Рішення № 13793321, 10.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/38510.02.11 За позовом                    Національного комплексу «Експоцентр України»

До           Державної акціонерної компанії «Національна мережа

                              аукціонних центрів»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:          Фонд державного майна України

Про                              стягнення 142064,28 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача                    Північук Л.І. –представник за довіреністю

                                        № 01-11/1239 від 15.12.10.

Від відповідача                    не з’явився

Від третьої особи          Мосюра А.Ю. –представник за довіреністю № 45 від

                                        12.01.11.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Національного комплексу «Експоцентр України»до Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд державного майна України, про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за Договором оренди № 16/4-А від 21.05.01. в розмірі 142064,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.10. порушено провадження у справі № 30/385, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в розгляді справи № 30/385 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Фонд державного майна України; розгляд справи було призначено на 13.01.11. о 10-30.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 13.01.11. не з’явились, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 21.12.10. про порушення провадження у справі № 30/385 не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/385 відкладено на 27.01.11. о 10-30.

В судовому засіданні 27.01.11. представником третьої особи було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи № 30/385.

Представник позивача в судове засідання 27.01.11. не з’явився, але 27.01.11. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку із зайнятістю повноважного представника позивача в іншому судовому засіданні.

27.01.11. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва, позивач подав заяву в якій надає витребувані ухвалою суду документи.

Крім того, 27.01.11. позивач, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва, подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 27.01.11. представник третьої особи також заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/385 відкладено на 10.02.11. о 11-45.

Представник третьої особи в судовому засіданні 10.02.11. подав пояснення по справі в яких просить суд прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Крім того, представник третьої особи зазначає, що відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України одним із способів врегулювання господарського спору є укладення мирової угоди, яка може стосуватися лише прав і обов’язків сторін щодо предмету спору. На її думку питання сплати неустойки за час перебування в павільйоні № 16 Національного комплексу «Експоцентр України»галузевого державного архіву фінансових посередників Фонду державного майна України може бути вирішена шляхом укладення мирової угоди між сторонами по даній справі.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/385.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.01. між Національним комплексом «Експоцентр України (орендодавцем) та Державною акціонерної компанією «Національна мережа аукціонних центрів (орендарем) був укладений Договір № 16/4-А, згідно з яким відповідачу було передано у строкове платне користування частину павільйону № 16, площею 857,5 кв.м., що перебуває на балансі орендодавця і розташованих за адресою: м. Київ, вул. Ак. Глушкова, 1.

Листом від 12.02.10. № 01-11/103 позивач повідомив відповідача про відмову від Договору у зв’язку з несплатою орендної плати більше трьох місяців підряд та вимагав звільнити орендоване приміщення в розумний строк (не більше трьох днів) з дати отримання повідомлення.

Зазначений лист був отриманий відповідачем 16.02.10., що підтверджується повідомленням про вручення, проте відповідач не повернув об’єкт оренди в порушення розділу 2 Договору, відповідно до якого у разі припинення договору орендар повертає орендодавцю майно в належному стані. Майно вважається поверненим з моменту підписання Акта передавання-приймання. Обов’язок по складанню акта приймання-передавання покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору.

Крім того, відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Таким чином, позивач вважає, що непередача орендованого майна за актом приймання-передачі позивачу, є порушенням зобов’язання.

Також, відповідач не передавши орендоване майно за актом приймання-передачі позивачу, порушив ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства»та ч. 1 ст. 530 ЦК України, згідно з якою якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)».

У зв’язку з цим, позивач був вимушений звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов’язання відповідача примусово звільнити орендоване майно у зв’язку з припиненням дії Договору.

Рішення Господарського суду м. Києва від 25.05.10. № 11/110, позов позивача задоволено повністю та зобов’язано відповідача звільнити частину павільйону № 16, площею 857,5 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Ак. Глушкова, 1.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.10. по справі № 11/110 рішення Господарського суду м. Києва від 25.05.10. залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.10.10. по справі № 11/110 касаційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду м. Києва від 25.05.10. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.10. у справі № 11/110 та додані до неї документи повернуто.

На виконання цього рішення Господарським судом м. Києва був виданий наказ від 17.08.10. № 11/110.

03.09.10. відділом Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду м. Києві від 17.08.10. по справі № 11/110.

Проте, відповідачем не виконується вищевказане рішення суду та вимоги державного виконавця щодо звільнення відповідачем частини павільйону № 16, про що свідчать постанови про накладення штрафу та керівника відповідача від 29.09.10., 29.10.10. та 29.11.10.

Позивач стверджує, що станом на 01.12.10. відповідач не звільнив частину павільйону № 16, за актом приймання-передачі майно не передав, а тому вважає, що відповідач повинен сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за період з 20.02.10. (3 дні з дня отримання повідомлення про відмову від договору) по 01.12.10., на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Щодо тверджень третьої особи про укладення мирової угоди між сторонами, суд зазначає наступне.

Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами та є добровільним волевиявленням сторін у спорі.

Вона укладається в письмовій формі і підписується сторонами угоди. Підписану мирову угоду сторони подають до господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони не досягли між собою згоди та не подали на затвердження суду мирову угоду, яка б свідчила про добровільне волевиявлення сторін.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач станом на 01.12.10. частину павільйону № 16 не звільнив, за актом приймання-передачі майно не передав.

Згідно ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Розмір такої неустойки встановлюється у сумі подвійної плати за користування річчю за період прострочення. Тобто при розрахунку неустойки наймодавцеві необхідно підрахувати вартість одного дня користування річчю, помножити цю суму на два та на кількість днів прострочення повернення речі.

Таким чином, за умовою вказаної вище правової норми позивач має право стягнути з відповідача неустойку за весь час безпідставного користування приміщенням без обмеження будь-якими строками, оскільки нормами ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення зобов’язання.

Позивач здійснив розрахунок орендної плати, відповідно до п. 3 Договору оренди № 16/4-А від 21.05.01. за період з 20.02.10. по 01.12.10., який становить 71 032,14 грн. (додається до матеріалів справи).

Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України відповідач повинен сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користуванням майно, то позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму в розмірі 142064,28 грн.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач правомірно просить суд стягнути з відповідача неустойку в розмірі 142064,28 грн. за користування майном за період з 20.02.10. по 01.12.10.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Національному комплексу «Експоцентр України»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів» (02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 15; код ЄДРПОУ 20064284) на користь Національного комплексу «Експоцентр України»(03680, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 1; код ЄДРПОУ 21710384) 142064 сто сорок дві тисячі шістдесят чотири) грн. 28 коп. –неустойки, 1420 (одну тисячу чотириста двадцять) грн. 64 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення складено 11.02.11.