Рішення № 13793781, 08.02.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

08 лютого 2011 року справа № 5020-5/188-12/238 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №5020-5/188-12/238

за позовом Публічного акціонерного товариства „Фармація”

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 33 353,03 грн,

за участю представників:

позивача - Афендульєва Тетяна Миколаївна, юрисконсульт, довіреність №5 від 10.01.2011;

відповідача не зявився;

Суть спору:

30.11.2010 Публічне акціонерне товариство „Фармація” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з відшкодування платежів за комунальні послуги в сумі 25855,91 грн, яка складається з суми основного боргу 19 504,26 грн, інфляційного відшкодування 5 039,80 грн, 3% річних 1 311,85 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 02.12.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушене провадження у справі №5020-5/188.

На виконання розпорядження голови суду №121 від 28.12.2010, ухвалою господарського суду міста Севастополя від 30.12.2010, справа прийнята до провадження суддею Харченком І.А. з привласненням №5020-5/188-12/238.

Ухвалою суду від 24.01.2011 відмовлено Публічному акціонерному товариству „Фармація” у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

21.01.2011 на адресу господарського суду міста Севастополя надійшла заява позивача, яка подана в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, про збільшення розміру позовних вимог (вх. №742/11), просить стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування платежів за комунальні послуги в сумі 33353,03 грн, яка складається з суми основного боргу в розмірі 24504,26 грн, інфляційного відшкодування 7022,21 грн, 3% річних 1826,56 грн (арк.с.91-93).

У судове засідання відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог і просить в задоволенні позову відмовити /арк.с. 43-44/.

У порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 24.01.2011 строк розгляду спору продовжувався за клопотанням представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

01.01.2008 між Відкритим акціонерним товариством „Фармація”, яке змінило найменування на Публічне акціонерне товариство „Фармація” згідно із Законом України „Про акціонерні товариства”, (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладений договір оренди №5 /арк. с. 12-16/, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування частину приміщення аптечного складу площею 881,0 м2 та 320,0 м2 ангару, розташованих за адресою: м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 11. Строк дії договору оренди встановлений до 31.12.2008.

Факт передачі орендованого майна Орендарю підтверджується актами приймання-передачі від 01.01.2008 /арк.с. 18-19/.

Пунктом 3.1 договору оренди встановлений розмір орендної плати, яка складає 12100,00 грн. з ПДВ. До орендної плати не входить плата за комунальні послуги.

Додатковою угодою №1 від 01.08.2008 до договору оренди внесені зміни до пунктів 1.1 та 3.1 Договору, зокрема, зменшено площу орендованого аптечного складу майна на 173,7 кв.м та, відповідно, розмір орендної плати, яка за серпень 2008 року складає 11523,25 грн з ПДВ /арк.с. 17/.

Пунктом 5.11 договору оренди передбачено, що Орендар зобовязується здійснювати витрати, повязані з утриманням орендованого майна. Орендар протягом місяця після підписання цього договору встановлює прибори обліку електроенергії та води і укладає договори з підприємствами комунальної сфери (ДКП «Водоканал», ВАТ «Севастопольенерго», ДКП «Севтеплосеть», АТП -2628). На період до встановлення приборів обліку та укладення договорів з підприємствами комунальної сфери, укласти з Орендодавцем договір про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю з водопостачанню та водовідведенню, споживанню теплової енергії, вивозу сміття (арк.с.14).

На виконання умов пункту 5.11 договору оренди між позивачем та відповідачем 01.01.2008 був укладений договір №5а про відшкодування витрат Балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна, відповідно до умов якого балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію приміщення, яке розташоване за адресою: місто Севастополь, Фіолентовське шосе, 11, а Орендар приймає участь (на період до укладення договорів з комунальними підприємствами) у витратах по комунальним послугам на водопостачання, електроенергію та прибирання сміття, які отримуються Орендарем, пропорційно займаної площі в цьому приміщенні. Орендар користується приміщенням загальною площею 1201 кв.м (далі Договір). Строк дії Договору вставлений на період дії договору оренди та діє до моменту укладення Орендарем договорів про надання послуг комунальними підприємствами (арк.с. 9-10).

Відповідно до пункту 2.2.3 Договору Орендар зобовязався не пізніше 15 числа, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувача за комунальні послуги з водовідведення, електроенергії та прибиранню сміття.

Як зазначив позивач, зобовязання щодо відшкодування комунальних послуг відповідач виконував неналежним чином, у звязку з чим у період дії Договору з 01.01.2008 по 31.12.2008 заборгованість останнього склала 24504,26 грн.

Дана обставина обумовила звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає, що позивач не подав доказів наявності/відсутності правового звязку між Відкритим акціонерним товариством «Фармація»та Публічним акціонерним товариством «Фармація», а також відповідач ставить під сумнів укладення цього Договору, оскільки, на думку відповідача, сторонами не досягнуто домовленості щодо таких істотних умов Договору, як предмет та ціна Договору. Одночасно відповідач звертає увагу суду та те, що позивач необґрунтовано, в порушення положень Закону України «Про податок на додану вартість», вимагає від відповідача оплати «послуг»з нарахуванням ПДВ, що є, на думку відповідача, у даних правовідношеннях неправомірним.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провивши оцінку наданим доказам, заслухав представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Порядок укладання господарських договорів врегульовано статтями 180-181 Господарського кодексу України, згідно з якими господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладанні господарського договору сторони зобовязані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Дослідивши зміст Договору суд дійшов висновку, що всі передбачені законом істотні умови Договору знайшли своє відображення в тексті Договору, який підписано сторонами.

Так, предметом Договору є відшкодування відповідачем витрат позивача з комунальних послуг, додатком до Договору є розрахунок щомісячних платежів за комунальні послуги Орендаря, який є невідємною та складовою частиною Договору.

Так, відповідно до зазначеного розрахунку, підписаного сторонами, тарифи на відшкодування комунальних послуг з електроенергії, водопостачання, ТБО застосовуються відповідно до договорів, укладених ВАТ «Фармація»з підприємствами, які обслуговують позивача, а відшкодування витрат за користування телефоном 23-12-18 та підключення і користування мережами Інтернету по фактичним витратам (арк.с.11).

Позивач надав суду копії договорів, укладених з ЗАТ «АТП 2628»про надання послуг по вивозу побутового сміття, з ДКП «Севміськводоканал»про надання послуг по водопостачанню та водовідведенню, з ВАТ «ЕК «Севастопольенерго»на поставку електричної елегії (арк.с.53-67).

Більше того, на виконання цього Договору сторонами вчинялись певні дії, тобто здійснювалось його виконання.

Так, позивач протягом дії Договору виставляв відповідачеві рахунки із зазначенням кількості та вартості отриманих Орендарем комунальних послуг (арк.с. 76-87), а останній частково відшкодував витрати позивача на комунальні послугу, що не заперечується сторонами.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами доведено, що Договір виконувався сторонами, що не дає підстав вважати його неукладеним.

Протягом дії Договору позивачем були виставлені відповідачу рахунки фактури №СФ-0000002 від 08.01.2008 на суму 2094,39 грн, №СФ-0000024 від 07.02.2008 на суму 2460,00 грн, №СФ-0000261 від 11.03.2008 на суму 2460,00 грн, №СФ-0000288 від 07.04.2008 на суму 2460,00 грн, №СФ-0000318 від 07.05.2008 на суму 2460,00 грн, №СФ-0000344 від 09.06.2008 на суму 2460,00 грн, №СФ-0000371 від 08.07.2008 на суму 2460,00 грн, №СФ-0000398 від 08.08.2008 на суму 2460,00 грн, №СФ-0000426 від 08.09.2008 на суму 2460,00 грн, №СФ-0000452 від 08.10.2008 на суму 2460,00 грн, №СФ-0000476 від 07.11.2008 на суму 2460,00 грн, №СФ-0000510 від 08.12.2008 на суму 2460,00 грн, а всього на суму 29154,39 грн (у тому числі ПДВ) (арк.с.76-87). Відповідач оплатив виставлені рахунки фактури частково, в сумі 4650,13 грн.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач вважає, що позивачем у рахунках неправомірно зазначена оплата «послуг»з урахуванням ПДВ, оскільки мова йде про відшкодування фактичних витрат, а не надання послуг.

Суд зазначає, що позивач фактично просить відшкодувати йому витрати на комунальні послуги, які були оплачені їм з урахуванням ПДВ, а тому включення ПДВ у рахунки-фактури, що виставлялись відповідачу є правомірним.

Твердження відповідача щодо не подання позивачем доказів наявності/відсутності правового звязку між Відкритим акціонерним товариством «Фармація»та Публічним акціонерним товариством «Фармація», суд відхиляє, оскільки зміна найменування Відкритого акціонерного товариства „Фармація” на Публічне акціонерне товариство „Фармація” згідно із Законом України „Про акціонерні товариства” відображена у Статуті позивача (арк.с.69).

Враховуючи те, що своєчасне внесення платежів з відшкодування витрат позивача на комунальні послугу є основним обовязком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості з відшкодування витрат на комунальні послуги у розмірі 24504,26 грн.

Поряд з основною сумою заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача інфляційне відшкодування в сумі 7022,21 грн та 3 % річних у розмірі 1826,56 грн.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, зобовязаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки інфляційного відшкодування та 3% річних /арк.с. 95-96/, судом здійснений власний розрахунок зазначених сум оскільки позивачем невірно зазначена дата виникнення заборгованості та не враховані Рекомендації Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (Лист від 03.04.1997 N62-97р), згідно яких вважається, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

01.05.2008 - 15.05.20082364.261.01330.74

01.06.2008 - 15.06.20084824.261.00838.59

01.09.2008 - 15.09.200812204.261.011134.25

01.10.2008 - 15.10.200814664.261.017249.29

01.11.2008 - 15.11.200817124.261.015256.86

01.12.2008 - 15.12.200819584.261.021411.27

01.01.2009 - 01.02.200922044.261.029639.28

02.02.2009 - 31.12.201024504.261.1914680.31

Відповідно до розрахунку суду сума інфляційного відшкодування, яка підлягає стягненню складає 6440,59 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

2364.2616.04.2008 - 15.05.2008303 %5.83

4824.2616.05.2008 - 15.06.2008313 %12.29

7284.2616.06.2008 - 15.07.2008303 %17.96

9744.2616.07.2008 - 15.08.2008313 %24.83

12204.2616.08.2008 - 15.09.2008313 %31.09

14664.2616.09.2008 - 15.10.2008303 %36.16

17124.2616.10.2008 - 15.11.2008313 %43.63

19584.2616.11.2008 - 15.12.2008303 %48.29

22044.2616.12.2008 - 15.01.2009313 %56.17

24504.2616.01.2009 - 21.01.20117363 %1482.34

Відповідно до розрахунку суду сума 3% річних, яка підлягає стягненню складає 1758,59 грн.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, статтями 193 Господарського кодексу України статтями 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Фармація” (99007, місто Севастополь, вулиця Миколи Музики, 52 А, ідентифікаційний код 16515077) заборгованість з відшкодування комунальних платежів у розмірі 32 703,44 грн, у тому числі: основна заборгованість 24504,26 грн., 3% річних 1758,59 грн, інфляційне відшкодування 6440,59 грн, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 327,03 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 231,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В частині позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 67,97 грн та інфляційного відшкодування в сумі 581,62 грн відмовити.

Суддя підпис І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 14.02.2011.