Рішення № 13793397, 02.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/38702.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Присадки” Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнафтохім Трейдінг” м. Києва

про стягнення боргу, ціна позову 11635896,81 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Клепацький М.М.,

від відповідача Корнєв В.М.

СУТЬ СПОРУ :

у листопаді 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Присадки” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладених між ним та відповідачем договорів: поставки нафтопродуктів № П-52 від 15 березня 2010 р., договору про надання послуг № 1/10 від 15 березня 2010 р., договору зберігання нафтопродуктів № 13 від 15 березня 2010 р., договору зберігання бочок № 14 від 15 березня 2010 р., договорів оренди легкових автомобілів №№ 1т, 2т, 3т від 27 березня 2010 р, договору оренди приміщення № 17-А від 30 квітня 2010 р., останній не в повному обсязі оплатив одержаний товар та надані послуги, заборгувавши 11635896,81 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, а також понесені ним по справі господарські витрати.

У процесі розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог до 10685896,81 грн., посилаючись на часткове припинення зобов’язань відповідача у розмірі 950000 грн. зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі заяви останнього № 26/1/04-10 від 15 квітня 2010 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги у зменшеному розмірі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись припинення зобов’язань перед позивачем за спірними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяв №№ 26/1/04-10 від 15 квітня 2010 р., 54/2 від 31 травня 2010 р, 72/2 від 30 червня 2010 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між сторонами у справі були укладені наступні правочини:

1) договір поставки нафтопродуктів № П-52 від 15 березня 2010 р., відповідно до умов якого позивач зобов’язався передати відповідачу нафтопродукти, а відповідач –прийняти та оплатити цей товар на умовах вказаних в договорі;

2) договір про надання послуг № 1/10 від 15 березня 2010 р., за яким позивач за завданням відповідача зобов’язався здійснювати налив олив у бочки, а останній –оплатити позивачу вартість наданих послуг;

3) договір зберігання нафтопродуктів № 13 від 15 березня 2010 р., відповідно до якого позивач зобов’язався за плату зберігати нафтопродукти, передані йому відповідачем, і повернути їх відповідачу у схоронності;

4) договір зберігання бочок № 14 від 15 березня 2010 р., згідно з яким позивач зобов’язався за плату зберігати бочки, передані йому відповідачем, і повернути їх відповідачу у схоронності;

5) договори №№ 1т, 2т і 3т оренди легкових автомобілів від 27 березня 2010 р., за якими позивач зобов’язався передати відповідачу у тимчасове платне володіння та користування три легкові автомобілі;

6) договір оренди приміщення № 17-А від 30 квітня 2010 р., відповідно до умов якого позивач зобов’язався передати відповідачу у тимчасове платне володіння та користування частину приміщення площею 25,9 м2 по вул. Свіштовській, 11 у м. Кременчуку Полтавської області.

Поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі робіт (надання послуг), видатковими накладними, довіреностями на одержання товарно-матеріальних цінностей, рахунками-фактурами, актами приймання-передачі легкових автомобілів стверджується факт належного виконання позивачем прийнятих на підставі вищевказаних договорів зобов’язань, у т.ч. передачі відповідачу нафтопродуктів вартістю 14540594,44 грн., надання послуг з наливу олив у бочки вартістю 14860 грн., послуг по зберіганню нафтопродуктів вартістю 1057201,21 грн., зберіганню бочок –9 грн., передачі легкових автомобілів та приміщення відповідачу, розмір орендної плати за користування якими становить 13635,14 грн.

У відповідача відсутні заперечення щодо обсягів та вартості одержаних товарів і послуг, загальний розмір яких становить 15626299,79 грн.

Поясненнями сторін, банківськими виписками, копії яких знаходяться у матеріалах справи, стверджується факт сплати відповідачем на користь позивача грошовими коштами за передані нафтопродукти та послуги з їх зберігання у загальному розмірі 3990402,98 грн.

Доказів оплати за спірними договорами у більшому розмірі суду не надано.

Крім того, заявою № 26/1/04-10 від 15 квітня 2010 р. відповідач зарахував вимоги позивача щодо оплати за договором поставки нафтопродуктів № П-52 від 15 березня 2010 р. у розмірі 2625000 грн. зустрічними вимогами до останнього про сплату такої ж суми грошових коштів за договором купівлі-продажу цінних паперів № 10Б/72/2 від 15 березня 2010 р. між позивачем та ТОВ “Сіел Форс”, право вимоги за яким він набув на підставі договору № 15К/04 відступлення права вимоги від 15 квітня 2010 р. з ТОВ “Сіел Форс”.

Це підтверджується копією заяви про зарахування, що міститься у матеріалах справи, поясненнями сторін.

Доказів визнання указаного правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог в установленому порядку недійсним суду не надано. Як слідує з матеріалів справи, позивач схвалив таке зарахування, зменшивши частково розмір заявленої до стягнення у даній справі суми боргу. Тому доводи щодо правомірності проведеного згідно із заявою від 15 квітня 2010 р. зарахування є необгрунтованими.

Таким чином, загальний розмір припинених зобов’язань щодо оплати за спірними договорами становить 6615402,98 грн. (3990402,98+2625000).

Згідно ст. 601 ЦК України припинення господарських зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється за заявою однієї із сторін.

З поданих відповідачем заяв про залік взаємних вимог №№ 54/2 від 31 травня 2010 р. та № 72/2 від 30 червня 2010 р. не вбачається, які зустрічні зобов’язання між сторонами підлягали припиненню на їх підставі, чи настав строк їх виконання, чи не сплинув строк позовної давності щодо цих вимог. Вони не містять істотних умов, необхідних для даного виду правочинів, тому суд вважає їх неукладеними.

З цих підстав суд критично оцінює доводи відповідача про відсутність заборгованості по оплаті за спірними договорами.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання по оплаті за цими договорами, з нього на користь позивача відповідно вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 9010896,81 грн. боргу (15626299,79-6615402,98).

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Присадки” Полтавської області задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнафтохім Трейдінг” (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 11, код 37001235) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Присадки” (39610, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, 11 код 13932946) 9010896,81 грн. боргу, 19747,33 грн. витрат по оплаті державного мита, 182,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар