Ухвала суду № 137931074, 02.07.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18304/17

Провадження № 2-п/638/92/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Шут Д.Ю.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 травня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_7 , орган опіки і піклування Харківської міської ради, Шевченківський районний відділ державної міграційної служби про визнання такими, що втратили право користування житловою площею, -

встановив:

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 травня 2018 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_7 , орган опіки і піклування Харківської міської ради, Шевченківський районний відділ державної міграційної служби про визнання такими, що втратили право користування житловою площею- задоволено частково. Визнано ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_1 .

17 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд зазначеного заочного рішення.

В обґрунтування заяви зазначає, що з 1992 року по сьогодні заявник проживає періодично в даній квартирі. Так у даній квартирі завжди знаходяться особисті речі заявника: одяг, взуття, документи тощо. Навіть після укладення шлюбу з ОСОБА_8 , заявниця кожного дня або через день навідувалася до позивача (матері заявниці), часто залишалася з дітьми на ночівлю. Жодного разу позивач навіть не натякала на те, має намір зняти з реєстрації заявника чи її дітей. Крім того, несповіщення заявника про розгляд справи у суді, позбавило Заявника можливості долучити фотографії на підтвердження проживання в квартирі АДРЕСА_1 . Вказує, що єдиним доказом у справі на підтвердження того, що заявник нібито не проживає за адресою кв. АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 у рішення суду зазначено заяву жильців будинку АДРЕСА_3 . Вказує, що актів про непроживання до суду не надавалось, свідки не викликались, взагалі жодного належного та допустимого доказу про непроживання заявниці у матеріалах справи немає.

Крім того, ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на звернення до суду з цією заявою. В обґрунтування заяви зазначає, що заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.05.2018 року по справі № 638/18304/17 заявник не отримувала, про що мається відмітка в матеріалах справи. Окрім того, строк для оскарження заочного рішення не вийшов, так як заявник не була присутньою під час його проголошення. Про рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.05.2018 року по справі № 638/18304/17 Заявник дізналася вже через кілька років після розгляду справи по суті. 25.03.2026 року заявниця дізналася, що існує спірне заочне рішення. Заявник лише 25.03.2026 року мала можливість ознайомитись із текстом заочного рішення, адже саме рішення не було надіслано Заявнику, як і жодної повістки про виклик до судового засідання. Про наявність вказаного рішення заявник дізналася випадково, коли хотіла отримати інформацію чи має право приватизувати дане житло, звернувшись в усній формі до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) міста Харкова. До моменту отримання заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.05.2018 року по справі № 638/18304/17, заявник вважала себе такою, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

В судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги заяви підтримала та просила задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 травня 2018 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_7 , орган опіки і піклування Харківської міської ради, Шевченківський районний відділ державної міграційної служби про визнання такими, що втратили право користування житловою площею- задоволено частково. Визнано ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 копію заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 травня 2025 року не отримувала. Вказане судове рішення заявник отримала 03 квітня 2026 року про що в матеріалах справи міститься відповідна заява та розписка останньої (а.с. 69).

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити клопотання заявника про поновлення їй строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на момент розгляду вказаної справи була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

З матеріалів справи встановлено, що судом, вживались заходи для виклику ОСОБА_1 в судове засідання шляхом направлення судової повістки за адресою місця її реєстрації. Однак вказані судові повістки були повернуті до суду без позначки про їх отримання.

Таким чином, суд належним чином виконав всі вимоги процесуального законодавства щодо виклику відповідача до суду у судове засідання, і будь-яких порушень цивільно-процесуального законодавства не вчиняв.

Згідно чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.

Також суд звертає увагу, що лише з`ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Тобто, наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши подану представником відповідача заяву про перегляд заочного рішення, суд зазначає, що останнім у заяві та безпосередньо у судовому засіданні не наведено посилань на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, що у свою чергу не може бути підставою для скасування заочного рішення.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не підтверджено наявність у сукупності двох обставин, передбачених ч. 1 ст. 288 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Керуючись ст. ст. 287 ЦПК України, суд,-

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 травня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_7 , орган опіки і піклування Харківської міської ради, Шевченківський районний відділ державної міграційної служби про визнання такими, що втратили право користування житловою площею.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 травня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_7 , орган опіки і піклування Харківської міської ради, Шевченківський районний відділ державної міграційної служби про визнання такими, що втратили право користування житловою площею - залишити без задоволення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному вебпорталі судової влади України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Л.М. Рибальченко