.2010 р., виданим Чернігівською обласною Державної хлібною інспекцією, за яким встановлено невідповідність 22-х тонн проса по сміттєвій та зерновій домішці, та вологості.

Так, згідно посвідчення № 1 на аналіз проби Державної хлібної інспекції (а.с.13) за результатами аналізу вологість проса становила 13,8%, зернова домішка 8,92%, а міттєва домішка 6,60%. Зерно для проведення аналізу Державній хлібній інспекції будло надано ВАТ ?Чорномортехфлот?, автомашина НОМЕР_1 в яку і було завантажено при одержані від відповідача.

Сума одержаної передплати була повернута відповідачем в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками (а.с.22-23).

Пунктом 7.4. договору сторони передбачили, що неякісна або така, що не відповідає умовам договору поставка товару вважається не поставкою товару.

Згідно п. 7.5. договору в разі відмови продавця від поставки товару, продавець зобов?язується сплатити штраф 150 грн. за метричну тону поставленого товару, а також всі документально підтверджені збитки покупця, пов?язані з не поставкою товару.

На підставі п. 7.5. договору позивачем нараховано 19800 грн. штрафу.

Враховуючи підтвердження матеріалами справи поставки відповідачем 22 тонни неякісного зерна проса, що за умовами договору вважається не поставкою і відмовою від поставки, позовні вимоги про стягнення 3300 грн. штрафу в розрахунку 150 грн. за 22 тонни підлягають задоволенню.

В решті вимог про сплату штрафу позов задоволенню не підлягає на підставі слідуючого:

- позивачем не доведено факту поставки решти 110 тонн зерна проса неналежної якості;

- як обумовлено сторонами в договорі продавець (відповідач) повинен забезпечити поставку товару на умовах ?франко - перевізник? (Інкотермс - 2000), пункт завантаження с. Болотниця (п. 3.1. договору) з відвантаженням товару на автотранспорт покупця позивача (п. 1.3. договору). При цьому позивачем не доведено та належними доказами не підтверджено факт неодержання позивачем решти 110 тонн проса в зв?язку з відмовою відповідача в його поставці, відмовою в завантаженні на подані позивачем автомобілі. Позивачем не надано доказів подачі автомашин для завантаження на виконання п. 1.3. договору.

Згідно ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Обставинами справи підтверджується відсутність вини відповідача в невиконанні зобов?язань по поставці 110 тонн проса, а, відповідно, і підстав для відповідальності щодо сплати штрафу за відмову від поставки цієї кількості товару.

В позовній заяві позивачем визначено, що сума збитків 10072,73 грн., що є предметом позову, понесених позивачем у звязку з непоставкою товару, складається з 4800 грн. витрат по оплаті транспортного перевезення, оплати за сертифікацію товару, в сумі 2422,73 грн. та 2850 грн. оплати за послуги брокера. В доказ спричинення збитків позивачем надано копії платіжних доручень, за якими ВАТ ?Чорномортехфлот? були сплачені грошові кошти: 658,80 грн. Чернігівській облдержхлібінспекції за інспектування проса платіжним дорученням № 1453 від 04.10.2010 р., 28,24 грн. Талалаївській ветлабораторії за відбір зразків зерна платіжним дорученням № 1457 від 04.10.2010 р., 959,34 грн. Чернігівській регіональній державній лабораторії за лабораторні обстеження - платіжним дорученням № 1376 від 20.09.2010 р., 3000 грн. ПП ?Київтранссервіс - ЛВД? за транспортування вантажу платіжним дорученням № 1559 від 19.10.2010 р. та копію рахунку фактури № 290 від 18.10.2010 р. ПП ?Київтранссервіс - ЛВД?, виписаного ВАТ ?Чорномортехфлот? на оплату 4800 грн. за перевезення.

Доказів оплати рахунку- фактури № 290 від 18.10.2010 р. не надано.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначено, що До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

За змістом ст.. 623 Цивільного кодексу України наявність, розмір збитків, завданих неналежним виконанням зобовязання, доводиться особою, яка заявляє вимоги про їх відшкодування. При цьому доказуванню підлягає порушення відповідачем господарського зобовязання, збитки, вина та причинно наслідковий звязок.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано доказів понесення ним збитків витрат, зроблених внаслідок порушення відповідачем договірних зобов?язань. Не надано документального підтвердження оплати позивачем витрат, понесених ВАТ ?Чорномортехфлот? за платіжними документами, на які позивач посилається.

Не надано доказів оплати послуг брокера як до позовної заяви, так і на вимогу суду.

В судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що сума, зазначена в позовній заяві як збитки, не оплачена позивачем ВАТ ?Чорномортехфлот? за відсутністю коштів.

Таким чином, вимоги про стягнення 10072,73 грн. збитків задоволенню не підлягають за відсутністю документального підтвердження наявності збитків.

Не підлягають також задоволенню позовні вимоги про стягнення 3487 грн. витрат, пов?язаних з розглядом справи, за договором № 9/11 від 09.11.2010 р. про надання правової допомоги, укладеним позивачем з ТОВ ?Легалтех?, оскільки позивачем не надано доказів понесення цих витрат (оплати), за юридичною природою вони не є витратами по оплаті послуг адвоката згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається позивач в позовній заяві як на підставу для відшкодування цих витрат.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно до задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З врахуванням та пропорційно незадоволеним позовним вимогам підлягають відшкодуванню позивачем відповідачу витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 4002,89 грн. від сплаченої відповідачем 4500 грн. за квитанцією № 2 від 03.02.2011 р. за договором про надання адвокатських послуг від 05.01.2011 р., укладеним між відповідачем та адвокатом ОСОБА_1, додатковою угодою № 1 до нього від 03.02.2011 р. та актом приймання передачі адвокатських послуг від 04.02.2011 р.

Керуючись ст.,ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 526,623,655,692 Цивільного кодексу України 33,34,36,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1.Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства ?ЛАН?, Талалаївський р-н, с. Сільченкове (р. 26003240096 в АБ ?Мегабанк? м. Чернігів, МФО 351629, код 32191588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Терфікс?, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького,31 (р. 26001201332749 в ?ОТП Банк? м. Київ, МФО 300528, код 36674235) 3300 грн. штрафу, 33 грн. державного мита, 26,07 грн. витрат з інформаційно технічного забезпечення розгляду у судах.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2.В решті позову відмовити.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ?Терфікс?, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького,31 (р. 26001201332749 в ?ОТП Банк? м. Київ, МФО 300528, код 36674235) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства ?ЛАН?, Талалаївський р-н, с. Сільченкове (р. 26003240096 в АБ ?Мегабанк? м. Чернігів, МФО 351629, код 32191588) 4002,89 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.О. Скорик

Повне рішення складено 14.02.2011

Суддя Н.О. Скорик