Вирок № 137938011, 30.06.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2026 Справа №607/11254/25 Провадження №1-кп/607/1001/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні, розглянувши кримінальне провадження №12025210000000387, стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Старий Нижбірок Гусятинського району Тернопільської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, працюючого водієм у ФОП ОСОБА_8 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше несудженого,

про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

встановив:

Водій ОСОБА_6 11.03.2025 року близько 06:30 год., керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-21114», р.н. НОМЕР_1 їхав правою смугою для руху вул.Об?їзна, що в межах м.Тернополя Тернопільської області зі сторони вул.Протасевича у напрямку вул.С.Будного з швидкістю 96...129 км/год., порушивши п.12.4 та 12.9 (б) Правил дорожьного руху, відповідно до яких у населених пунктах водіям забороняється перевищувати швидкість 50 км/год. ОСОБА_6 , в порушення вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» (№3353-XII від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями (надалі - ЗУ «Про дорожній рух») та пунктів: 1.5 ч.1, 1.10 (в частині визначення поняття «дорожні умови», «дорожня обстановка», «безпечна швидкість», «населений пункт»), 2.3. «б», 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами та доповненнями (далі - ПДР) під час керування транспортним засобом не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не ураховував дорожні умови і не обрав такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не обрав дозволеної на даній ділянці автодороги швидкості руху, які зобов?язували його рухатися із швидкістю не більше 50 км/год., і своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров?ю громадян, завдавати матеріальних збитків. В цей час, на ділянці вказаної вулиці, правим краєм проїзної частини дороги, попутно із автомобілем «ВА3-21114» рухався велосипедист ОСОБА_9 , який змінив напрямок свого руху ліворуч та почав перетинати проїзну частину дороги. Рухаючись в межах населеного пункту м. Тернополя Тернопільської області, водій автомобіля «ВАЗ-21114», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_6 не забезпечив безпеку дорожнього руху та поставив себе в такі умови, що з моменту об?єктивної можливості виявити небезпеку (велосипедиста ОСОБА_9 ), при швидкості 96...129 км/год був позбавлений технічної можливості шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування зупинитися і тим самим уникнути наїзду на нього, однак мав таку можливість, при умові руху керованим транспортним засобом із дозволеною швидкістю 50 км/год. Унаслідок порушення вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху, водій ОСОБА_6 не забезпечив безпеку дорожнього руху та поставив себе в такі умови, що допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_9 , який перетинав проїзну частину дороги справа наліво відносно руху автомобіля. Велосипедист ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді масивної травми тіла з численними переломами кісток скелету та ушкодженнями головного мозку і внутрішніх органів від яких помер на місці пригоди. Порушення водієм ОСОБА_6 вимог п.п. 12.4 та 12.9 (б) ПДР перебуває у прямому причинному зв?язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілого ОСОБА_9 .

В порядку передбаченому ч.1 ст.348 КПК України, на запитання головуючого судді, обвинувачений ОСОБА_6 надав відповіді: суть обвинувачення зрозуміла, вину визнає, бажає надавати показання.

Враховуючи, що учасники судового провадження не заперечували, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним досліджувати докази щодо обставин, які ніким не оспорювалися та постановив ухвалу допитати обвинуваченого ОСОБА_6 .

Обвинувачений ОСОБА_6 надав показання: 11 березня 2025 року приблизно в 06:30 год., він керував автомобілем «ВАЗ-21114», р.н. НОМЕР_1 та рухався правою смугою руху по вул. Об?їзна м.Тернополя в напрямку с.Підгороднє. Рухався приблизно зі швидкістю 100 км/год. Під час руху побачив велосипедиста, який рухався правим краєм проїзної частини дороги. Для того щоб об`їхати велосипедиста, він змістив свій транспортний засіб ліворуч. В цей час велосипедист змінив напрямок руху ліворуч та виїхав на його смугу руху. Після цього він здійснив наїзд на велосипедиста. Все було так, як вказано в обвинувальному акті; він нічого не заперечує; вину визнає повністю; шкоду потерпілій відшкодував; у вчиненому щиро розкаюється. Просить врахувати, що робота водієм у ФОП ОСОБА_8 є єдиним джерелом доходу та на його утриманні дитина, матір пенсіонер та сестра інвалід.

Суд вважає, що визнання ОСОБА_6 вини і надані ним показання є належними і допустимими доказами його винуватості. Отже, ОСОБА_6 необхідно визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України, тобто порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_9 . Дії ОСОБА_6 кваліфіковано правильно. Оскільки, підстав для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності немає, тому йому необхідно призначити покарання.

В контексті ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

При призначенні покарання ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вчиненого з необережності, особу винного, його молодий вік, позитивну характеристику з Васильковецької сільської ради Чортківського району Тернопільської області, позитивну характеристику з Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, позитивну характеристику від ФОП ОСОБА_8 , тобто з місця роботи і те, що він раніше не суджений, а також, обставини, які пом`якшують покарання це визнання вини, щире каяття, активне сприяння встановленню істини, добровільне відшкодування шкоди потерпілій, заяву потерпілої ОСОБА_10 від 29.08.2025 року в якій вона просить звільнити винного від кримінальної відповідальності з випробуванням та не призначати йому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, утримання малолітньої дитини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Обставин, що обтяжують покарання в обвинувальному акті не зазначено.

З метою виправлення ОСОБА_6 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень йому треба призначити основне покарання передбачене ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі. Враховуючи заяву потерпілої ОСОБА_10 від 29.08.2025 року, в якій вона просить не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами і те, що робота водієм єдине джерело заробляння засобів для існування і утримання малолітньої дитини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлення винним тяжкості скоєного і щире каяття, суд вважає, що не доцільно йому призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

У досудовій доповіді Тернопільського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Тернопільській області від 18 серпня 2025 року зазначено, що виправлення ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства. Враховуючи правову позицію прокурора про призначення покарання з випробуванням, заяву потерпілої ОСОБА_10 від 29 серпня 2025 року про призначення покарання не пов`язаного з позбавленням волі, наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, позитивні характеристики суд вважає, що ОСОБА_6 може бути виправлений без відбування покарання. Отже, в порядку передбаченому ст.75 КК України його доцільно звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк із покладенням обов`язків передбачених п.1, п.2, ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України.

Сторона захисту не заявила заперечень щодо розміру витрат на залучення експерта і підстав для їх стягнення. Отже, з обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно стягнути в користь держави Україна витрати на залучення експерта, які зазначено в обвинувальному акті та підтверджені довідками про вартість експертиз.

В порядку передбаченому ч.4 ст.174 КПК України накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 березня 2025 року, справа ЄУН - 607/5055/25 арешт на автомобіль марки «ВАЗ 21114», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 та велосипед марки «ТХЕD», який належав загиблому ОСОБА_9 необхідно скасувати.

Згідно з ст.100 КПК України речові докази автомобіль марки «ВАЗ 21114», реєстраційний номер НОМЕР_2 треба повернути ОСОБА_6 ; велосипед марки «ТХЕD» повернути ОСОБА_10 .

Керуючись статями 8, 59, 62, 63, 129 Конституції України, Розділом IV, статтями 392-395, 532, 535 КПК України, Розділами Х, ХІ, ХІІ, ч.2 ст.286 КК України, суддя, -

ухвалив:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, з випробуванням та встановити йому іспитовий строк - 3 (три) роки.

Згідно з п.1, п.2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України на ОСОБА_6 покласти обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь держави Україна 25691 (двадцять п`ять тисяч шістсот дев`яносто одну) гривню 50 (п`ятдесят) копійок витрат на залучення експертів.

Скасувати арешт накладений арешт накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 березня 2025 року, справа ЄУН - 607/5055/25 на автомобіль марки «ВАЗ 21114», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , та велосипед марки «ТХЕD», який належав загиблому ОСОБА_9 .

Речові докази:

- автомобіль марки «ВАЗ 21114», реєстраційний номер НОМЕР_2 , повернути ОСОБА_6 ;

- велосипед марки «ТХЕD», повернути ОСОБА_10 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку шляхом подачі апеляції, особами визначеними у ст.393 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Судове рішення не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Судове рішення, що набрало законної сили звертається до виконання не пізніше як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Головуючий суддяОСОБА_1