Рішення № 137938278, 03.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13611/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Модна хвиля» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості, та карток відмови, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Модна хвиля» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА500020/2026/000068/2 від 27.03.2026 року, №UА500020/2026/000069/2 від 27.03.2026 року, №UА500020/2026/000074/2 від 02.04.2026 року, №UА500020/2026/000082/2 від 06.04.2026 року, №UА500020/2026/000083/2 від 06.04.2026 року;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2026/000094 від 27.03.2026 року, №UА500020/2026/000095 від 27.03.2026 року, №UА500020/2026/000100 від 02.04.2026 року, №UА500020/2026/000108 від 06.04.2026 року, №UА500020/2026/000109 від 06.04.2026 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 07.04.2025 року між компанією «Soltera Trade Limited» (Гонконг) (як продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Модна хвиля» (як покупцем) було укладено Контракт №MH/ST, за умовами якого продавець зобов`язується продавати, а покупець прийняти та оплатити товар в терміні і на умовах цього Контракту.

На виконання умов зазначеного контракту, компанія «Soltera Trade Limited» (Гонконг) поставила позивачу партію товару, а саме тканина, вішалки, різаки для тканини.

З метою митного оформлення імпортованого товару, представник підприємства подав до Одеської митниці митні декларації 26UA500020002264U8 від 27.03.2026 року, 26UA500020002258U0 від 27.03.2026 року, 26UA500020002403U6 від 02.04.2026 року, 26UA500020002500U6 від 06.04.2026 року, 26UA500020002535U5 від 06.04.2026 року, а також повний та змістовний пакет документів, передбачених Митним кодексом України.

Проте, відповідачем було необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2026/000068/2 від 27.03.2026 року, №UА500020/2026/000069/2 від 27.03.2026 року, №UА500020/2026/000074/2 від 02.04.2026 року, №UА500020/2026/000082/2 від 06.04.2026 року, №UА500020/2026/000083/2 від 06.04.2026 року, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2026/000094 від 27.03.2026 року, №UА500020/2026/000095 від 27.03.2026 року, №UА500020/2026/000100 від 02.04.2026 року, №UА500020/2026/000108 від 06.04.2026 року, №UА500020/2026/000109 від 06.04.2026 року.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями відповідача та вважаючи їх протиправними і необґрунтованими, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою суду по справі №420/13611/26 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч.5 ст.262 КАС України.

Під час розгляду справи від Одеської митниці надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, позивачем на вимогу контролюючого органу не було надано додаткових документів, які б усунули виявлені розбіжності та спростували сумніви у правильності задекларованої ним митної вартості. З огляду на зазначене, митним органом не міг бути застосований метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого митну вартість товарів було визначено за 6-м резервним методом.

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Модна хвиля» (далі підприємство) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за наступним кодом юридичної особи 45619159.

07.04.2025 року між компанією «Soltera Trade Limited» (Гонконг) (як продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Модна хвиля» (як покупцем) (далі сторони) було укладено Контракт №MH/ST (далі Контракт), за п.1.2 якого продавець зобов`язується продавати товар, а покупець купувати його згідно з умовами, які зазначені в цьому Контракті та підтверджені інвойсами до кожної окремої поставки.

За п.2.1 Контракту вид, кількість, ціна та умови поставки товару узгоджуються сторонами та зазначаються в інвойсах, що є невід`ємною частиною Контракту.

Згідно п.2.2 Контракту товар повинен бути упакований відповідно до встановлених технічних вимог, що забезпечують збереження його якості під час транспортування.

Відповідно до п.2.3 Контракту продавець надає всі необхідні супровідні документи, включаючи інвойс та товаротранспортну накладну, на кожну партію товару.

Згідно п.п.3.1 3.3 Контракту поставка товару може бути здійснена морським або автомобільним транспортом.

Для кожної окремої поставки умови постачання, згідно з Інкотермс 2020, будуть уточнені в Інвойсах.

У разі необхідності, відправником товару може бути інша компанія, що буде вказано в товаросупровідних документах.

Згідно п.5.1 Контракту оплата товару здійснюється з відстрочкою на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України.

На виконання умов Контракту було оформлено:

1) інвойс №SOL-241225-1HFRW від 24.12.2025 року на наступні товари «тканина» на суму 81 970,24 дол.США за 93 148 м (0,88 дол.США за 1 м), а також «вішалки» на суму 340,76 дол. США за 7 пакунків (48,68 дол. США за 1 пакунок), загальна сума за товари 82 311,00 дол. США, умови поставки СРТ, Харків; страхування товарів не проводилось; оплата з відстрочкою платежу на 90 днів після перетину товаром митного кордону України;

2) інвойс №SOL-241225-8JACF від 24.12.2025 року на наступний товар «тканина» на суму 81 551,78 дол. США за 84 074 м (0,97 дол.США за 1 м), умови поставки СРТ, Харків; страхування товарів не проводилось; оплата з відстрочкою платежу на 90 днів після перетину товаром митного кордону України;

3) інвойс №SOL-200126-IYCWR від 20.01.2026 року на наступні товари «тканина» на суму 29 214,50 дол.США за 425 рулонів (68,74 дол.США за 1 рулон), а також «тканина з покриттям» на суму 19 430,40 дол. США за 256 рулонів (75,90 дол. США за 1 пакунок), загальна сума за товари 48 644,90 дол. США, умови поставки СРТ, Харків; страхування товарів не проводилось; оплата з відстрочкою платежу на 90 днів після перетину товаром митного кордону України;

4) інвойс №SOL-040226-7HECA від 04.02.2026 року на наступні товари «тканина» на суму 54 176,64 дол.США за 64 496 м (0,84 дол.США за 1 м), а також «мереживна тканина» на суму 7 370,07 дол. США за 15 681 м (0,47 дол. США за 1 м), загальна сума за товари 61 546,71 дол. США, умови поставки СРТ, Харків; страхування товарів не проводилось; оплата з відстрочкою платежу на 90 днів після перетину товаром митного кордону України;

5) інвойс №SOL-040226-7HPPR від 04.02.2026 року (із врахуванням інформації листа продавця №030426-21 JVUV від 03.04.2026 року, в якому засвідчено технічні помилки щодо відомостей про товар в інвойсі) на наступні товари «тканина» на суму 57 226,50 дол.США за 114 453 м (0,50 дол.США за 1 м), «мереживна тканина» на суму 6 920,48,50 дол. США за 12 358 м (0,58 дол. США за 1 м), «різаки для тканини» на суму 100,40 дол.США за 1 набір, загальна сума за товари 64 247,38 дол. США, умови поставки СРТ, Харків; страхування товарів не проводилось; оплата з відстрочкою платежу на 90 днів після перетину товаром митного кордону України.

Крім того, 10.11.2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХ ЛОГІСТИКА» (як комітентом) та товариством з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» (як комісіонером) був укладений Договір комісії №101125_1, за п.1 якого комісіонер бере на себе зобов`язання від свого імені і за рахунок комітента знаходити за межами митного кордону України, здійснювати придбання і доставку на митну територію України товар, необхідний комітенту у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, вказаними в заявках, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару.

Також, 22.12.2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «САЙВІК ГРУП» (як комітентом) та товариством з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» (як комісіонером) був укладений Договір комісії №221225_1, за п.1 якого комісіонер бере на себе зобов`язання від свого імені і за рахунок комітента знаходити за межами митного кордону України, здійснювати придбання і доставку на митну територію України товар, необхідний комітенту у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, вказаними в заявках, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару.

Враховуючи вищевказане, на адресу позивача компанією «Soltera Trade Limited» (Гонконг) було поставлено партії товарів, а саме тканина, вішалки, різаки для тканини.

З метою митного оформлення імпортованих товарів (1 партія), 27.03.2026 року представник підприємства подав до Одеської митниці митну декларацію 26UA500020002264U8, у графі №22 якої визначив загальну вартість товару за основним методом (за ціною договору (контракту)), у розмірі 82 311,00 дол. США.

При цьому, разом із митною декларацією будо надано наступні документи, а саме:

пакувальний лист від 24.12.2025 року,

інвойс №SOL-241225-1HFRW від 24.12.2025 року,

автотранспортна накладна від 23.03.2026 року,

декларація про походження товару від 24.12.2025 року,

зовнішньоекономічний договір (контракт) №MH/ST від 07.04.2025 року,

додаткова угода №2 від 07.04.2025 року,

внутрішній договір (контракт) №221225_1 від 22.12.2025 року,

договір про надання послуг митного брокеру від 29.07.2025 року,

акт про зважування від 27.03.2026 року,

заява на проведення фізичного огляду від 27.03.2026 року.

Під час здійснення Одеською митницею правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу підприємства, та перевірки документів, поданих декларантом до митного органу з метою підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією 26UA500020002264U8 від 27.03.2026 року, відповідачем було встановлено, що у поданих документах, на думку контролюючого органу, містяться розбіжності, а також надані товариством документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) у пакувальному листі від 24.12.2025 року з-поміж описових відомостей зазначено наявність на товарі 1-2 торговельної марки Plmira Textile, проте в інвойсі відомості щодо ТМ відсутні. З огляду на зміст наданого до митного оформлення рахунку-фактури, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки;

2) відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 24.12.2025 №SOL-241225-1HFRW (графа 20 ЕМД) товар поставляється на умовах СРТ Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м.Харків), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для достаєш товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для поставки товару в місце призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м.Харків є невід?ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте, до митного оформлення транспортний договір не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;

3) відповідно до умов, викладених у рахунку-фактурі (інвойс) від 24.12.2025 року №SOL-241225-1HFRW оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 180 днів з дати перетину кордону; а за п.5.1 Контракту від 07.04.2025 року №МН/БТ оплата за товар здійснюється шляхом банківського, безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Слід зазначити, що вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника (комісіонера) у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці, та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. При цьому, ч. 21 ст. 58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі-ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції;

4) згідно п.2.1.2 Договору комісії від 22.12.2025 року №221225_1 комісіонер повинен письмово або електронною поштою повідомити комітента про наявність готових пропозицій на товар, а згідно п.4.1 Договору усі витрати комісіонера, які відшкодовуються комітентом, відображаються комісіонером у його письмовому звіті з додатком копій усіх документів, що підтверджують витрати.

Разом з тим, декларантом 27.03.2026 року було надіслано лист митному органу, в якому повідомлено, що все необхідні документи на підтвердження митної вартості надані та додаткових надаватись не буде.

27.03.2026 року Одеською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2026/000068/2, в якому зазначено, що на підставі аналізу баз даних ЄАІС та АСМО «Інспектор» відповідачем встановлено, що рівень митної вартості по товару №1 є більшим і становить 3,97 дол.США (МД від 27.12.2025 року №UA408020/2025/047149, від 29.12.2025 року №UA500580/2025/10399), ніж заявлено декларантом 3,05 дол.США Враховуючи вищезазначене, митним органом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний.

Додатково у спірному рішенні митним органом зазначено, що товариством не надані усіх документів, згідно з переліком у ч.2 ст. 53 МК України, а тому розбіжності у заявленій митній вартості товару не спростовано.

Також митним органом було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2026/000094.

З метою митного оформлення імпортованих товарів (2 партія), 27.03.2026 року представник підприємства подав до Одеської митниці митну декларацію 26UA500020002258U0, у графі №22 якої визначив загальну вартість товару за основним методом (за ціною договору (контракту)), у розмірі 81 551,78 дол. США.

При цьому, разом із митною декларацією будо надано наступні документи, а саме:

пакувальний лист від 24.12.2025 року,

інвойс №SOL-241225-8JACF від 24.12.2025 року,

автотранспортну накладну від 23.03.2026 року,

декларацію про походження товару від 24.12.2025 року,

зовнішньоекономічний договір (контракт) №MH/ST від 07.04.2025 року,

додаткову угоду №2 від 07.04.2025 року,

внутрішній договір (контракт) №221225_1 від 22.12.2025 року,

договір про надання послуг митного брокеру від 29.07.2025 року,

акт про зважування від 27.03.2026 року,

заяву на проведення фізичного огляду від 27.03.2026 року.

Під час здійснення Одеською митницею правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу підприємства, та перевірки документів, поданих декларантом до митного органу з метою підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією 26UA500020002258U0 від 27.03.2026 року, відповідачем було встановлено, що у поданих документах, на думку контролюючого органу, містяться розбіжності, а також надані товариством документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) у пакувальному листі від 24.12.2025 року серед описових відомостей зазначено щодо наявності торговельної марки MTextilt, проте в інвойсі від 24.12.2025 відомості щодо торговельної марки відсутні. З огляду на зміст наданого до митного контролю інвойсу продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки;

2) відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту та рахунку-фактури (інвойсу) товар поставляється на умовах СРТ Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків), та що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для поставки товару в місце призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м. Харків є невід?ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте, до митного оформлення транспортний договір не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;

3) відповідно до умов, викладених у рахунку-фактурі (інвойс) та п.5.1 Контракту, оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці, та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. При цьому, ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі-ГАТТ), оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції;

4) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах СРТ Kharkiv, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару;

5) згідно п.2.1 Контракту від 07.04.2025 №MH/ST, узгоджуються сторонами та указуються в інвойсах вид, кількість, ціна та умови поставки товару. Пакувальний лист від 24.12.2025 року та рахунок-фактура від 24.12.2025 року №SOL-241225-8JACF, видані продавцем товарів «Soltera Trade Limited» (Гонг-Конг, створені за допомогою програмних комплексів обліку товарів і наводять з-поміж інших характеристик товарів їх код УКТЗЕД. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності не є характерною для резидентів Гонг-Конгу системою ідентифікації товарів, а наявність такої характеристики в документах з високою імовірністю свідчить про формальний характер таких документів, та те, що вказаний в них відправник не має стосунку до їх створення. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу.

Декларантом 27.03.2026 року було надіслано лист митному органу, в якому повідомлено, що все необхідні документи на підтвердження митної вартості надані та додаткових надаватись не буде.

27.03.2026 року Одеською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2026/000069/2, в якому зазначено, що на підставі аналізу баз даних ЄАІС та АСМО «Інспектор» відповідачем встановлено, що рівень митної вартості по товару №1 є більшим і становить 3,9700 дол.США (МД від 03.02.2026 року №UA500500/2026/3190), ніж заявлено декларантом 3,05 дол.США Враховуючи вищезазначене, митним органом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний.

Додатково у спірному рішенні митним органом зазначено, що товариством не надані усіх документів, згідно з переліком у ч.2 ст. 53 МК України, а тому розбіжності у заявленій митній вартості товару не спростовано.

Також митним органом було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2026/000095.

З метою митного оформлення імпортованих товарів (3 партія), 02.04.2026 року представник підприємства подав до Одеської митниці митну декларацію 26UA500020002403U6, у графі №22 якої визначив загальну вартість товару за основним методом (за ціною договору (контракту)), у розмірі 48 644,90 дол. США.

При цьому, разом із митною декларацією будо надано наступні документи, а саме:

пакувальний лист від 20.01.2026 року,

інвойс №SOL-200126-IYCWR від 20.01.2026 року,

автотранспортна накладна від 30.03.2026 року,

декларація про походження товару від 20.01.2026 року,

зовнішньоекономічний договір (контракт) №MH/ST від 07.04.2025 року,

додаткова угода №2 від 05.03.2026 року,

внутрішній договір (контракт) комісії від 10.11.2025 року,

договір про надання послуг митного брокеру від 29.07.2025 року,

акт про зважування від 02.04.2026 року,

заява на проведення фізичного огляду від 02.04.2026 року.

Під час здійснення Одеською митницею правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу підприємства, та перевірки документів, поданих декларантом до митного органу з метою підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією 26UA500020002403U6 від 02.04.2026 року, відповідачем було встановлено, що у поданих документах, на думку контролюючого органу, містяться розбіжності, а також надані товариством документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) згідно п.2.1 Контракту від 07.04.2025 №MH/ST, узгоджуються сторонами та указуються в інвойсах вид, кількість, ціна та умови поставки товару. Пакувальний лист від 20.01.2026 року та рахунок-фактура від 20.01.2026 року, видані продавцем товарів «Soltera Trade Limited» (Гонг-Конг), створені за допомогою програмних комплексів обліку товарів і наводять з-поміж інших характеристик товарів їх код УКТЗЕД. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності не є характерною для резидентів Гонг-Конгу системою ідентифікації товарів, а наявність такої характеристики в документах з високою імовірністю свідчить про формальний характер таких документів, та те, що вказаний в них відправник не має стосунку до їх створення. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;

2) у пакувальному листі від 20.01.2026 року серед описових відомостей зазначено щодо наявності на товарах №1 та №2 згідно ЕМД від 02.04.2026 року 26UA500020002403U6 торговельної марки Eurotextile, проте в інвойсі від 20.01.2026 відомості щодо торговельної марки відсутні. З огляду на зміст наданого до митного контролю інвойсу продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки;

3) в рахунку-фактурі від 20.01.2026 року №SOL-200126-1YCWR вказано, що термін доставки товарів - 180 днів. Відправка товарів, згідно CMR, здійснювалась не раніше дати її видачі - 30.03.2026, а здійснення пропуску товарів на митну територію України здійснено 31.03.2026. Тобто товар відправлено через 70 календарних днів. Такі умови та зволікання з відправкою вже проданого товару є нехарактерним для міжнародної торгівлі та може свідчити про наявність додаткових витрат на перевезення та/або зберігання товару до його надходження до пункту пропуску на митному кордоні України, що були не враховані при визначенні продавцем товарів вартості, що підлягають сплаті;

4) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах CPT Kharkiv, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару;

5) до митного оформлення не надано товаротранспортні документи (B/L, маніфест) за якими товар було доставлено з Китаю до Польщі та документи, які містять інформацію про витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного морського транспортного засобу на інший та на автомобільний ТЗ в порту призначення, вартість зберігання та організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України. До митного контролю не надано відомостей про включення таких витрат до митної вартості товарів;

6) пункт 1.2 Контракту від 07.04.2025 року №MH/ST визначає характер взаємовідносин продавця та покупця таким чином: продавець зобов`язується продавати товар, а покупець купувати його згідно з умовами, які зазначені в Контракті та підтверджені інвойсами до кожної окремої поставки. Продавець («SOLTERA TRADE LIMITED») є резидентом Гонконгу. В гр.4 автотранспортної накладної CMR від 30.03.2026 №356789 зазначено місце завантаження Польща. До митного контролю не надано жодного документа щодо знаходження товарів на території країни продавця товарів. Таким чином для виконання умов п.1.2 Контракту продавцем повинні були залучатися треті особи, що повпливало на вартість товарів, проте у наданих до митного контрою документах це не зазначено.

Разом з тим, декларантом 02.04.2026 року було надіслано лист митному органу, в якому повідомлено, що все необхідні документи на підтвердження митної вартості надані та додаткових надаватись не буде.

02.04.2026 року Одеською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2026/000074/2, в якому зазначено, що на підставі аналізу баз даних ЄАІС та АСМО «Інспектор» відповідачем встановлено, що рівень митної вартості по товару №1 є більшим і становить 3,97 дол.США (МД від 03.01.2026 року №26UA500500000073U8), ніж заявлено декларантом 3,05 дол.США, по товару №2 - є більшим і становить 3,96 дол.США (МД від 02.03.2026 року №26UA500020001516U1), ніж заявлено декларантом 3,05 дол.США Враховуючи вищезазначене, митним органом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний.

Додатково у спірному рішенні митним органом зазначено, що товариством не надані усіх документів, згідно з переліком у ч.2 ст. 53 МК України, а тому розбіжності у заявленій митній вартості товару не спростовано.

Також митним органом було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2026/000100.

З метою митного оформлення імпортованих товарів (4 партія), 06.04.2026 року представник підприємства подав до Одеської митниці митну декларацію 26UA500020002500U6, у графі №22 якої визначив загальну вартість товару за основним методом (за ціною договору (контракту)), у розмірі 61 546,71 дол. США.

При цьому, разом із митною декларацією будо надано наступні документи, а саме:

пакувальний лист від 04.02.2026 року,

інвойс №SOL-040226-7HECA від 04.02.2026 року,

автотранспортну накладну від 01.04.2026 року,

декларацію про походження товару від 04.02.2026 року,

зовнішньоекономічний договір (контракт) №MH/ST від 07.04.2025 року,

додаткову угоду №2 від 05.03.2026 року,

внутрішній договір (контракт) комісії від 10.11.2025 року,

договір про надання послуг митного брокеру від 29.07.2025 року,

акт про зважування від 06.04.2026 року,

заяву на проведення фізичного огляду від 06.04.2026 року,

прейскурант (прайс-лист) від 04.02.2026 року,

лист від 06.04.2026 року.

Під час здійснення Одеською митницею правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу підприємства, та перевірки документів, поданих декларантом до митного органу з метою підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією 26UA500020002500U6 від 06.04.2026 року, відповідачем було встановлено, що у поданих документах, на думку контролюючого органу, містяться розбіжності, а також надані товариством документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) згідно п. 2.1. Контракту, узгоджуються сторонами та указуються в інвойсах вид, кількість, ціна та умови поставки товару. Пакувальний лист від 04.02.2026 та інвойс, видані продавцем товарів Soltera Trade Limited (Гонконг), створені за допомогою програмних комплексів обліку товарів і наводять з-поміж інших характеристик товарів їх код УКТЗЕД. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності не є характерною для резидентів Гонконгу системою ідентифікації товарів, а наявність такої характеристики в документах з високою імовірністю свідчить про формальний характер таких документів, та те, що вказаний в них відправник не має стосунку до їх створення;

2) в пакувальному листі від 20.01.2026 року серед описових відомостей зазначено щодо наявності на товарах №1 та №2 згідно ЕМД від 06.04.2026 року №26UA500020002500U6 торговельних марок SRHTextile, ESTextile, PAK TEXTILES, проте в Інвойсі відомості щодо торговельних марок відсутні. З огляду на зміст наданого до митного контролю інвойсу, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки. Крім того, відомості про торговельні марки викладені не прив`язаним до кількісних та описових характеристик товарів переліком (тобто два товари, що переміщуються мають три торговельні марки). Інакше кажучи, продавцем не вказано, який саме товар і в якій кількості має ту чи іншу торговельну марку, що вказує на відсутність зв`язку між результатами фактичного відвантаження товарів і їх продажем та складеними про це документами;

3) в Інвойсі вказано, що термін доставки товарів - 180 днів. Відправка товарів, згідно наданої до митного контролю CMR Б/н, здійснювалась не раніше дати її видачі - 01.04.2026, а здійснення пропуску товарів на митну територію України здійснено 02.04.2026. Тобто товар відправлено через 57 календарних днів. Такі умови та зволікання з відправкою вже проданого товару є нехарактерним для міжнародної торгівлі та може свідчити про наявність додаткових витрат на перевезення та/або зберігання товару до його надходження до пункту пропуску на митному кордоні України, що були не враховані при визначенні продавцем товарів вартості, що підлягають сплаті;

4) до митного оформлення не надано товаротранспортні документи (B/L, маніфест) за якими товар було доставлено з Китаю (країни виробництва) до Польщі (країни відправлення) та документи, які містять інформацію про витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного морського транспортного засобу на інший та на автомобільний ТЗ в порту призначення, вартість зберігання та організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України. До митного контролю не надано відомостей про включення таких витрат до митної вартості товарів;

5) пунктом 1.2 Контракту визначає характер взаємовідносин продавця та покупця таким чином: продавець зобов`язується продавати товар, а покупець купувати його згідно з умовами, які зазначені в Контракті та підтверджені інвойсами до кожної окремої поставки. Продавець («SOLTERA TRADE LIMITED») є резидентом Гонконгу. В гр.4 автотранспортної накладної CMR від 30.03.2026 №356789 зазначено місце завантаження Польща. До митного контролю не надано жодного документа щодо знаходження товарів на території країни продавця товарів. Таким чином для виконання умов п.1.2 Контракту продавцем повинні залучатися треті особи, що повпливало на вартість товарів, проте у наданих до митного контрою документах це не зазначено. В сукупності виявлені розбіжності свідчать про високу ймовірність здійснення фактичної купівлі товару на підставі інших, відмінних від наданих до митного контролю документів.

Разом з тим, декларантом 06.04.2026 року було надіслано лист митному органу, в якому повідомлено, що все необхідні документи на підтвердження митної вартості надані та додаткових надаватись не буде.

06.04.2026 року Одеською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2026/000082/2, в якому зазначено, що на підставі аналізу баз даних ЄАІС та АСМО «Інспектор» відповідачем встановлено, що рівень митної вартості по товару №1 є більшим і становить 3,96 дол.США (МД від 02.03.2026 року №UА500580/2026/002294), ніж заявлено декларантом - 3,05 дол.США, по товару №2 - є більшим і становить 3,96 дол.США (МД від 07.03.2026 року №UА500580/2026/002575), ніж заявлено декларантом - 3,05 дол.США Враховуючи вищезазначене, митним органом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний.

Додатково у спірному рішенні митним органом зазначено, що товариством не надані усіх документів, згідно з переліком у ч.2 ст. 53 МК України, а тому розбіжності у заявленій митній вартості товару не спростовано.

Також митним органом було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2026/000108.

З метою митного оформлення імпортованих товарів (5 партія), 06.04.2026 року представник підприємства подав до Одеської митниці митну декларацію 26UA500020002535U5, у графі №22 якої визначив загальну вартість товару за основним методом (за ціною договору (контракту)), у розмірі 64 247,38 дол. США.

При цьому, разом із митною декларацією будо надано наступні документи, а саме:

пакувальний лист від 04.02.2026 року,

інвойс №SOL-040226-7HPPR від 04.02.2026 року,

автотранспортна накладна від 01.04.2026 року,

декларація про походження товару від 04.02.2026 року,

зовнішньоекономічний договір (контракт) №MH/ST від 07.04.2025 року,

додаткова угода №2 від 05.03.2026 року,

внутрішній договір (контракт) комісії від 10.11.2025 року,

договір про надання послуг митного брокеру від 29.07.2025 року,

акт про зважування від 06.04.2026 року,

заява на проведення фізичного огляду від 06.04.2026 року,

лист від 03.04.2026 року.

Під час здійснення Одеською митницею правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу підприємства, та перевірки документів, поданих декларантом до митного органу з метою підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією 26UA500020002535U6 від 06.04.2026 року, відповідачем було встановлено, що у поданих документах, на думку контролюючого органу, містяться розбіжності, а також надані товариством документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) у пакувальному листі від 03.12.2025 року з-поміж описових відомостей зазначено наявність на товарі 1-3 торговельної марки SRHTextile/PAK TEXTILE, проте в інвойсі відомості щодо ТМ відсутні. З огляду на зміст наданого до митного оформлення рахунку-фактури, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки;

2) відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 04.02.2026 №SOL-040226-7HPPR (графа 20 ЕМД) товар поставляється на умовах CPT Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в місце призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м.Харків є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення транспортний договір не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;

3) відповідно до умов викладених у Рахунку-фактурі (інвойс) від 04.02.2026 №SOL-040226-7HPPR оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 180 днів з дати перетину кордону, а п.5.1 Контракту від 07.04.2025 № MH/ST оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Слід зазначити що вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника (комісіонера) у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. За ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції;

4) згідно п.2.1.2 Договору комісії від 10.11.2025 №101125_1 комісіонер повинен письмово або електронною поштою повідомити комітента про наявність цінових пропозицій на товар , а згідно п 4.1 Договору усі витрати Комісіонера , які відшкодовуються Комітентом відображаються Комісіонером у його письмовому звіті з додатком копій усіх документів, що підтверджують витрати.

Декларантом 06.04.2026 року було надіслано лист митному органу, в якому повідомлено, що все необхідні документи на підтвердження митної вартості надані та додаткових надаватись не буде.

06.04.2026 року Одеською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2026/000083/2, в якому зазначено, що на підставі аналізу баз даних ЄАІС та АСМО «Інспектор» відповідачем встановлено, що рівень митної вартості по товару №1 є більшим і становить 3,9705 дол.США (МД від 27.12.2025 року №UА500500/2025/040561), ніж заявлено декларантом 3,05 дол.США, по товару №2 - є більшим і становить 3,97 дол.США (МД від 29.12.2025 року №UА500080/2025/014529, від 29.12.2025 року №UА500080/2025/14530), ніж заявлено декларантом 3,05 дол.США Враховуючи вищезазначене, митним органом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний.

Додатково у спірному рішенні митним органом зазначено, що товариством не надані усіх документів, згідно з переліком у ч.2 ст. 53 МК України, а тому розбіжності у заявленій митній вартості товару не спростовано.

Також митним органом було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2026/000109.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями митного орагу, вважаючи їх необґрунтованими та протиправними, товариство з обмеженою відповідальністю «Модна хвиля» звернулось до адміністративного суду з позовом про їх оскарження.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно приписів частини 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно положень ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України), достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 75 КАС України), а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 ч. 2 КАС України).

Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши адміністративний позов, відзив та надані сторонами до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та судову практику, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України, МКУ) та іншими законами України.

Відповідно до п.п. 23, 24 ч.1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 49 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (ст. 50 МК України).

Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

Керуючись ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (п.1 ч.5 ст.54 МК України).

Як встановлено ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч.ч.5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

Відповідно до ч.2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 МК України.

За результатами контролю митний орган визнає заявлену митну вартість або ж приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 МК України (ч.3 ст.54 МК України).

Рішення про коригування митної вартості товарів приймається митним органом у письмовій формі, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість (ч.1 ст.55 МК України).

Таке рішення має містити необхідні реквізити, визначені ч.2 ст.55 МК України, а форма рішення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 (далі - Правила №598).

Так, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів у випадках, визначених даною частиною.

У разі відмови у митному оформленні складається картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, форма та порядок заповнення якої визначено Порядком, затвердженим Міністерством фінансів України №631 від 30.05.2012 року.

Як встановлено судом, позивачем було визначено митну вартість товарів за основним методом за ціною контракту. Водночас, відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2)щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частинами 1, 2 ст. 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Так, з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості судом встановлено, що митний орган не застосував другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, інформації щодо обчислення вартості, наданої виробником товарів.

Водночас, відповідач застосував шостий резервний метод і джерелом для коригування митної вартості слугував аналіз баз даних ЄАІС та АСМО «Інспектор», зокрема, митні декларації від 27.12.2025 року №UA408020/2025/047149, від 29.12.2025 року №UA500580/2025/10399, від 03.02.2026 року №UA500500/2026/3190, від 02.03.2026 року №26UA500020001516U1, від 02.03.2026 року №UА500580/2026/002294, від 07.03.2026 року №UА500580/2026/002575, від 27.12.2025 року №UА500500/2025/040561, від 29.12.2025 року №UА500080/2025/014529, від 29.12.2025 року №UА500080/2025/14530.

З даного приводу суд зазначає, що відомості, які містяться в базах даних ЄАІС та АСМО «Інспектор», мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини з різноманітними контрагентами здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Верховним Судом було сформовано правову позицію, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню» (згідно постанов від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17).

Також суд зазначає, що згідно з наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів всупереч положенням п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України (крім номерів митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів), не містять жодних належних обґрунтувань митного органу щодо зроблених коригувань, зокрема, умов поставки, комерційних умов подібних (аналогічних) товарів, та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

З огляду на викладені вище обставини, суд доходить висновку про недотримання митним органом вимог МК України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованих товарів та визначення більшої митної вартості за резервним методом.

Відповідач в обґрунтування правомірності своїх рішень про коригування митної вартості №UА500020/2026/000068/2 від 27.03.2026 року, №UА500020/2026/000069/2 від 27.03.2026 року, №UА500020/2026/000074/2 від 02.04.2026 року, №UА500020/2026/000082/2 від 06.04.2026 року, №UА500020/2026/000083/2 від 06.04.2026 року посилався на те, що у пакувальних листах з-поміж описових відомостей зазначено торгівельні марки, проте в інвойсах відомості щодо ТМ відсутні, що свідчить про те, що продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Пакувальний лист як документ, в якому відображається вид товару, що знаходиться в товарному місці (контейнер, ящик, коробка тощо), не містить відомостей щодо вартості товару, а отже не може підтверджувати числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості.

Тобто, на переконання суду, пакувальний лист не входить до переліку документів, визначених ч.2 статті 53 МК України, що підтверджують митну вартість товарів.

Водночас, за п.2.1 Контракту №MH/ST закріплено, що вид, кількість, ціна та умови поставки товару узгоджуються сторонами та зазначаються в інвойсах, що є невід`ємною частиною Контракту.

Тобто, основним документом, що засвідчує вартість товару, є інвойс.

Суд враховує, що до митного органу, що відповідачем не заперечувалось, були надані інвойси №SOL-241225-1HFRW від 24.12.2025 року, №SOL-241225-8JACF від 24.12.2025 року, №SOL-200126-IYCWR від 20.01.2026 року, №SOL-040226-7HECA від 04.02.2026 року та №SOL-040226-7HPPR від 04.02.2026 року, в яких була закріплена вартість імпортованих товарів. Крім того, вказана вартість відповідає вартості товарів, зазначеній у графі №22 митних декларацій 26UA500020002264U8 від 27.03.2026 року, 26UA500020002258U0 від 27.03.2026 року, 26UA500020002403U6 від 02.04.2026 року, 26UA500020002500U6 від 06.04.2026 року, 26UA500020002535U5 від 06.04.2026 року.

Тобто, декларантом було надано до митного органу первинну документацію на підтвердження митної вартості імпортованих товарів. Разом з тим, відповідачем за час розгляду справи не було надано належних та достатніх доказів того, що торгівельні марки, зазначені у пакувальних листах, не були враховані до митної вартості товарів.

Також відповідач в обґрунтування правомірності своїх рішень про коригування митної вартості №UА500020/2026/000068/2 від 27.03.2026 року, №UА500020/2026/000069/2 від 27.03.2026 року та №UА500020/2026/000083/2 від 06.04.2026 року посилався на те, що відповідно до наданих інвойсів товар поставляється на умовах СРТ Kharkiv. Тобто, всі витрати на перевезення, необхідні для поставки товару в місце призначення (в даному випадку м.Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м.Харків є невід?ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте, до митного оформлення транспортний договір не надавався. Крім того, при прийнятті рішень №UА500020/2026/000074/2 від 02.04.2026 року, №UА500020/2026/000082/2 від 06.04.2026 року митний орган посилався на те, що до митного оформлення не надано товаротранспортні документи (B/L, маніфест) за якими товар було доставлено з Китаю до Польщі та документи, які містять інформацію про витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного морського транспортного засобу на інший та на автомобільний ТЗ в порту призначення, вартість зберігання та організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України. До митного контролю не надано відомостей про включення таких витрат до митної вартості товарів. Крім того, в рішеннях №UА500020/2026/000074/2 від 02.04.2026 року та №UА500020/2026/000082/2 від 06.04.2026 року відповідач посилався на те, що рахунках-фактурах вказано, що термін доставки товарів 180 днів. Відправка товарів, згідно CMR, здійснювалась не раніше дати її видачі 30.03.2026 та 01.04.2026 року, а здійснення пропуску товарів на митну територію України здійснено 31.03.2026 та 02.04.2026 року. Тобто товар відправлено через 57 та 70 календарних днів. Такі умови та зволікання з відправкою вже проданого товару, на думку митного органу, є нехарактерним для міжнародної торгівлі та може свідчити про наявність додаткових витрат на перевезення та/або зберігання товару до його надходження до пункту пропуску на митному кордоні України, що були не враховані при визначенні продавцем товарів вартості, що підлягають сплаті. Окрім того, в рішенні №UА500020/2026/000074/2 від 02.04.2026 року митний орган також посилався на те, що за приписами Контракту №MH/ST передбачено, що продавець зобов`язується продавати товар, а покупець купувати його згідно з умовами, які зазначені в Контракті та підтверджені інвойсами до кожної окремої поставки. Продавець («SOLTERA TRADE LIMITED») є резидентом Гонконгу. В гр. 4 автотранспортної накладної CMR від 30.03.2026 № 356789 зазначено місце завантаження Польща. До митного контролю не надано жодного документа щодо знаходження товарів на території країни продавця товарів. Таким чином, за твердженням митного органу, для виконання умов п.1.2 Контракту продавцем повинні були залучатися треті особи, що повпливало на вартість товарів, проте у наданих до митного контрою документах це не зазначено.

З цього приводу суд зазначає наступне.

За п.2.1 Контракту вид, кількість, ціна та умови поставки товару узгоджуються сторонами та зазначаються в інвойсах, що є невід`ємною частиною Контракту.

Згідно п.п.3.1 - 3.3 Контракту поставка товару може бути здійснена морським або автомобільним транспортом. Для кожної окремої поставки умови постачання, згідно з Інкотермс 2020, будуть уточнені в Інвойсах.

Відповідно до наданих інвойсів №SOL-241225-1HFRW від 24.12.2025 року, №SOL-241225-8JACF від 24.12.2025 року, №SOL-200126-IYCWR від 20.01.2026 року, №SOL-040226-7HECA від 04.02.2026 року та №SOL-040226-7HPPR від 04.02.2026 року, умовами поставки визначено умову Інкотермс 2020 - СРТ, Харків.

Згідно ст.А.4 Перевезення розділу А Обов`язки продавця умов поставки СРТ (CARRIAGE PAID ТО (... named place of destination) ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) закріплено, що продавець зобов`язаний укласти або забезпечити укладання договору (контракту) перевезення товару з узгодженого пункту поставки, якщо такий є у місці поставки, до названого місця призначення чи, якщо узгоджено, до будь-якого пункту в такому місці. Договір (контракт) перевезення повинен бути укладений на звичайних умовах за рахунок продавця і передбачати перевезення звичайним маршрутом і звичайним способом, який використовується для перевезення даного типу товару, що продається.

За ст.В.4 Перевезення розділу В Обов`язки покупця умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) покупець не має жодного зобов`язання перед продавцем щодо укладення договору (контракту) перевезення.

Відповідно до ст.А.9 Розподіл витрат розділу А Обов`язки продавця умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення /торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) передбачено, що продавець зобов`язаний оплатити, зокрема, транспортні та всі інші витрати, що виникають відповідно до статті А.4, включаючи витрати на завантаження товару та витрати на гарантування безпеки перевезень.

Тобто, в даному випадку, за обраною умовою поставки СРТ, продавець (компанія «Soltera Trade Limited», Гонконг) зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення (м. Харків, Україна), що свідчить про те, що ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ» (як покупець) не здійснював будь-яких витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України, а також до місця призначення (м. Харків).

При цьому, ні умовами Контракту №MH/ST від 07.04.2025, ні умовами поставки СРТ не передбачено обов`язку продавця надати покупцю інші товаротранспортні документи, окрім тих, що передбачені умовами контракту №MH/ST. Отже, транспортні документи надаються для підтвердження митної вартості товарів тільки якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Враховуючи вищевказане, витрати на перевезення (транспортування) оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України вже були включені до ціни, що зазначена у вищезгаданих інвойсах, а тому відомості в транспортних документах (в тому числі CMR), не вплинули та не могли вплинути на правильність визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів.

Також в обґрунтування правомірності своїх рішень про коригування митної вартості №UА500020/2026/000068/2 від 27.03.2026 року, №UА500020/2026/000069/2 від 27.03.2026 року, №UА500020/2026/000074/2 від 02.04.2026 року, №UА500020/2026/000082/2 від 06.04.2026 року, №UА500020/2026/000083/2 від 06.04.2026 року посилався на те, що відповідно до умов, викладених в інвойсах, оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 180 днів з дати перетину кордону, а за п.5.1 Контракту від 07.04.2025 року №МН/БТ оплата за товару здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. На думку митного органу, вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника (комісіонера) у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці, та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ.

З цього приводу суд зазначив наступне.

За приписами п.5.1 Контракту вбачається, що оплата товару здійснюється з відстрочкою на 90 днів після перетину товаром митного кордону України.

Крім того, вищевказана вимога про відстрочку оплати за поставлений товар продубльована в інвойсах №SOL-241225-1HFRW від 24.12.2025 року, №SOL-241225-8JACF від 24.12.2025 року, №SOL-200126-IYCWR від 20.01.2026 року, №SOL-040226-7HECA від 04.02.2026 року та №SOL-040226-7HPPR від 04.02.2026 року.

Згідно ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що суб`єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України, а стаття 2 підкреслює принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва.

При цьому, приписи Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» не містить положень, які б обмежували строки розрахунків за імпортними операціями.

На думку суду, відтермінування здійснення оплати за поставлений товар, передбачений приписами Контракту №MH/ST від 07.04.2025, є домовленістю сторін, що відображає їхні комерційні інтереси та повністю відповідає вимогам законодавства. Встановлення періоду на здійснення оплати за товар є правом контрагентів, окрім того, митним органом за весь час розгляду справи не було надано жодного доказу на підтвердження того, що надання покупцю права на оплату товару через деякий проміжок часу після перетину товаром кордону України, мало вплив на формування вартості цього товару.

У постанові Верховного Суду від 29.07.2020 року у справі №420/1709/19 закріплено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.

Таким чином, на переконання суду, умова оплати товару у вигляді відстрочки платежу у сама по собі не може бути підставою для коригування заявленої митної вартості товару, внаслідок чого суд відхиляє вищевказані зауваження митного органу.

В оскаржуваних рішеннях №UА500020/2026/000068/2 від 27.03.2026 року та №UА500020/2026/000083/2 від 06.04.2026 року як на підставі коригування митної вартості товару митний орган посилався на те, що згідно приписів Договору комісії від 22.12.2025 року та Договору комісії від 10.11.2025 №101125_1 комісіонер повинен письмово або електронною поштою повідомити комітента про наявність готових пропозицій на товар, а згідно п.4.1 Договору усі витрати комісіонера, які відшкодовуються комітентом, відображаються комісіонером у його письмовому звіті з додатком копій усіх документів, що підтверджують витрати.

З цього приводу суд зазначив наступне.

Згідно ч.3 статті 318 МК України вбачається, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Тобто, митний контроль здійснюється лише в обсязі, необхідному для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Водночас, контроль за виконанням комісіонером своїх обов`язків перед комітентом (наявність чи відсутність письмового повідомлення або звіту комісіонера) регулюється контрагентами самостійно за вимогами відповідного до укладеного між ними договору, і не може належати до повноважень митного органу, оскільки митний орган не має повноважень оцінювати виконання внутрішніх договірних зобов`язань.

На переконання суду, договори з третіми особами на користь продавця не впливають на митну вартість, якщо безпосередньо в контракті не передбачено, що покупець зобов`язаний здійснювати додаткові виплати третім особам, з огляду на що суд відхиляє також і вищевказані зауваження митного органу.

В оскаржуваних рішеннях №UА500020/2026/000069/2 від 27.03.2026 року, №UА500020/2026/000074/2 від 02.04.2026 року митний орган також посилався на те, що відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Водночас, відповідно до наданих інвойсів, поставка товару здійснюється на умовах СРТ Kharkiv, тобто вартість страхування не включена у вартість товару.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до наданих інвойсів №SOL-241225-1HFRW від 24.12.2025 року, №SOL-241225-8JACF від 24.12.2025 року, №SOL-200126-IYCWR від 20.01.2026 року, №SOL-040226-7HECA від 04.02.2026 року та №SOL-040226-7HPPR від 04.02.2026 року вбачається, що страхування імпортованих товарів не проводилось.

Тобто, у наданих інвойсах прямо передбачено відсутність факту страхування товару.

У постанові від 26.03.2019 року у справі №814/921/17 Верховний Суд сформував правовий висновок, згідно якого за офіційними правилами тлумачення торговельних правил ІНКОТЕРМС у редакції-2010 року термін СРТ означає, що продавець здійснює поставку покупцю у вказане місце призначення. Відповідно до умов СРТ у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватись. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов`язок страхування товару.

Враховуючи вищевказане, на думку суду, вимоги митного органу про надання відомостей про страхування товару також є безпідставними.

Також митний орган в оскаржуваних рішеннях №UА500020/2026/000069/2 від 27.03.2026 року, №UА500020/2026/000074/2 від 02.04.2026 року та №UА500020/2026/000082/2 від 06.04.2026 року посилався на те, що згідно приписів Контракту від 07.04.2025 №MH/ST сторонами узгоджуються сторонами та указуються в інвойсах вид, кількість, ціна та умови поставки товару. Водночас, пакувальні листи та рахунок-фактури видані продавцем товарів «Soltera Trade Limited» (Гонг-Конг), створені за допомогою програмних комплексів обліку товарів і наводять з-поміж інших характеристик товарів їх код УКТЗЕД. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності не є характерною для резидентів Гонг-Конгу системою ідентифікації товарів, а наявність такої характеристики в документах з високою імовірністю свідчить про формальний характер таких документів, та те, що вказаний в них відправник не має стосунку до їх створення. Отже, за твердженням митного органу, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Частинами 1,4 статті 67 МК України визначено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Законом України від 19.10.2022 року №2697-ІХ "Про Митний тариф України" встановлений Митний тариф України.

Пунктами 2, 3 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року №428 визначено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України, що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

При цьому, у відповідності до параграфу 1 статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання: 14.06.1983, дата приєднання України: 17.05.2002) Китайська Народна Республіка, Спеціальний адміністративний район Гонконг та Україна зобов`язались використовувати без будь-яких змін та доповнень всі товарні позиції та підпозиції (субпозиції) Гармонізованої системи опису та кодування товарів, а також цифрові коди, що до них відносяться.

Отже, товарні позиції та підпозиції (субпозиції) Гармонізованої системи опису та кодування товарів, для всіх учасників Конвенції мають бути однакові та не повинні змінюватись, а тому цифрові коди, що відносяться до товарних позицій та підпозицій (субпозицій) для всіх учасників Конвенції мають бути однакові та не повинні змінюватись на рівні перших шести знаків.

Судом встановлено, що у наданих до митного органу інвойсах №SOL-241225-1HFRW від 24.12.2025 року, №SOL-241225-8JACF від 24.12.2025 року, №SOL-200126-IYCWR від 20.01.2026 року, №SOL-040226-7HECA від 04.02.2026 року та №SOL-040226-7HPPR від 04.02.2026 року у графі «код УКТЗЕД» зазначено наступний код товарів 6006.

Як посилається позивач в адміністративному позові згідно відомостей Гармонізованої системи Гонконгу, товарні позиції означають: 6006 - інші трикотажні або гачкові тканини, крім тих, що зазначені в позиціях 6001 - 6005. Відповідачем зазначеного твердження під час розгляду справи не спростовано.

Згідно відомостей УКТЗЕД товарні позиції означають: 6006 - інші полотна трикотажні машинного або ручного в`язання.

Таким чином, на думку суду, вищевказані товарні позиції Гармонізованої системи Гонконгу та УКТЗЕД є однаковими на рівні перших чотирьох знаків, оскільки базуються на Міжнародній конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, внаслідок чого суд відхиляє вищевказані зауваження митного органу.

На думку суду, наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі наявні та необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом.

Крім того суд вказує, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, само по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правовий висновок Верховного Суду, зазначений у постанові від 26.03.2019 року у справі №826/17973/14, в якій зазначено, що: «…однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості...».

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами, наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товарів за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу, не були спростовані відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2026/000068/2 від 27.03.2026 року, №UА500020/2026/000069/2 від 27.03.2026 року, №UА500020/2026/000074/2 від 02.04.2026 року, №UА500020/2026/000082/2 від 06.04.2026 року, №UА500020/2026/000083/2 від 06.04.2026 року, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2026/000094 від 27.03.2026 року, №UА500020/2026/000095 від 27.03.2026 року, №UА500020/2026/000100 від 02.04.2026 року, №UА500020/2026/000108 від 06.04.2026 року, №UА500020/2026/000109 від 06.04.2026 року є необґрунтованими, а тому протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Верховний Суд неодноразово посилався на низку рішень Європейського суду з прав людини, які розкривають підхід до обґрунтованості судових рішень.

Як зазначив Верховний Суд, ЄСПЛ у справі «Салов проти України» наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

У іншому рішенні, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Викладені в цьому рішенні мотиви та аргументи дають, на думку суду, відповідь на всі суттєві доводи сторін.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем було сплачено судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду, що підтверджується матеріалами справи.

На підставі вищезазначеного, враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви позивача у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути на користь підприємства суму сплаченого ним судового збору з Одеської митниці у розмірі 19762,69 грн.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Модна хвиля» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості, та карток відмови задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА500020/2026/000068/2 від 27.03.2026 року, №UА500020/2026/000069/2 від 27.03.2026 року, №UА500020/2026/000074/2 від 02.04.2026 року, №UА500020/2026/000082/2 від 06.04.2026 року, №UА500020/2026/000083/2 від 06.04.2026 року.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UА500020/2026/000094 від 27.03.2026 року, №UА500020/2026/000095 від 27.03.2026 року, №UА500020/2026/000100 від 02.04.2026 року, №UА500020/2026/000108 від 06.04.2026 року, №UА500020/2026/000109 від 06.04.2026 року.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Модна хвиля» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 19 762,69 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Модна хвиля» (61124, м.Харків, пр. Аерокосмічний, 127-А, каб.301, код ЄДРПОУ 45619159).

Відповідач - Одеська митниця (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631).

Суддя О.В. Білостоцький