Рішення № 137930067, 24.06.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/3981/26

Номер провадження2/205/3629/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.10.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі первісний кредитор, ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 (далі відповідач) було укладено Договір про споживчий кредит № 9461424 (далі Договір).

Згідно з умовами Договору первісний кредитор надав відповідачу кредит у розмірі 5 000 грн 00 коп. строком на 105 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 3,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом та комісії у розмірі 10 % від суми кредиту.

Позивач зазначає, що відповідач порушив умови укладеного кредитного договору в частині своєчасного погашення заборгованості за тілом кредиту, сплати процентів та комісії, у зв`язку із чим станом на 28.03.2023 року за Договором про споживчий кредит № 9461424 від 22.10.2022 року обліковувалася заборгованість у загальному розмірі 21 512 грн 05 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 5 000 грн 00 коп., заборгованості за процентами 15 562 грн 05 коп. та заборгованості за комісією 950 грн 00 коп.

Також позивач зазначає, що 28.03.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 93-МЛ. Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», у тому числі до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 9461424 від 22.10.2022 року.

За твердженням позивача, відповідача було письмово повідомлено про відступлення права вимоги за вказаним договором про споживчий кредит на підставі Договору відступлення прав вимоги № 93-МЛ від 28.03.2023 року. Відповідно до умов зазначеного договору та Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору відступлення прав вимоги № 93-МЛ від 28.03.2023 року позивач є новим кредитором за зобов`язанням ОСОБА_1 .

У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про споживчий кредит № 9461424 від 22.10.2022 року станом на 28.03.2023 року у загальному розмірі 21 512 грн 05 коп., а також судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн 00 коп.

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву не подав.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит капітал» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог та просить здійснити розгляд справи за його відсутності, та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка про доставку судової повістки до його електронного кабінету, але ніяких заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.

У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якої не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення, з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 22.10.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 9461424, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 5 000 грн 00 коп. строком на 105 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 3,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом та комісії відповідно до умов Договору.

Цей Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором R88826.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 5 000 грн 00 коп.

Судовим розглядом також встановлено, що 28.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 93-МЛ, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» прийняло права вимоги до боржників, визначених у реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 93-МЛ від 28.03.2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 9461424 від 22.10.2022 року у загальному розмірі 21 512 грн 05 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 5 000 грн 00 коп., заборгованості за процентами 15 562 грн 05 коп. та заборгованості за комісією 950 грн 00 коп.

Позивач посилається на те, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісії, у зв`язку із чим станом на 28.03.2023 року утворилася заборгованість у вказаному розмірі.

Оскільки позивач вважає, що відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов`язання не виконує, а відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву та заперечень не скористався, між сторонами виник спір щодо виконання зобов`язань за кредитним договором, який підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

За правилами частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних. Правочин також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статей 626, 627, 628, 638, 639 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та погодженні його умов, а договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Верховний Суд у постановах від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18 та від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19 дійшов висновку, що будь-який договір, укладений в електронній формі відповідно до вимог законодавства, є таким, що укладений у письмовій формі.

Згідно зі статтями 1048, 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику, а останній зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладення електронних договорів визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір може укладатися шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а такий договір за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Як встановлено судом, 22.10.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 9461424, який підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором R88826.

Крім того, матеріали справи містять підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту, в якому визначені сума кредиту, строк кредитування, порядок його надання, розмір процентної ставки, комісії та інші істотні умови кредитування.

Отже, суд доходить висновку, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було належним чином укладено Договір про споживчий кредит № 9461424 від 22.10.2022 року, який породив для його сторін відповідні цивільні права та обов`язки.

Судом також встановлено, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 5 000 грн 00 коп.

На підтвердження факту видачі кредиту матеріали справи містять платіжне доручення № 85318062 від 22.10.2022 року про перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача.

Таким чином, факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджений належними та допустимими доказами.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, а боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав його у встановлений договором або законом строк.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, умови кредитного договору та інші письмові докази у справі, суд доходить висновку, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання щодо повернення отриманих кредитних коштів, сплати процентів та комісії.

З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 000 грн 00 коп., оскільки факт отримання відповідачем кредитних коштів доведений належними доказами.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики у розмірі та порядку, встановлених договором.

Суд вважає, що шляхом підписання кредитного договору та паспорта споживчого кредиту відповідач був належним чином проінформований про розмір процентної ставки, загальну вартість кредиту та інші істотні умови кредитування, передбачені Законом України «Про споживче кредитування».

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення процентів за користування кредитом, оскільки такі проценти передбачені умовами Договору про споживчий кредит № 9461424 від 22.10.2022 року, підтверджені наданим позивачем розрахунком заборгованості та не спростовані відповідачем.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості в частині заявлених до стягнення сум за тілом кредиту, процентами та комісією відповідає умовам укладеного договору, узгоджується з письмовими доказами у справі та не спростований відповідачем будь-якими належними й допустимими доказами.

Щодо переходу до позивача права вимоги за кредитним договором суд зазначає таке.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, тобто відступлення права вимоги.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, 28.03.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 93-МЛ, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до боржників, визначених у реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 93-МЛ від 28.03.2023 року до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 9461424 від 22.10.2022 року.

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є належним позивачем у цій справі, оскільки набуло право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором.

Стосовно вимоги про стягнення комісії суд зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом належать, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

У цьому випадку обов`язок зі сплати комісії прямо передбачений умовами кредитного договору, паспортом споживчого кредиту та іншими документами, підписаними відповідачем під час укладення договору.

Доказів недійсності або оспорювання відповідних умов договору матеріали справи не містять.

Отже, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача комісії у розмірі, визначеному договором та заявленому позивачем до стягнення.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за Договором про споживчий кредит № 9461424 від 22.10.2022 року станом на 28.03.2023 року у загальному розмірі 21 512 грн 05 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 5 000 грн 00 коп., заборгованості за процентами 15 562 грн 05 коп. та заборгованості за комісією 950 грн 00 коп.

Суд також враховує, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву, заперечень та доказів на їх підтвердження суду не надав, у зв`язку із чим справа розглядається судом у порядку заочного провадження відповідно до вимог статті 280 ЦПК України.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та значенням справи для сторони.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу наведених норм процесуального законодавства вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення. Водночас розмір таких витрат має відповідати критеріям реальності, необхідності, розумності та співмірності з урахуванням складності справи, обсягу фактично наданих послуг, витраченого адвокатом часу, ціни позову та значення справи для сторін.

На підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн 00 коп. позивачем надано Договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», детальний опис наданих послуг та Акт № Д/4261 про надання правничої допомоги на суму 8 000 грн 00 коп.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їх розміру, з урахуванням конкретних обставин справи. Такі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише тоді, коли доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04).

Суд враховує, що предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа належить до категорії типових спорів про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, не є складною за предметом доказування, не потребувала значного обсягу процесуальних дій, участі представника позивача у судових засіданнях, підготовки складних процесуальних документів або дослідження значного обсягу доказів.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що вона містить типові для цієї категорії справ обставини, посилання на норми законодавства, прохальну частину та перелік додатків. Сам по собі обсяг позовної заяви не свідчить про підвищену складність справи або необхідність витрачання значного часу на її підготовку.

У зв`язку із цим суд доходить висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн 00 коп. не є співмірним зі складністю справи, ціною позову, обсягом фактично наданої правничої допомоги та витраченим адвокатом часом.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях у справах «Баришевський проти України», «Гімайдуліна та інші проти України», «Двойних проти України» та «Меріт проти України», відповідно до якої відшкодуванню підлягають лише фактичні, неминучі та обґрунтовані витрати.

З огляду на викладене, з урахуванням характеру спірних правовідносин, складності справи, ціни позову, обсягу фактично наданих адвокатом послуг та принципу розумності суд вважає співмірним стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн 00 коп.

Крім того, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись статтями 15, 16, 205, 207, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 9461424 від 22.10.2022 року станом на 28.03.2023 року у загальному розмірі 21 512 грн 05 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 5 000 грн 00 коп., заборгованості за процентами 15 562 грн 05 коп. та заборгованості за комісією 950 грн 00 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн 00 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.