Рішення № 13793894, 10.02.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.02.2011 Справа № 3/15-11

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної екологічної інспекції в Херсонській області

до Комунального підприємства "Струмок"

про стягнення 9462 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Грек С.І. юрисконсульт дов. б/н від 13.12.2010 р.

від відповідача: Жукевич М. О.- директор, Бєлоусова Н. І., головний бухгалтер.

Державна екологічна інспекція в Херсонській області (позивач) звернулася до суду з позовом про стягнення з комунального підприємства "Струмок", м. Херсон (відповідач) заборгованості у сумі 9462 грн. 00 коп., яка становить суму основної заборгованості.

Позивач підтримав позовні вимоги..

Відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі, несплату боргу пояснює скрутним фінансовим становищем його підприємства, просить розстрочити виконання рішення на вісімнадцять місяців.

Представник позивача проти розстрочки не заперечує.

В судовому засіданні 08 лютого 2011 р. оголошувалась перерва до 10.02.2011р. у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів у справі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

За результатами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеної Державною екологічною інспекцією в Херсонській області, було встановлено, що відповідачем за період з 02 січня по 01 лютого 2010 року, самовільно, без дозволу на здійснення спеціального водокористування, забрано з артезіанських свердловин 1520 куб.м., підземної води., що підтверджено довідкою Державної екологічної інспекції в Херсонській області

За результатами перевірки було складено акт №б/н, від 01 лютого 2010 року та 03.02.2010р. внесено відповідний припис.

Згідно статті 13 Конституції України «земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу».

Своїми протиправними діями відповідач допустив порушення вимог ст. 38 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», якою передбачено - «в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, у випадках, передбачених законодавством України - на пільгових умовах».

Правилами ст.ст. 48, 49 Водного кодексу України зазначено: «спеціальне водокористування - це забір води з водних об 'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об 'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів».

Відповідно до п.9.ст.44 Водного кодексу України визначені обов'язки водокористувачів, а саме спеціальне водокористування здійснюється лише на підставі дозволу.

Судом встановлено, що 01 лютого 2010 року, за допущене порушення водного законодавства,було складено протокол про адміністративне правопорушення №604 відповідно вимог ст.48 КУпАП постановою №04-12/86 відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності. Постанову про накладення адміністративного стягнення відповідач не оскаржував. Адміністративний штраф сплачено.

Таким чином, відповідачем допущено порушення вимог водного законодавства України, в результаті чого заподіяно державі збитки у розмірі 9462грн.

Розрахунок заподіяних збитків державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів внаслідок самовільного спец водокористування, виконано на підставі пункту 6.1. "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Мінприроди України від 27.07.2009р №389, зареєстрованими в Мін'юсті України 14.08. 2009 р. 767/16783.

Відповідно до правил встановлених ст.ст. 6-7 ГПК України, 04 листопада 2010року відповідачу було надіслано претензію з вимогою добровільно відшкодувати збитки завдані державі внаслідок допущенних порушень природоохоронного законодавства. Письмової відповіді про відхилення чи задоволення претензії від відповідача не надійшло.

Ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовище підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Ст. 111 ВК України передбачено, що підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірі і порядку встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також: від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

В судове засідання 10 лютого 2011 року відповідач надав суду платіжне доручення №1016 від 26.08.2010 року на суму 500,00 грн. на підтвердження часткової сплати суми збитків, стягнення яких є предметом даного спору, оплату також підтверджено у судовому засіданні представником позивача.

Враховуючи викладене, на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, суд дійшов висновку припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача 500,00 грн.

Надавши оцінку доказам наданим сторонами в обґрунтування вимог відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд задовольняє заяву відповідача, з врахуванням наступного.

Частина 1 статті 121 ГПК України встановлює процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, у процесі якого ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Господарський суд на підставі ст.121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи розстрочити виконання рішення. Таке право може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідачем подання заяви про розстрочення виконання рішення по справі обґрунтоване неможливістю погасити свою заборгованість перед позивачем вчасно та в повному обсязі, що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами скрутного фінансового становища відповідача, а саме: річний звіт за 2010рік та фінансовий баланс підприємства за 2010рік.

Наявність викладених у заяві відповідача підстав ускладнює добровільне виконання рішення господарського суду внаслідок складного фінансового стану підприємства та значної збитковості його діяльності, а примусове виконання рішення може призвести до значного погіршення ситуації на підприємстві, зупинення господарської діяльності, затримок по сплаті заробітної плати та виконання податкових зобов'язань, ускладнити виплату зобов'язань за кредитами, і, як наслідок, унеможливити розрахунок по існуючому боргу. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання про розстрочку боргу на вісімнадцять місяців.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85, ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Струмок" (с. Григорівка, Чаплинського району Херсонської області, вул. Пушкіна,20, ідентифікаційний код - № 31542233, р\рахунок –не відомий):

а) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області (73026, місто Херсон, пров. Козацький, 10,) на р\рахунок - № 33116331700303 Григорівської сільської ради код ККД 24062100, у ВДК Чаплинського району, код ЄДРПОУ 24103696, МФО –852010) 8962грн. 00коп. збитків, розстрочивши виконання рішення у зазначеній частині на вісімнадцять місяців шляхом стягнення рівними частинами щомісяця по 497грн.88коп.;

б) в доход державного бюджету України (код отримувача - 24104230 Управління Державного казначейства у м. Херсоні, банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО - 852010, р\рахунок № 31119095700002, держмито в доход держбюджету, код призначення платежу - 22090200, символ звітності 095) 102грн. 00коп. державного мита;

в) в доход державного бюджету України (код отримувача –24104230 Управління Державного казначейства у м. Херсоні, банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО - 852010, р\рахунок № 31218264700002-ККД, код призначення платежу - 22050003, символ звітності 259) 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження в частині стягнення з відповідача 500 грн. збитків.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Повне рішення складено 14.02.2011 р.