Рішення № 137935401, 29.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 рокуСправа №160/3289/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

12.02.2026 ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідачі), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінця Пенсійного фонду України у Хмельницькій області № 046350020136 від 11.09.2025 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв`язку з призначенням грошової допомоги згідно з п. 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для перерахунку пенсії, нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на дату її призначення, яка не підлягає оподаткуванню, періоду роботи на посаді завідувача відділення з 01.09.1997 по 31.08.2005 Павлоградського технікуму Національної гірничої академії та призначити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії у зв`язку з призначенням грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно поданої заяви від 03.09.2025.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що 03.09.2025 позивач звернулася із заявою щодо перерахунку пенсії у зв`язку з призначенням грошової допомоги згідно з п. 7-1 розділу ХV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як особа, яка має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення. Заява була розглянута ГУ ПФУ в Хмельницькій області, яке рішенням від 11.09.2025 № 046350020136 відмовило у перерахунку пенсії згідно заяви від 03.09.2025, посилаючись на те, що відсутній необхідний стаж роботи, що дає право на виплату грошової допомоги. Так, ГУ ПФУ в Хмельницькій області не зарахувало до стажу роботи позивача період з 01.09.1997 по 31.08.2005, оскільки Переліком закладів і установ освіти і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 посада завідувач денним відділенням не передбачена. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, представник позивача звернувся до суду за захистом порушених прав позивача.

17.02.2026 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами з 04.03.2026 відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області матеріали пенсійної справи позивача.

04.03.2026 до суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування, посилався на те, що оскаржуване рішення постановлено ГУ ПФУ в Хмельницькій області, а тому ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не є належним відповідачем. По суті позовних вимог представник відповідача зазначив, що наявний у позивача стаж роботи 24 роки 09 місяців 23 дні не дає право на призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Щодо зобов`язання здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії у зв`язку з призначенням грошової допомоги слід зазначити, що грошова допомога є разовою виплатою з Державного бюджету України та не породжує зміну розміру розрахованої пенсії, отже, зазначений вид перерахунку пенсії не передбачений чинним законодавством. Щодо зобов`язання здійснити виплату ОСОБА_1 грошової допомоги слід зазначити, що в даному випадку визначається наявність права на призначення грошової допомоги а не права на її виплату. У випадку наявності права на призначення грошової допомоги (30 років на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років) буде розглянуто питання щодо виплати грошової допомоги, отже, вимога є передчасною.

ГУ ПФУ в Хмельницькій області правом на подачу відзиву не скористався.

30.04.2026 представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що саме ГУ ПФУ в Дніпропетровській області є органом Пенсійного фонду за місцем проживання позивача, здійснює пенсійне обслуговування позивача та саме до нього після прийняття рішення за принципом екстериторіальності передається електронна пенсійна справа для подальшого супроводження та виплати. Щодо незарахування періоду роботи з 01.09.1997 по 31.08.2005 представник позивача зазначив, що позиція відповідача є надмірно формалістичною та не відповідає суті правового регулювання. Посада завідувача відділення у закладах освіти фактично є педагогічною та організаційно-педагогічною посадою, діяльність на якій безпосередньо пов`язана з організацією освітнього процесу, керівництвом навчальною діяльністю та контролем за навчальною роботою. За своїм функціональним змістом така діяльність є складовою освітнього процесу та здійснюється в закладі освіти державної форми власності. Позивачка має понад 30 років спеціального стажу, що дає їй право на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій. Також, представник позивача вважав, що обраний позивачем спосіб захисту її порушеного права є належним, а тому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03.09.2025 ОСОБА_2 звернулася із заявою до пенсійного органу про виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій.

За принципом екстериторіальності заява була розглянута ГУ ПФУ в Хмельницькій області, яке своїй рішенням від 11.09.2025 № 046350020136 відмовило позивачу у призначенні грошової допомоги, з посиланням на те, що стаж роботи позивача на посаді, які дають право на пенсію за вислугу років становить 24 роки 09 місяців 23 дні, що є недостатнім для виплати грошової допомоги.

До стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років не зараховано період роботи завідуючою денним відділенням з 01.09.1997 по 31.08.2005, оскільки переліком закладів і установ освіти і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 посада завідувач денним відділенням не передбачена.

Отже, спір між сторонами виник з підстав протиправності відмови відповідача виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах, державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у в розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, відповідно до пункту 2 якого до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що зокрема передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Згідно з пунктами 5-7 вказаного Порядку, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.

Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

За приписами розділу І «Освіта» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 вказане право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, зокрема, особи, які працювали у Вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про освіту» передбачено, що невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Приписами ч. 2 ст. 53 Закону № 1556-VII визначено, що педагогічні працівники - це особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах провадять навчальну, методичну та організаційну діяльність.

Згідно з ч. 3 ст. 55 Закону № 1556-VII повний перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників вищих навчальних закладів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, у Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963, посада завідувача відділенням навчального закладу відноситься до посад педагогічних працівників.

З трудової книжки позивача серія НОМЕР_1 вбачаються наступні записи за спірний період з 01.09.1997 по 31.08.2005:

- 01.09.1997 прийнята на посаду завідувача денним відділенням по переводу з Павлоградського машинобудівного технікуму до Павлоградського технікуму Національної гірничої академії (запис № 7);

- 01.09.1997 присвоєна вища кваліфікаційна категорія ( запис № 8);

- 20.04.2005 підтверджена вища кваліфікаційна категорія, присвоєно педагогічне звання «викладач-методист» (запис № 9);

- 01.09.2005 позивач призначена тимчасово виконуючим обов`язки директора (запис № 11).

Відповідно до інформації, що міститься на сайті Національного ТУ«Дніпровська політехніка» old.nmu.org.ua/ua/content/infrastructure/colledges/pavlograd/ Павлоградський технікум є державним вищим навчальним закладом освіти першого рівня акредитації.

А тому, період роботи позивача з 01.09.1997 по 31.08.2005 має бути зарахований позивачу до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років та дає право на отримання виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій.

Враховуючи наявність у позивача спеціального стажу 24 роки 09 місяців 23 дні, а також зарахований цим рішенням стаж 7 років 7 місяців 19 днів підтверджує наявність у позивача спеціального стажу в обсязі понад 31 рік на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, позивач підпадає під дію пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, а тому рішення відповідача від 11.09.2025 №046350020136 є протиправним та підлягає скасуванню.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пп. 4 п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі Порядок № 22-1), при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Однак, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити чи відноситься посада, яку займала позивач до посад, робота на яких зараховується до стажу за вислугу poків та чи є такою, що дає право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти маячних пенсій, у відповідності із положенням пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, хоча й позивачем і була подана встановленого зразка заява про призначення/перерахунок пенсії, проте по суті заява стосувалася саме виплати грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому з метою ефективного способу захисту порушеного права позивача суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправним і скасування рішення Головного управлінця Пенсійного фонду України у Хмельницькій області № 046350020136 від 11.09.2025 про відмову ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій згідно з п. 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, що дає право на пенсію за вислугу років період роботи на посаді завідувача відділення Павлоградського технікуму Національної гірничої академії з 01.09.1997 по 31.08.2005; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити, оскільки обраний судом спосіб захисту порушеного права є достатнім.

Враховуючи, що по суті ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не приймалося рішення щодо відмови у виплаті грошової допомоги, суд вважає вимоги позивача в частині зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити певні дії такими, що не підлягають задоволенню.

Підводячи підсумок викладеному, суд вважає необхідним визнати протиправним і скасувати рішення Головного управлінця Пенсійного фонду України у Хмельницькій області № 046350020136 від 11.09.2025 про відмову ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій згідно з п. 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, що дає право на пенсію за вислугу років період роботи на посаді завідувача відділення Павлоградського технікуму Національної гірничої академії з 01.09.1997 по 31.08.2005; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 1331,20 грн, що документально підтверджується квитанцією № 6251-4786-4855-0683 від 07.02.2026.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Чекірди Гната, буд. 10, ЄДРПОУ 21318350), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управлінця Пенсійного фонду України у Хмельницькій області № 046350020136 від 11.09.2025 про відмову ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій згідно з п. 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, що дає право на пенсію за вислугу років період роботи на посаді завідувача відділення Павлоградського технікуму Національної гірничої академії з 01.09.1997 по 31.08.2005.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Чекірди Гната, буд. 10, ЄДРПОУ 21318350)на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець