Ухвала суду № 13793435, 04.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 УХВАЛА Справа № 20/81б-50/577-б04.02.2011 За заявоюфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 довідкритого акціонерного товариства "Завод "Донець"

про банкрутство

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від заявника: не з"явився

Від боржника: Крикуненко К.А. (дов. від 08.04.2010)

Розпорядник майна: Патєрікіна Т.В.

Від Державного комітету

України з державного

матеріального резерву : Михайлець О.В. (дов. від 30.11.2009 №6526/0/4-09)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

За заявою кредитора - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 03.11.2008 господарським судом Луганської області порушено провадження у справі № 20/81б про банкрутство боржника - відкритого акціонерного товариства "Завод "Донець" в зв'язку з неспроможністю останнього сплатити борг перед кредитором у сумі 194000 грн. у встановлений чинним законодавством України строк.

Ухвалою суду від 01.12.2008 по справі № 20/81б введено процедуру розпорядження майном Відкритого акціонерного товариства "Завод "Донець" та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Патєрікіну Тетяну Владленівну.

На виконання вимог суду та відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ініціюючим кредитором - фізичною особою-підприємцем Даніловим Артемом Івановичем, 25.12.2008 надано копію газети "Голос України" від 19.12.2008 № 243 (4493), у якій опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Завод "Донець".

Розпорядником майна Патєрікіною Т.В. надано суду реєстр вимог кредиторів боржника, до якого включено вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська у сумі 1 111 497,08 грн. та МКП "Міськводоканал" на суму 489 537,40 грн.

Боржник та розпорядник майна заперечують проти вимог кредитора - Державного комітету України з державного матеріального резерву, заява якого з вимогами до боржника на суму 3 412 439,01 грн. надійшла до господарського суду Луганської області 20.01.2009.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.03.2006 "Про скасування мобілізаційного резерву, створеного на підприємствах, які розташовані на території Луганської області, має гриф "Таємно" та знаходиться в режимно-секретному секторі Держкомрезерву України.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.04.2009 матеріали справи про банкрутство № 20/81б в частині вимог кредитора - Державного комітету України з державного матеріального резерву до відкритого акціонерного товариства "Завод "Донець" передані на розгляд господарського суду міста Києва на підставі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі № 20/81б зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи господарським судом міста Києва.

За резолюцією керівництва господарського суду міста Києва матеріали справи № 20/81б передані судді Хоменку М.Г.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.05.2009 суддею Хоменком М.Г. справу № 20/81б в частині вимог кредитора - Державного комітету України з державного матеріального резерву до боржника - відкритого акціонерного товариства "Завод "Донець" прийнято до свого провадження.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.12.2009 визнано Державний комітет України з державного матеріального резерву кредитором відкритого акціонерного товариства "Завод "Донець" з майновими вимогами у розмірі 3412 439,01 грн. та зобовязано розпорядника майна внести Державний комітет України з державного матеріального резерву до третьої черги реєстру вимог кредиторів відкритого акціонерного товариства "Завод "Донець" на суму 3412 439,01 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2010 по справі № 20/81б апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства "Завод "Донець" на ухвалу господарського суду м. Києва від 22.12.2009 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду м. Києва від 22.12.2009 у справі 20/81б залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2010 по справі № 20/81б касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Завод "Донець" в особі Голови правління Аліфірова А.Д. та розпорядника майна ВАТ "Завод "Донець" Патерікіної Т.В. задоволено частково, ухвалу господарського суду м. Києва від 22.12.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2010 по справі № 20/81б скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

За резолюцією керівництва господарського суду м. Києва справу № 20/81б передано на новий розгляд судді Головатюку Л.Д., який своєю ухвалою від 29.10.2010 призначив її до розгляду на 17.11.2010.

У судове засідання 17.11.2010 представник заявника не з"явився, всіх витребуваних доказів суду не надав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розпорядник майна у судове засідання 17.11.2010 також не з"явився, всіх витребуваних доказів суду не надав, але через канцелярію суду подав клопотання, у якому просить здійснювати розгляд справи без його участі.

У судове засідання 17.11.2010 з"явилися представники боржника та Державного комітету України з державного матеріального резерву і дали пояснення по справі.

Представником Державного комітету України з державного матеріального резерву було подане клопотання про відкладення розгляду справи до перегляду Верховним Судом України постанови ВГСУ від 14.10.2010 у справі №20/81б. Суд дане клопотання задовольнив.

Розгляд справи було відкладено на 13.12.2010.

13.12.2010 у судове засідання представники сторін не з"явилися, всіх витребуваних доказів суду не надали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розгляд справи було відкладено на 14.01.2011.

У судове засідання 14.10.2011 представник заявника не з"явився, всіх витребуваних доказів суду не надав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розпорядник майна у судове засідання 14.01.2011 також не з"явився, всіх витребуваних доказів суду не надав, але через канцелярію суду подав клопотання, у якому просить здійснювати розгляд справи без його участі.

У судове засідання 14.01.2011 з"явилися представники боржника та Державного комітету України з державного матеріального резерву і дали пояснення по справі.

Розгляд справи було відкладено на 04.02.2011.

04.02.2011 в судове засідання прибули представники боржника, Державного комітету України з державного матеріального резерву та розпорядник майна і дали пояснення по справі.

Представник Державного комітету України з державного матеріального резерву просив визнати Держкомрезерв України кредитором відкритого акціонерного товариства "Завод "Донець" на суму 3412439,01 грн. та включити дані вимоги до 3-ї черги вимог кредиторів.

Представник боржника та розпорядник майна просив відмовити у задоволенні заяви Держкомрезерву України про визнання кредитором по справі № 20/81б у повному обсязі, а також просив застосувати строк позовної давності до вказаних вимог Держкомрезерву України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини справи, вислухавши думки представників сторін, суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву про визнання його кредитором відкритого акціонерного товариства "Завод "Донець", а саме на суму неповернених матеріальних цінностей мобілізаційного резерву у розмірі 1559749,49 грн., у звязку з таким:

Державний комітет України з державного матеріального резерву є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до Закону України «Про державний матеріальний резерв»від 24.01.1997 № 51/97-ВР та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державний комітет України з державного матеріального резерву»від 08.06.2006 № 810, основним завданням Держкомрезерву України є управління державним резервом.

Для виконання цього завдання Держкомрезерв України наділений повноваженнями щодо організації відповідального зберігання матеріальних цінностей державного, в тому числі мобілізаційного, резерву відповідно до встановлених мобілізаційних та інших спеціальних завдань, а також повноваженнями щодо контролю за виконанням підприємствами - відповідальними зберігачами зобов'язань щодо зберігання, освіження (поновлення) матеріальних цінностей державного резерву, за дотриманням порядку їх відпуску, своєчасного повернення позичених матеріальних цінностей, а також за відповідністю даних цінностей затвердженій номенклатурі.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державний матеріальний резерв" (далі Закон) державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).

Як визначено статтею 2 Закону, відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву є зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.

Статтею 4 Закону передбачено, що державний резерв створює Кабінет Міністрів України. Організація формування, зберігання і обслуговування державного резерву, соціальний розвиток забезпечуються уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади, який здійснює управління державним резервом, підприємствами, установами і організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву України.

Управління державним матеріальним резервом здійснює Державний комітет України з державного матеріального резерву, який відповідно до Указу Президента України № 603/2001 від 07.08.2001 є правонаступником Державного агентства з управління державним матеріальним резервом.

З 01.01.2004 набув чинності Господарський кодекс України. Згідно з пунктом 4 статті 13 цього Кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами Кабінет Міністрів України, інші органи виконавчої влади можуть встановлювати державні завдання, що є обов'язковими для суб'єктів господарювання.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, цей Кодекс застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до вимог цього Кодексу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Як установлено господарським судом м. Києва та підтверджено матеріалами справи на відповідальному зберіганні боржника - ВАТ "Завод "Донець" знаходяться матеріальні цінності мобілізаційного резерву, які є державною власністю і перебувають в оперативному управлінні Державного комітету України з державного матеріального резерву, що підтверджується Номенклатурою накопичення матеріальних цінностей (має гриф "ДСК").

Згідно з п. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів законодавства. Відповідно до п. 3 та п. 4 ст. 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" перелік підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що виконують відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, номенклатура та обсяги їх накопичення визначаються мобілізаційними та іншими спеціальними планами. Підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов'язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно із зазначеними завданнями власними силами. Отже підприємства зберігають матеріальні цінності мобілізаційного резерву (в даному випадку мобілізаційне завдання виступає адміністративним актом, на підставі якого виникають правовідносини, які хоч і містять цивільно-правовий характер але являються специфічними правовідносинами в силу специфіки мобілізаційного резерву) на основі мобілізаційного завдання, яке доводиться до підприємства.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 100-03 від 29.01.1998 "Положення про особливості формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями мобрезерву", Положення про мобілізаційний резерв, затвердженого постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 29.09.1969 - мобілізаційний резерв матеріальних цінностей створюється підприємствами в мирний час відповідно до встановлених мобілізаційних завдань. Норми накопичення матеріальних цінностей встановлюється за номенклатурами та обсягами, визначеними міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади.

Згідно з Указом Президента України № 1039/95 від 14.11.1995 "Про заходи щодо поліпшення роботи з мобілізаційної підготовки народного господарства України" (має гриф "дек") визначено, що підприємства, установи, організації всіх форм власності в разі зміни форми власності, власника, організаційної форми підприємницької діяльності чи підпорядкованості виконують раніше визначене їм мобілізаційне завдання.

Відповідно до ст. 937 Цивільного кодексу України передбачено, що письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. В свою чергу, Боржник засвідчив факт існування зобов'язань по відповідальному зберіганню, надсилаючи на адресу Кредитора звіти по формі-12.

Отже, Боржник згідно затвердженій номенклатурі і норм накопичення отримав завдання про зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву. І відповідно до п. 3 ст. 11 ЦК України між Кредитором та Боржником існують договірні зобов'язання зі зберігання.

Враховуючи вищевикладене, боржник зобов'язаний зберігати матеріальні цінності мобілізаційного резерву до моменту зняття в установленому порядку мобілізаційного завдання з Боржника.

Під відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву у розумінні, визначеному ст. 2 Закону України "Про державний матеріальний резерв", відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву - зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей державного резерву у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву. При цьому зберігач має забезпечувати якісне зберігання закладених до мобілізаційного резерву товарно-матеріальних цінностей та звітувати перед Держкомрезервом України в установленому законодавством порядку.

18.08.2008 уповноваженою особою КРВ Південного регіону КРД Держкомрезерву України була проведена перевірка наявності, кількісного стану, якості, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей, що знаходяться на відповідальному зберіганні ВАТ "Завод "Донець", на підставі чого складено акт (належним чином засвідчена копія акту знаходиться в матеріалах справи). Згідно акту перевірки від 18.08.2008 (має гриф ДСК) на підприємстві боржника встановлено факти незабезпечення збереження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

Факт відсутності у боржника вказаних матеріальних цінностей боржником не заперечується, проте він пояснює таку відсутність крадіжкою. Однак боржник не надав доказів, які б підтверджували факт крадіжки. Надані боржником довідки про порушення кримінальних справ не є таким доказом, оскільки такий факт може підтверджуватись лише вироком суду (зокрема у відповідності ст. 15 Кримінально-процесуального кодексу України).

Водночас крадіжка не є підставою для звільнення боржника від обов'язку повернути до державного резерву передані йому на зберігання матеріальні цінності та не може бути підставою для звільнення боржника від відповідальності за взятим на себе зобов'язанням.

Під відповідальним зберіганням матцінностей державного резерву у розумінні, визначеному ст. 2 Закону України „Про державний матеріальний резерв", відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву - зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву. При цьому зберігач має забезпечувати якісне зберігання закладених до мобілізаційного резерву товарно-матеріальних цінностей та звітувати перед Держкомрезервом України в установленому законодавством порядку.

Суд наголошує, що ВАТ „Завод „Донець" є відповідальним зберігачем матеріальних цінностей державного резерву. Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України «Про державний матеріальний резерв»підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов'язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно із зазначеними завданнями власними силами, а отже відповідальність за невжиття достатніх та належних мір для збереження матцінностей, в результаті яких були вчинені дії по їх відчуженню, лежить саме на Боржнику.

Підставою для звернення з заявою про визнання кредитором є Акт перевірки КРУ Держкомрезерву України від 18.08.2008, відповідно до якого, перевіркою встановлено факти незабезпечення збереження матцінностей мобілізаційного резерву на підприємстві боржника, який є відповідальним зберігачем матеріальних цінностей державного резерву.

Відповідно до абзацу 11 статті 2 Закону України "Про державний матеріальний резерв" самовільне використання матеріальних цінностей державного резерву - це використання або реалізація, відповідальним зберігачем матеріальних цінностей державного резерву, що перебувають у нього на відповідальному зберіганні, без відповідного рішення на це центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом.

Відповідно до ст. 936 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ, яка передана їй другою стороною, та повернути її у схоронності.

Зобов'язання боржника повернути до державного резерву матеріальні цінності мобілізаційного резерву виникло з моменту їх відсутності та продовжує існувати до фактичного повернення. Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а відповідно до статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк.

Таким чином, факт відсутності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву є порушенням операцій з матеріальними цінностями державного резерву, що в свою чергу свідчать про неналежне виконання боржником своїх зобов'язань передбачених Цивільним кодексом України (ст. ст. 936, 942, 949), Законом України "Про державний матеріальний резерв", Порядком формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву та інших нормативних актів, які регулюють порядок здійснення операцій по відповідальному зберіганню матеріальних цінностей державного резерву.

У відповідності до вимог п. 15 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі і розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори мають право заявляти лише грошові вимоги до Боржника.

Відповідно до положень вищезазначеного Закону, вартість неповернених матеріальних цінностей має бути перерахована на дату порушення провадження у справі про банкрутство боржника, тобто на 03.11.2008:

Назва матеріальних цінностейКількістьОдиниця виміруЦіна за одиницю /грн./ з ПДВВартість /грн./

з ПДВ

дріт сталевий ніхромовий1,455тонна216 740315 356,7

алюміній первинний, включаючи силумін14,1865тонна13 660193 787,59

Цинк0,200тонна7 6451 529,00

олово, включаючи вторинне0,058тонна97 2505 640,5

припої олов'яно-свинцеві0,068тонна614404 177,92

Нікель5,73тонна78 880451 982,4

прокат нікелевий0,05тонна448 01022 400,5

прокат мідний5,158тонна75 254388 160,13

прокат бронзовий0,976тонна82 20080 227,2

прокат мідно-нікелевий0,02тонна105 4902 109,8

сплави та суміші тверді357,0кг21376 041,00

Проводи установочні0,90км60375 433,3

Проводи монтажні0,319км745237,65

інструмент металорізальний290,5штука43,612665,8

Всього 1 559 749,49 Щодо вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву про визнання його кредитором відкритого акціонерного товариства "Завод "Донець на суму штрафних санкцій у розмірі 1762539,94 грн., то суд відмовляє в цій частині вимог у звязку з таким: У п. 4 акту перевірки від 18.08.2008, що була проведена Головним спеціалістом КРВ Південного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Сляднєвим О.І., зазначається, що: «Самовільного відчуження матеріальних цінностей мобрезерву не виявлено. Має місце крадіжка матеріальних цінностей мобрезерву, факти якої зафіксовані актом перевірки від 22.12.2003». Таким чином, про крадіжку матеріальних цінностей (порушення свого права) Кредитору стало відомо ще 22.12.2003. Відповідно до ч. 1 п. 6 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв".

Законом України "Про державний матеріальний резерв" встановлені зобов'язання (п.4 ст. 11), щодо забезпечення розміщення, збереження, своєчасного освіження, заміни, відпуску матеріальних цінностей із державного резерву згідно з зазначеними завданнями.

Сплата штрафних санкцій встановлена в ст. 14 ЗУ "Про державний матеріальний резерв" - «Відповідальність за операції з матеріальними цінностями державного резерву»і за своєю юридичною природою є не зобов'язанням, а засобом його забезпечення - адміністративно-господарською санкцією.

Відповідно до ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 76 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Згідно статті 80 ЦК України закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Порушене право підлягає захистові, якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сторони по справі не заявляли суду заяви про застосування строку позовної давності, але навіть за відсутності такої заяви позовні вимог не підлягають задоволенню на підставі всього вищевикладеного.

Згідно ч. 4 ст 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови в позові.

Державним комітетом України з державного матеріального резерву був пропущений строк позовної давності, оскільки про своє порушене право йому було відомо ще 22.12.2003 (відповідно до акту перевірки). Таким чином строк позовної давності, стосовно стягнення з відкритого акціонерного товариства "Завод "Донець" пені та штрафних санкцій, сплинув ще 22.12.2004, а заява про визнання кредитором була подана у січні 2009 року.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву в частині визнання його кредитором відкритого акціонерного товариства "Завод "Донець" на суму неповернених матеріальних цінностей мобілізаційного резерву у розмірі 1559749,49 грн. та про відмову Державному комітету України з державного матеріального резерву в частині вимог про визнання його кредитором відкритого акціонерного товариства "Завод "Донець на суму штрафних санкцій у розмірі 1762539,94 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Законом України "Про державний матеріальний резерв", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати Державний комітет України з державного матеріального резерву(код ЄДРПОУ 00034016) кредитором відкритого акціонерного товариства "Завод "Донець"(код ЄДРПОУ 14313412) на суму неповернених матеріальних цінностей мобілізаційного резерву у розмірі 1559749,49 грн.

2. Відмовити Державному комітету України з державного матеріального резерву в задоволенні вимог про визнання його кредитором відкритого акціонерного товариства "Завод "Донець на суму штрафних санкцій у розмірі 1762539,94 грн.

3. Зобовязати розпорядника майна відкритого акціонерного товариства "Завод "Донець"(код ЄДРПОУ 14313412) внести Державний комітет України з державного матеріального резерву до третьої черги реєстру вимог кредиторів відкритого акціонерного товариства "Завод "Донець" з кредиторськими вимогами в сумі 1559749,49 грн.

4. Копію ухвали направити ініціюючому кредитору, боржнику, розпоряднику майна та Державному комітету України з державного матеріального резерву.

СуддяГоловатюк Л.Д.