Ухвала суду № 137932139, 03.07.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/1132/26

Провадження № 2/165/818/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м. Нововолинськ

Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Рибас А.В., ознайомившись із цивільною справою за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» через свого представника Савченко Т.О. звернулось до Нововолинського міського суду Волинської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просили стягнути з останньої заборгованість у розмірі 37 798,59 грн., а також судові витрати у розмірі 2 662,40 грн. судового збору.

02.04.2026 року вказану цивільну справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді Ференс-Піжук О.Р.

Ухвалою судді Нововолинського міського суду Волинської області від 14.04.2026 року за вищевказаною позовною заявою відкрито провадження та постановлено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Разом з тим, 29.06.2026 року суддею Ференс-Піжук О.Р. заявлено самовідвід, який ухвалою суду від 29.06.2026 року задоволений, справу передано для повторного автоматизованого розподілу в порядку ст. ст. 14, 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 29.06.2026 року вказану справу передано до розгляду судді Василюку А.В.

Однак, 01.07.2026 року суддею Василюком А.В. заявлено самовідвід, який ухвалою суду від 01.07.2026 року задоволений, справу передано для повторного автоматизованого розподілу в порядку ст. ст. 14, 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 01.07.2026 року вказану справу передано до розгляду судді Рибас А.В.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судова юрисдикція це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

За змістом п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Із матеріалів зазначеної справи № 165/1132/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вбачається, що 29.05.2026 року ОСОБА_1 надсилала на адресу суду заяву про закриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що зазначений спір належить розглядати у межах іншої справи, а саме: справи про неплатоспроможність боржника. До зазначеної заяви ОСОБА_1 долучила ухвалу Господарського суду Волинської області від 13.05.2026 року у справі № 903/374/26 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до вказаної ухвали Господарського суду Волинської області від 13 травня 2026 року (провадження № 9/903/374/26) відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 року (справа № 607/6254/15-ц) зазначено, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Тобто, системний аналіз положень чинного процесуального законодавства України та Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника і спеціальні норми Кодексу України про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ щодо інших законодавчих актів України.

Зі змісту вказаних норм також вбачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за участю сторони, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому, таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство сторони у справі.

Вказане урегулювання процедури розгляду спорів до сторони, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до особи, щодо якої порушено процедуру банкрутства.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19), від 18.02.2020 року у справі № 918/335/17 (провадження № 12-160гс19).

Нормою ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Враховуючи, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 13 травня 2026 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , тому позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» про стягнення з неї заборгованості за договором № 5532404 від 13.05.2026 року в розмірі 37 798,59 грн., яка надійшла до Нововолинського міського суду Волинської області 02 квітня 2026 року, повинна вирішуватися в межах указаної справи.

Отже, суд, згідно з положеннями ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, вбачає підстави для передачі цієї цивільної справи до Господарського суду Волинської області.

Керуючись ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, на підставі ст. ст. 258-260 ЦПК України, суд,

постановив:

Справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати Господарському суду Волинської області, в провадженні якого перебуває справа про неплатоспроможність ОСОБА_1 (провадження № 9/903/374/26).

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Алла РИБАС