Рішення № 137937004, 03.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 рокусправа № 380/8906/26Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар Н.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області до Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

У С Т А Н О В И В:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ 13814885) з позовом до Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» (82172, м. Стебник, вул. Дрогобицька, 127; ЄДРПОУ 05762281) в якому просить суд:

- стягнути з Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» 415189,52 грн. витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.12.2025 року по 31.03.2026 року на користь Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що підприємство, на якому працівники набули пільгового стажу, зобов`язані відшкодувати витрати Пенсійному фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності, незалежні від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші, організації, об`єднання громадян, а також установи фізичних осіб підприємців, які використовують працю найманих працівників. Відповідно до підпункту 6.7 Інструкції № 21-1, підприємство зобов`язане щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду України суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, було надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначеним особам, які виконували роботи, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідач отримав зазначені розрахунки, не надав заперечень та не оскаржив їх у судовому порядку, що означає фактичне узгодження таких розрахунків.

Попри це, заборгованість відповідачем досі не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 07 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 03 липня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх.№39833 від 12.05.2026 року), у якому просить відмовити залишити позов без розгляду.Викладене в постанові Верховного Суду від 28.11.2019 року по справі №460/3113/18 визначення поняття «недоїмка» в широкому розумінні заборгованості, як загальної суми фінансових зобов`язань (грошових боргів), що підлягає погашенню, не може застосовуватись в даній справі, оскільки протирічить положенням ч.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якими передбачається незастосування строків давності щодо недоїмки, пені та штрафів. Тобто, висновок Верховного Суду, який стверджує, що недоїмка повинна розглядатись як загальна сума заборгованості, і відповідно, повинна включати в себе пеню і штрафи, абсолютно очевидно суперечить визначенню, наданому в ч.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в якій недоїмка, пеня та штраф розглядаються як різні поняття.

Відтак, визначення поняття «недоїмка», яке наводиться в постановах Верховного Суду від 28.11.2019 р. по справі №460/3113/18, від 26.06.2018 року у справі №804/8277/14, від 29 вересня 2020 року у справі №820/1957/18, від 25 лютого 2021 року у справі №815/5186/16, та від 01 грудня 2021 у справі №140/1205/19 не може застосовуватись в спірних правовідносинах також і з огляду на те, що це поняття викладене в постановах Верховного Суду, які є джерелами права, тому висновки, викладені в них, повинні відповідати принципу юридичної визначеності.

У постановах від 28.11.2019 р. по справі №460/3113/18, від 26.06.2018 року у справі №804/8277/14, від 29 вересня 2020 року у справі №820/1957/18, від 25 лютого 2021 року у справі №815/5186/16, та від 01 грудня 2021 у справі №140/1205/19 визначення поняття «недоїмка» не відповідає принципу юридичної визначеності, яке, в свою чергу, наводиться, зокрема, в рішенні Конституційного Суду України від 21.01.2025 ( рішення №3-р(ІІ)2025 у справі №3-4/2024(28/24), згідно з яким, юридичну визначеність в аспекті правомірних (легітимних) очікувань слід розуміти, зокрема, як право особи розраховувати не лише на розумну та передбачувану стабільність приписів актів права, чітке розуміння юридичних наслідків застосування таких приписів, а й на послідовність і системність діяльності Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні» (останній абзац пункту 2.2 рішення).

У спірних відносинах підлягають застосуванню висновки Верховного Суду, викладені вище, і на які Товариство посилається , як на підставу своїх заперечень, зокрема в постанові від 20.12.2019 року по справі №810/4251/15. Такі висновки в сукупності з висновками в інших подібних постановах формують позицію Верховного Суду щодо тлумачення поняття «недоїмка», яка узгоджується з ч.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої, стягнення заборгованості з витрат на доставку пільгових пенсій не відноситься до стягнення недоїмки, штрафів та пені

Представник позивача подав відповідь на відзив (вх.№7538ел від 15.05.2026 року), у якій просить задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Приватне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» зареєстроване в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Приватне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал», як підприємство працівники, якого були зайняті на роботах, включених до Списку №1, та вийшли на пенсію на пільгових умовах, зобов`язано сплачувати Пенсійному фонду України у Львівській області витрати на виплату та доставку таким працівникам пільгової пенсії.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рекомендованим листом з повідомленням про вручення було надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підлягають відшкодуванню.

Відповідач, отримавши зазначені розрахунки, не заперечив їх та не оскаржив у судовому порядку, чим фактично погодився із їх змістом.

За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Львівське казенне експериментальне підприємство засобів пересування і протезування знаходиться за адресою: вул. Дрогобицька, 127, м. Стебник, 82172.

Отже перерахування відповідачем сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, повинно здійснюватися на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Відповідно до розрахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.12.2025 року по 31.03.2026 року відшкодуванню підлягає 415189,52 грн.

Станом на день розгляду справи відповідач не спростував факт наявності заборгованості перед позивачем, жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.12.2025 року по 31.03.2026 року відшкодуванню підлягає 415189,52 грн., суду не надав.

Змістом спірних правовідносин, які склалися між сторонами, є протиправні дії відповідача щодо несплати заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до статті 23 Закону №1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Згідно з пунктом 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997 (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, в тому числі, є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Для платників збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставка збору у розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 пункту 1 статті 2 цього Закону (пункт 1 частини 1 статті 4 Закону №400/97-ВР).

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (далі список №2).

Вказані Списки затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» №461 від 24.06.2016.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 (далі - Інструкція).

Так, підпунктом 6.1 пункту 6 Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, обов`язок з повного відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону №1788-XII, покладений на підприємства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 30.01.2018 у справі № 820/3678/15. У цій постанові Верховний Суд зазначив, що підприємства, на яких працювали особи, які набули право на пенсію на пільгових умовах, зобов`язані відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку таких пенсій. Суд підкреслив, що обов`язок підприємств з відшкодування витрат базується на вимогах Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", і є необхідним для забезпечення стабільності системи пенсійного забезпечення. Таким чином, невиконання підприємством такого обов`язку є підставою для його примусового стягнення в судовому порядку, яка підтверджує обов`язок підприємств з відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області здійснювалось повідомлення Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» про необхідність відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за період з 01.12.2025 року по 31.03.2026 року в розмірі 415189,52 грн.

Повідомлення здійснено у встановлений Інструкцією спосіб, шляхом надіслання відповідних Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пунктів 2-8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, відповідач не виконав вимоги статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо відшкодування в повному обсязі понесених позивачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії працівникам з 01.12.2025 року по 31.03.2026 року в розмірі 415189,52 грн.

Тому, зважаючи на факт не виконання відповідачем обов`язку з повного відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону №1788-XII. Суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є стягнення заборгованості за виплату та доставку пенсії за період з 01.12.2025 року по 31.03.2026 року в розмірі 415189,52 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Тому, позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» на користь Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період з 01.12.2025 року по 31.03.2026 року в сумі 415 189,52 грн.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів; ЄДРПОУ 13814885).

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» (82172, м. Стебник, вул. Дрогобицька, 127; ЄДРПОУ 05762281)

СуддяКухар Наталія Андріївна