Ухвала суду № 137932037, 23.06.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/23090/25

Провадження № 4-с/161/6/26

У Х В А Л А

23 червня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Кихтюка Р.М.,

секретаря Вегери Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд із скаргою на бездіяльність відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

В обґрунтування скарги посилається на те, що на все її нерухоме майно накладено арешт за номером 12625758, який зареєстровано 15.06.2012 р. за №12625758 Волинською філією державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 32750263 від 18.05.2012 року, яка винесена головним державним виконавцем Другого відділу ДВС Луцького міськрайонного управління юстиції Воробей О.А.

При цьому, арешт від 18.05.2012 року був накладений в межах виконавчого провадження № 32750263 стосовно виконання виконавчого листа Луцького міськрайонного суду № 2-7712/17, виданого 04.05.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь АКБ СР «Укрсоцбанк» заборгованості в розмірі 517377,71 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 15.10.2007 року трьохкімнатну квартиру загальною площею 67.6 кв.м., житловою площею 39 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 через продаж на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, а також 1800,00 грн. судових витрат, по 455,00 грн з кожного.

Вказує, що № 28.08.2014 р. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Зазначає, що станом на дату подання даної скарги вона виконала взяті на себе зобов`язання в повному обсязі та не має заборгованості перед ПАТ «Укрсоцбанком» та його правонаступниками, відповідно і відсутні підстави для арешту її нерухомого майна.

У зв`язку з чим, просить визнати незаконною бездіяльність відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо відмови у знятті арешту з належного їй майна та зобов`язати зняти даний арешт, який накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.05.2012 р. року по виконавчому провадженні ВП 32750263.

Ухвалою суду від 11.02.2026 року замінено неналежну заінтересовану особу АТ «Сенс Банк» належною ТОВ «ВІН Фінанс».

В ході розгляду справи представник заявника подав суду заяву про уточнення скарги, зазначивши, що згідно інформаційної довідки № № 415336559 від 26.02.2025 р. окрім обтяження № 12625758 наявне обтяження № 13383547 від 23.02.2016р., накладене постановою про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження № 50157399 від 16.02.2016 року заступником начальника Другого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції Гань А.Ф.

У зв`язку з чим, просить суд визнати незаконною бездіяльність відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо відмови у знятті арешту з майна боржника ОСОБА_1 та зобов`язати зняти арешт з майна скаржниці, накладений на підставі постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.05.2012 року по виконавчому провадженні ВП 32750263, реєстраційний номер обтяження №12625758 та від 23.02.2016 року по виконавчому провадженні ВП 50157399, реєстраційний номер обтяження №13383547 (спеціальний розділ).

В судовому засіданні представник скаржника вимоги скарги підтримав з підстав, викладених у ній та просив її задовольнити.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом з`ясовано, що 18.05.2012 року головним державним виконавцем Другого відділу ДВС Луцького міськрайонного управління юстиції Воробей О.А. було відкрито виконавче провадження 32750263 стосовно виконання виконавчого листа Луцького міськрайонного суду № 2-7712/17 виданого 04.05.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь АКБ СР «Укрсоцбанк» заборгованості в розмірі 517377,71 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 15.10.2007 року трьохкімнатну квартиру загальною площею 67.6 кв.м., житловою площею 39 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 через продаж на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, а також 1800,00 грн. судових витрат, по 455,00 грн з кожного (а.с. ).

В межах даного виконавчого провадження 18.05.2012 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження (а.с. ).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна слідує, що стосовно нерухомого майно ОСОБА_1 наявні обтяження, а саме:

1. накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.05.2012 року по виконавчому провадженні ВП 32750263, реєстраційний номер обтяження №12625758;

2. накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.02.2016 року по виконавчому провадженні ВП 50157399, реєстраційний номер обтяження №13383547 (спеціальний розділ) (а.с. ).

З листа відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 31.10.2025 року вбачається, що у відділі перебувало виконавче провадження №32750263 з примусового виконання рішення суду у справі №2-7712/17, який повернутий стягувачу згідно постанови від 28.08.2014 р. про повернення виконавчого документу стягувачу (п.9 ч.1 ст. 47 Закону України про виконавче провадження (а.с. ).

Відповідно до довідки №53719-23 від 25.06.2020 року АТ «Альфа-Банк» (правонаступник АТ «Укрсоцбанк»), позичальник ОСОБА_1 станом на 25.06.2020 року заборгованості за кредитним договором №070-22-76/07 від 15.10.2007 року немає у зв`язку з відступленням прав вимоги до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» на підставі договору факторингу від 29 січня 2020 року (а.с. ).

З довідки №256/5 від 29.01.2020 року слідує про відсутність заборгованості між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» за кредитним договору N3070-22-76/07 від 15.10.2007 року (а.с. ).

При цьому, вказана обставина була встановлена рішенням суду при розгляді справи №161/13504/25, яке набрало законної сили.

Крім цього, даним обставинам надавалась оцінка судами при розгляді скарги ОСОБА_3 на бездіяльність ДВС, який являвся поручителем ОСОБА_1 , де було з`ясовано наявність неправомірної бездіяльності державного виконавця стосовно незняття арешту (а.с. ).

Згідно із ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Ч. 1 ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Із постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07 лютого 2014 року слідує, що застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із наступного.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Згідно ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, оцінивши зібрані і дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, зважаючи, що позивач не є боржником у будь-якому виконавчому провадженні, суду не представлено доказів наявності у неї інших боргових зобов`язань та враховуючи відсутність іншого способу зняття арешту з майна не інакше як за рішенням суду, суд приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 447, 450, 451 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд-

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо відмови у знятті арешту з майна боржника ОСОБА_1 .

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з майна ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ), накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.05.2012 року по виконавчому провадженні ВП 32750263, реєстраційний номер обтяження №12625758.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з майна ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ), накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.02.2016 року по виконавчому провадженні ВП 50157399, реєстраційний номер обтяження №13383547 (спеціальний розділ).

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлений 29 червня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Кихтюк Р.М.