Рішення № 13793179, 11.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/2211.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аляска ЛД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Сервіс»

про розірвання угод та стягнення

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Руденко О.Ю. (довіреність № 3/11 від 01.02.2011р.);

від відповідача: не з’явились;

В судовому засіданні 11.02.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аляска ЛД»(надалі ТОВ «Аляска ЛД», позивач) звернулось до суду з позовом про розірвання Угоди про ліцензування та інформаційні послуги № 0232 від 16.07.2007р., Угоди про ліцензування та інформаційні послуги № 0233 від 29.10.2007р. укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Сервіс»(надалі ТОВ «Бізнес Сервіс», відповідач). Також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 121792, 20 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеними угодами про ліцензування та інформаційні послуги неналежним чином виконуються зобов’язання щодо встановлення програмного забезпечення. Так, заплановані графіком строки виконання робіт відповідачем порушені, роботи по впровадженню першого етапу 1 –модуль «Справочники», та етапу 6 –модуль «Платежі»які є оплаченими позивачем, також були виконані з порушенням строків передбачених у додатку № 4 до Угоди № 2. Враховуючи, що програмне забезпечення є єдиною структурою та може використовуватись тільки при наявності усіх встановлених модулів, часткове виконання робіт відповідачем значно ускладнює реалізацію багатьох процесів всередині підприємства позивача, призводить до ведення неефективної господарської діяльності та завдає значних збитків. У зв’язку з наведеним, позивач вважає наявними підстави для розірвання оспорюваних угод та стягнення сплачених за виконані роботи коштів як збитків, які поніс позивач через неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за укладеними Угодами.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово та мотивовані тим, що виконання зобов’язань за спірними угодами проведено відповідачем належним чином що підтверджується підписаними актами здавання-прийняття робіт. Угода № 0232 від 16.07.2007р. виконана сторонами у повному обсязі, що відповідно свідчить про припинення зобов’язань за вказаною угодою. Зобов’язання за угодою № 0233 від 29.10.2007р. з виготовлення програмного забезпечення своєчасно виконувались відповідачем та по даний час виконані лише частково. Забезпечення виконання певних робіт з налагодження програмного забезпечення за індивідуальним замовленням позивача було покладено на позивача, та зокрема останнім мали бути виконані вимоги що перелічені в додатку № 3 за відповідними кодовими номерами (64 позиції). Оскільки позивачем не було забезпечено виконання своїх обов’язків, а вихідні дані доступ до яких мав забезпечити позивач фактично були і завданням на проектування (програмне забезпечення налагоджувалось по індивідуальному замовленню позивача), і певними складовими елементами програмного забезпечення, яке повинен був розробити, встановити та забезпечити функціонування відповідач, відсутні підстави стверджувати про неналежне виконання зобов’язань за угодою. Саме простроченням кредитора –позивача у справі, і спричинило порушення строків виконання робіт, погоджених графіком до угоди та унеможливило подальше виконання відповідачем робіт за угодою.

Провадження у справі зупинялось у зв’язку з призначенням судової комп’ютерно-технічної експертизи та було поновлено ухвалою суджу від 11.01.2011р..

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «Липова долина», правонаступником якого є позивач, та ТОВ «Бізнес Сервіс»були укладені: угоди про ліцензування та інформаційні послуги № 0232 від 16.07.2007р., № 0233 від 29.10.2007р..

Предмет угоди про ліцензування та інформаційні послуги № 0232 від 16.07.2007р. визначений у розділі 1 угоди, та зокрема п. 1.1 угоди передбачені зобовязання ТОВ «Бізнес Сервіс»надати консультаційні послуги з передпроектного обстеження підприємства позивача на умовах визначених угодою, а згідно з п. 1.2 угоди, ТОВ «Бізнес Сервіс»за плату мало передати ТОВ «Липова долина»у безстрокове невиключне та невідчужуване право на використання програмного забезпечення на ЕОМ у місцях встановлення.

Додатком № 1 до угоди № 0232 від 16.07.2007р. є перелік програмного забезпечення та місця встановлення, яким зокрема погоджено вартість програмного забезпечення в сумі 25516, 80 грн., у додатку № 2 сторони визначили орієнтовний порядок та орієнтовний термін проведення робіт по обстеженню загальною сумою 17781 грн..

В силу положень угоди про ліцензування та інформаційні послуги № 0232 від 16.07.2007р. (п. 8.4) договір вступає в силу з дня його підписання і діє до виконання сторонами умов цієї угоди.

Підтвердженням виконання угоди № 0232 від 16.07.2007р. є представлені до матеріалів справи акт здавання-прийняття виконаних робіт № 610 від 01.08.2007р. на суму 25516, 80 грн., та акт № 611 від 19.09.2007р. на суму виконаних робіт 17781 грн.. Оплата зазначених сум підтверджується банківськими виписками залученими до справи, а факт отримання зазначених коштів відповідач не заперечує, про що зазначено у складеному ТОВ «Бізнес Сервіс»акті звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2008р..

Пунктом 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи повне виконання сторонами угоди про ліцензування та інформаційні послуги № 0232 від 16.07.2007р. прийнятих на себе зобов’язань, станом на дату звернення позивача з позовом до суду, угода № 0232 від 16.07.2007р. припинила свою дію, відповідно не є чинною станом на час вирішення спору.

Правові наслідки розірвання договору визначені у ст. 653 ЦК України та передбачають, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, а якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, наведені положення закону передбачають розірвання існуючого договору, строк дії якого не закінчився та умови якого породжують виникнення прав та обов’язків для сторін, які внаслідок розірвання договору мають бути припинені.

З урахуванням наведеного, вимоги позивача про розірвання угоди № 0232 від 16.07.2007р. не грунтуються на вимогах законодавства і не підлягають задоволенню.

При цьому суд відзначає про відсутність підстав для припинення провадження у цій частині, оскільки підставами для припинення провадження у справі, у зв’язку з відсутністю предмету спору (п. 1-1 ст. 80 ГПК України), зокрема є припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв’язку з цим не залишилось не врегульованих питань або спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання тощо.

Позивач при відомих йому обставинах щодо повного виконання зобов’язань за угодою № 0232 від 16.07.2007р. вважає наявними підстави вимагати розірвання угоди, відповідно матеріали справи не підтверджують відсутність спору між сторонами по угоді № 0232 від 16.07.2007р., оскільки навпаки спір між сторонами присутній, позивач від позову в цій частині не відмовився, наполягає на його вирішенні в судовому порядку.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

          Із вимогою про розірвання угоди про ліцензування та інформаційні послуги № 0233 від 29.10.2007р. позивач до відповідача не звертався, натомість претензією за вих. № 383/1 від 03.09.2008р. позивач з посиланням на ч. 3 ст. 612 ЦК України повідомив відповідача про відмову в повному обсязі від ліцензування, робіт та послуг за угодою № 0233 від 29.10.2008р. та вимагав повернути усі кошти сплачені на користь підприємства за угодою № 0233 від 29.10.2008р., а саме 121792, 20 грн..

Як те встановлено судом, сума заявлена до стягнення в розмірі 121792, 20 грн., була отримана відповідачем за двома угодами № 0232 від 16.07.2007р., № 0233 від 29.10.2007р., а належних доказів сплати грошових коштів виключно за угодою № 0233 від 29.10.2007р. у зазначеному розмірі матеріали справи не містять, окрім того, у претензії позивачем невірно вказана дата угоди № 0233 від 29.10.2008р., яка насправді укладена у 2007р..

Згідно зі ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно при зверненні з вимогами про розірвання договору, на підставі статті 651 ЦК України на позивача покладається, у відповідності до статті 33 ГПК України, обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Обставини на які посилається позивач не свідчать про наявність допущення відповідачем істотних порушень умов угоди, відповідно не є підставами для її розірвання виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною другою вказаної статті зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ЦК України), серед яких договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Аналізуючи умови укладеної угоди № 0233 від 29.10.2007р. зобовязання щодо виконання угоди виникають як для відповідача, так і для позивача.

Відповідно до п.2.1. угоди № 0233 від 29.10.2007р. відповідач зобов’язувався виконати роботи по впровадженню програмного забезпечення на підприємстві позивача згідно орієнтовному плану впровадження, що наведений у додатку 3 та звіту про обстеження, що наданий ліцензіату (позивач у справі) згідно угоди № 0232 від 16.07.2007р..

Зобов’язання за угодою № 0233 від 29.10.2007р. з виготовлення програмного забезпечення були виконані відповідачем лише частково. Так зокрема, встановлення модулів «Довідники»та «Платежі»(додаток № 4 до угоди) підтверджується актами здавання-приймання № 649 від 20.11.2007р., № 671 від 22.04.2008р., які у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи.

Як про те було відзначено відповідачем в ході розгляду справи, забезпечення виконання певних робіт з налагодження програмного забезпечення за індивідуальним замовленням позивача було покладено на позивача, та зокрема останнім мали бути виконані вимоги що перелічені в додатку № 3 за відповідними кодовими номерами (64 позиції). Окрім того, директор ТОВ «Бізнес Сервіс»зазначав про можливість функціонування спарених модулів програмного продукту «Довідники»та «Платежі»незалежно від інших модулів програмного продукту, що відповідно підтверджувало б факт використання позивачем вже встановленого програмного забезпечення.

За умовами угоди № 0233 від 29.10.2007р. (п. 4.1.4) сторони зобов’язувались забезпечити відповідні умови для виконання усіх зобов’язань згідно цієї угоди, дотримуватись правил ділової етики по відношенню один до одного.

Враховуючи, що встановлення можливості виготовлення замовленого позивачем по індивідуальному замовленню програмного забезпечення без наявності у нього даних, форм та іншої інформації, які згідно додатку № 3 до угоди № 0233 від 29.10.2007р., які мав розробити та передати відповідачу позивач, потребує спеціальних знань, ухвалою суду від 17.02.2009р. у справі було призначено судову комп’ютерно-технічну експертизу.

Висновком проведеної у справі експертизи № 2468, який складений 29.11.2010р. підтверджено, що виходячи з представлених ТОВ «Липова долина»даних (назв об’єктів) для ТОВ «Бізнес Сервіс»створення програмного продукту за угодою № 0233 від 29.10.2007р. неможливе через їхню недостатність, а виконання робіт по створенню програмного продукту у строки, погоджені сторонами неможливе без надання документації, що містить перелік полів, формати полів та інші необхідні дані.

В свою чергу, експертом не вирішені поставлені судом питання щодо можливості функціонування виготовлених ТОВ «Бізнес Сервіс»спарених модулів програмного продукту «Довідники»та «Платежі» незалежно від інших модулів програмного продукту, а також питання щодо використання зазначених модулів в діяльності ТОВ «Липова долина»з часу їх встановлення, саме через невиконання вимог експерта позивачем у справі.

          Ухвалою суду про призначення експертизи всі питання щодо забезпечення експертові можливість проведення експертизи були вирішені: ухвалу та матеріали справи № 22/22 ухвалено надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (п. 4 ухвали); зобов’язано позивача (ТОВ «Аляска ЛД») на вимогу експерта представити з доказами їх передачі ТОВ «Бізнес Сервіс»первинну інформацію, форми, бланки, переліки тощо, які згідно додатка № 3 до угоди № 0233 від 29.10.2007р. мали бути надані при виконанні робіт за угодою, а саме за позиціями 30085, 30576, 30391, 30158, 30373, 30314, 30375, 30382, 30389, 30425, 30102, 30109, 30400, 30112, 30340, 30365, 30339, 30359, 30362, 30363,30368,30392,30410, 30429, 30471, 30120, 30474,30444, 30338, 30142, 30151, 30163, 30434, 30468, 30199, 30200, 30201, 30202, 30203, 30204, 30211, 30357, 30432, 30436, 30225, 30223, 30232, 30234, 30390, 30453, 30454, 30455, 30456, 30457, 30458, 30460, 30462, 30253, 30293, 30295, 30296, 30306, 30305, 30308 (п. 5 ухвали); сторін зобовязано на вимогу експерта надати всі документи необхідні для проведення експертизи, технічну документацію та у разі необхідності забезпечити доступ до об’єкту дослідження (п. 6 ухвали).

У висновку експертного дослідження, проведеного за ухвалою суду, відзначено, що документації щодо змісту встановлених дослідженням даних (перелік полів, формати полів та інших необхідних даних) для ТОВ «Бізнес Сервіс», які необхідні для створення обумовленого угодою програмного продукту, не було надано на дослідження, і такі відсутні в матеріалах справи.

У відповідності зі ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Згідно з частиною другою вказаної статті ЦК України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Оскільки позивачем не було забезпечено виконання своїх обов’язків, а вихідні дані доступ до яких мав забезпечити позивач фактично були і завданням на проектування (програмне забезпечення налагоджувалось по індивідуальному замовленню позивача), і певними складовими елементами програмного забезпечення, яке повинен був розробити, встановити та забезпечити функціонування відповідач, відсутні підстави стверджувати про неналежне виконання останнім своїх зобов’язань за угодою.

Таким чином, порушення строку виконання робіт по створенню програмного продукту визначеного графіком у додатку 4 до угоди, сталося цілком з вини кредитора, яким є позивач у справі, відповідно збитки кредитора слід вважати такими, що завдані внаслідок його власних дій чи бездіяльності, і вони не є результатом порушення його права відповідачем у справі.

При укладенні оспорюваних позивачем угод № 0232 від 16.07.2007р., № 0233 від 29.10.2007р., та беручи на себе певні зобов'язання, сторони погодили відповідні умови, а в даному випадку, заява позивача свідчить про незгоду з раніше досягнутими домовленостями по договору, незацікавленість підприємства у подальшому їх виконанні, що не може бути підставою розірвання угоди з підстав істотного порушення відповідачем умов угоди.

Обставини, які заявлені в якості підстав для розірвання договору, не відповідають вимогам ст. 651 ЦК України, ст. 188, 206 ГК України, тому права позивача не порушені, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 79, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аляска ЛД»(08623, Київська обл., Васильківський район, смт Калинівка, вул. Залізнична 49-Б, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 30056246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Сервіс»(01032, м. Київ, вул. Госпітальна, 12, ідент. код 30435915, п/р 26004052749729 в Печерській філії «Приватбанк», МФО 300711) 8004 грн. (вісім тисяч чотири гривні) витрат на проведення судової експертизи по справі.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                   Р.І. Самсін

дата підписання рішення 14.02.2011