Рішення № 137938390, 03.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/2998/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України, Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної (військової) державної адміністрації про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

Стислий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства охорони здоров`я України , Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просила:

- визнати протиправною бездіяльність: Міністерства охорони здоров`я щодо не розгляду звернень ОСОБА_1 від 17.10.2025, 28.01.2026 про направлення заявниці на обстеження/лікування до Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМИ України; Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації щодо відмови у задоволенні звернень ОСОБА_1 від 12.09.25, 20.10.25 про направлення заявниці на обстеження/лікування до Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМИ України;

- зобов`язати Міністерство охорони здоров`я та Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації направити ОСОБА_1 на обстеження/лікування до Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМИ України з приводу невстановленого механізму ураження ЦНС.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що її звернення розглянуті відповідачами необ`єктивно, безпідставно не видане направлення на обстеження/лікування до Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМИ України з приводу невстановленого механізму ураження ЦНС, що є порушенням її конституційного права на охорону здоров`я.

Просила позов задовольнити у повному обсязі.

Стислий зміст заперечень відповідачів.

Міністерство охорони здоров`я України надало відзив, в якому просило відмовити у позовних вимогах. До відзиву надало докази, які витребувані судом. Відповідач пояснив, що всі звернення позивача розглянуті належним чином, позивачу для безкоштовної амбулаторної консультації сформовано електронне направлення, оплата консультації за кошти програми державних медичних гарантій медичного обслуговування населення (термін дії направлення з 24.12.2025 до 24.12.2026). Дане направлення надає право на безкоштовну консультацію в ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України», за результатами якої фахівцями інституту приймається рішення щодо доцільності стаціонарного лікування в плановому порядку. Також міністерство зазначило, що не є належним відповідачем у справі, оскільки формування направлення заявниці виходить поза межі повноважень відповідача, які визначенні у його положенні.

Відповідач навів обґрунтування про відсутність спору із позивачем, оскільки на її звернення надані відповіді і видане направлення для отримання безкоштовної амбулаторної консультації в ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України».

Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації відзив на позов не надав. Ухвалу суду про відкриття провадження відповідач не виконав.

Відповідно до статті 77, 78 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

У порядку частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно із статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідач не скористався своїм диспозитивним правом на подання відзиву чи іншої заяви по суті спору із запереченнями щодо обставин, викладених у позовній заяві.

З огляду на викладене, суд вирішує справу на підставі наявних доказів, які є достатніми для вирішення спору по суті.

Заяви, клопотання учасників справи.

Учасниками справи не подані до суду заяви чи клопотання.

Процесуальні дії у справі.

Суд постановив ухвалу від 20.03.2026, якою позовна заява залишена без руху.

03.04.2026 від позивача надійшла уточнена позовна заява, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров`я та Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації щодо незадоволення звернень ОСОБА_1 від 17.10.2025, 28.01.2026, 20.10.2025, 12.09.2025 про направлення заявниці до Інституту нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМИ України;

- зобов`язати Міністерство охорони здоров`я та Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації направити ОСОБА_1 на обстеження/лікування до Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМИ України з приводу невстановленого механізму ураження ЦНС.

Ухвалою суду від 08.04.2026 продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви у строк десять днів з дня отримання ухвали шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: уточненої позовної заяви із формулюванням позовних вимог відповідно до мотивувальної частини даної ухвали суду.

13.04.2026 до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява від позивача, у якій вона просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність: Міністерства охорони здоров`я щодо не розгляду звернень ОСОБА_1 від 17.10.2025 року, 28.01.2026 року про направлення заявниці на обстеження/лікування до Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМИ України; Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації щодо відмови у задоволенні звернень ОСОБА_1 від 12.09.25 року, 20.10.25 року про направлення заявниці на обстеження/лікування до Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П.Ромоданова НАМИ України;

- зобов`язати Міністерство охорони здоров`я та Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації направити ОСОБА_1 на обстеження/лікування до Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМИ України з приводу невстановленого механізму ураження ЦНС.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувані судом докази від відповідачів.

Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної державної (військової адміністрації) адміністрації відзив на позов не надав. Ухвалу суду про відкриття провадження відповідач не виконав.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

Позивач неодноразово зверталась із зверненнями та скаргами до Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації.

Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації листом від 14.08.2025 відповів на звернення позивача, що з метою уточнення діагнозу та вибору тактики лікування із позивачем узгоджена дата госпіталізації в неврологічне відділення КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР» на 28.08.2025.

Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації листом від 15.08.2025 №Л-01-23/1630/5148/11 повідомив позивачу, що 08.08.2025 із позивачем проведена телефонна розмова завідувача неврологічного відділення Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" та запланована госпіталізація до неврологічного відділення на 28.08.2025.

Позивач подала звернення на Урядову гарячу лінію.

Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації листом від 12.09.2025 №Л01-23/1588/5960/11 надав позивачу відповідь на його звернення Л-01-23/1588 від 04.08.2025:

«Фахівцями Департаменту охорони здоров`я уважно розглянуто Ваше звернення на Урядову «гарячу лінію» щодо потреби в нейрохірургічному лікуванні. Інформуємо, що з 28.08.2025р. по 09.09.2025р. Ви були проліковані в неврологічному відділені КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського ПОР», де Вам був встановлений відповідний діагноз. Повідомляємо, що госпіталізація в стаціонар для отримання послуги за Програмою медичних гарантій здійснюється відповідно до наказу МОЗ України від 28.02.2020 року № 586 «Про затвердження Порядку направлення пацієнтів до закладів охорони здоров`я та фізичних осіб - підприємців, які в установленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та надають медичну допомогу відповідного виду» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 березня 2020 р. за № 235/34518. Повідомляємо, що на даний момент у Вас відсутні підстави для направлення на лікування в нейрохірургічному стаціонарі, зазначені в розділі II пункт 4 даного наказу».

Позивача надала копію звернення ЛА-19248465 до Полт. обл. адміністрації від 12.09.2025, відповідь надає ДОЗ м. Полтави від 01.10.2025 ЛА-23/1892/1885/6345/11, Полтавська обласна державна адміністрація (предмет оскарження):

«Прошу направити та надати нейрохірургічну допомогу ОСОБА_9 Госпіталізація через два роки хвороби ОСОБА_1 відбулась у неврологію Полтавської обласної лікарні, там неврологи описали мої хвороби, згодна з поставленими висновками цілком, але враховуючи те що вони не можуть пояснити та приховують те що я перенесла нейроінфекцію на ногах, а також те що покращення мого станку взагалі не має, прошу направити мене в інститут нейрохірургії. Медикаментозна терапія не допомогає протягом двох років хвороби по перше, по друге мене не лікували за протоколами лікування нейроінфекції. Я досі ходжу с субфертильною температурою протягом двох років та є виділення з правої ноздрі, але лор туди не заглянула а лише подивилася на три знімки та опис КТ. Описана проблема з ногою як радіокулопатія не відповідає дійсності, ускладнення дала саме нейроінфекція також зараз неврологія впливає на зір. Я вживаю медикаменти протягом року і восьми місяців і результату не має. Прошу офіційно направити на інститут нейрохірургії для лікування, у зв`язку з відмовою у діагностиці та лікувань/ лікарнею ім.Мєчнікова та Полтавською нейрохірургією, незважаючи на мої законні права як людини та дружини військовослужбовця. Виписку з лікарк додаю.»

Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації листом від 01.10.2025 №Л01-23/1892/1885/6345/11 надав позивачу відповідь на його звернення №№Л-01-23/1892 від 16.09.2025, Л-01-23/1885 від 15.09.2025 (предмет оскарження):

«Фахівцями Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації уважно розглянуто Ваше звернення на Урядову гарячу лінію та електронну адресу Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації щодо направлення Вас на лікування в ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П.Ромоданова». Інформуємо, що госпіталізація в заклади охорони здоров`я за Програмою медичних гарантій здійснюється відповідно до наказу МОЗ України від 28.02.2020 року № 586 «Про затвердження Порядку направлення пацієнтів до закладів охорони здоров`я та фізичних осіб - підприємців, які в установленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та надають медичну допомогу відповідного виду» (далі - «Порядок направлення») зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 березня 2020 р. за № 235/34518. Згідно з розділом II «Порядку направлення» - направлення на отримання медичних послуг в стаціонарних умовах здійснюється на наявності підстав перерахованих в пункті 4 даного розділу. Інформуємо, що з урахуванням даних обстеження та лікування проведеного під час Вашої госпіталізації в КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР» в серпні вересні 2025 року у Вас відсутні підстави для госпіталізації в нейрохірургічний стаціонар. Враховуючи Вашу незгоду з цим, Ви також маєте можливість отримати електронне направлення на консультацію до лікаря-нейрохірурга від сімейного лікаря або лікаря-невропатолога. Відповідно до частини першої Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1503 від 24.12.2024р. «Деякі питання реалізації програми державних медичних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році», реалізуючи принцип екстериторіальності, з цим направленням Ви можете звернутись в консультативне поліклінічне відділення ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова», де може бути розглянуте питання госпіталізації в дану установу.»

Позивача подала електронне звернення до Департаменту охорони здоров`я м. Полтави від 20.10.2025 (предмет оскарження):

«Я, ОСОБА_1 , у квітні 2025 року перенесла інфекційне ураження ЦНС. Незважаючи на це мені було відмовлено ту направленні на інстит нейрохірургії Ромаданова для проведення спеціалізованих обстежень та виключення можливих ускладнень після нейроінфекції. Згідно наказом МОЗ України 197 від.05.06.2023 та чиннними клінічним протоколами, пацієнти з наслідками нейроінфекції та підозрою на лікворею, дефекти черепа та ураження мозкових оболонок підлягають направленню до закладів третинного рівня, а саме нейрохірургічних інститутів. Прошу провести перевірку на якій підставі мене в Полтаві не лікували згідно протоколу лікування нейроінфекцій, чому після виписки з Полтавської обласної лікарні ці дані не були внесені у мою медичну документацію. Також маю ураження лівої ноги після перенесеної нейроінфекції. Копію виписки з лікарні та довідок про перенесену нейроінфекцію додаю. Копії попередніх відмов. ПРОШУ ЗАБЕЗПЕЧИТИ НАПРАВЛЕННЯ НА ЛІКУВАННЯ ТА ДООБСТЕЖЕННЯ до інституту ім.Ромаданова для уточнення діагнозу та виключення ліквореї. Прошу не спускати це направлення на полтавських медиків, які не надали достовірної інформації про стан мого здоров`я департаменту охорони здоров`я, спотворили медичну інформацію та протягом двох років не можуть надати належну медичну допомогу».

Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації листом від 07.11.2025 №Л01-23/2099/7161/11 надав позивачу відповідь на його звернення Л-01-23/2099 від 20.10.2025 (предмет оскарження):

«Фахівцями Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військово адміністрації уважно розглянуто Ваше звернення, щодо надання направлення до ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова». Інформуємо, що механізм направлення до даного закладу нами був надісланий Вам у відповіді на Ваші попередні звернення № Л-01-23/1892/1885/6345/11 від 01.10.2025».

Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації листом від 14.12.2025 №Л01-23/2380/7828/024 надав позивачу відповідь на його звернення №Л-01-23/2380 від 10.12.2025:

«Ваше повторне електронне звернення до Департаменту охорони здоров`я розглянуте фахівцями. З приводу уточнення Ваших вимог щодо встановлення діагнозів фахівцями м. Кременчука та неврологічного відділення KП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського» з Вами у телефонному режимі 11.12.2025 року спілкувався головний спеціаліст ДОЗ Шумейко І.Ф. В розмові Ви заявили що маєте підозру у фальсифікації медичної документації, а саме по факту перенесеної нейроінфекції. Також Ви вимагаєте консультування в ДУ «Інституті нейрохірургії ім. академіка А. П. Ромоданова» НАМ України. 3 даних виписки про стаціонарне лікування в неврологічному відділенні КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського» №30193 за період лікування з 28.08.25 по 09.09.2025 року відомо, що Вам проведено всебічне обстеження: рентгенографія хребта, МРТ головного мозку, МРТ шийного відділу хребта, електронейроміографія, огляди суміжних фахівців, забезпечено консультацію керівника неврологічної клініки д. мед.н., професора Дельви М.К. Тому у Вас достатньо даних для звернення на амбулаторну консультацію в нейрохірургічну клініку. Питання госпіталізації в стаціонар клініки вирішується фахівцями клініки на амбулаторному прийомі. Для запису на амбулаторний прийом необхідно мати електронне направлення для консультування нейрохірургом, яке можна отримати у задекларованого сімейного лікаря або у невронатолога за місцем проживання. Запис на прийом в клініку по електронній черзі консультативно-поліклінічного віділення (тел. 044 484-18-73, 067 127-86-86 e-mail: neurokarantin(@ukr.net). 3 питання підозри у фальсифікації лікарями медичної документації радимо звертатися до правоохоронних органів.»

Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації листом від 22.12.2025 №Л01-23/2394/8017/024 надав позивачу відповідь на його звернення №Л-01-23/2380 від 10.12.2025:

«Засідання комісії заплановане на 24.12.2025 року у приміщенні КП «Центру ПМСД №1» м. Полтави на 13 год. 30 хв. за адресою вул. Великотирнівська 29/2. Склад комісії затверджений наказом ДОЗ Полтавської ОВА № 192 від 17.12.2025 року голова комісії Шумейко Іван Федорович головний спеціаліст відділу лікувально-профілактичної допомоги населенню управління лікувально-профілактичної допомоги населенню та медичних кадрів Департаменту охорони здоров`я Полтавської ОВА, члени комісії: Величко Євгеній Олександрович - заступник головного лікаря з КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського» Полтавської обласної ради; Терела Аліна Павлівна начальник відділу по роботі з громадськістю та зверненнями громадян ДОЗ ПМР; Потяженко Оксана Михайлівна - медичний директор КП «Полтавський міський центр ПМСД» №1».

Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації листом від 30.12.2025 №Л01-23/2394/2435/8207/24 надав позивачу відповідь на його звернення № Л-01-23/2394 від 15.12.2025 JI-01-23/2435, ЛА-19599972 від 19.12.2025:

«Департаментом охорони здоров`я Полтавської ОВА комісійно розглянуто Ваші звернення щодо направлення на консультацію в ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова» НАМНУ, адресовані Департаменту охорони здоров`я (вх. № Л-01-23/2394 від 15.12.2025) та направлене для розгляду за належністю звернення на Урядову гарячу лінію (вх. № Л-01-23/2435 від 19.12.2025 року). Вами За результатами комісійного розгляду, при вивченні наданої медичної документації, вивчення записів з електронної бази даних медичної інформаційної системи, надання пояснень задекларованого Вами сімейного лікаря не виявлено медичних показань для направлення на стаціонарне лікування в умовах республіканської нейрохірургічної клініки. В черговий раз пояснюємо, що рішення про планове стаціонарне лікування може бути прийняте після амбулаторної консультації фахівцями закладу - ДУ «Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова» НАМНУ. Для безкоштовної амбулаторної консультації Вам направлено електронне направлення (№ 0306-7345-2996-2832), оплата консультації за кошти «Програми державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення».

Додатково повідомляємо, що відповідно до статті 8 Закону України «Про звернення громадян», повторні звернення з аналогічних питань, які вже були розглянуті по суті, подальшому розгляду не підлягають. Тому припиняємо переписку з даного питання».

Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації листом від 08.01.2026 №Л01-23/186/01-1 надав позивачу відповідь на його звернення №ЛА-19644389 від 31.12.2025, №Л-01-23/23 від 05.01.2026:

« 30.12.2025 року Департаментом розглянуто звернення гр. ОСОБА_1 щодо направлення на консультацію в ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова» НАНУ, надано вичерпну відповідь по суті піднятих питань та, в порядку частини третьої статті 8 Закону України «Про звернення громадян», прийнято рішення про припинення розгляду такого звернення, про що повідомлено заявницю (лист №Л01-23/2394/2435/8207/02-4). Положеннями частини другої статті 8 Закону України «Про звернення громадян» визначено звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню. Так, не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті. Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що підняті у зверненні гр. ОСОБА_1 питання вирішено по суті звернення від 31.12.2025 № ЛА-19644389 не підлягає розгляду Департаментом.»

Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації листом від 14.01.2026 №Л01-22/311/024 надав позивачу відповідь на його звернення № ЛА-19644396 від 02.01.2026, №Л-01-23/22 від 05.01.2026:

«Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації (далі Департамент) щодо розгляду звернення громадянки ОСОБА_1 надає таку інформацію. Подібні звернення хворої ОСОБА_1 щодо направлення на її вимогу на стаціонарне лікування до республіканської нейрохірургічної клініки неодноразово розглядалися обласними фахівцями та комісійно спільною комісією Департаменту охорони здоров`я Полтавської ОВА та Департаменту охорони здоров`я виконавчого комітету Полтавської міської ради. Пацієнтка отримала електронне направлення для консультації нейрохірурга, оплата послуги з програмою медичних гарантій. Дане направлення надає заявниці право на безкоштовну консультацію в ДУ «Інституті нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова». Рішення щодо стаціонарного лікування в плановому порядку приймається фахівцями клініки після консультування. Заявниця повідомлена про припинення листування з даного питання. (лист Департаменту від 30.12.2025 року № Л-01-23//2394/2436/8287/02-4), копія надіслана на електронну адресу КБУ. Положеннями частини другої статті Закону України «Про звернення громадян» визначено звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню. Так не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина, якщо перше вирішено по суті. Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що підняте питання в даному та попередніх зверненнях вирішено по суті, звернення громадянки ОСОБА_1 від 02.01.2026 року № ЛА-19644396 не підлягає розгляду Департаментом.»

Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації листом від 02.02.2026 №Л01-23/146/147/148/717/024 надав позивачу відповідь на його звернення № Л-01-23/146, Л-01-23/147, Л-01-23/148 від 29.01.2026:

«Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації (далі Департамент) щодо розгляду звернення громадянки ОСОБА_1 надає повторну інформацію. Подібні звернення хворої ОСОБА_1 щодо направлення на її вимогу на стаціонарне лікування до республіканської нейрохірургічної клініки неодноразово розглядалися обласними фахівцями та комісійно спільною комісією Департаменту охорони здоров`я Полтавської ОВА та Департаменту охорони здоров`я виконавчого комітету Полтавської міської ради. Пацієнтка отримала електронне направлення для консультації нейрохірурга, оплата послуги за програмою медичних гарантій. Дане направлення надає заявниці право на безкоштовну консультацію в ДУ Інституті нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова" (надалі - Інститут). Рішення щодо стаціонарного лікування в плановому порядку приймається фахівцями клініки після консультування. За інформацією КП „Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Полтавської міської ради" направлення на консультацію до лікарянейрохірурга в Інститут станом на 02.02.2026 ріку не погашене та перебуває в активному статусі. Заявниця повідомлена про припинення листування з даного питання, (лист Департаменту від 30.12.2025 року № Л-01-23//2394/2436/8287/02-4), Копія надіслана на електронну адресу КБУ. Положеннями частини другої статті Закону України „Про звернення громадян" визначено звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню. Так не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина, якщо перше вирішено по суті. Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що підняте питання в даних та попередніх зверненнях вирішено по суті, звернення громадянки ОСОБА_1 від 29.01.2026 року № ЛА-19768065, 19767177, 19768254 не підлягає розгляду Департаментом.»

Також позивач надала листи Департаменту охорони здоров`я Полтавської міської ради, які не є предметом оскарження протиправної бездіяльності відповідачів.

Листом Департаменту охорони здоров`я Полтавської міської ради від 09.05.2024 № 01-08-02.2-15/83/-09, надана позивачу відповідь:

«За дорученням комунальної бюджетної установи «Обласний контактний центр» Полтавської обласної ради фахівцями Департаменту охорони здоров`я Полтавської міської ради уважно розглянуто Ваше повторне звернення стосовно питання проведення стаціонарного лікування. Згідно інформації, наданої адміністрацією Комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Полтавської міської ради» 19.04.2024р. Ви оглянуті сімейним лікарем ОСОБА_2 . За результатами огляду Вам видано електронне направлення на консультацію до лікарів офтальмолога та невропатолога. 22.04.2024р. Ви оглянуті лікарем невропатологом Комунального підприємства « 1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради». Призначено амбулаторне лікування. На момент огляду показань для госпіталізації до неврологічного відділення лікарем неврологом не встановлено. Також з`ясовано, що 22.04.2024р. Ви консультовані лікарем нейрохірургом Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». Надані рекомендації проведення дообстеження. 06.05.2024р. сімейним лікарем ОСОБА_2 . Вам виписано електронне направлення до лікаря невропатолога для корекції лікування та подальшого вирішення питання госпіталізації до неврологічного стаціонару. 08.05.2024р. лікарем неврологом Комунального підприємства « 1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» Вам видане електронне направлення на госпіталізацію до неврологічного відділення.»

Листом Департаменту охорони здоров`я Полтавської міської ради від 14.10.2024 №01-08-02.2-151877-08, надана позивачу відповідь щодо госпіталізації та стаціонарного лікування у міський заклад охорони здоров`я або інший заклад охорони здоров`я, який уклав договір із Національною службою здоров`я України, за діючим електронним направленням.

Відповідно до листа Департаменту охорони здоров`я Полтавської міської ради від 26.01.2026 №01-08-02.2-15/160-12 позивачу надана відповідь на його звернення:

«За дорученням Комунальної бюджетної установи «Обласний контактний центр» Полтавської обласної ради фахівцями Департаменту охорони здоров`я Полтавської міської ради уважно розглянуте Ваше звернення на «Урядову гарячу лінію» стосовно медичного обслуговування. Згідно інформації наданої адміністрацією комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Полтавської міської ради» з`ясовано, що Ви перебуваєте під наглядом сімейного лікаря ОСОБА_3 22.04.2024р. та 08.05.2024р. за направленням сімейного лікаря Ви отримали консультацію невролога комунального підприємства « 1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради». 22.04.2024р. оглянуті нейрохірургом Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської міської ради». Крім того, 17.04.2024р. Ви консультовані нейрохірургом Державної установи «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії Національної академії медичних наук України». 22.04.2024р. та 08.09.2025р. оглянуті завідувачем кафедри нервових хвороб Полтавського державного медичного університету Дельвою М.Ю. 3 28.08.2025р. по 09.09.2025р. Ви перебували на лікуванні в неврологічному відділенні Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР».

23.01.2026р. Ви оглянуті в умовах амбулаторії загальної практики-сімейної медицини сімейним лікарем. Призначено амбулаторне лікування, дані рекомендації по подальшому нагляду. Виписані електронні направлення на загально-клінічні обстеження, ультразвукові дослідження щитоподібної залози та молочної залози, флюорографію, консультації ендокринолога та нейрохірурга. Повторний огляд сімейного лікаря призначено за результатами обстеження. Водночас, надаємо копії листів, які надіслані на Вашу адресу та адресу Комунальної бюджетної установи «Обласний контактний центр» Полтавської обласної ради від 09.05.2024р. та 14.10.2024р.»

Позивач також подала звернення № ЛА-19364996 від 17.10.2025 (предмет оскарження) до Міністерства охорони здоров`я України через Урядову гарячу лінію, в якому зазначила наступне:

«У 2025 році, а також зі слів лікарів і у 2023 я перенесла інфекційне ураження ЦНС, після чого маю ураження лівої кінцівки. Цей стан виник після перенесеної нейроінфекції, а не остеохондрозу. Проте у виписці з медичного закладу лікар не вказала факт перенесеної інфекції, що суттєво спотворило медичну інформацію. У зв`язку з цим на підставі неправильно внесених діагнозів департамент охорони здоров`я відмовив у направленні на інститут нейрохірургії Ромаданова, хоча відповідні покази наявні та підтверджуються документально. Перший раз теж і департамент і урядова закрили звернення під діагнозом остеохондроз, хоча діагноз був повна ангіодистонія з лікворо динамічним порушенням на тлі остеохондрозу та перенесену нейроінфекцію, але лікар не зазначила це у документах. У зв`язку з цим департамент та урядова гаряча лінія закривають мої звернення без належного розгляду, не перевіривши достовірність поставлених діагнозів і не забезпечивши реалізацію мого права на медичну допомогу за програмою медичних гарантій. Вони не врахували мій дійсний стан здоров`я, ураження цнс, кінцівки, проблеми з зором, численні судині захворювання, часто високий тик. За два роки полтавські медики такі не змогли встановити чи є витікання спино мозкової рідини. Вважаю такі дії неправомірними. Полтавські медики не знають чи є в мене черепна чи назальна лікворея, яким ЧИНОМ ВІДБУВАЄТЬСЯ ІНФЕКЦІЙНЕ УРАЖЕННЯ ЦНС. Хоча це смертельно небезпечне захворювання.

1. Вважаю такі дії неправомірними та такими, що порушують мої права на безоплатну і своєчасну медичну допомогу, гарантовану ст. 49 Конституцією України та ст. 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» та порядком направлення, затвердженим наказом МОЗ 586 від 28.02.2020 р.

Прошу: провести службову перевірку дій лікарів, які викривляють мої медичні діагнози. У виписці не має жодних даних про перенесену нейроінфекцію. Я маю численні судинні проблеми та двобічну аномалію Кімерлі, ангіопатію сітківки, проблеми з зором, інфекційне ураження ЦНС, а ні діагноз остеохондроз, як зазначають полт. нейрохірги.

2. Прошу перевірити правомірність дій департаменту охорони здоров`я полтавської обласної військової адміністрації щодо відмови у направленні на інституту нейрохірургії Ромаданова.

3. Забезпечити оформлення електронне направленні на інститут нейрохірургії з метою лікування та обстеження на предмет яким чином відбувається ураження цнс, ч є витік спино. Мозкової»;

та звернення №ЛА-19365532 від 17.10.2025:

«Прошу моє попереднє звернення що урядова передала на розгляд МОЗ не передавати на розгляд департаменту охорони Полтави, бо саме його дії я оскаржую, згідно закону про звернення громадян. Якщо і зараз МОЗ не відреагує, що мені робити шановна урядова лінія??? Два роки людина без належної медичної допомоги.»;

та звернення №ЛА-19365532 від 25.11.2025:

«Прошу моє попереднє звернення що урядова передала на розгляд МОЗ не передавати на розгляд департаменту охорони Полтави, бо саме його дії я оскаржую, згідно закону про звернення громадян. Якщо і зараз МОЗ не відреагує, що мені робити шановна урядова лінія??? Два роки людина без належної медичної допомоги.»;

та звернення №ЛА-19506258 від 28.11.2025:

«Прошу надати МОЗ України відповіді на мої офіційні звернення ЛА 19365532 та ЛА 19364996 від 17.10.2025 року. Звернення від ОСОБА_1 , прошу надати офіційну відповідь, бо йде велика затримка.»;

звернення №ЛА-19519150 від 28.11.2025:

«Тобто на сьогоднішній день департамент охорони м. Полтави направив мені лист 28.10.2025 р. Тобто ні вони ні неврологи не видали мені направлення, а лише переадресували відповіли на свій попередній лист відмови. Департамент по суті відмовився вирішувати питання, посилаючись на формально лікарів, які не можуть встановити правильний діагноз, приховують медичні діагнози та не видали направлення на подальше лікування Вони надають формальні відповіді. Прошу урядову гарячу лінію прийняти мою скаргу на департамент у відмові у наданні мед. допомоги про підозрі на лікворею, та після інфекції у направленні на інститут нейрохірургії та у відмові у направленні Фактично мене надалі залишили без лікування.»;

звернення №ЛА-19538439 від 03.12.2025:

«Порушення строків розгляду звернення більше 45 діб МОЗ. На даний час відповідь на звернення ЛА-19365532 та ЛА-19364996 від МОЗ не отримана. Прошу перевірити причину порушення строків розгляду та надати офіційну відповідь на звернення від ОСОБА_1 .. Медична допомога досі не надається, третій рік.»;

звернення №ЛА-19538526 від 03.12.2025:

«ПРОШУ урядову гарячу лінію провести контроль та службову перевірку щодо бездіяльності МОЗ і порушення строку розгляду звернень ЛА 19365532 та ЛА 19364996. Випадок складний з ненадання кваліфікованої допомоги більше двох років. Прошу надіслати результати перевірки. З повагою ОСОБА_1 .»;

звернення №ЛА-19539816 від 04.12.2025:

«Шановна урядова лінія надайте будь ласка відповідь. Куди мені звертатись надалі, якщо звернення перенаправляються на тих хто не надавав допомоги протягом двох років. Є неправоміні наслідки для здоров`я внаслідок неправильно поставлених діагнозів та невчасно наданої допомоги, перенесена нейроінфекція на ногах з органічними ускладненнями, у даному випадку ураженням ноги, падінням зору, відслоюванням сітчатки. Все що робили департамент м. Полтави, Моз ганяли людину по лікарях, які просто усували симптоми, лікування здійснювалось не за чинними клінічними протоколами. Два роки мені надаються формальні відповіді, а не реальна допомога. ЛЮДИНУ ЗНИЩИЛИ ФІЗИЧНО. Три роки бездіяльності полтавських лікарів, у даному випадку неврологів, департаменту охорони м. Полтави та МОЗ України. Я писала на МОЗ та департамент, що чоловік проходить військову службу, я офіційно безробітна та маю семирічну дитину тому не маю можливості фізично та матеріально за своїми обставинами шукати собі лікування, це для мене на фізично та матеріально не можливо. чому всі ці органи перекладають на мене свою відповідальність? Куди мені далі звертатись урядова лінія, всі ці органи не реагують, незважаючи на смертельну небезпеку для людини.»;

звернення №ЛА-19571668 від 12.12.2025:

«До МОЗ України від ОСОБА_1 .Я зверталась до МОЗ видати направлення на лікування відповідно до своїх медичних даних. Відповідальність департамент охорони м. Полтави було перекладено на мене, що є неправомірним. Мої результати м. Кременчуком були розглянуті без мого дозволу, згоди я не давала та не зверталась до даних медичних установ на очний огляд. м. Кременчука. Я ввадаб такі дії неправомірними та порушенням прав на мою мед. допомогу та неправомірного доступу до конфіденційної мед. інформації. прошу МОЗ видати направлення при підозрі на лікворею та згідно моїх мед. даних. Зазначу, що вчора департамент телефонував мені та психологічно тиснув на себе, щоб я шукала сама собі лікування, вони знову надали формальну відписку, не провели перевірку дій полтавських лікарів. Вбачаю в цьому ознаки корупції, бо створюється ситуація, щоб пацієнт сам обстежувався та лікувався за власний кошт. Лікарі навмисно не дають направлення та не вносять всього у мед. документи. Також психологічний тиск здійснювали при виписці неврологи, насміхаючись з мене. Фактично наразі департамент переклав на мене та на поліцію свою відповідальність. Прошу МОЗ втрутитися.»;

звернення №ЛА-19571705 від 12.12.2025:

«Прошу долучити до мого попереднього звернення відповідь ДОЗ м. Полтави.»;

звернення №ЛА-19571907 від 12.12.2025:

«Наразі департамент передав мої конфеденційна дані лікарям м. Кременчука до яких я ніколи не зверталась та не надавала на це згоду, більше того я ніколи не зверталась до них. Вони пишуть, що я вимагаю направлення на консультацію до інститута нейрохірургії, я цього не вимагаю. на третій рік після виписки з Полт. обласної лікарні я вимагаю дообстеження та лікувааня на інститвуті нейрохірургії згідно своїх медичних даних. тобто вони самостійно передали мої мед. дані третім сособам, лікарям м. Кременчука. Також вони самостійно долучили до огляду мене професора Дельву, я не давала на це згоди, який навіть умудрився оглядати мене роздягаючи !Я не розумію на яких підставах я повинна оплачувати поїздки, обстеження та лікування за власний рахунок. По суті перенесену інфекцію неврологи Полт. обласної лікарні приховали та не провели додаткових обстежень на виключення ліквореї, наприклад КТ цистнрнографії. Та вимагають щоб я третій вже рік лікувалась за власний кошт та встановлювала далі правильний діагноз, бо на обласному рівні його не встановили. Згідно моїх мед.даних є перенесенав інфекція, підозра на витікання спино мозкової рідини та інші мед. показання для дообстеження та лікування га інституті нейрохірургії Ромаданова, прошу прийняти позицію. ОСОБА_1 до МОЗ УКРАЇНИ.»;

звернення № ЛА-19572632 від 12.12.2025:

«Моя відповідь на відповідь ДОЗ. Щоб МОЗ було в курсі, що відбувається.»;

звернення № ЛА-19573857 від 12.12.2025:

«Після транзисторної ішемічної атаки полтавські неврологи навіть не призначили кроворозріджуючі препарати за два роки, ці дані навмисно не вносять у мою медичну документацію, щоб не видавати направлення на інститут нейрохірургії Ромаданова . Зазначу, що департамент м. Полтави взагалі не перевірив роботу полтавських неврологів, і всі покладені функції я вважаю вони не виконують. Перекладають свої повноваження на пацієнтів та поліцію. При підозрі на лікворею неврологи обласного рівня не провели спеціалізованих обстежень, а наразі все це переклали на мене залишивши мене без лікування. Вимагаю припинити халатність ДОЗ. Моз наразі порушивши всі строки звернень розгляду громадян не реагує. Всі мої звернення стосуються одного питання. Мені не мають права відмовляти у медичній допомозі.»;

звернення №ЛА-19599280 від 18.12.2025:

«До МОЗ України. На сьогоднішній день мені знову телефонував головний спеціаліст ДОЗ, мене запросили на мед. комісію у ПМСД 1 м. Полтави, спочатку я сказала, що можливо прийду,але потім надіслала на їх пошту звернення,що не зможу прийняти участь у комісії без офіційного запрошення на комісію, переліку спеціалістів та питань, які будуть вирішуватися. Прошу прийняти з повагою мою позицію!»;

звернення № ЛА-19599972 від 18.12.2025:

«Я не розумію цієї наглості департаменту М. Полтави, МОЗ які не відповідають або щось з`ясовують третій рік, людині ставили неправильна діагнози, не надавали адекватне лікування вчасно,що призвело до погіршення стану мого здоров`я, є безпосередня загроза моєму життю!!! Тому наразі я не сприймаю будь яку інформацію від вас, крім направлення до адекватних лікарів на третинний рівень лікування, в саме нейрохірургів. Всі якісь формальні відписки, підміна лікування консультаціями, запрошення на незрозумілі комісії будуть сприйматися, як маніпуляції та тиск. ЛЮДИНУ ТРЕБА РЯТУВАТИ, А НЕ ПРОДОВЖУВАТИ РОБИТИ ВИГЛЯД,ЩО ЩОСЬ ФОРМАЛЬНО РОБИЛИ. Я ДУМАЛА що ці інстанції є медичними, а не якимись організаціями для відписок чи бездіяльності!»;

звернення №ЛА-19599972/Д1 від 19.12.2025:

«Я не розумію цієї наглості департаменту М. Полтави, МОЗ які не відповідають або щось з`ясовують третій рік, людині ставили неправильна діагнози, не надавали адекватне лікування вчасно, що призвело до погіршення стану мого здоров`я, в безпосередня загроза моєму життю!!! Тому наразі я не сприймаю будь яку інформацію від вас, крім направлення до адекватних лікарів на третинний рівень лікування, в саме нейрохірургів. Всі якісь формальні відписки, підміна лікування консультаціями, запрошення на незрозумілі комісії будуть сприйматися, як маніпуляції та тиск. ЛЮДИНУ ТРЕБА РЯТУВАТИ, А НЕ ПРОДОВЖУВАТИ РОБИТИ ВИГЛЯД, ЩО ЩОСЬ ФОРМАЛЬНО РОБИЛИ. Я ДУМАЛА що ці інстанції є медичними, а не якимись організаціями для відписок чи бездіяльності!»;

звернення №ЛА-19644389 від 31.12.2025:

«Повідомляю, що вчергове ДОЗ надіслав мені відмову, тобто з невстановленим механізмом ураження ЦНС, після нейроінфекції, гліозними змінами мозку, згідно моїх мед. даних згідно випискм вони відмовляються мене направляти на лікування на інститут нейрохірургії. ТАКОЖ ЗАЗНАЧУ, ЩО йде підміна лікування консультаціями, повна відсутність лікування мене за протоколом в МОЗ. Попри підозри на лікворею, невстановлений механізм ураження мені знову відмовили формально, без вирішення питання, ще й погрожують, що мої звернення не будуть розглядатись. ЗАЗНАЧУ, що з цим всим не згодна»;

звернення № ЛА-19644396 від 31.12.2025:

«Також до попереднього звернення зазначу що не брала участь у жодній комісії, комісію яку вони створювали була без профільних спеціалістів. З цим халатним рішенням не згодна, питання не вирішено!»;

звернення №ЛА-19695370 від 13.01.2026:

«У консультації урядова гаряча лінія сказала, що не може відповісти номер мого звернення у 2024 році, де я просила направити мене на нейрохірургічне лікування, у зв`язку з падінням зору та неврологічними патологіями. Вони говорять що відповідь формує орган влади. Інформацію по зверненню вони не надали за 2024 рік. У зв`язку з отриманням листа від департаменту охорони здоров`я м. Полтави у якому зазначалось, що для направлення в неврологію є сімейний лікар ОСОБА_5 , яка не здійснила госпіталізацію. Тому я звертаюсь до ДОЗ надати відповідь чи вони та на підставі чого закрили моє звернення у 2024 році? Також зазначу, що хоча звернення на урядову було прийняте у телефонному режимі, але наразі вони не можуть відповісти ні номеру звернення ні орган влади який закрив моє звернення та на основі чого закрили моє попереднє звернення, навіть не повідомивши мене про це. Тобто урядова знає що звернення закрите, а орган влади та на яких підставах його закрив не може відповісти.»;

звернення №№ЛА-19704535, ЛА-1970453501 від 15.01.2026:

«ДОЗ м. Полтави та МОЗ повідомляю, що питання з яким я зверталась не вирішено. Надана відповідь носит фориальний характер і не містить жодного вирішення мого питання за більше ніж два роки хвороби. Жодних дій щодо забезпечення права на спеціалізовану мед. допомогу вжито не було. Надання електронного направленнянга консультацію не є вирішенням питання, оскільки рішення щодо необхідності лікування не прийнято, а мій стан здоровя залишається без належної медичної допомоги. Звернення є повторними, оскільки порушення мох право не усунуто, а питання залишено без розгляду по суті. Важаю дії ДОЗ повною бездіяльністю. Закриття звернення і погрози про припинення реакції на звернння без усунення проблеми є незаконним. Моє питання залишилось не втрішеним, тому прошу вжити заходів для його вирішення. Третій рік людині не надається належна медична допомога!!! ОСОБА_1»;

звернення № ЛА-19767177 від 27.01.2026:

«Заява до ДОЗ м. Полтави та МОЗ України. Доброго дня відповідь на розгляд звернення ОСОБА_6 . Скажу, що сімейний лікар не може провести спеціалізовані обстеження на виключення ліквореї та встановити механізму ураження ЦНС. Довідку про підозру на лікворею від лора я висилала на урядову гарячу лінію та пошту ДОЗ. Невролог 1 міської лікарні не встановила правильний діагноз та після я перенесла інфекційне ураження ЦНС. Нейрохірург ОСОБА_10 Полт. обл. лікарні сфальсифікував та не огядав моє МРТ після чого я звернулась до поліції із заявою, його діагноз не відповідає діагнозу встановленому на той час неврологом про інфекціне ураження ЦНС. Нейрохіруг ім. академії Ромаданова ОСОБА_11 також поверхово оглянула МРТ, після чого я перенесла інфекційне ураження ЦНС у 2025 році та не вказала дані про інфекцію у заключенні. ОСОБА_8 знецінював мої скарги на здоровя, сказав, що я нічого не докажу і ледь не убив мене у 2023 призначення масажу та ампліпусної терапії без встановленого діагнозу, не зміг поставити діагноз згідно МРТ головного мозку. Невролог Полт. обласної лікарні пані ОСОБА_12 не вказала про гліозні зміни мозку у виписці, ураження ноги, зору. Не встановила механізм ураження ЦНС та надала лікування не згідно чинними клінічними протоколами МОЗ. Виписку надала таку, щоб свідомо позбавити мене на лікування на третинному рівна та дообстеження. Поверхові консультації призвели до неправильно встанолених діагнозів, жодний з неврологів не надав кваліфіковану допомогу згідно чинних кінічних протолів МОЗ. Пані невролог 1 міської лікарні не встанивила діагноз, як і ОСОБА_8 . Все це призвело до важких наслідків для здоровя, зниження гостоти зору, дистофії сітчатки, перенесеного інфекційного ураження з органічними ускладненнями. Наразі сімейний лікар не має ніякого відношення до спеціалізованих обстежень з нейрохірургічного профілю та не може вирішити моє питання. Я неодноразово писала, що наразі не отримала медичної допомоги на яку я маю право після нейроінфекції, падіння зору та численних судинних патологій. Чому не розглядали і не описали прийом сечогінних препаратів, порушення, ліквородинаміки і безрезультативність лікування у неврологів більше трьох років, трозширення лікворних шляхів більше 6 мм. Наразі моє право порушене на отримання спеціалізованої мед. допомоги на третинному рівні, належної мед. допомоги я не отримую протягом тровох років. Вимагаю направлення на лікування у інститут нейрохірургії, самості»;

звернення № ЛА-19768065/Д 1 від 28.01.2026 (предмет оскарження):

«Наразі припиняю переписку з даного питання, оскільки у лікуванні і встановленні механізму ураження ЦНС мені відмовили і МОЗ і ДОЗ Полтави. Мені надаються формальні відповіді з підміною лікування консультаціями. Вже двічі мене виписали хворою з 5 міської та Полт. обласної лікарні ім. Скліфасофського. Відповідальність за організацію свого лікування не беру на себе.»;

звернення № ЛА-19768254/Д1 від 28.01.2026 (предмет оскарження):

«До передніх звернень додаю, що у плановій госпіталізації мені було відмовлено на 1 міській лікарні при виданому направленні. Жоден з відвіданих неврологів не дивився диски з МРТ та не встановив правильний діагноз, стосовно цього є скарга в поліцію. Поїздка у 2024 році в інститут нейрохірургії була за власною ініціативою, а не Департамент їїініціював, щоб вони тепер описували, що ніби щось мені надавали. Нейрохірург Полт. лікарні ОСОБА_10 теж не відкривав диски з МРТ тому позиція, що ми щось робили абсурдана. Надання перелік консультацій, а не проведена Доз перевірка дій лікарів, які здійснювали лікування без чіткого діагнозу та не за протоколами МОЗ. Чому департамент не вказує інформацію про перенесену інфекцію та консультації у обласній лікарні не зрозуміло,і що ці дані не внесені у мою виписку. І що госпіталізація відбулась майже через два роки звопоби. На цьому не отримавши лікування, я припиняю переписку.»;

звернення № ЛА-19768254/Д1 від 28.01.2026 (предмет оскарження):

«До передніх звернень додаю, що у плановій госпіталізації мені було відмовлено на 1 міській лікарні при виданому направленні. Жоден з відвіданих неврологів не дивився диски з МРТ та не встановив правильний діагноз, стосовно цього є скарга в поліцію. Поїздка у 2024 році в інститут нейрохірургії була за власною ініціативою, а не департамент її ініціював,щоб вони тепер описували, що ніби щось мені надавали. Нейрохірург Полт. лікарні ОСОБА_10 теж не відкривав диски з МРТ тому позиція, що ми щось робили абсурдана. Надання перелік консультацій, а не проведена ДОз перевірка дій лікарів, які здійснювали лікування без чіткого діагнозу та не за протоколами МОЗ. Чому департамент не вказує інформацію про перенесену інфекцію та консультації у обласній лікарні не зрозуміло, і що ці дані не внесені у мою виписку. І що госпіталізація відбулась майже через два роки хвороби. На цьому не отримавши лікування, я припиняю переписку.»;

звернення №ЛА-19804401/Д1 від 04.02.2026:

«Сьогодні отримала відповідь, що надала Полтавська обласна адміністрація на моє звернення про неотримання мед. допомоги. НАРАЗІ ВОНИ НАДАЛИ НЕ ВІДПОВІДЬ, а перелік консультацій, на яких неврологи не можуть людині поставити діагноз. Нині людину залишили без лікування при підозрі на витікання спино мозкової рідини, механізм ураження ЦНС не встановлений. ЛІКАРІ на обласній лікарні імітували лікування, а не здійснили лікування згідно протоколу лікування хвороб. Пані невролог ОСОБА_12 не вказала ні про перенесену нейроінфекцію, ні про ураження лівої ноги, ні про падіння зору, ні про очаги у головному мозку у мене. Все це говорить, про фальсифікацію та недбале ведення медичної документації. Роботу неврологів та закладів не контролює ні Полт. обл. адміністрація ні ДОЗ, який не відповів чому людину яку поступила до лікарні з наслідками нейроінфекції виписали з їх слів абсолютно здоровою. все це свідчить про абсолютну халатність. аоарри довідку лора про можливу лікворею мені відмовили і ДОЗ і Полт. обл. адміністрація у подальшому лікуванні поставивши під загрозу моє життя та здоров`я та порушивши всі мої права»;

звернення № ЛА-19804401 від 04.02.2026:

«Сьогодні отримала відповідь, що надала Полтавська обласна адміністрація на моє звернення про неотримання мед. допомоги. НАРАЗІ ВОНИ НАДАЛИ НЕ ВІДПОВІДЬ, а перелік консультацій, на яких неврологи не можуть людині поставити діагноз. Нині людину залишили без лікування при підозрі на витікання спино мозкової рідини, механізм ураження ЦНС не встановлений. ЛІКАРІ на обласній лікарні імітували лікування, а не здійснили лікування згідно протоколу лікування хвороб. Пані невролог ОСОБА_12 не вказала ні про перенесену нейроінфекцію, ні про ураження лівої ноги, ні про падіння зору, ні про очаги у головному мозку у мене. Все це говорить, про фальсифікацію та недбале ведення медичної документації. Роботу неврологів та закладів не контролює ні Полт. обл. адміністрація ні ДОЗ, який не відповів чому людину яку поступила до лікарні з наслідками нейроінфекції виписали з їх слів абсолютно здоровою все це свідчить про абсолютну халатність. аоарри довідку лора про можливу лікворею мені відмовили і ДОЗ і Полт. обл. адміністрація у подальшому лікуванні поставивши під загрозу моє життя та здоров`я та порушивши всі мої права».

Міністерство охорони здоров`я України до відзиву долучило листи, якими надані відповіді на звернення позивача.

Листом Міністерства охорони здоров`я України (предмет оскарження) від 05.05.2026 №04.5/24430/2-26 надана відповідь позивачу на його звернення:

«Департамент медичних послуг Міністерства охорони здоров`я України на Ваші звернення від 17.10.2025 № ЛА-19364996, від 28.01.2026 № ЛА-19768065/Д1, від 28.01.2026 № ЛА-19768254/Д1, (відповідно вх. МОЗ від 28.10.2025 № Л-13783, від 03.03.2026 № Л-2338/Повт/2026, від 03.03.2026 №Л-2339/Повт/2026) в межах компетенції повідомляє.

Щодо проведення службової перевірки дій лікарів комунальних закладів охорони здоров`я Полтавської області.

Повноваження Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ) визначено Положенням про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90) (далі - Положення).

Відповідно до підпункту 6 пункту 4 та підпункту 4 пункту 5 Положення, МОЗ здійснює нормативно-правове регулювання у сферах охорони здоров`я, у яких МОЗ формує та реалізує державну політику, та контроль за діяльністю підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Перелік закладів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МОЗ, затверджено наказом МОЗ від 26.01.2018 № 152, до якого комунальні заклади охорони здоров`я, а також установи Національної академії медичних наук України не включено.

Статтею 14 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» визначено, що реалізація державної політики охорони здоров`я покладається на органи виконавчої влади.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» управління закладами охорони здоров`я на відповідній території, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення, а також забезпечення доступності та безоплатності медичного обслуговування населенню належить до повноважень відповідних місцевих рад.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 22 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація реалізовує державну політику, у тому числі, в галузі охорони здоров`я.

Пунктом 9 статті 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за додержанням законодавства з питань охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 1 статті 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право проводити перевірки стану додержання Конституції України та законів України, інших актів законодавства органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і підпорядкування по напрямах, визначених статтею 16 цього Закону.

Підпунктом 4 пункту 6 Положення про Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням начальника Полтавської обласної військової адміністрації від 01.09.2025 № 744, визначено, що Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації відповідно до визначених галузевих повноважень здійснює державний контроль за дотриманням закладами охорони здоров`я Полтавської області правил, норм, стандартів у сфері охорони здоров`я в межах визначених повноважень.

Таким чином, комунальні заклади охорони здоров`я Полтавської області не належать до сфери управління МОЗ, з огляду на що у МОЗ відсутні повноваження щодо вжиття заходів по здійсненню контролю та перевірки за діяльністю комунальних закладів охорони здоров`я Полтавської області.

Додатково повідомляємо, що Ви наділені правом звернення до клінікоекспертної комісії з питань профілактики, діагностики, медичного лікування, реабілітації, оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування за конкретними випадками у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування у порядку, визначеному Положенням про клініко-експертну комісію МОЗ, затвердженим наказом МОЗ від 05 лютого 2016 року № 69, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2016 р. за № 285/28415.

Щодо перевірки правомірності дій Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації стосовно відмови у направленні до ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України».

Статтею 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах 3 Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Згідно з підпунктом 121 частини другої статті8 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», Міністр, як керівник призначає на посаду та звільняє з посади керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління міністерства, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій очолюють відповідні підрозділи і несуть персональну відповідальність перед головами відповідних державних адміністрацій за виконання покладених на ці підрозділи завдань.

Пунктами 1, 2 Положення про Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням начальника Полтавської обласної військової адміністрації від 01.09.2025 № 744, передбачено, що Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації є структурним підрозділом Полтавської обласної державної адміністрації, що утворюється головою Полтавської обласної державної адміністрації, входить до її складу та забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони здоров`я на території Полтавської області. Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації підпорядкований голові Полтавської обласної державної адміністрації.

Отже, у випадку незгоди з діями та/або бездіяльністю посадових осіб Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації доцільно звернутись до Полтавської обласної військової адміністрації, як органу, якому підпорядкований зазначений Департамент.

Додатково повідомляємо, що відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Щодо забезпечення оформлення електронного направлення до ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України» з метою стаціонарного лікування.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» передбачено, що програмою медичних гарантій визначаються перелік та обсяг медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів, оплата яких гарантується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2024 року № 1503 «Деякі питання реалізації програми державних медичних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році».

Порядок реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2026 році затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 року № 1808 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2026 році».

Відповідно до частини п`ятої статті 9 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», надання медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій, пов`язаних із спеціалізованою, паліативною медичною допомогою та реабілітаційною допомогою, здійснюється за направленням лікаря, який надає первинну медичну допомогу, або лікуючого лікаря в порядку, передбаченому законодавством, крім випадків, якщо згідно із законодавством направлення лікаря не вимагається.

Порядок направлення пацієнтів до закладів охорони здоров`я та фізичних осіб - підприємців, які в установленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та надають медичну допомогу відповідного виду (далі - Порядок), затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28 лютого 2020 року № 586, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 березня 2020 року за № 235/34518, (далі - наказ МОЗ № 586).

Відповідно до підпунктів 3 та 4 пункту 5 розділу І Порядку: - ініціатор направлення - лікар, який надає первинну медичну допомогу і про вибір якого пацієнтом подана відповідна декларація згідно із законодавством чи інший лікуючий лікар пацієнта, який приймає рішення про направлення; - направлення - скерування пацієнта ініціатором направлення з метою надання пацієнтові медичної допомоги, яку ініціатор направлення не може або не повинен надавати пацієнту, а також замовлення лабораторних та інструментальних досліджень.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку, ініціатор направлення приймає рішення про направлення на підставі оцінки стану здоров`я пацієнта, наявності медичних показань для отримання відповідних послуг, відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я та з урахуванням порядків надання медичної допомоги відповідного виду.

За інформацією, отриманою в робочому порядку від Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації, щодо Ваших звернень стосовно потреби у нейрохірургічному лікуванні Вас було проінформовано про наступне.

З 28.08.2025 по 09.09.2025 Ви були проліковані в неврологічному відділенні комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», де Вам встановлено відповідний діагноз та проведено всебічне обстеження: рентгенографія хребта, МРТ головного мозку, МРТ шийного відділу хребта, електронейроміографія, огляди суміжних фахівців, забезпечено консультацію керівника неврологічної клініки д.мед.н., професора ОСОБА_8 Також, Вас було повідомлено про відсутність підстав для направлення на стаціонарне лікування в нейрохірургічному стаціонарі відповідно до пункту 4 розділу II наказу МОЗ № 586.

Враховуючи Вашу незгоду із зазначеним та подальшими зверненнями, Вам неодноразово надавались усні та письмові пояснення про можливість отримати електронне направлення на консультацію до лікаря-нейрохірурга від сімейного лікаря або лікаря-невропатолога та відповідно до програми державних гарантій медичного обслуговування населення, реалізуючи принцип екстериторіальності, з цим направленням звернутись до консультативного поліклінічного відділення ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України», де може бути розглянуто питання госпіталізації в дану установу

Також, за результатами розгляду обласними фахівцями та спільною комісією Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації і Департаменту охорони здоров`я виконавчого комітету Полтавської міської ради при вивченні наданої Вами медичної документації, записів з електронної бази даних медичної інформаційної системи, пояснень задекларованого Вами сімейного лікаря, не виявлено медичних показань для направлення Вас на стаціонарне лікування в умовах республіканської нейрохірургічної клініки та в черговий раз роз`яснено, що рішення про планове стаціонарне лікування може бути прийняте після амбулаторної консультації лише фахівцями ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України».

Для безкоштовної амбулаторної консультації Вам було направлено електронне направлення, оплата консультації за кошти програми державних медичних гарантій медичного обслуговування населення (термін дії направлення з 24.12.2025 до 24.12.2026).

Дане направлення надає Вам право на безкоштовну консультацію в ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України», за результатами якої фахівцями інституту приймається рішення щодо доцільності стаціонарного лікування в плановому порядку.

Також, Департаментом охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації Вас повідомлено про припинення переписки з даного питання відповідно до статті 8 Закону України «Про звернення громадян», як такого, що вирішено по суті.»

Листом Міністерства охорони здоров`я України від 13.03.2026 за № 04.5/12587/2-26 надана відповідь позивачу на його звернення, яке направлене до Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації для розгляду з одночасним повідомленням позивача:

«Департамент охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я України розглянув звернення ОСОБА_1 , які надійшли на Урядову гарячу лінію за № ЛА-19571668, № ЛА-19571907, № ЛА-19573857, № ЛА-19599280, № ЛА-19599972/Д1, № ЛА-19704535/Д1, та в межах компетенції повідомляє.

Повноваження Міністерства охорони здоров`я України визначено Положенням про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90).

Статтею 14 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» визначено, що реалізація державної політики охорони здоров`я покладається на органи виконавчої влади.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» управління закладами охорони здоров`я на відповідній території, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення, а також забезпечення доступності та безоплатності медичного обслуговування населенню належить до повноважень відповідних місцевих рад.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Статтею 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (далі - Закон) визначено, що виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 22 Закону, місцева державна адміністрація реалізовує державну політику, у тому числі, в галузі охорони здоров`я.

Враховуючи викладене, направляємо вищезазначені звернення до Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації для розгляду, вжиття відповідних заходів реагування та забезпечення ОСОБА_1 необхідною медичною допомогою згідно з медичними показаннями за рахунок бюджетних коштів у межах фінансування відповідно до законодавства України.

Про результати розгляду просимо поінформувати ОСОБА_1 у встановлений законодавством строк.»

Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації листом від 19.03.2026 № Л01-23/410/1723/02-2 надав відповідь на лист Міністерства охорони здоров`я України від 13.03.2026 №04.5/12587/2-2, №Л-01-23/410 від 16.03.2026, яким повідомив:

«Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації (далі Департамент) розглянув звернення громадянки ОСОБА_1 та надає таку інформацію. Подібні звернення хворої ОСОБА_1 щодо направлення на її вимогу на стаціонарне лікування до республіканської нейрохірургічної клініки неодноразово розглядалися обласними фахівцями та комісійно спільною комісією Департаменту охорони здоров`я Полтавської ОВА та Департаменту охорони здоров`я виконавчого комітету Полтавської міської ради. Пацієнтка отримала електронне направлення для консультації нейрохірурга, оплата послуги з програмою медичних гарантій. Дане направлення надає заявниці право на безкоштовну консультацію в ДУ «Інституті нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова». Рішення щодо стаціонарного лікування в плановому порядку приймається фахівцями клініки після консультування.

Заявниця повідомлена про припинення листування з даного питання, (лист Департаменту від 30.12.2025 року № Л-01-23//2394/2436/8287/02-4), копія надіслана на електронну адресу КБУ.

Положеннями частини другої статті Закону України «Про звернення громадян» визначено звернення , які не підлягають розгляду та вирішенню. Так не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина, якщо перше вирішено по суті.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що підняте питання в даному та попередніх зверненнях вирішено по суті, звернення громадянки ОСОБА_1 від 13.03.2026 року № 04.5/12587/2-26 не підлягає розгляду Департаментом.»

Відповідач надав доказ, що лист Міністерства охорони здоров`я України (предмет оскарження) від 05.05.2026 №04.5/24430/2-26 вручений позивачу поштовим зв`язком 11.05.2026. Зазначені докази також направлені позивачу відповідачем на його електронну пошту.

Міністерством охорони здоров`я України надані реєстраційні картки звернень позивача до міністерства, в яких зазначені наступні відомості:

№ЛА-19768065/Д1 від 28.01.2026, реєстраційний номер звернення міністерства №Л-2338/Повт/2026 від 03.03.2026 - відповідь Полтавської обласної державної адміністрації лист від 02.02.2026 №Л01-23/146/147/148/717/02-4, відсутні відомості щодо відповіді міністерства, термін виконання до 17.03.202;

№ЛА-19768254/1 від 28.01.2026 - реєстраційний номер звернення міністерства №Л-2339/Повт/2026 від 03.03.2026, відповідь Полтавської обласної державної адміністрації лист від 02.02.2026 №Л01-23/146/147/148/717/02-4, відсутні відомості щодо відповіді міністерства, термін виконання до 17.03.202;

№ЛА-19364996 від 17.10.2025, реєстраційний номер звернення міністерства №Л-13783 від 28.10.2025 - відсутні відомості щодо відповіді міністерства, термін виконання до - відсутні відомості щодо терміну виконання звернення.

Листом Міністерства охорони здоров`я України від 13.03.2026 за № 04.5/12587/2-26 надана відповідь позивачу на його звернення, яке направлене до Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації для розгляду з одночасним повідомленням позивача, які надійшли на Урядову гарячу лінію за № ЛА-19571668, № ЛА-19571907, № ЛА-19573857, № ЛА-19599280, №ЛА-19599972/Д1, № ЛА-19704535/Д1.

Листом Міністерства охорони здоров`я України від 05.05.2026 №04.5/24430/2-26 надана відповідь позивачу на його звернення від 17.10.2025 №ЛА-19364996, від 28.01.2026 №ЛА-19768065/Д1, від 28.01.2026 № ЛА-19768254/Д1, (відповідно вх. МОЗ від 28.10.2025 № Л-13783, від 03.03.2026 № Л-2338/Повт/2026, від 03.03.2026 № Л-2339/Повт/2026).

Судом встановлена обставина, що позивачу видане електронне направлення (№ 0306-7345-2996-2832) позивача до ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України» для безкоштовної амбулаторної консультації, оплата консультації за кошти програми державних медичних гарантій медичного обслуговування населення (термін дії направлення з 24.12.2025 до 24.12.2026) та надане роз`яснення відповідача, що таке електронне направлення надає позивачу право на безкоштовну консультацію в ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України», за результатами якої фахівцями інституту приймається рішення щодо доцільності стаціонарного лікування в плановому порядку.

Також судом встановлена обставина, що позивач отримувала медичне лікування в закладах охорони здоров`я м. Полтави та Полтавської області, про ці відомості детально зазначено у листах державних органів на звернення позивача.

Позивач не погоджується із призначеним їй лікуванням та вважає, що недостатньо електронного направлення (№ 0306-7345-2996-2832) до ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України» для безкоштовної амбулаторної консультації за кошти програми державних медичних гарантій медичного обслуговування населення (термін дії направлення з 24.12.2025 до 24.12.2026), оскільки, на її переконання, необхідним є надання направлення для безкоштовного обстеження/лікування в ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України».

Позивач також надала докази із медичними діагнозами, призначеннями лікарів та проходження нею лікування в закладах охорони здоров`я.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідачів щодо відсутності розгляду її звернень та відмови у видачі направлення для безкоштовного обстеження/лікування в ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України», позивач звернулась до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (стаття 3 Конституції України).

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Стаття 49 Конституції України визначає, що охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 29 травня 2002 року Справа №1-13/2002, №10-рп/2002, положення частини третьої статті 49 Конституції України "у державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно" треба розуміти так, що у державних та комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги. Поняття медичної допомоги, умови запровадження медичного страхування, у тому числі державного, формування і використання добровільних медичних фондів, а також порядок надання медичних послуг, які виходять за межі медичної допомоги, на платній основі у державних і комунальних закладах охорони здоров`я та перелік таких послуг мають бути визначені законом.

У рішенні Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 вказано, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

У рішенні Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012, справа № 1-11/2012, пункту 2.1 здійснені наступні висновки:

«Україна як соціальна держава визнає людину найвищою соціальною цінністю, розподіляє суспільне багатство згідно з принципом соціальної справедливості та піклується про зміцнення громадянської злагоди у суспільстві.

Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім`ї.

Згідно з Конституцією України держава забезпечує соціальну спрямованість економіки (частина четверта статті 13), що є основою для реалізації соціальних прав громадян, зокрема на соціальний захист та достатній життєвий рівень. Відповідно до Основного Закону України „кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло" (стаття 48), „пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом" (частина третя статті 46). Положення цих статей Основного Закону України конкретизують конституційне визначення України як соціальної держави, що передбачає участь суспільства в утриманні тих осіб, які через непрацездатність або з інших незалежних від них причин не мають достатніх засобів для існування.

У Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.

Крім того, у Рішенні від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 у справі про страхові виплати Конституційний Суд України вказав, що види і розміри соціальних послуг та виплат потерпілим, які здійснюються і відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, встановлюються державою з урахуванням його фінансових можливостей.

Такий принцип закладений, зокрема, в Загальній декларації прав людини 1948 року, згідно з якою кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення та на здійснення необхідних для підтримання її гідності та для вільного розвитку її особистості прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави (стаття 22). Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 року встановлює загальний обов`язок держав забезпечити здійснення прав, що передбачені цим пактом, у максимальних межах наявних ресурсів (пункт 1 статті 2).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі „Ейрі проти Ірландії" також констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі „Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.

Таким чином, соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.», та вирішив:

в аспекті конституційного подання положення статті 1, частин першої, третьої статті 95 Конституції України у системному зв`язку з положеннями статті 3, частини першої статті 17, частини третьої статті 22, статей 46, 48 Основного Закону України треба розуміти так, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов`язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.

Відповідно до статті 1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» 19 листопада 1992 року №2801-XII (далі - Закон №2801-XII), законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.

Статтею 14 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» визначено, що реалізація державної політики охорони здоров`я покладається на органи виконавчої влади.

Частиною 1, 3 статті 24-1 Закону №2801-XII визначене, що Порядок функціонування електронної системи охорони здоров`я затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог законодавства України щодо захисту персональних даних. Захист інформації в електронній системі охорони здоров`я здійснюється у встановленому законодавством порядку. Підписуючи декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, пацієнт (його законний представник) надає згоду на доступ до відомостей про нього, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, такому лікарю, а також іншим лікарям за його направленням у межах, необхідних для надання медичних послуг такими лікарями.

Стаття 33 Закону №2801-XII визначає забезпечення надання медичної допомоги.

Медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров`я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку і можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах.

Медична допомога може надаватися:

за місцем знаходження, проживання (перебування) пацієнта;

в амбулаторних умовах; в умовах денного стаціонару;

у стаціонарних умовах.

За медичними показаннями одночасно з наданням медичної допомоги пацієнту надається реабілітаційна допомога у встановленому законодавством порядку.

Порядок надання медичної допомоги за видами, профілями, захворюваннями чи станами, а також умови та форми надання такої допомоги, порядок ведення черги пацієнтів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Стаття 35-1 Закону №2801-XII встановлює, що первинна медична допомога - це медична допомога, що передбачає надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів; направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому спеціалізованої медичної допомоги; надання невідкладної медичної допомоги у разі розладу фізичного чи психічного здоров`я пацієнта, який не потребує екстреної, спеціалізованої медичної допомоги.

Спеціалізована медична допомога - медична допомога, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах лікарями відповідної спеціалізації (крім лікарів загальної практики - сімейних лікарів) у плановому порядку або в екстрених випадках і передбачає надання консультації, проведення діагностики, лікування та профілактики хвороб, травм, отруєнь, патологічних і фізіологічних (під час вагітності та пологів) станів, у тому числі із застосуванням високотехнологічного обладнання та/або високоспеціалізованих медичних процедур високої складності; направлення пацієнта відповідно до медичних показань для надання спеціалізованої медичної допомоги з іншої спеціалізації.

Надання спеціалізованої медичної допомоги забезпечують заклади охорони здоров`я в стаціонарних та амбулаторних умовах.

Спеціалізовану медичну допомогу також можуть надавати лікарі, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці.

Лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги є лікар закладу охорони здоров`я, у якому надається така допомога, або лікар, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець, які отримали підготовку за відповідною спеціальністю (крім спеціальності "загальна практика - сімейна медицина").

У закладах охорони здоров`я з метою забезпечення освітнього процесу спеціалізовану медичну допомогу можуть надавати науково-педагогічні працівники закладів вищої (післядипломної) освіти, які здійснюють підготовку кадрів у сфері охорони здоров`я, за умови, що вони мають сертифікат лікаря-спеціаліста та отримали погодження керівника закладу охорони здоров`я на надання медичної допомоги пацієнту. Такі науково-педагогічні працівники також можуть бути лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги.

Лікуючого лікаря з надання спеціалізованої медичної допомоги в закладі охорони здоров`я, що забезпечує надання такої допомоги, визначає керівник цього закладу або уповноважена на прийняття відповідних рішень особа. Порядок визначення лікуючого лікаря встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Спеціалізована медична допомога надається безоплатно в закладах охорони здоров`я, що забезпечують надання такої допомоги, з якими головний розпорядник бюджетних коштів уклав договір про медичне обслуговування населення (у межах, визначених договором).

Спеціалізована медична допомога надається відповідно до медичних показань за направленням лікуючого лікаря з надання первинної медичної допомоги або лікуючого лікаря закладу охорони здоров`я, що забезпечує надання спеціалізованої медичної допомоги.

Без направлення спеціалізована медична допомога відповідно до медичних показань надається безоплатно закладами охорони здоров`я, з якими укладено договори про медичне обслуговування населення, пацієнтам, які звернулися до акушера-гінеколога, стоматолога, педіатра, та пацієнтам із хронічними захворюваннями, які перебувають на диспансерному обліку в цьому закладі охорони здоров`я.

Без направлення спеціалізована медична допомога відповідно до медичних показань також надається безоплатно в закладах охорони здоров`я, що забезпечують надання спеціалізованої допомоги, пацієнтам, які перебувають у невідкладному стані.

Порядок направлення пацієнтів відповідно до медичних показань до закладів охорони здоров`я, що забезпечують надання спеціалізованої медичної допомоги, а також порядок надання такої допомоги визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (стаття 35-2 Закону №2801-XII).

Відповідно до частини 5 статті 9 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII, надання медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій, пов`язаних із спеціалізованою, паліативною медичною допомогою та реабілітаційною допомогою, здійснюється за направленням лікаря, який надає первинну медичну допомогу, або лікуючого лікаря в порядку, передбаченому законодавством, крім випадків, якщо згідно із законодавством направлення лікаря не вимагається.

Згідно із частиною першою статті 22 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» 9 квітня 1999 року № 586-XIV (далі - Закон №586-XIV), місцева державна адміністрація реалізовує державну політику, у тому числі, в галузі охорони здоров`я, може здійснювати функції засновника щодо наукових установ, закладів освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, що належать до сфери її управління, їх матеріально-фінансове забезпечення, вживає заходів до збереження мережі закладів освіти, культури, охорони здоров`я, фізкультури і спорту та розробляє прогнози її розвитку, враховує їх при розробці проектів програм соціально-економічного розвитку.

До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань науки, освіти, культури, охорони здоров`я, фізкультури і спорту, сім`ї, жінок, молоді та дітей, утвердження української національної та громадянської ідентичності (стаття 13 Закону №586-XIV).

Пунктом 9 статті 16 Закону №586-XIV визначено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за додержанням законодавства з питань охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 1 статті 28 Закону №586-XIV, для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право проводити перевірки стану додержання Конституції України та законів України, інших актів законодавства органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і підпорядкування по напрямах, визначених статтею 16 цього Закону.

Підпунктом 4 пункту 6 Положення про Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням начальника Полтавської обласної військової адміністрації від 01.09.2025 № 744, визначено, що Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації відповідно до визначених галузевих повноважень здійснює державний контроль за дотриманням закладами охорони здоров`я Полтавської області правил, норм, стандартів у сфері охорони здоров`я в межах визначених повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 411 «Деякі питання електронної системи охорони здоров`я» (далі - Постанова №411), затверджений Порядок функціонування електронної системи охорони здоров`я, відповідно до пункту 2, у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

4) електронна медична інформаційна система - інформаційно-комунікаційна система, яка забезпечує функціонування електронних кабінетів користувачів, автоматизацію їх роботи, створення, перегляд інформації, обмін інформацією в електронній формі, зокрема із центральною базою даних (у разі підключення);

4-1) електронна медична карта пацієнта - структурована сукупність медичної інформації про пацієнта (медичних записів, записів про направлення, рецептів та медичних висновків), яка внесена до центральної бази даних;

5) електронний кабінет - персоніфікована веб-сторінка або інтерфейс, за допомогою яких користувач відповідно до його прав доступу має можливість створювати, переглядати, обмінюватися інформацією та документами в електронній системі охорони здоров`я відповідно до цього Порядку;

6) інформаційна система НСЗУ - сукупність інформаційних підсистем щодо укладення та виконання договорів і накопичення інформації про них, аналізу даних, формування аналітичних та фінансових звітів, обміну інформацією між користувачами, метою функціонування яких є забезпечення виконання покладених на НСЗУ функцій щодо реалізації державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення;

7) користувачі - фізичні та юридичні особи, які зареєстровані в центральній базі даних електронної системи охорони здоров`я і мають права доступу відповідно до цього Порядку;

9) місце надання медичних послуг - фактична адреса провадження суб`єктом господарювання у сфері охорони здоров`я господарської діяльності з медичної практики, за якою особам, на яких розповсюджуються державні гарантії медичного обслуговування населення згідно із Законом України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" (далі - пацієнти), надаються медичні послуги;

10) оператор - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка є:

власником електронної медичної інформаційної системи;

розпорядником електронної медичної інформаційної системи з правом підключення такої системи до центральної бази даних на підставі договору із власником електронної медичної інформаційної системи;

технічним адміністратором Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія);

11-1) особистий кабінет пацієнта - сукупність функціональних можливостей центральної бази даних та електронних кабінетів пацієнта, які функціонують у складі центральної бази даних та електронних медичних інформаційних систем, підключених до центральної бази даних відповідно до цього Порядку, і забезпечують реалізацію права доступу пацієнтів до інформації та документів у центральній базі даних і використання пацієнтами електронних сервісів, впроваджених відповідно до законодавства;

14) центральна база даних - інформаційно-комунікаційна система, яка містить передбачені цим Порядком реєстри, програмні модулі, електронну медичну інформаційно-аналітичну систему з оптимізації роботи оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, електронні кабінети пацієнтів і посадових осіб НСЗУ та МОЗ, інформаційну систему НСЗУ в частині, необхідній для реалізації державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, а також забезпечує можливість створення, перегляду, обміну інформацією та документами між реєстрами, державними електронними інформаційними ресурсами, електронними медичними інформаційними системами.

Пунктом 5, 6 Порядку функціонування електронної системи охорони здоров`я Постанови №411 визначене, що власником центральної бази даних, у тому числі майнових прав на програмне забезпечення центральної бази даних, є держава у особі НСЗУ. Адміністратором центральної бази даних (далі - адміністратор) є НСЗУ. Технічним адміністратором центральної бази даних (далі - технічний адміністратор) є: НСЗУ в частині функцій, визначених цим Порядком, щодо інформаційної системи НСЗУ, електронної медичної інформаційно-аналітичної системи з оптимізації роботи оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф і реєстрів та програмних модулів, функціонування яких передбачає безпосередню обробку персональних даних; державне підприємство "Електронне здоров`я", яке перебуває у сфері управління МОЗ, в частині функцій, визначених цим Порядком, крім функцій, які згідно з цим Порядком здійснює НСЗУ.

Відповідно до пункту 45 Порядку функціонування електронної системи охорони здоров`я Постанови №411, медичні працівники мають право створювати, вносити до центральної бази даних відомості про рецепти, направлення, інші медичні записи, переглядати та подавати заяви про внесення змін та доповнень до документів та інформації, внесених ним до центральної бази даних.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України 28 лютого 2020 року № 586, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 березня 2020 року за № 235/34518, затверджений Порядок направлення пацієнтів до закладів охорони здоров`я та фізичних осіб - підприємців, які в установленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та надають медичну допомогу відповідного виду (далі - Порядок №586).

Розділ І Загальні положення Порядку №586.

Цей Порядок регулює механізм взаємодії пацієнта, лікаря, який направляє пацієнтів, та медичних працівників, що здійснюють медичне обслуговування за направленням. Цей Порядок поширюється на всі заклади охорони здоров`я та фізичних осіб - підприємців, які в установленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (далі - суб`єкт господарювання), крім випадків, зазначених у пункті 3 цього розділу (пункти 1, 2 Порядку №586).

Пунктом 4 Порядку №586 визначене, направлення не є обов`язковим у випадках: отримання первинної медичної допомоги; звернення за отриманням вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги в амбулаторних умовах до акушера-гінеколога, психіатра, нарколога, стоматолога, педіатра, фтизіатра; консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію; отримання платних послуг; інших випадках, передбачених законодавством.

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

1) виконавець направлення - медичний працівник, який надає консультативні, діагностичні або інші послуги за направленням;

2) епізод медичної допомоги - випадок взаємодії пацієнта з суб`єктом господарювання, починаючи з першого звернення до медичного працівника цього суб`єкта господарювання та до останнього звернення у зв`язку з однією причиною для отримання медичних послуг;

3) ініціатор направлення - лікар, який надає первинну медичну допомогу і про вибір якого пацієнтом подана відповідна декларація згідно із законодавством (далі - лікар ПМД) чи інший лікуючий лікар пацієнта, який приймає рішення про направлення;

4) направлення - скерування пацієнта ініціатором направлення з метою надання пацієнтові медичної допомоги, яку ініціатор направлення не може або не повинен надавати пацієнту, а також замовлення лабораторних та інструментальних досліджень (пункт 5 Порядку №586).

Направлення комісією лікарів здійснюється відповідно до цього Порядку із урахуванням особливостей, встановлених законодавством. Запис про направлення вноситься в електронну систему охорони здоров`я (далі - система) лікуючим лікарем відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28 лютого 2020 року № 587, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 березня 2020 року за № 236/34519 (пункт 5 Порядку №586).

Розділ ІІ Особливості здійснення направлення Порядку №586 визначає наступне:

1. Ініціатор направлення приймає рішення про направлення на підставі оцінки стану здоров`я пацієнта, наявності медичних показань для отримання відповідних послуг, відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я та з урахуванням порядків надання медичної допомоги відповідного виду.

2. Направлення здійснюється для забезпечення отримання пацієнтом медичних послуг в амбулаторних або стаціонарних умовах, медичних послуг, що надаються виїзними бригадами, проведення лабораторних, інструментальних або функціональних досліджень.

3. Направлення на отримання медичних послуг в амбулаторних умовах або від виїзної бригади може здійснюватися у випадку необхідності проведення оцінки стану здоров`я пацієнта, обстеження, здійснення лікування в амбулаторних умовах або в умовах денного стаціонару, медичної реабілітації, паліативної медичної допомоги, вирішення питання щодо подальшого ведення пацієнта, отримання професійної думки спеціаліста, у тому числі за допомогою засобів телемедицини.

4. Направлення на отримання медичних послуг в стаціонарних умовах (далі - госпіталізація) здійснюється за наявності таких підстав:

1) гостре захворювання та/або стан, травма, опіки, відмороження, отруєння, загострення хронічного захворювання, що потребує оперативного лікування або цілодобового інтенсивного лікування чи спостереження;

2) потреба в стаціонарній паліативній допомозі;

3) ускладнений перебіг вагітності та пологи;

4) проведення протирецидивного курсу лікування чи медичної реабілітації, у разі неможливості надання відповідних послуг в амбулаторних умовах;

5) необхідність у застосуванні високоспеціалізованих, високотехнологічних методів діагностики та лікування, що не можуть проводитись в амбулаторних умовах;

6) переведення пацієнта, якого госпіталізовано до одного суб`єкта господарювання, на медичне обслуговування в стаціонарних умовах до іншого суб`єкта господарювання.

6. Ініціатор направлення зобов`язаний:

1) роз`яснити та переконатися, що пацієнту зрозумілі мета направлення, підстави, ризики та очікувані результати від отримання пацієнтом послуг за направленням;

2) повідомити пацієнту про строк дії направлення, який встановлюється з урахуванням стану пацієнта та галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я і не має становити більше одного календарного року, та про можливості отримання медичних послуг за направленням у суб`єктів господарювання, які надають такі послуги, в тому числі за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення;

3) надати можливість пацієнту ставити будь-які питання щодо направлення та надати відповіді на такі питання.

7. Ініціатор направлення, який працює у суб`єкта господарювання, що зобов`язаний надавати пацієнтам медичну допомогу безоплатно відповідно до закону або договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного з Національною службою здоров`я України, повинен внести запис про направлення пацієнта до системи відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28 лютого 2020 року № 587, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 березня 2020 року за № 236/34519.

8. Ініціатори направлення, які працюють у суб`єктів господарювання, крім тих, які зазначені в пункті 7 цього розділу, створюють направлення пацієнта в паперовій або електронній формі або, відповідно до рішення такого суб`єкта господарювання, ініціатори направлення вносять запис про направлення пацієнта до системи в установленому законодавством порядку.

Розділ III Особливості організації медичного обслуговування за направленням Порядку №586 встановлює:

3. Організація медичного обслуговування за направленням в кожного суб`єкта господарювання визначається правилами внутрішнього розпорядку відповідного суб`єкта господарювання. Зазначені правила мають бути доступні для ознайомлення пацієнтам та їх представникам (інформаційні матеріали розміщуються в реєстратурі та/або приймальному відділенні, приміщеннях для очікування, на вебсайтах таких суб`єктів господарювання).

4. Виконавець направлення здійснює медичне обслуговування за направленням відповідно до медичних показань та стану здоров`я пацієнта із урахуванням вимог, передбачених цим Порядком. Виконавець направлення забезпечує процес надання медичних послуг за відповідним направленням з урахуванням вимог підпунктів 5-7 пункту 10 цього розділу.

5. Під час першої взаємодії з пацієнтом за направленням виконавець направлення відкриває новий епізод медичної допомоги, про що вноситься запис до системи. На підставі одного направлення може бути відкрито лише один епізод медичної допомоги. Після початку прийому пацієнта за направленням в одного суб`єкта господарювання звернення до іншого суб`єкта господарювання за цим самим направленням не допускається.

6. У випадку, якщо пацієнт отримує медичні послуги одночасно у кількох суб`єктів господарювання або у кількох медичних працівників одного суб`єкта господарювання, то кожен з виконавців направлення відповідає за надання медичної допомоги відповідно до відкритих ними епізодів медичної допомоги.

7. Під час відкриття епізоду медичної допомоги за направленням виконавець направлення повинен запитати в пацієнта інформацію про одночасне одержання медичної допомоги у кількох медичних працівників або суб`єктів господарювання та забезпечити взаємодію з такими медичними працівниками в інтересах пацієнта, зокрема через проведення консультацій, направлення запитів, організацію консиліумів. Координуючу роль в цьому процесі може виконувати лікар ПМД.

8. Виконавець направлення має право запитувати інформацію, що потрібна для надання медичної допомоги, у пацієнта, а також ініціатора направлення, інших медичних працівників, які надавали або надають медичну допомогу пацієнту. Зазначені особи повинні сприяти в наданні наявної в них інформації виконавцю направлення з дотриманням вимог законодавства щодо лікарської таємниці, конфіденційності та захисту персональних даних.

9. У разі необхідності призначення повторних візитів пацієнта для продовження надання медичних послуг за направленням в того ж суб`єкта господарювання лікарем, що надавав послуги за направленням, створюється нове направлення. При завершенні надання медичних послуг за направленням лікар закриває епізод медичної допомоги, про що вноситься інформація в систему.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 затверджено Положення про Міністерство охорони здоров`я України (далі - Положення).

Положенням визначено, що Міністерство охорони здоров`я України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство охорони здоров`я України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, а також забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (пункт 1).

Пунктом 4 Положення визначено, що МОЗ відповідно до покладених на нього завдань:

10) у сфері охорони здоров`я: затверджує:

- порядок надання медичної допомоги лікарями та іншими медичними працівниками і порядок направлення пацієнтів до закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу відповідного виду;

17) здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю МОЗ, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Згідно зі статтею 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі за текстом - Закон №393/96-ВР).

Частиною першою статті 1 Закону №393/96-ВР встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом статті 3 Закону № 393/96 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Згідно із положеннями частин 1, 6, 7 статті 5 Закону № 393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 393/96 звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону № 393/96 якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Статтею 15 Закону № 393/96 визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до статті 16 Закону № 393/96, скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.

Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність.

До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.

Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу (стаття 17 Закону № 393/96).

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень (стаття 18 Закону № 393/96).

Згідно із статтею 19 Закону № 393/96, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 393/96 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Відповідно до Положення про Єдину систему опрацювання звернень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 976:

1. Це Положення визначає порядок функціонування Єдиної системи опрацювання звернень (далі - Єдина система).

Єдина система складається із суб`єктів, які за допомогою засобів телекомунікації забезпечують за принципом "єдиного вікна" належне реагування органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, державних колегіальних органів (далі - органи), на звернення громадян, фізичних осіб - підприємців, підприємств, установ, організацій, органів місцевого самоврядування.

До суб`єктів Єдиної системи належать державна установа "Урядовий контактний центр" (далі - Урядовий контактний центр), регіональні контактні центри Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва і Севастополя (далі - регіональні контактні центри), контактні центри та довідкові телефонні лінії органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України, державних колегіальних органів, приймальня Кабінету Міністрів України.

6. Урядовий контактний центр:

1) координує діяльність суб`єктів Єдиної системи;

2) приймає звернення, що надійшли за допомогою засобів телефонного зв`язку на урядову "гарячу лінію" або з використанням Інтернету через веб-сайт Урядового контактного центру, Єдиний веб-портал органів виконавчої влади, веб-сайт Офіційного інтернет-представництва Президента України чи у паперовій формі, та здійснює реєстрацію, попередній розгляд і передачу органам відповідно до компетенції;

7. Контактні центри забезпечують:

1) прийняття звернень за допомогою засобів телекомунікації;

2) реєстрацію звернень в Єдиній електронній базі даних звернень;

3) попередній розгляд звернень та передачу їх засобами програмно-технічного комплексу Єдиної системи на розгляд органам відповідно до компетенції;

4) надання необхідних роз`яснень та довідкової інформації за допомогою засобів телекомунікації у відповідь на звернення з питань, що не потребують розгляду органами.

9. Програмно-технічний комплекс Єдиної системи забезпечує в режимі реального часу:

1) прийняття, переадресацію телефонних дзвінків, що надходять до Єдиної системи, та запис з використанням технічних засобів розмов між працівниками суб`єктів Єдиної системи і заявниками;

2) автоматизовану реєстрацію звернень, що надходять до суб`єктів Єдиної системи, з можливістю обміну документами між користувачами програмно-технічного комплексу Єдиної системи;

3) здійснення автоматичного контролю за дотриманням строків розгляду звернень органами, формування повідомлень для моніторингу таких строків та забезпечення зворотного зв`язку із заявниками та користувачами програмно-технічного комплексу Єдиної системи;

4) отримання детальної статистичної інформації у текстовому та графічному зображенні для проведення її аналізу та підготовки висновків для прийняття управлінських рішень.

Порядок взаємодії Офісу Президента України, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України та державної установи "Урядовий контактний центр" із забезпечення належного реагування на звернення, які надходять за допомогою засобів телефонного зв`язку та з використанням Інтернету, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 976, визначає:

1. Цей Порядок визначає механізм взаємодії Офісу Президента України (далі - Офіс), державних колегіальних органів, органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України (далі - органи) та державної установи "Урядовий контактний центр" (далі - Урядовий контактний центр) із забезпечення належного розгляду звернень громадян, фізичних осіб - підприємців, підприємств, установ, організацій, органів місцевого самоврядування (далі - заявники), що надходять за допомогою засобів телефонного зв`язку на урядову "гарячу лінію" та з використанням Інтернету через веб-сайт Урядового контактного центру, Єдиний веб-портал органів виконавчої влади, а також веб-сайт Офіційного інтернет-представництва Президента України.

2. Урядовий контактний центр приймає звернення, здійснює їх реєстрацію, попередній розгляд та передає органам (Офісу) відповідно до компетенції, проводить моніторинг розгляду звернень, надає заявникам необхідні роз`яснення, довідкову інформацію за допомогою засобів телекомунікації, а також відповіді на звернення з питань, що не потребують розгляду органами.

З цією метою в Урядовому контактному центрі створюється і діє Єдина електронна база даних звернень (далі - база звернень), до якої забезпечується доступ органів та Офісу.

Органам та Офісу надається індивідуальний код доступу до бази звернень у порядку, визначеному Урядовим контактним центром. За письмовим зверненням органу коди доступу до бази звернень можуть надаватися його територіальним органам, а також підприємствам, установам та організаціям, що належать до сфери управління відповідного центрального органу виконавчої влади.

3. На звернення створюється електронна реєстраційна картка, в якій зазначаються: прізвище, власне ім`я та по батькові заявника - фізичної особи або заявника - юридичної особи (найменування підприємства, установи, організації), номер контактного телефону, місце проживання заявника - фізичної особи або місцезнаходження заявника - юридичної особи, електронна та поштова адреси (відомості про інші засоби зв`язку), суть порушеного питання, пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги, дата подання звернення. Інформація про власне ім`я та по батькові заявника зазначається в разі його наявності. Також за згодою заявника можуть зазначатися інші відомості, включаючи вік, стать тощо. Кожному зверненню надається індивідуальний номер.

5. Зареєстроване Урядовим контактним центром звернення у той же день надходить в електронній формі органові (Офісу).

6. Орган (Офіс) вносить до бази звернень інформацію про посадову особу, яка відповідає в органі (Офісі) за забезпечення розгляду звернень (прізвище, власне ім`я та по батькові, посада, контактний телефон і службова електронна адреса).

Не допускається повторна (дублетна) реєстрація звернень органом (Офісом) у базі звернень чи відомчій системі документообігу відповідно.

7. Якщо протягом двох робочих днів орган (Офіс) не вніс до бази звернень інформацію про прийняття звернення до розгляду, Урядовий контактний центр з`ясовує причини та в разі потреби інформує про це керівництво органу (Офісу).

10. Органи (Офіс) забезпечують об`єктивний і своєчасний розгляд звернень, перевіряють викладені в них факти, приймають у разі потреби відповідні рішення.

Якщо звернення не містить достатніх даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, орган (Офіс) вживає передбачених законом заходів для отримання додаткової інформації.

11. Про хід та результати розгляду звернень органи (Офіс) повідомляють заявникам в установленому порядку.

Орган (Офіс) реєструє листи, якими інформуються заявники про хід та результати розгляду звернень, у базі звернень без повторної (дублетної) реєстрації у відомчій системі документообігу.

Під час реєстрації листа в реєстраційну картку бази звернень обов`язково вноситься його електронний примірник або фотокопія.

Якщо заявник просив надати відповідь електронною поштою, до реєстраційної картки бази звернень обов`язково вноситься фотокопія поштового повідомлення.

Якщо заявник просив надати відповідь з використанням засобів фіксованого або мобільного телефонного зв`язку до реєстраційної картки бази звернень вноситься інформація про результати, дату та час дзвінка.

12. Якщо заявник повідомив про незадоволення результатами розгляду порушеного ним питання, Урядовий контактний центр реєструє повторне звернення з грифом "повторно" та:

адресує його у порядку підлеглості вищому органу;

роз`яснює порядок оскарження результатів розгляду в судовому порядку, якщо звернення розглядалось Офісом, Секретаріатом Кабінету Міністрів України або звернення є другим повторним.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Суд зазначає, що ключовими питаннями у цій справі є:

- надання відповіді відповідачами на звернення позивача, відповідно до законодавства про звернення громадян, в частині направлення позивача на лікування/обстеження до ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України»;

- наявності протиправної бездіяльності щодо направлення позивача на лікування/обстеження до ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України», замість видачі направлення на (№ 0306-7345-2996-2832) позивача до ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України» для безкоштовної амбулаторної консультації, оплата консультації за кошти програми державних медичних гарантій медичного обслуговування населення (термін дії направлення з 24.12.2025 до 24.12.2026).

Щодо бездіяльності відповідачів в частині направлення позивача на лікування/обстеження до ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України».

Судом встановлена обставина, що позивачу видане електронне направлення (№ 0306-7345-2996-2832) позивача до ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України» для безкоштовної амбулаторної консультації, оплата консультації за кошти програми державних медичних гарантій медичного обслуговування населення (термін дії направлення з 24.12.2025 до 24.12.2026) та надане роз`яснення відповідачами, що таке електронне направлення надає позивачу право на безкоштовну консультацію в ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України», за результатами якої фахівцями інституту приймається рішення щодо доцільності стаціонарного лікування в плановому порядку.

Відповідно до чинного законодавства Міністерство охорони здоров`я України не реалізувало свій обов`язок щодо затвердження Порядку направлення пацієнтів відповідно до медичних показань до закладів охорони здоров`я, що забезпечують надання спеціалізованої медичної допомоги, а також порядок надання такої допомоги визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, відповідно до статті 35-2 Закону №2801-XII).

Станом на дату розгляду судом залишається не прийнятим порядок «Про затвердження Порядку направлення пацієнтів до закладів охорони здоров`я, що надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу».

На даний час питання направлення пацієнтів до спеціалізованої медичної допомоги визначається Порядком №586, який визначає загальні питання направлення пацієнтів та виконання таких направлень закладами охорони доров`я.

Суд зазначає, що ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України» становить третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу.

Відповідно до Закону №2801-XII, надання спеціалізованої медичної допомоги забезпечують заклади охорони здоров`я в стаціонарних та амбулаторних умовах. Лікуючого лікаря з надання спеціалізованої медичної допомоги в закладі охорони здоров`я, що забезпечує надання такої допомоги, визначає керівник цього закладу або уповноважена на прийняття відповідних рішень особа. Порядок визначення лікуючого лікаря встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Спеціалізована медична допомога надається безоплатно в закладах охорони здоров`я, що забезпечують надання такої допомоги, з якими головний розпорядник бюджетних коштів уклав договір про медичне обслуговування населення (у межах, визначених договором). Спеціалізована медична допомога надається відповідно до медичних показань за направленням лікуючого лікаря з надання первинної медичної допомоги або лікуючого лікаря закладу охорони здоров`я, що забезпечує надання спеціалізованої медичної допомоги. Порядок направлення пацієнтів відповідно до медичних показань до закладів охорони здоров`я, що забезпечують надання спеціалізованої медичної допомоги, а також порядок надання такої допомоги визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Медична допомога може надаватися: за місцем знаходження, проживання (перебування) пацієнта; в амбулаторних умовах; в умовах денного стаціонару; у стаціонарних умовах.

Направлення на отримання медичних послуг в стаціонарних умовах (далі - госпіталізація) здійснюється за наявності таких підстав, як необхідність у застосуванні високоспеціалізованих, високотехнологічних методів діагностики та лікування, що не можуть проводитись в амбулаторних умовах.

Як встановлено судовим розглядом, позивач отримувала первинну та спеціалізовану медичну допомогу в закладах охорони здоров`я м. Полтави та Полтавської області, що підтверджується матеріалами справи.

За результатами лікування позивача та його звернень, позивачу видане електронне направлення (№ 0306-7345-2996-2832) позивача до ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України» для безкоштовної амбулаторної консультації, оплата консультації за кошти програми державних медичних гарантій медичного обслуговування населення (термін дії направлення з 24.12.2025 до 24.12.2026) та надане роз`яснення відповідачами, що таке електронне направлення надає позивачу право на безкоштовну консультацію в ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України», за результатами якої фахівцями інституту приймається рішення щодо доцільності стаціонарного лікування в плановому порядку.

Таким чином, суд встановив, що позивач отримала направлення в порядку визначеним законодавством для надання безкоштовного доступу до третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги у формі безкоштовної амбулаторної консультації, оплата консультації за кошти програми державних медичних гарантій медичного обслуговування населення (термін дії направлення з 24.12.2025 до 24.12.2026).

Також позивач отримала неодноразово роз`яснення від відповідачів, що за результатами безкоштовної амбулаторної консультації фахівцями ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України» приймається рішення щодо доцільності стаціонарного лікування в плановому порядку.

Відповідне роз`яснення відповідачів у повній мірі відповідає Порядку №586 та Закону №2801-XII, оскільки заклади охорони здоров`я первинної та спеціалізованої медичної допомоги визначили відсутність у стаціонарному лікуванні позивача у третинній (високоспеціалізованій) медичній допомозі, що є дискреційним повноваженням лікарів первинного та вторинного рівня медичної допомоги, також не визначені підстави екстреної медичної третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

Відповідно до Порядку №586, у випадку направлення на отримання медичних послуг в стаціонарних умовах (далі - госпіталізація) здійснюється за наявності підстави необхідності у застосуванні високоспеціалізованих методів діагностики та лікування, що не можуть проводитись в амбулаторних умовах.

Суд тлумачить ці норми законодавства та роз`яснює сторонам з урахуванням змісту спірних правовідносин із кореляцією до фактичних обставин справи, що у цьому спорі відповідачі вірно роз`яснили позивачу порядок направлення на отримання медичних послуг в стаціонарних умовах третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги визначається лікарями ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України» після проведення консультації в амбулаторних умовах.

Тобто чинне законодавство визначає виключно дві підстави направлення пацієнтів на стаціонарне лікування третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги - пряма необхідність чи екстрений випадок (стан здоров`я пацієнта), що визначається лікарями первинної та вторинної медичної допомоги, або визначення такої необхідності лікарями третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги після під час надання амбулаторної медичної допомоги у такому закладі охорони здоров`я, яким у цьому спорі є ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України».

Підстави для стаціонарного лікування позивача у закладі третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги лікарями первинної та вторинної медичної допомоги не встановлені, що є їх прямою медичної дискрецією, як лікарів.

Суд також встановив, що Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації створив комісію за участю лікарів закладів охорони здоров`я первинної та вторинної медичної допомоги, які надавали медичну допомогу позивачу, за результатом розгляду звернень позивача, видане направлення позивачу для отримання амбулаторної третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

Таким чином, суд висновує, що відповідачі не здійснювали протиправної бездіяльності в межах чинного законодавства під час надання позивачу первинної та вторинної медичної допомоги та подальшого направлення позивача для отримання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

Суд висновує, що за результатом отримання позивачем третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, таким закладом охорони здоров`я в межах дискреції його лікарів приймається рішення щодо подальшого надання позивачу третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги: повторна амбулаторна допомога чи стаціонарне лікування, обстеження (госпіталізація).

Зазначені висновки суду здійснені із логічного зв`язку норм Порядку №586 та Закону №2801-XII.

Щодо протиправної бездіяльності Міністерства охорони здоров`я України та Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної (військової) державної адміністрації в частині направлення позивача для стаціонарної третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

Відповідно до норм Положення та норм діючого медичного законодавства, у Міністерства охорони здоров`я України відсутні повноваження щодо видання направлення пацієнтам для будь-якої медичної допомоги.

Відповідно до пункту 10 Положення, міністр Міністерства охорони здоров`я України приймає рішення щодо проведення перевірки діяльності центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Міністром, та їх територіальних органів.

Прямі повноваження Міністерства охорони здоров`я України щодо направлення позивача для будь-якої медичної допомоги відсутні.

Аналогічні норми щодо повноважень Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної (військової) державної адміністрації відносно видачі позивачу направлення для отримання медичної допомоги, відсутні у Положенні про Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації №744 від 01.09.2025 за веб посиланням: http://uoz.gov.ua/wp-content/uploads/2011/03/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%E2%84%96-744.pdf .

Позовні вимоги в цій частині до Міністерства охорони здоров`я України, Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної (військової) державної адміністрації - необґрунтовані нормативно позивачем, дані суб`єкти владних повноважень не є належним відповідачем у цих правовідносинах, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у позовних вимогах у цій частині.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2022 у справі №9901/276/19 висловила правову позицію, згідно якої протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Враховуючи викладені вище мотиви, суд висновує, що ні відповідачі, ні заклади первинної та вторинної медичної допомоги, за результатом дослідження матеріалів справи судом, не здійснювали протиправну бездіяльність в частині направлення позивача для отримання пацієнтом третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, оскільки матеріалами справи встановлена обставина наявності діючого направлення позивача для отримання амбулаторної третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги із відповідними практичними роз`ясненнями пацієнту.

Суд також констатує про відсутність необхідності виходу за межі позовних вимог та залучення належних відповідача, оскільки позивачу видане направлення для отримання безкоштовної амбулаторної третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, а вимоги позивача про необхідність направлення для отримання стаціонарного лікування, обстеження (госпіталізації) третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги - не відповідає чинному законодавству.

Суд констатує, що позивачу держава забезпечила доступ до безкоштовної третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

Щодо надання оцінки медичним документам та висновкам у сфері медицини, то суд висновує наступне.

Згідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи оцінку вказаному Верховний Суд неодноразово висловив правову позицію, що суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності медичного висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суди вправі перевіряти законність медичного висновку лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку (постанови Верховного Суду від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а, від 25.09.2018 у справі № 804/800/16 та від 26.09.2018 у справі №817/820/16).

Суд фактично не може переоцінювати вмотивованість медичного рішення лікаря чи закладу охорони здоров`я в частині постановки особі конкретного діагнозу, правильності або неправильності визначення захворювань, лікування або інших суттєвих понять, які перебувають в площині спеціальних медичних знань тощо.

При цьому, суд додатково зазначає, що Верховний Суд у постановах від 29.12.2021 у справі №638/2723/16-а та від 12.10.2021 у справі №280/4820/19, у яких спір виник у зв`язку із незгодою позивачів із висновками МСЕК щодо встановлення таким групи інвалідності, дійшов висновку, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Вищевказані висновки Верховного Суду щодо неможливості суду приймати за медичну установу конкретне рішення щодо особи залишаються актуальними враховуючи також зміни в законодавстві, оскільки суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Відповідно до постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 у справі №520/2595/25 щодо подібного спору, зазначене наступне: «Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.»

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справі № 240/13173/22, 16 квітня 2025 року у справі № 160/31586/23, від 26 лютого 2025 року у справі №600/3273/22-а щодо оскарження рішень ВЛК.

У цьому контексті рішення, суд звертає увагу на постанову від 10 лютого 2022 року у справі №160/7153/20, у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі №820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу (причинного зв`язку) у позивача за результатами медичного обстеження, допомоги, лікування є дискреційними повноваженнями відповідним медичним закладом (установою), а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження медичних рішень чи дій, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких.

Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності медичного висновку виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суд висновує, що відповідно до норм чинного законодавства, повноваження медичних закладів щодо направлення позивача для отримання амбулаторної третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією лікарів, що відповідає чинному Порядку №586.

З урахуванням викладеного суд не надає оцінку доказам щодо медичних показань наявності чи відсутності захворювань позивача, його лікування, які є достатніми чи недостатніми для встановлення необхідності стаціонарного лікування чи обстеження третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

Суд зазначає, що під час розгляду справи не встановлено порушення ні відповідачами, ні закладами охорони здоров`я первинної та вторинної медичної допомоги процедури направлення позивача для отримання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

Отже, позивачем не доведений факту вчинення з боку відповідачів порушення його прав, свобод та інтересів.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатні докази на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність своїх дій та рішення.

Суд прийшов до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо розгляду звернень позивача відповідачами.

Суд встановив, що позивач оскаржує бездіяльність відповідачів в частині розгляду його звернень до Міністерства охорони здоров`я від 17.10.2025, 28.01.2026, Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної (військової) адміністрації від 12.09.25, 20.10.25, щодо відмови в направленні позивача на лікування/обстеження до ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України», тобто направлення позивача для отримання стаціонарної третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

Позивач не оскаржує розгляд його звернень в частині процедурних порушень - несвоєчасного надання відповіді на його звернення.

Суд встановив, що позивач отримав направлення для амбулаторної третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, а компетенція відповідачів не поширюється щодо надання позивачу відповідного направлення пацієнта для надання медичної допомоги будь-якої рівня, виду.

Звернення позивача розглянуті по суті відповідачами:

до Міністерства охорони здоров`я від 17.10.2025, 28.01.2026 - надана відповідь листом Міністерства охорони здоров`я України від 05.05.2026 №04.5/24430/2-26 надана відповідь позивачу на його звернення від 17.10.2025 №ЛА-19364996, від 28.01.2026 №ЛА-19768065/Д1, від 28.01.2026 № ЛА-19768254/Д1, (відповідно вх. МОЗ від 28.10.2025 № Л-13783, від 03.03.2026 № Л-2338/Повт/2026, від 03.03.2026 № Л-2339/Повт/2026), яке позивач отримав 11.05.2026 поштовим зв`язком та на електронну пошту;

до Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної (військової) адміністрації від 12.09.25, 20.10.25 - надана відповідь листом Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної (військової) адміністрації від 01.10.2025 №Л01-23/1892/1885/6345/11, від 07.11.2025 №Л01-23/2099/7161/11, які позивач долучила до матеріалів справи.

Позивач оскаржує бездіяльність відповідачів не з підстав відсутності відповіді по суті чи несвоєчасного надання відповіді, а з підстав того, що за результатом розгляду її звернень, відповідачі не видали направлення позивачу для отримання стаціонарної третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

Суд вище виснував, як про відсутність компетенції відповідачів у наданні направлень, так і про відсутність підстав порушення порядку (процедури) надання позивачу направлення для отримання амбулаторної безкоштовної третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

Приймаючи до уваги, що підстави позову не стосуються процедурних обставин розгляду звернень громадянина, а стосуються суті надання відповіді на звернення в межах повноважень відповідачів, то суд висновує про відсутність порушення законодавства відповідачами під час розгляду звернень позивача, як за їх суттю, так і за тією обставиною, що позивачу видане направлення для отримання амбулаторної безкоштовної третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

Суд також зазначає, що у цій справі відсутні підстави для закриття провадження, оскільки підстави та предмет позову стосувались саме необхідності перевірки судом права позивача на доступ до безкоштовної третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та дотримання процедури відповідними суб`єктами владних повноважень.

Суд встановив, що конституційне право позивача на охорону здоров`я та на доступ до безкоштовної третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги не порушене неналежними відповідачами у цій справі за змістом пред`явлених вимог (предмета позову) та підставами позову, та відсутня необхідність виходу за межі позовних вимог та залучення належних відповідачів, оскільки судом офіційно встановлена обставина отримання позивачем доступу до амбулаторної безкоштовної третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

З огляду на викладене, суд констатує про відсутність необхідності судового реагування шляхом залучення належних відповідачів та додаткового офіційного з`ясування обставин справи у цьому спорі за позовом фізичної особи, оскільки відсутнє порушене права позивача державою.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України та аналізуючи наведені положення законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Інші доводи сторін не впливають на висновки суду у цьому рішенні.

В адміністративному судочинстві добросовісність (несвавільність, розумність, справедливість) рішення суб`єкта владних повноважень означає, що при його прийнятті повинен бути застосований певний стандарт поведінки посадових осіб такого суб?єкта, що характеризується законністю, транспарентністю та повагою до прав та інтересів суб`єкта приватного права (від лат. uberrima fides - найбільш добросовісний).

Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви.

Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).

Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland),заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

З огляду на викладене, суд здійснив висновки щодо всіх ключових питань, які стосувались підстав, обставин та предмету справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Таки чином, в контексті обставин даної справи судом надана оцінка та відповідь на всі доводи позивача та відповідача, які можуть вплинути на правильне вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, не підлягають задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Оскільки у позовних вимогах судом відмовлено позивачу, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства охорони здоров`я України (01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 7, код ЄДРПОУ 00012925), Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної (військової) державної адміністрації (36011, Україна, Полтавська область, м. Полтава, вул. Стрітенська, 44, код ЄДРПОУ 02013107) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.І. Бевза