Рішення № 13793973, 14.02.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" лютого 2011 р.Справа № 20/2191-10 За позовом Заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю у Хмельницькій області м. Хмельницький, Хмельницької міської ради м. Хмельницький до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

про звільнення самовільно зайнятої ділянки

Суддя Гладій С.В.

Представники сторін:

від позивача: не зявився

Крамар А.В. за довіреністю №02-15-1299 від 13.12.10р.

від відповідача: не зявився

від прокуратури: Шкадько В.В. прокурор облпрокуратури

Суть спору: прокурор м. Хмельницького в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю у Хмельницькій області м. Хмельницький, Хмельницької міської ради м. Хмельницький звернувся до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про звільнення самовільно зайнятої ділянки площею 0,0014 га, шляхом знесення за власні кошти самочинно побудовану прибудову до АДРЕСА_1 в. м. Хмельницькому.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що у відповідач без дозволу відповідної ради, інспекції ДАБК у Хмельницькій області та затвердженої проектної документації, самочинно побудувала прибудову до АДРЕСА_1 площею 11,7 кв.м.

Представник першого позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги в попередньому судовому засіданні підтримав та наполягав на їх задоволені.

Представник другого позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволені.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позицію позивачів.

Ухвалою господарського суду від 01.02.2011р. розгляд справи відкладено для врегулювання між сторонами спору.

В судове засідання 14 лютого 2011 року відповідач за викликом не зявився, доказів поважності причин неявки та відзиву на позов не надав.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи, господарським судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 як субєкт підприємницької діяльності фізична особа зареєстрована Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії ВОЗ № 793855.

Проведеною прокуратурою м. Хмельницького перевіркою встановлено, що 03.11.2010р. інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області проведена перевірка дотримання чинного законодавства у сфері містобудування та здійснення державного нагляду за дотриманням вимог містобудівної документації під час будівництва прибудови фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 до АДРЕСА_1.

В результаті перевірки встановлено, що фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 без дозволу відповідної ради, інспекції ДАБК у Хмельницькій області та затвердженої проектної документації, самочинно побудувала прибудову до АДРЕСА_1 площею 11,7 кв.м.

В ході перевірки встановлено порушення відповідачем земельного законодавства шляхом самовільного використання земельної ділянки площею 0,0014 га земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться у АДРЕСА_1 під самовільно побудованою спорудою.

За результатами перевірки інспекцією ДАБК у Хмельницькій області 03.11.2010р. складено протокол про адміністративне правопорушення.

03.11.2010р. винесено постанову № 6310 про накладення на відповідача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн.

Факт самовільного зайняття земельної ділянки підтверджено актом №228/06 від 12.11.2010р. Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, згідно якого та за результатами перевірки, відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП.

Оскільки відповідачем станом на момент розгляду справи не були усунені порушення земельного законодавства, прокурор в інтересах позивача звернувся із позовом до суду про звільнення ПП ОСОБА_1 самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0, 0014 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ст.ст. 2, 29 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Прокурор, згідно ст. 121 Конституції України самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

На органи прокуратури України покладаються повноваження щодо представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом та здійснення нагляду за додержанням законів.

Під представництвом інтересів держави в суді треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи повноваження щодо захисту інтересів держави, вчиняє в суді процесуальні дії, які включають звернення прокурора до суду з позовною заявою, участь у справах, порушених за його заявою, у разі коли це передбачено законом або за ініціативою прокурора, що цього вимагає захист інтересів держави.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

У випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до ст.13 Конституції України, земля та інші природні ресурси є об'єктами права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюються органами державної влади та місцевого самоврядування.

Згідно п. 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

За приписами ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Як слідує із матеріалів справи, проведеною прокуратурою м. Хмельницького перевіркою, встановлено, що відповідач ФОП ОСОБА_1 без дозволу відповідної ради, інспекції ДАБК у Хмельницькій області та затвердженої проектної документації, самочинно побудувала прибудову до АДРЕСА_1 площею 11,7 кв.м.

В ході перевірки встановлено порушення відповідачем земельного законодавства шляхом самовільного використання земельної ділянки площею 0,0014 га земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться у АДРЕСА_1 під самовільно побудованою спорудою.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з ч.1,2,3 ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.

Статтею 211 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок; невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Дослідивши усі матеріали справи та давши їм правову оцінку в сукупності, господарський суд приходить до висновку що позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, тому підлягає задоволенню у повному обємі.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього належить покласти обовязки по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Зобовязати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 (код НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0014га, шляхом знесення за власні кошти самочинно побудовану прибудову до АДРЕСА_1.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 через відділення державного казначейства (на рахунок 31112095700002 ВДК у м. Хмельницькому, код 23565225, УДК у Хмельницькій області) 85,00 грн. (вісімдесят пять гривень 00 коп.) витрат по оплаті державного мита та по коду бюджетної класифікації 22050000 (р/р 31215259700002, МФО 815013, код ЄДРПОУ 23565225) 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяС.В. Гладій