Рішення № 137934959, 02.07.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1473/26

2/703/1493/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Овсієнка І.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

13.03.2026 ТОВ «ФК Єврокредит» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до Смілянського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що 21.02.2019 між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №25-311-850-2-19-Г, що складається з публічної частини договору, яким є Правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Мегабанк» та індивідуальної частини, якою є вказаний договір.

АТ «Мегабанк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши позичальникові кредитні кошти в користування.

Відповідач здійснювала користування грошовими коштами, що відображено у виписках. Однак, свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитом належним чином не виконувала. Станом на 03.09.2024, у відповідача існує заборгованість перед АТ «Мегабанк» у сумі 15273,37 грн, що складається із заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) 9629,75 грн, заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 6,58 грн, заборгованості по комісії (в тому числі прострочена) 5637,04 грн.

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» був укладений договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за яким ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набув право вимоги до боржників за кредитними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача як боржника за кредитним договором №25-311-850-2-19-Г від 21.02.2019.

ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» 27.12.2024 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (новий кредитор) договір №1/12 про відступлення прав вимоги.

Відповідно до Додатку №1 до вказаного договору, до ТОВ «ФК «Єврокредит» перейшло і право вимоги до відповідача як боржника за кредитним договором №25-311-850-2-19-Г від 21.02.2019.

Станом на 03.09.2024, (дата укладання договору №GL1N426240 про відступлення прав вимоги) заборгованість відповідача становить: 15273,37 грн, що складається із заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) 9629,75 грн, заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 6,58 грн, заборгованості по комісії (в тому числі прострочена) 5637,04 грн.

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», а в подальшому ТОВ «ФК «Єврокредит», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо АТ «Мегабанк», станом на день відступлення права вимоги, тобто на 03.09.2024. У свою чергу, ні ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», ні ТОВ «ФК «Єврокредит» не здійснювали жодних додаткових нарахувань та умов кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.

З огляду на викладене ТОВ «ФК «Єврокредит» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №25-311-850-2-19-Г від 21.02.2019 в розмірі 15273,37 грн, що складається із заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) 9629,75 грн, заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 6,58 грн, заборгованості по комісії (в тому числі прострочена) 5637,04 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11200,00 грн та на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 24.03.2025 відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлений учасникам справи процесуальний строк для подання письмових заяв по суті справи.

Копію ухвали про відкриття провадження в справі надіслано відповідачеві на зареєстровану адресу місця проживання, вказане відправлення повернуте без вручення у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується рекомендованим повідомленням.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, пов`язаної із належним здійсненням правосуддя, зокрема сформульованої в справі «Сидоренко проти України» (Sydorenko v. Ukraine (dec.), №73193/12, 18 February 2021), загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, однак стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов`язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 § 1 Конвенції були порушені.

Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі №24/260-23/52-б).

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить наступного висновку.

21.02.2019 ОСОБА_1 звернулася до АТ «Мегабанк» із заявою про отримання кредиту на споживчі цілі.

21.02.2019 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №25-311-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами) відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в сумі 21681,03 грн, строком з 21.02.2019 до 19.02.2021 включно, процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована) складає 10,00% річних, проценти за понадстрокове користування кредитом 0,1% річних, розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості складає 3,15% від суми кредиту та сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Пунктом 2.9. кредитного договору визначено, що розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтетного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди складає 1687,06 грн та сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Згідно з підпунктами 3.1.1, 3.1.2 договору, для обліку кредиту позичальнику було відкрито позичковий рахунок № НОМЕР_1 , а для обліку нарахованих процентів за кредитом рахунок № НОМЕР_2 .

Згідно з підпунктом 3.2.3 кредитного договору, відповідач зобов`язаний своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди) за договором на передбачених договором умовах.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору, повернення кредиту та сплата процентів за користування нею здійснюється щомісячними ануїтетними платежами.

Згідно з п. 4.2 кредитного договору, платіжним періодом встановлено календарний місяць.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Судом установлено, що АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, погодивши розмір кредиту, порядок і строки здійснення платежів на його погашення, а також досягли домовленості щодо виду, розміру та строків сплати процентів за користування кредитними коштами.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем ТОВ «ФК Єврокредит» доведено факт укладення 21.02.2019 із відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору.

Із паспорту споживчого кредиту суд встановив, що тип кредиту - кредит; строк кредитування 24 місяці, процентна ставка за користування кредитними коштами: 10% річних; загальні витрати за кредитом 19493,56 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 41174,59 грн, реальна річна процентна ставка 118,3799% річних.

Із виписок по особовому рахунку клієнта ОСОБА_1 з 21.02.2019 до 02.12.2022, а також із 03.12.2022 до 03.09.2024, суд встановив, що заборгованість останньої за кредитом складає 9629,75 грн, а за нарахованими, але не сплаченими відсотками 6,58 грн, заборгованість за комісією 5637,04 грн.

Відтак за відповідачем у зв`язку із отриманням кредиту, станом на 03.09.2024 обліковувалась прострочена заборгованість.

09.07.2024, відповідно до протоколу електронного аукціону №GFD001-UA-20240618-01260, переможцем електронного аукціону з придбання прав вимоги за кредитними договорами, що укладені між АТ «Мегабанк» та боржниками, стало ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс».

03.09.2024 між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги №GL1N426240, відповідно до умов якого АТ «Мегабанк» відступає ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених в додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, яким перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами, в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту), з урахуванням усіх видів, змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором (пункт 1 договору про відступлення прав вимоги від 03.09.2024).

Факт сплати ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» грошових коштів АТ «Мегабанк» у рахунок виконання умов договору про відступлення прав вимоги №GL1N426240 від 03.09.2024 судом встановлено на підставі платіжної інструкції кредитового переказу коштів №66895 від 31.07.2024.

Із витягу з додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги №GL1N426240 від 03.09.2024 суд встановив, що ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , згідно кредитного договору №25-311-850-2-19-Г від 21.02.2019 у сумі 15273,37 грн, що складається із заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) 9629,75 грн, заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 6,58 грн, заборгованості з комісії 5637,04 грн.

27.12.2024 між ТОВ «ФК Єврокредит» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» укладений договір про відступлення прав вимоги №1/12, за яким ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» відступає ТОВ «ФК Єврокредит» (новий кредитор) належні ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», а новий кредитор набуває права вимоги ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених в додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, яким перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами, в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту), з урахуванням усіх видів, змін, доповнень і додатків до них , згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором (пункт 1 договору).

Факт сплати ТОВ «ФК Єврокредит» грошових коштів ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» у рахунок виконання умов договору про відступлення прав вимоги №1/12 від 27.12.2024 судом встановлено на підставі платіжних інструкцій кредитового переказу коштів №1074 від 27.12.2024, №1091 від 31.12.2024 та №1822 від 22.09.2025.

Із витягу з додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги №1/12 від 27.12.2024 суд встановив, що ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , згідно кредитного договору №25-311-850-2-19-Г від 21.02.2019 у сумі 15273,37 грн, що складається із заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) 9629,75 грн, заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 6,58 грн, заборгованості з комісії 5637,04 грн.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Таким чином позивач, як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №25-311-850-2-19-Г від 21.02.2019 на підставі договору про відступлення прав вимоги №1/12 від 27.12.2024.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вказано в позові позивачем та не було заперечено відповідачкою, розмір заборгованості ОСОБА_1 складається із заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) 9629,75 грн, заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 6,58 грн, а також 5637,04 грн комісії.

Щодо позовної вимоги про сплату комісійної винагороди, судом виснувано наступне.

Пунктом 2.8 кредитного договору передбачена комісія за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,15% від суми кредиту, яка сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Суму нарахувань по комісії включено і до графіку платежів.

Разом із цим, у вказаному кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу, та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Матеріали справи також не містять доказів, що споживач користувався такими послугами.

Відповідно до п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

Умовами кредитного договору фактично встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Таким чином, оскільки комісія банком нараховувалася відповідачу за дії, які банк здійснює на власну користь, судом не вбачається правових підстав для задоволення вимог в частині стягнення заборгованості по комісії у розмірі 5637,04 грн.

Водночас із банківської виписки за період із 21.02.2019 до 02.12.2022 в частині нарахування та сплати комісії встановлено сплату ОСОБА_1 10359,79 грн в рахунок погашення заборгованості за комісією із належних до сплати 17073,75 грн, останнє вбачається із графіка платежів.

З огляду на викладені вище висновки, нарахування позичальникові комісії є безпідставним.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2020 року у справі №911/19/19 вказано, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Застосовуючи вказаний підхід до обставин даної справи, суд враховує, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість нарахована первісним кредитором, АТ «Мегабанк» за період до 02.12.2022, в незмінному вигляді набута ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та надалі передана позивачеві. Її розмір є нижчим за суму сплаченої відповідачкою комісії, що отримана первісним кредитором без належних для того підстав. При цьому із банківських виписок вбачається внесення відповідачкою ОСОБА_1 платежів в рахунок погашення заборгованості за сумою кредиту та нарахованими процентами, а позивач при зверненні до суду із позовом про стягнення заборгованості за основним боргом та процентами, наводить суми боргу, менші від суми кредиту та підсумку нарахованих процентів протягом строку кредитування, що фактично вказує на визнання ним обставини прийняття первісним кредитором часткового виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідачем внесено на користь первісного кредитора грошові кошти, що перевищують суму заборгованості за даним позовом, що мало місце до відступлення банком права грошової вимоги. Вказана обставина свідчить, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

За платіжною інструкцією №6555 від 11.03.2026 позивачем сплачено 2662,40 грн судового збору.

Крім того, позивачем заявлено про витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких, як вбачається із розрахунку, наведеного в позовній заяві та підтвердженого доданими документами, складає 11200,00 грн.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 512, 513, 516, 527, 530, 610, 626-628, 638, 1048-1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 247, 264, 265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,

вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складене 02.07.2026.

Суддя І.В. Овсієнко