Рішення № 13793366, 08.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/408.02.11 За позовом Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату

Кабінету Міністрів України

До Національного космічного агентства України

Про стягнення 19 869,92 грн.

                    Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

Від позивача           Руденко К.М. –предст. (дов. від 30.12.2010р.)

Від відповідача           Телешова Ю.В. –предст. (дов. від 17.01.2011р.)

           ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача 19 869,92грн. –основного боргу, який виник внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором № 3 на користування легковим автомобілем на 2010 рік від 18.03.2010р., а також витрат по сплаті державного мита –198,70грн. та витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.12.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/4, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 18.01.2011р.

У судовому засіданні 18.01.2011р. представник позивача подав суду витребувані документи, крім оригіналу та належної копії статуту положення позивача. Також представник позивача у судовому засіданні надав для долучення до матеріалів справи копії подорожніх листів службового автомобіля, які передбачені п.2.1 договору.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Однак, судом через канцелярію було отримано від відповідача відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує, оскільки пунктом 2.5. договору встановлено, що загальна вартість послуг, які будуть надаватись згідно цього договору, складатиме 99000,00грн., разом з ПДВ. Відповідач здійснив оплату послуг за користування автомобілем за січень, лютий та березень 2010р. загалом у сумі 97240,81грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 45, 56 та 57 від 16.04.2010р. Натомість, Національне космічне агентство України є центральним органом виконавчої влади, відповідно, здійснює свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування, та, як бюджетна організація, не має права змінювати умови договору, загальна вартість якого не менше 100000,00грн. (п. 5 Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2008р. №921), в зв’язку з чим відповідач вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за користування автомобілем у сумі 19869,92грн. такими, що перевищують загальну вартість договору і порушує його умови.

У зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, та з метою витребування додаткових документів, розгляд справи 18.01.2011р. відкладено.

07.02.2011р. судом отримано від відповідача письмові пояснення, в яких відповідач зазначає, що оскільки ціна договору становить 99000,00грн., то позивач повинен був надавати послуги в межах встановленої сторонами суми договору, не перевищуючи її.

У судовому засіданні 08.02.2011р. у запереченні на відзив на позовну заяву представник позивача зазначив, що відповідач, всупереч взятих на себе зобов’язань, ухиляється від оплати наданих позивачем послуг за Договором №3 від 18.03.2010р., а також позивач вважає, що фінансування відповідача за рахунок державного бюджету не є підставою для невиконання договірних зобов’язань. Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву та поясненні на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оглянувши оригінали документів, суд, -

в с т а н о в и в :

18.03.2010р. між позивачем та відповідачем укладено договір №3 на користування легковим автомобілем на 2010 рік, відповідно до умов якого автопідприємство (позивач) надає замовнику (відповідач) у користування легковий автомобіль марки Опель Омега (для обслуговування Генерального директора) з послугами 2 водіїв у межах 12 годин на добу (враховуючи святкові та вихідні дні).

Відповідно до п. 2.4. договору вартість автопослуг за цим договором складає:

-          за одну годину роботи 39,80грн.,

-          за кожний кілометр пробігу 1,45грн.,

-          крім того, ПДВ (20 відсотків).

Пунктом 2.5. договору встановлено, що загальна вартість послуг, які будуть надаватись згідно цього договору, складатиме 99000,00грн., разом з ПДВ (дев’яносто дев’ять тисяч грн.).

На виконання умов договору, у період з січня по березень 2010р. позивачем було надано відповідачу послуги з користування автомобілем загалом на суму 97240,81грн., що підтверджується Актами прийому-здачі виконаних робіт від 08.04.2010р. на суму 52374,42грн., та від 16.04.2010р. загалом на суму 44866,39грн., які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Оплата за користування автомобілем, що надається згідно з умовами цього договору, здійснюється за кожну годину роботи і кожний кілометр пробігу (згідно показників, що підтверджується подорожнім листом).

Відповідач здійснив оплату отриманих у період з січня по березень 2010р. послуг у сумі 97240,81грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №№ 45, 56 та 57 від 16.04.2010р.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що договір діє по 30.04.2010р.

Також, в межах строку дії договору, згідно відомостей позивача, у квітні 2010р. позивачем були надані відповідачу послуги з користування автомобілем, вартість яких склала 19869,92грн.

Вартість послуг, наданих позивачем відповідачу у квітні 2010р. підтверджується подорожніми листами (містять в матеріалах справи) та становить 19869,92грн.

Так, згідно з подорожними листами службового автомобілю Opel Omega. 2003 року випуску, державний номер АА 3359 КА, за період з 01.04.2010р. по 25.04.2010р. включно та зведеною відомістю позивача, час використання автомобіля дорівнює 345,65 годин, пробіг 1932 км.

Вартість послуг була розрахована наступним чином:

345,65 годин х 39,80 грн. = 13756,87 грн.

1932 км х 1,45 грн. = 2801,14 грн.

16558,27 (13756,87 грн. + 2801,14 грн.) + 20 % ПДВ = 19869,92 грн.

Згідно з п. 3.3 договору по закінченню поточного місяця позивач підводить підсумки фактично виконаних обсягів робіт і не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, виставляє відповідачу рахунок за автопослуги.

На підставі чого, позивачем було виставлено відповідачу на оплату за користування легковим автомобілем у квітні 2010 р. рахунок №3088 від 05.05.2010р. на суму 19 869,92грн.

Відповідно до п. 3.4. договору відповідач зобов’язаний в 5-денний банківський термін, з моменту отримання рахунку, провести розрахунок з позивачем за виконані автопослуги.

Проте, відповідач у зазначений строк не здійснив оплати послуг у сумі 19869,92грн.

Крім того, 28.09.2010р. позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію №380 від 27.09.2010р. з вимогою сплатити заборгованість за користування легковим автомобілем за квітень 2010р. у сумі 19 869,92грн. Разом з даною претензією відповідачу було надіслано рахунок на оплату послуг за квітень 2010р. Претензія була отримана відповідачем 29.09.2010р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, відповідач вартість отриманих послуг на суму 19 869,92грн. не оплатив.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з претензіями щодо вартості та обсягу отриманих послуг на суму 19869,92грн.

В зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 19 869,92грн. –основного боргу.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечив, зазначаючи, що оскільки пунктом 2.5. договору встановлено, що загальна вартість послуг, які будуть надаватись згідно цього договору, складатиме 99000,00грн., разом з ПДВ, відповідач здійснив оплату послуг за користування автомобілем за січень, лютий та березень 2010р. загалом у сумі 97240,81грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 45, 56 та 57 від 16.04.2010р.

При цьому, Національне космічне агентство України є центральним органом виконавчої влади, відповідно, здійснює свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування, та, як бюджетна організація не має права змінювати умови договору, загальна вартість якого не менше 100000,00грн. (п. 5 Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2008р. №921), у зв’язку з чим відповідач вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за користування автомобілем у сумі 19869,92грн. такими, що перевищують загальну вартість договору і порушує його умови.

Також, у поясненнях відповідач зазначає, що оскільки ціна договору становить 99000,00грн., то позивач повинен був надавати послуги в межах встановленої сторонами суми договору, не перевищуючи її.

Проаналізувавши докази, наявні в матеріалах справи, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про обґрунтованість та задоволення заявлених позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, закон пов’язує виникнення у замовника обов’язку з оплати за договором про надання послуг з фактичним наданням послуги згідно з таким договором.

Матеріали справи містять докази фактичного надання позивачем відповідачу послуг з користування автомобілем у квітні 2010р., а саме: подорожні листи, та вартість таких послуг склала 19869,92грн.

Відповідач проти факту отримання автопослуг у квітні 2010р. не заперечив.

Оплата за користування автомобілем, що надається згідно з умовами цього договору, здійснюється за кожну годину роботи і кожний кілометр пробігу (згідно показників, що підтверджується подорожнім листом).

Умовами п.5.4 договору встановлено, що в разі відсутності у подорожньому листі підпису та печатки (штампу), що підтверджують роботу автомобіля у замовника, автопідприємство претензій не приймає. Оплата за автопослуги буде нарахована за фактичний пробіг та відпрацьовані години у замовника.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що договір діє по 30.04.2010р.

Відтак, суд вважає, що у відповідача виник обов’язок з оплати послуг за користування автомобілем у квітні 2010р. на суму 19869,92грн. за Договором №3 від 18.03.2010р.

При цьому, суд зазначає, що умовами договору встановлено обов’язок відповідача проводити розрахунок з позивачем за отримані послуги, і оплата таких послуг, не ставиться у залежність від надходження коштів з державного бюджету. Джерелами формування майна відповідача є не лише асигнування державного бюджету, але і власні кошти, які отримуються від послуг, що надаються відповідачем.

Крім того, суд критично ставиться до позиції відповідача, щодо того, що позивач повинен був надавати послуги в межах встановленої сторонами суми договору, не перевищуючи її. Натомість, суд вважає, що з метою уникнення під час користування автомобілем позивача перевищення суми 99000,00грн. з ПДВ, відповідач повинен був першочергово припинити користування автомобілем за договором №3 від 18.03.2010р.

Однак, матеріали справи не містять доказів звернення відповідачем до позивача з повідомленням про припинення користування автомобілем, задля уникнення перевищення встановленої умовами договору суми послуг. Натомість, матеріали справи містять докази користування позивачем автомобілем за договором №3 від 18.03.2010р. у квітні 2010р., вартість якого склала 19869,92грн.

Також, суд вважає, що позивач не повинен зазнавати збитків, внаслідок користування відповідачем у квітні 2010р. автопослугами позивача згідно договору №3 від 18.03.2010р. з допущенням перевищення суми договору, вартість яких склала 19869,92грн.

У випадку, якщо відповідачем перевищено суму, на яку передбачено надання послуг за договором (99000,00грн. з ПДВ), сума отриманих послуг понад 99000,00грн. підлягає оплаті відповідачем, у тому числі, і за рахунок власних коштів.

У свою чергу, відповідно до Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2008р. №921, договором про закупівлю –є договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари, в тому числі на умовах лізингу, за державні кошти

Дослідивши умови Договору №3 від 18.03.2010р., суд не вбачає, що умовами останнього регулюються відносини сторін у сфері державних закупівель товарів, робіт та послуг, до того ж, ані відповідач, ані позивач за договором, не є замовником та учасником за результатами процедури закупівлі, як це передбачено порядком вказаного Положення.

Таким чином, укладаючи з позивачем Договір №3 від 18.03.2010р. відповідач виступав як суб’єкт господарської діяльності та діяв від свого імені.

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє заперечення відповідача, в зв’язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 19 869,92грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: 19 869,92грн. –основного боргу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Національного космічного агентства України (м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30, код ЄДРПОУ 00041482) на користь Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (м. Київ, вул. Некрасовська, 7, код ЄДРПОУ 03538993) 19 869,92грн. –основного боргу, 198,70грн. –державного мита, 236,00грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя В.В. Палій