Ухвала суду № 137938212, 02.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/31919/24

УХВАЛА

02 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду по справі №420/31919/24,

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду у жовтні 2024 року надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, у якому позивач просив суд:

-Визнати протиправними та скасувати листи-рішення Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради від 04 вересня 2024 року вих.№01-05-4/278вх. та від 09 вересня 2024 року вих.№01-05-4/354вх. щодо відмови фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в розміщенні елементу вуличної торгівлі - лотку, площею не більше 2 кв.м., на період роботи 5 років, з режим роботи з 08.00 по 19.00 за адресою : АДРЕСА_1 ,

-Зобов`язати Пересипську районну адміністрацію Одеської міської ради прийняти рішення за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 09.09.2024 року за №Ф1-202809-ю/о про надання узгодження на розміщення елементу вуличної торгівлі-лотку по реалізації продовольчої групи товарів, площею не більше 2 кв.м., на період роботи 5 років, з режимом роботи з 08.00 по 19.00 за адресою : АДРЕСА_1 та надати лист-рішення про можливість розміщення елементу вуличної торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

У вказаній справі 19.06.2025 Одеським окружним адміністративним судом прийнято рішення, яким позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано листи-рішення Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради від 04 вересня 2024 року вих.№01-05-4/278вх. та від 09 вересня 2024 року вих.№01-05-4/354вх. щодо відмови фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в розміщенні елементу вуличної торгівлі - лотку, площею не більше 2 кв.м., на період роботи 5 років, з режимом роботи з 08.00 по 19.00 за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано Пересипську районну адміністрацію Одеської міської ради повторно розглянути заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_1 № Ф1-202809-ю/о від 09.09.2024 про надання узгодження на розміщення елементу вуличної торгівлі лотку по реалізації продовольчої групи товарів, площею не більше 2 кв.м., на період роботи 5 років, з режимом роботи з 8.00 до 19.00 за адресою: АДРЕСА_1 , та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зазначення рішення суду сторонами оскаржено не було та набрало законної сили 22.07.2025.

28.07.2025 по даній справі Одеським окружним адміністративним судом прийнято виконавчі листи, в тому числі щодо - «Зобов`язання Пересипську районну адміністрацію Одеської міської ради повторно розглянути заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_1 № Ф1-202809-ю/о від 09.09.2024 про надання узгодження на розміщення елементу вуличної торгівлі лотку по реалізації продовольчої групи товарів, площею не більше 2 кв.м., на період роботи 5 років, з режимом роботи з 8.00 до 19.00 за адресою: АДРЕСА_1 , та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.».

18.05.2026 від позивача у справі ФОП ОСОБА_1 до суду надійшла заява, у якій просить поновити позивачу строк на звернення із цією заявою в порядку статті 383 КАС України. Визнати протиправним та скасувати лист-рішення Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради № 01-05-8/851 вх від 10.07.2025 року, прийнятого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року по справі №420/31919/24. Стягнути з Відповідача на користь Позивача, понесені ним судові витрати.

Перевіривши матеріали поданої заяви, суд зазначає про таке.

В силу ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 383 КАС України, у такій заяві зазначаються документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви.

Однак до поданої заяви не додано доказів сплати судового збору.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір є збором, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

При цьому, подана у цій справі заява в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, до передбаченого ч. 2 ст. 3 Закону «Про судовий збір» вичерпного переліку заяв, за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.

З системного аналізу викладених положень видно, що на заявника покладено обов`язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду як процесуальним законодавством, так і Законом України «Про судовий збір».

Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у заявника, закріплених у ст. 5 Закону «Про судовий збір», пільг не надано.

Таким чином, заявником, в порушення вимог п. 9 ч. 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України документа про сплату судового збору не надано, підстав для звільнення його від сплати судового збору не зазначено.

Враховуючи те, що подана заявником, в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, заява не відповідає вимогам, визначеним п. 9 ч. 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про її повернення заявнику, відповідно до вимог ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 293-295, 383 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ФОП ОСОБА_1 , в порядку ст.383 КАС України, про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду по справі №420/31919/24 повернути заявнику.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 294-297 КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА