Ухвала суду № 137934952, 03.07.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2907/23

8/703/1/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Овсієнка І.В.,

розглянувши заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Смілянського міськрайонного суду від 03.10.2024 в справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Сміла» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території,

у с т а н о в и в :

23.06.2023 ОК «Сміла» звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03.10.2024 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість по відшкодуванню витрат на утримання будинку та прибудинкової території за період з березня 2021 року по 22.02.2022 в розмірі 2661,10 грн, стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача таку ж заборгованість за період з березня 2022 року по травень 2023 року в розмірі 3386,85 грн, а також вирішено питання про розподіл судових витрат.

Черкаський апеляційний суд постановою від 06.12.2024 апеляційну скаргу відхилив, а рішення Смілянського міськрайонного суду від 03.10.2024 залишив без змін.

29.06.2026 ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Смілянського міськрайонного суду від 03.10.2024 за нововиявленими обставинами, в якій просила вказане рішення скасувати та справу призначити до нового розгляду.

Відповідні вимоги мотивовані посиланням відповідачки на підстави, що передбачені п. 1, 2 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, оскільки судове рішення постановлене із посиланням на «Протокол закритих загальних зборів членів ЖБК «Тясмин» вул. Героїв Небесної Сотні, 15» від 18.04.2019, що має ознаки фальсифікації.

Про вказані обставини відповідачка дізналася 29.05.2026, коли отримала копію позовної заяви того ж позивача до неї про стягнення заборгованості за таку ж послугу за наступний період. Зі змісту додатків встановила, що примірники протоколу в справі №703/2907/23 та той, що отриманий із новим позовом, різняться, що є явною ознакою підробки вказаного документу під потреби конкретної справи.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши подану заяву про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ 06 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» №2).

Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами має бути використана у спосіб, сумісний із пунктом 1 статті 6 Конвенції.

За статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Главою 3 Розділу V ЦПК України передбачено перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Згідно із частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі.

У відповідності до частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано:

1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення;

2) з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 423 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав законної сили.

Зі змісту поданої заяви судом встановлено, що заявниця посилається на наявність підстав для перегляду, що передбачені п. 1 та 2 ч. 2 ст. 423 ЦПК України.

Відповідні обставини вбачає в тому, що виявила розбіжності в тексті протоколу від 18.04.2019, що наявний в матеріалах справи №703/2907/23 та тим, що доданий до позовної заяви, отриманої ОСОБА_2 29.05.2026.

У власній заяві відповідачка обґрунтовує дотримання присічного процесуального строку звернення до суду про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами тим, що дізналася про вказані розбіжності саме 29.05.2026. Такі розбіжності відповідач вважає наслідком підробки протоколу від 18.04.2019.

Однак із вказаним аргументом не можна погодитися через наступне.

Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття «нововиявлені обставини». ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.

Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26 червня 2018 року у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України», від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»).

Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 (пункти 7.4-7.5).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.10.2020 у справі №726/938/18).

Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №127/10129/17 (пункт 26).

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №127/10129/17 (пункти 27, 28).

Застосовуючи вказаний підхід до обставин даної справи, суд приходить до переконання, що наведена ОСОБА_2 обставина не може вважатися нововиявленою.

З матеріалів справи вбачається, що протоколом від 18.04.2019 затверджено, серед іншого, розмір внесків в розмірі 3,92 грн за 1 м кв корисної площі квартири і такий тариф, що введений в дію з 01.05.2019, застосований при нарахуванні плати за управління будинком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Однак під час судового розгляду справи №703/2907/23 в Смілянському міськрайонному суді, відповідачка ОСОБА_2 , звертаючись 28.08.2023 із письмовим відзивом, посилається на ту ж обставину, яку наразі вважає нововиявленою а саме нікчемність протоколу від 18.04.2019 через неправильне зазначення назви зборів та найменування юридичної особи, щодо діяльності якої такі проводилися (т. 1, стр. 47).

Вказана обставина досліджувалася судом, їй надано правову оцінку, що полягає в тому, що вказане рішення зборів членів кооперативу, спрямоване на регулювання господарських відносин, має обов`язковий характер для їх суб`єктів, в судовому порядку не скасоване та не визнавалося недійсним, відтак є чинним (т. 2, стр. 11).

Доводи апеляційної скарги, що подана ОСОБА_2 щодо неналежності та недопустимості протоколу від 18.04.2019 як доказу, перевірені апеляційним судом, що дійшов висновку про їх безпідставність (т. 2, стр. 98).

Для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня (постанова ВС від 07.01.2025 у справі №460/7179/23).

За таких обставин факт отримання 29.05.2026 ОСОБА_2 примірника протоколу від 18.04.2019 не має окремого правового значення та не створює підстав вбачати нововиявлені обставини, оскільки про такі відповідачеві було відомо щонайменше з 28.08.2023.

Судом звертається увага на те, що в заяві від 29.06.2026 ОСОБА_2 посилається на фальсифікацію вказаного вище протоколу із прив`язкою до підстави перегляду, що передбачена п. 2 ч. 2 ст. 423 ЦПК України.

Відповідними обставинами, з огляду на зазначену норму, є встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт, зокрема, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі.

В постанові від 24 листопада 2021 року у справі №326/1062/16-а Верховний Суд зазначав, що під час вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачених пунктом 2 частини другої статті 361 КАС України (аналогічна за змістом нормі п. 2 ч. 2 ст. 423 ЦПК України), дослідженню підлягає те, чи потягли за собою ухвалення незаконного рішення у справі, про перегляд якого подано заяву, встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів.

Вказане приводить до висновку, що факт підроблення відповідних засобів доказування для потреб перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, має бути підтверджене належним чином, а саме вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили.

За обставинами даної справи, існування відповідних процесуальних рішень не вбачається.

Водночас, саме лише посилання на ту обставину, що протокол від 18.04.2019 заявниця на даний час називає фальсифікованим, а під час судового розгляду справи №703/2907/23 вказувала на нікчемність відповідного документу, не спростовує вказаного вище висновку, оскільки заявляючи як про нікчемність документу, так і про його фальсифікацію, відповідач посилається на одні і ті ж факти.

Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для відкриття провадження із перегляду за нововиявленими обставинами рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03.10.2024.

Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору.

За п. 2 ч. 3 ст. 426 ЦПК України до заяви додаються, зокрема, документ про сплату судового збору.

До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (ч. 3 ст. 427 ЦПК України).

Стаття 185 ЦПК України передбачає залишення позовної заяви без руху за визначених для цього підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюється законом.

За змістом ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Сторона, яка заявила відповідне клопотання (заяву), повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку та розмірі, або навести підстави, що надають право на пільги щодо сплати судового збору.

Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону.

Стаття 136 ЦПК України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас саме стаття 8 Закону України «Про судовий збір», яка є спеціальною, конкретизує порядок, умови такого звільнення і коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Судом достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не відноситься до категорії осіб, визначених ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Вказана обставина додатково підтверджується покладенням судового збору на відповідача рішенням суду від 03.10.2024 та постановою апеляційного суду від 06.12.2024.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав (ч. 3 статті 22 Закону «Про захист прав споживачів»).

Системне тлумачення норм статті 5 Закону «Про судовий збір» та статті 22 Закону «Про захист прав споживачів» дозволяє зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб як споживачі серед переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають або позбавлені. Оскільки така пільга встановлена спеціальною нормою (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»), що закріплена в законі, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Звільнення споживачів від сплати судового збору має відбуватися не тільки у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.

Аналогічний висновок зроблений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №761/24881/16-ц.

Споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

На переконання суду, підстави для звільнення відповідача від сплати судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відсутні, оскільки спірні правовідносини виникли з приводу стягнення боргу зі сплати житлово-комунальних послуг, а не захисту прав ОСОБА_2 як споживача таких послуг, яким вона себе не вважає з огляду на аргументацію власних заперечень проти позову.

При цьому, залишення заяви про перегляд судового рішення без руху з підстав несплати відповідачкою судового збору за обставин, коли відсутні підстави для відкриття провадження, покладе на останню невиправданий тягар.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258-261, 423-427 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

У відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Смілянського міськрайонного суду від 03.10.2024 в справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Сміла» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя І.В.Овсієнко