Рішення № 13793650, 14.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          14.02.11                                                                                           Справа№ 4/132

Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. з участю представника позивача Глушець І.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Полірем-Центр” до приватного підприємства „Інтервейс” про стягнення заборгованості за договором поставки №66 вд 04.01.2010 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Полірем–Центр” звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до приватного підприємства „Інтервейс”, просить суд стягнути з відповідача на його користь 33353,65 грн. заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов’язань за договором поставки №66 від 04 січня 2010 року.

Повідомлення суду про дату, час і місце розгляду справи, направлене відповідачу за вказаним у позовній заяві місцезнаходженням: 81162, Львівська область, Пустомитівський район, с. Семенівка, вул. Шевченка, будинок 421, корпус А, повернулось з відміткою про відсутність адресата. Місцезнаходження відповідача за означеною адресою підтверджене витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11 січня 2011 року. Отже, в силу закону відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, місце і час розгляду справи. Тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами справи.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані докази суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст. 655 ЦК України).

Згідно із ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст.ст. 612, 625 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Відповідно до вимог ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з матеріалами справи 04 січня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю „Полірем-Центр” (постачальник) та приватне підприємство „Інтервейс” (покупець) уклали договір поставки № 66, за умовами якого постачальник зобов'язався в обумовлений строк передати у власність покупця сухі будівельні суміші та вводно –дисперсійні матеріали торгової марки “Полірем” для використання їх в підприємницькій діяльності в кількості, за ціною та на умовах, вказаних у специфікаціях та/або видаткових накладних, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар. Як визначено п. 4.1. договору, оплата товару та відшкодування витрат на відправку товару залізничним транспортом здійснюється на підставі відповідного рахунку постачальника.

П. 4.2 встановлено, що відстрочка платежу по оплаті патрій товару та (або) відшкодування витрат на відправку товару залізничним транспортом складає 25 календарних днів з дня поставки партії товару Рахунок надається в день відвантаження товару разом з товаросупровідними документами. Згідно з п. 7.4 договору за затримку в перерахуванні оплати товару покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен календарний день від суми заборгованості. П. 7.6 встановлено, що у разі прострочення перерахування платежів покупець в якості компенсації повинен сплатити постачальникові суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 28416,24 грн., що підтверджується видатковими накладними № 493 від 15 березня 2010 року та №1897 від 05 липня 2010 року. Строк оплати вартості товару –25 календарних днів з дня поставки партії товару, як це встановлено п. 4.2. договору поставки № 66.

Відповідач свій обов’язок щодо оплати вартості отриманого товару не виконав. Станом на дату розгляду справи суду не надано доказів сплати відповідачем 28416,24 грн. заборгованих за договором поставки № 66 від 04 січня 2010 року.

На суму простроченого грошового зобов’язання за весь період прострочки та з урахуванням прострочених сум начислено 3094,06 грн. пені, що відповідає приписам закону та п. 7.4 договору.

Також згідно з п. 7.6. договору поставки № 66 від 04 січня 2010 року та на підставі ст. 625 ЦК України на суму простроченого платежу начислено 3 проценти річних від простроченої суми –536,20 грн., інфляційні втрати в розмірі 1307,15 грн.

Виходячи з викладеного суд стягує з відповідача на користь позивача 28416,24 грн. боргу, 3094,06 грн. пені, 536,20 грн. –3% річних, 1307,15 грн. інфляційних втрат. Судові витрати суд теж покладає на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю. Стягнути з приватного підприємства „Інтервейс” (81162, Львівська область, Пустомитівський район, с. Семенівка, вул. Шевченка, будинок 421, корпус А; ідентифікаційний код 36621801) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Полірем-Центр” (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 30574719) –28416,24 грн. боргу, 3094,06 грн. пені, 536,20 грн. –3% річних, 1307,15 грн. інфляційних втрат та судові витрати: 333,55 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя