Ухвала суду № 137932223, 03.07.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4895/26 Провадження 2/0274/3209/26

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

УХВАЛА

03.07.26 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі Суд),

розглянувши матеріали позовної заявиОСОБА_1 доВиконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської областіпровизнання протиправним та скасування дозволу на будівництво,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати дозвільний документ Виконавчого комітету Бердичівської міської ради, яким надано дозвіл на будівництво масивної споруди на межі земельної ділянки, що є власністю позивача, в АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, Суд виходить з такого.

За змістом частини першої статті 15, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, на судовий захист її особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина перша статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 Цивільного процесуального кодексу України).

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, предмет, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору.

Отже, за загальним правилом у порядку цивільного судочинства можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень є завданням адміністративного судочинства, що передбачено частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

З пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, спори про оскарження та скасування рішень суб`єктів владних повноважень належать до компетенції адміністративних судів, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

З позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є дозвільний документ Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області як органу місцевого самоврядування.

Таким чином, даний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 186, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Корбут