Рішення № 13793384, 02.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/1502.02.11 За позовом Комунального підприємства “Київтранспарксервіс” м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Кард Сервіс” м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, ціна позову 122124,08 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Аньол В.М.,

від відповідача не з’явився

СУТЬ СПОРУ :

у грудні 2010 року Комунальне підприємство “Київтранспарксервіс” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним і Товариством з обмеженою відповідальністю “Пей-Порт” укладено договір доручення № 91 від 31 грудня 2008 р., згідно з яким повірений зобов’язався від імені позивача (довірителя) здійснювати приймання платежів від споживачів за паркування, блокування-розблокування транспортних засобів через паркомати, а довіритель сплачувати повіреному винагороду.

15 травня 2009 року між сторонами у справі було укладено договір переведення боргу № 3.9-130.09/1 відповідно до якого всі зобов’язання повіреного прийняв на себе відповідач.

Посилаючись на те, що станом на 10 грудня 2010 року заборгованість відповідача перед позивачем повністю не погашена та становить 113044,87 грн., позивач просив стягнути з відповідача на свою користь суму боргу, 9079,20 грн. пені, а також понесені по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник в судове засідання повторно не з’явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Комунальним підприємством “Київтранспарксервіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Пей-Порт” укладено договір доручення № 91 від 31 грудня 2008 р. згідно з яким останній зобов’язався від імені позивача (довірителя) здійснювати приймання платежів від споживачів та перераховувати їх на рахунок довірителя за паркування, блокування-розблокування транспортних засобів через паркомати, а довіритель сплачувати повіреному винагороду.

Пунктом 2.5 договору встановлено, що повірений повинен кожного наступного банківського дня перераховувати довірителю суму коштів, отриманих через паркомати, за виключенням суми винагороди розмір якої становить 9 %.

Строк дії договору відповідно до умов розділу 8 договору встановлений з дня його укладення до 31 грудня 2009 р. та вважається продовженим на наступний рік, якщо за 15 робочих днів до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згодом між сторонами у справі було укладено договір переведення боргу № 3.9-130.09/1 від 15 травня 2009 року згідно з яким всі зобов’язання Товариством з обмеженою відповідальністю “Пей-Порт” за договором доручення № 91 від 31 грудня 2008 р прийняв на себе відповідач.

Поясненнями позивача, актами прийняття наданих послуг №№ 1-Е, 1-Б від 31 жовтня 2009 р.; 1-Е, 1-Б від 31 листопада 2009 р.; 1-Е, 1-Б від 31 грудня 2009 р. стверджується факт одержання відповідачем у зв’язку з виконанням доручення належних позивачу грошових коштів у розмірі 170905 грн.

Відповідно до вимог п. 3 ст. 1006 ЦК України повірений зобов’язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв’язку з виконанням доручення.

Вищевказаними доказами, розрахунком позивача підтверджується факт невиконання відповідачем обов’язку передати позивачу одержані у зв’язку з виконанням доручення грошові кошти у розмірі 113044,87 грн.

Доказів належної оплати за договорами суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 113044,87 грн. боргу.

Вимоги про стягнення 9079,20 грн. передбаченої п. 5.4 договору пені задоволенню не підлягають, оскільки заявлені без дотримання вимог ч. 6 ст. 232 ГК України щодо періоду нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Комунального підприємства “Київтранспарксервіс” м. Києва задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Кард Сервіс” (03113, м. Київ, пр-т Перемоги, 66, кв. 2, код 31201783) на користь Комунального підприємства “Київтранспарксервіс” (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6, код 35210739 113044,87 грн. боргу, 1130,44 грн. витрат по оплаті державного мита, 218,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар