Рішення № 137937739, 03.07.2026, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/321/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого ІЛЬТЬО І. І.,

при секретарі судового засідання Гарані О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегове цивільну справу за позовом заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АРАГО-ЗАКАРПАТТЯ» про розірвання договору оренди,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Ільчук Ілля Михайловича , який діє в інтересах позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АРАГО-ЗАКАРПАТТЯ» про розірвання договору оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладених 20 березня 2020 року щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 2120484000:04:000:0048 площею 31,4298 га та 2120484000:04:000:0047 площею 2,3677 га.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивачі є співвласниками вказаних земельних ділянок, які були передані відповідачу в оренду строком на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельних ділянок передана: відповідачу в оренду відноситься до категорії земель «для ведення товарн сільськогосподарського виробництва», що підтверджується витягом публічної кадастрової карти України, а також Розділом 1 п.1.1, зазначених вище договорів оренди.

Проте, як встановлено виїздом на місце, у тому числі працівниками Косинської територіальної громади, а також контролюючих органів, вказані земельні ділянки маючи правовий статус - землі сільськогосподарське призначення (рілля) упродовж 2020-2025 років не використовуються продукції.

Навпаки, на вказаних землях ростуть бур`яни (амброзія, пирій тощо) та самопосіяні кущі. Після дозрівання цих рослин, їх насіння шляхом вітру переноситься на інші землі громади, а також негативно впливає на здоров?я громадян.

У зв?язку з викладеним, Косонська сільська рада, упродовж 2020-2025 років неодноразово звертала увагу, у тому числі письмово, ОСОБА_6 та її довірителей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як співвласників земель сільськогосподарського призначення, які передані ТОВ «АРАГО-ЗАКАРПАТТЯ» в строкову оренду, на нецільове використання вказаних земельних ділянок.

У зв`язку з цими обставинами, з метою приведення земельних ділянок земельних ділянок для сільськогосподарських потреб за кадастровими номерами 2120484000:04:000:0048 та 2120484000:04:000:0047 відповідно, розміром 31,4298 га та 2,3677 га до належного стану, а саме для можливості використання їх за цільовим призначенням, позивачкою було укладено угоду із ФОП ОСОБА_7 (ЄДРПОУ НОМЕР_6), який здійснив рекультивацію цих земель, загальним розміром 33 га. ФОП ОСОБА_7 виконані наступні роботи - корчування кущів, обробка від бур?янів з підвозом води (препарат Аргумент форте 280 л.), дискування тяжкою дисковою бороною, тощо.

Крім того, ТОВ «АРАГО-ЗАКАРПАТТЯ» будучи суб?єктом господарювання, отримавши у строкову оренду вказані вище земельні ділянки, зобов`язано було дотримуватися вимог чинного законодавства щодо подання податкової звітності, а також щодо сплати.

Проте, упродовж 2020-2025 років ТОВ «АРАГО-ЗАКАРПАТТЯ» жодного разу не подало податкової звітності щодо цільового виробничого використання земельних ділянок для сільськогосподарських потреб за кадастровими номерами 2120484000:04:000:0048 та 2120484000:04:000:0047 відповідно, розміром 31,4298 га та 2,3677 га., у зв`язку з цим контролюючі фінансові органи України мають відповідні претензії до співласників цих земельних ділянок.

Відповідач ТОВ «АРАГО-ЗАКАРПАТТЯ» на початку листопада 2025 року, у порушення вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» (п.п. 27 та 28 Земельного кодексу України), яким заборонено орендарю земельної ділянки передавати її в суборенду іншим суб`єктам господарювання, відповідач передав вказані вище орендовані земельні ділянки в суборенду ФГ «Росинка-Агро» -ЄДРПОУ - 37802846.

Вказані відомості містяться у Витягах з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 19.12.25 року (копії додаються). земельних ділянок не за цільовим

Таким чином, використання призначенням, відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, ст. 31 Закону України "Про оренду землі", ст.96 Земельного кодексу України с підставами для розірвання договору оренди.

Тому, представником, адвокатом Ільчуком І.М. відповідно до вимог ст.651 ЦК України, 06.11.2025 року, через ТОВ «Нова пошта» (квитанція 59001493032979 - додається) було надіслано на адресу ТОВ «АРАГО-ЗАКАРПАТТЯ» претензію (заяву) з пропозицією розірвати Договори оренди №№ 1 і 2 від 20 березня 2020 року вказаних вище земельних ділянок за взаємною згодою сторін.

Оскільки представники ТОВ «АРАГО-ЗАКАРПАТТЯ» були відсутні за адресою АДРЕСА_1 , то адвокатом Ільчуком I.М. повторно надіслано претензію (заяву) на Емейл: ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ІНФОРМАЦІЯ_2 (кожному окремо, витяги додаються), а також було здійснено телефонну розмову з юристом ТОВ «АРАГО-ЗАКАРПАТТЯ» ОСОБА_8 ( НОМЕР_1 ), який підтвердив, що ними отримано вказану претензію.

Крім того, відповідачу було запропоновано надати розрахунок витрат, які вони понесли чи понесуть у зв`язку із розірванням вказаних вище договорів оренди. Понесені відповідачем витрати співласники вказаних земельних ділянок згідні відшкодувати у повному обсязі, на підставі документально підтверджених доказів. Тобто, позивачами було вжито всіх заходів для досудового врегулювання цього спору із відповідачем.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 10 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та призначено в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання в приміщенні Берегівського районного суду Закарпатської області.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 13 квітня 2026 року закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх представник Ільчук І.М. в судове засідання не з`явились. При цьому, згідно поданої заяви представник просив розглянути підготовче судове засідання без їх участі.

Представник відповідача ТОВ «АРАГО-ЗАКАРПАТТЯ» в судове засідання повторно не з`явився, був повідомлений належним чином по місце, дату та час судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України, відповідач відзив щодо позову не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).

За змістом ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що позивачі є співвласниками земельних ділянок: кадастровий номер 2120484000:04:000:0048 площею 31,4298 га та кадастровий номер 2120484000:04:000:0047 площею 2,3677 га, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформацією з Державного земельного кадастру.

Згідно договору оренди № 1 земельної ділянки для сільськогосподарських потреб №1 від 16.03.2020 року встановлено, що позивачі та ТОВ «АРАГО-ЗАКАРПАТТЯ» уклали договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2120484000:04:000:0048, загальною площею 31, 4298 га, строком на 49 років.

Актом прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди, укладеного від 16.03.2020 року за №1 підтверджується передача позивачами земельної ділянки з кадастровим номером 2120484000:04:000:0048, загальною площею 31, 4298 га відповідачу ТОВ «АРАГО-ЗАКАРПАТТЯ».

Разом з тим, відповідно до договору оренди земельної ділянки для сільськогосподарських потреб №2 від 16 березня 2020 року встановлено, що позивачі та ТОВ «АРАГО-ЗАКАРПАТТЯ» уклали договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2120484000:04:000:0047, загальною площею 2, 3677 га, строком на 49 років.

Актом прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди, укладеного від 16.03.2020 року за №2 підтверджується передача позивачами земельної ділянки з кадастровим номером 2120484000:04:000:0047, загальною площею 2, 3677 га відповідачу ТОВ «АРАГО-ЗАКАРПАТТЯ».

Відповідно до умов договорів орендар зобов`язаний використовувати земельні ділянки за їх цільовим призначенням, дотримуватись вимог земельного законодавства, забезпечувати належний стан земель та не допускати їх погіршення.

Згідно Розділу 6 п.6.2 вказаних Договорів умовами використання переданих в оренду земельних ділянок є їх використання за цільовим призначення, тобто для вирощування сільськогосподарських культур, за розсудом орендаря.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі є договором, за яким орендодавець за плату передає орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про оренду землі», орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором, використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та дотримуватись вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 96 Земельного кодексу України, встановлено, що землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Відповідно до пункту «ґ» частини першої статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Із листів-попереджень Косоньської сільської ради від 29.12.2022 року та 30.01.2024 року вбачається, що спірні земельні ділянки протягом 2020-2023 років не використовувалися за цільовим призначенням для вирощування сільськогосподарської продукції, а на земельних ділянках наявні бур`яни, чагарники та дикорослі рослини.

У вказаних листах орган місцевого самоврядування прямо зазначив про нераціональне та нецільове використання земельних ділянок, а також попереджав власників про необхідність усунення порушень.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували встановлені обставини тривалого невикористання земельних ділянок за їх цільовим призначенням.

Судом встановлено, що надані до матеріалів справи договори про надання послуг, акти виконаних робіт за 2025 рік підтверджують не виконання відповідачем умов договорів оренди, а вчинення позивачкою заходів, спрямованих на приведення належних їй земельних ділянок у стан, придатний для їх подальшого використання за цільовим призначенням після тривалого неналежного використання орендарем.

Із зазначених документів вбачається, що саме позивачка ОСОБА_1 уклала договір із виконавцем робіт та за власною ініціативою організувала проведення дискування, культивації, обробки гербіцидами та інших агротехнічних заходів щодо земельних ділянок.

При цьому, необхідність виконання таких робіт свідчить про те, що земельні ділянки перебували у занедбаному стані, були засмічені бур`янами, чагарниками та дикорослою рослинністю, що узгоджується зі змістом листів-попереджень Косоньської сільської ради від 29 грудня 2022 року та 30 січня 2024 року.

Отже, наведені документи підтверджують факт неналежного виконання відповідачем своїх договірних обов`язків щодо належного використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням та необхідність подальшого відновлення їх належного агротехнічного стану за рахунок власників земельних ділянок.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що систематичне невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням та неналежне виконання орендарем обов`язків щодо використання землі є істотним порушенням договору оренди та може бути підставою для його розірвання.

Верховний Суд за результатами розгляду справи №468/1498/17-ц в своїй постанові від 22 січня 2021 року чітко вказав, що використання орендарем земельної ділянки не за її цільовим призначенням, про що має бути обумовлено в договорі, є підставою для дострокового розірвання такого договору з одночасним поверненням землі в розпорядження власника.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного

Суду в постанові від 14 грудня 2022 року у справі N? 477/2330/18.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов?язані забезпечувати використання останніх за цільовим призначенням (пункт «а» частини першої статті 91, пункт «а» частини першої статті 96 ЗК України). Аналогічний обов`язок визначений в абзаці десятому статті 35 Закону «Про охорону земель».

Також Велика Палата Верховного Суду вважає, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням може бути підставою для припинення в судовому порядку як права власності, так і права користування нею (пункт «а» частини першої статті 143 ЗК України).

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути розірваний за рішенням суду у разі істотного порушення договору другою стороною.

Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд приходить до висновку, що відповідачем допущено істотне порушення умов договорів оренди землі, оскільки земельні ділянки протягом тривалого часу не використовувалися належним чином для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що суперечить як умовам договорів, так і вимогам земельного законодавства України.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АРАГО-ЗАКАРПАТТЯ» про розірвання договору оренди підлягає задоволенню.

За змістом п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Згідно із ч. ч 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4)пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У ч. ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України, передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до статей 137, 141 ЦПК України такі витрати підлягають розподілу між сторонами за умови підтвердження їх розміру належними та допустимими доказами.

На підтвердження понесених витрат позивачами подано договір про надання правничої допомоги від 30 січня 2026 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката та ордер на надання правничої допомоги №1033354 від 30.01.2026 року.

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу, факт їх оплати або виникнення у позивачів обов`язку сплатити визначену суму, а також детального опису виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи вищенаведене, підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу на користь позивачів, суд не вбачає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивачів документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 1331, 20 гривень кожному.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст. ст. 13, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 96, 141 Земельного кодексу України, статтями 526, 651 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АРАГО-ЗАКАРПАТТЯ» про розірвання договору оренди - задовольнити.

Розірвати договори оренди земельних ділянок для сільськогосподарських потреб №1 і №2 від 16 березня 2020 року за кадастровими номерами 2120484000:04:000:0048, площею 31,4298 га та 2120484000:04:000:0047, площею 2,3677 га. строком на 49 років, укладеним між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ТОВ «АРАГО-ЗАКАРПАТТЯ», повернувши земельні ділянки у власність співвласників.

Стягнути з ТОВ «АРАГО-ЗАКАРПАТТЯ» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , судові витрати у вигляді судового збору у розмірі по 1331 (одна тисяча триста тридцять один) гривень 20 копійок кожному.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Іван ІЛЬТЬО