Рішення № 13793057, 09.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/49609.02.11 За позовомВійськового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України квартирно-експлуатаційного відділу м.Хмельницький

доКонцерну "Військторгсервіс"

простягнення 57070,49грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від прокуратури -Лесько Г.Є.

від позивача - Гораль О.А.

від відповідача - Пономаренко С.П.

У судовому засіданні 09.02.2011 за згодою присутніх представників сторін судом

оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військовий прокурор Хмельницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України квартирно-експлуатаційного відділу м.Хмельницький з позовною заявою про стягнення з Концерну "Військторгсервіс" 57070,49грн(49787,63грн.-основного боргу, 1169,59грн.-3% річних, 3954,46грн.-інфляційне збільшення суми боргу, 2158,81грн.-пені) заборгованості за Договорами №291/2008/КЕВ ХМ та №279/2007/КЕВ Хм від 10.01.2008 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення умов Договорів №291/2008/КЕВ ХМ та №279/2007/КЕВ Хм від 10.01.2008 року, укладених між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Хмельницький та Концерном "Військторгсервіс", останній за надані йому послуги належним чином не розрахувався.

Позовну заяву 31.12.2010 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/496.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2008 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький та Концерн «Військторгсервіс»уклали Договір 291 /2008/КЕВ Хм про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води і водовідведення (щодо нерухомого майна, розташованого за адресами: м. Шепетівка, вул. Суділківська, військове містечко №12, буд. №132 (в/ч А3730); нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Шепетівка, вул. Шешурова, 56 військове містечко №5, буд. №114 (в/ч А0757); нерухомого майна, розташованого за адресою: с. Цвітоха, Славутського району, Хмельницької області, військове містечко №25, буд. №231 (в/ч А1358(далі-Договір-1)) та Договір 279/2007/ КЕВ Хм про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води і водовідведення (щодо нерухомого майна, розташованого за адресами: с. Грузевица, Хмельницької області, військове містечко №60, буд. №55 (в/ч А3013); с. ІІІпиченці, Деражнянського району, Хмельницької області, військове містечко №59, буд. №23 (А1566); м. Хмельницький, вул. Толстого, військове містечко №1, буд. №7 (в/ч А0553); м.Хмельницький, вул. Чорновола, військове містечко №25, буд. №83 (в/ч А4239); м. Хмельницький, вул. Козацька, військове містечко №2, буд. №61 (A3 808)(далі-Договір-2)).

Відповідно до п.1 Договорів Позивач зобов'язався надавати відповідачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної води і водовідведення, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених Договором та додатками до Договору, що є його невідємними частинами.

Відповідно до п.8 Договорів розрахунковим період є календарний місяць. Плата за комунальні послуги вноситься не пізніше 10 числа місяцю, що настає за розрахунковим.

Проте, відповідач в порушення умов Договору належним чином не виконує свої зобов'язання та заборгував Позивачу за теплопостачання 49787,63 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 49787,63 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 01.11.2010 рік, підписаного обома сторонами, і підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарський Кодекс України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3. ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до П. 12 Договорів відповідач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені Договором строки, а у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановленому законом та договором розмірі.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" від 22.11.1996 року зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань нараховано пеню у розмірі 2158,81 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три процентів річних від простроченої суми.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, наведеним позовній заяві, з відповідача підлягає стягненню3954,46 грн. інфляційних нарахувань та 1169,59грн. три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобовязання.

Враховуючи викладене вище, а також те, що Відповідачем не оспорино ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 49787,63 грн. основного боргу,2158,81грн.-пені, 3954,46грн. інфляційних нарахувань та 1169,59грн. три проценти річних визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 570,70грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,611,614, 629Цивільного кодексу України, ст. 193,230 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України квартирно-експлуатаційного відділу м.Хмельницький задовольнити повністю.

2. Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" (03151, м.Київ, вул. Молодогвардійська,28-а, код ЄДРПОУ 33689922), а у випадку відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Хмельницький (29000, м.Хмельницький, вул. Гагаріна,24, код ЄДРПОУ 07928461) 49787(сорок дев"ять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 63 коп. - основного боргу, 2158(дві тисячі сто п"ятдесят вісім)грн.81коп.-пені, 1169(одна тисяча сто шістдесят дев"ять)грн.59коп-3% річних, 3954(три тисячі дев"ятсот п"ятдесят чотири)грн.46коп-інфляційне збільшення суми боргу.

3. Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" (03151, м.Київ, вул. Молодогвардійська,28-а, код ЄДРПОУ 33689922) в доход Державного бюджету України 570(п"ятсот сімдесят)грн. 70 коп.- витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Відмовити Концерну "Військторгсервіс" у реструктуризації заборгованості.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 11.02.2011