Рішення № 13793430, 07.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/807.02.11

За позовомЗакритого акціонерного товариства “Вінницяпобутхім”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Продсел”

Простягнення 109 074,75 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаМаркочи А.М.- представник за довіреністю від 28.01.2011 р.

Від відповідача не з’явився 07.02.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство “Вінницяпобутхім” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продсел”107306,28 грн. заборгованості з оплати за поставлений товар за договором від 10.08.2010 р. № 86, 860,05 грн. інфляційних витрат та 908,42 грн. 3 % річних.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/8 від 19.01.2011 р., яку призначено до розгляду на 07.02.2011 р.

У судове засідання, призначене на 07.02.2011 р., з’явився представник позивача, який зазначив, що станом на 28.01.2011 р. відповідачем був частково погашений борг у сумі 20000,00 грн., таким чином, заборгованість відповідача склала 87306,28 грн. основного боргу, 860,05 грн. інфляційних витрат та 908,42 грн. 3 % річних.

Відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду у справі № 46/8 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.08.2010 р. між Закритим акціонерним товариством "Вінницяпобутхім" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продсел" (покупець) було укладено договір № 86 (далі-договір), відповідно до якого постачальник зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця поставляти товар, а покупець зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити його вартість, за цінами, зазначеними в накладній та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації.

Згідно з п. 3.1. договору товар поставляється постачальником у відповідності з замовленням покупця в строк, зазначений в замовлені.

Відповідно до п. 3.4 договору товар поставляється постачальником на умовах DDP, що передбачені Інкотермс «Офіційні правила тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати», введених в дію з 01.01.2000 р.

Відповідно до п. 7.4 договору оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника з відстрочкою платежу в 33 дні з моменту поставки відповідної партії товару.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання договору позивач поставив відповідачу товар на суму 117306,28 грн., що підтверджується видатковою накладною від 16.08.2010 р. (в матеріалах справи).

Відповідач отриману продукцію оплатив частково у сумі 20000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

Крім того, після порушення провадження у справі, відповідач сплатив на користь позивача ще 20000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 87306,28 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 87306,28 грн. за договором від 10.08.2010 р. № 86 документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 860,05 грн. інфляційних витрат та 908,42 грн. 3 % річних.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку що стягненню підлягають 860,05 грн. інфляційних витрат та 908,42 грн. 3 % річних.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продсел”(04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 25, ідентифікаційний код 37038600) на користь Закритого акціонерного товариства “Вінницяпобутхім” (21001, м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4, ідентифікаційний номер 30684913) 87306 (вісімдесят сім тисяч триста шість) грн. 28 коп. боргу, 860 (вісімсот шістдесят) грн. 05 коп. інфляційних витрат, 908 (дев’ятсот вісім) грн. 42 коп. 3 % річних, 1 090 (одну тисячу дев’яносто) грн. 75 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 11.02.2011 р.