Рішення № 137930063, 23.06.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/5845/26

Номер провадження2/205/4249/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.01.2019 року між Акціонерним товариством «Укрсиббанк» (далі первісний кредитор, АТ «Укрсиббанк») та ОСОБА_1 (далі відповідач) було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 95080710000 (далі Договір).

Згідно з умовами Договору первісний кредитор надав відповідачу кредит у розмірі 26 278 грн 00 коп. строком до 04.01.2021 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних.

Позивач зазначає, що відповідач порушив умови укладеного кредитного договору в частині своєчасного погашення заборгованості за тілом кредиту, сплати процентів та комісії, у зв`язку із чим станом на 17.02.2020 року за Договором про надання споживчого кредиту № 95080710000 від 04.01.2019 року обліковувалася заборгованість у загальному розмірі 20 217 грн 34 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 18 487 грн 21 коп., заборгованості за процентами 110 грн 13 коп. та заборгованості за комісією 1 620 грн 00 коп.

Також позивач зазначає, що 17.02.2020 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу № 160. Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які є боржниками АТ «Укрсиббанк», у тому числі до ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 95080710000 від 04.01.2019 року.

За твердженням позивача, відповідача було письмово повідомлено про відступлення права вимоги за вказаним договором про споживчий кредит АТ «Укрсиббанк» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на підставі Договору факторингу № 160 від 17.02.2020 року.

Відповідно до умов зазначеного договору та Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 160 від 17.02.2020 року позивач є новим кредитором за зобов`язанням ОСОБА_1 .

У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 95080710000 від 04.01.2019 року станом на 17.02.2020 року у загальному розмірі 20 217 грн 34 коп., а також судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн 00 коп.

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву не подав.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит капітал» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог та просить здійснити розгляд справи за його відсутності, та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, ніяких заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.

У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення, з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 04.01.2019 року між Акціонерним товариством «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 95080710000, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 26 278 грн 00 коп. строком до 04.01.2021 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних.

Матеріалами справи підтверджено, що Акціонерне товариство «Укрсиббанк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 26 278 грн 00 коп.

Судовим розглядом також встановлено, що 17.02.2020 року між Акціонерним товариством «Укрсиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу № 160, відповідно до умов якого Акціонерне товариство «Укрсиббанк» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» прийняло права вимоги до боржників, визначених у реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 160 від 17.02.2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 95080710000 від 04.01.2019 року у загальному розмірі 20 217 грн 34 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 18 487 грн 21 коп., заборгованості за процентами 110 грн 13 коп. та заборгованості за комісією 1 620 грн 00 коп.

Позивач посилається на те, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісії, у зв`язку із чим станом на 17.02.2020 року утворилася заборгованість у вказаному розмірі.

Оскільки позивач вважає, що відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов`язання не виконує, а відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву та заперечень не скористався, між сторонами виник спір щодо виконання зобов`язань за кредитним договором, який підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних. Правочин також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 627, 628, 629, 634 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та погодженні його умов, а укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до статей 526, 530, 610, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, а боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав його у встановлений договором або законом строк.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути заборгованість частинами, тобто з розстроченням, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Як встановлено судом, 04.01.2019 року між Акціонерним товариством «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 95080710000, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 26 278 грн 00 коп. строком до 04.01.2021 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних.

Матеріалами справи підтверджено, що Акціонерне товариство «Укрсиббанк» виконало свої зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 26 278 грн 00 коп.

Таким чином, факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджений належними та допустимими доказами, а тому у відповідача виник обов`язок повернути отримані кошти, сплатити проценти та інші передбачені договором платежі у порядку і строки, визначені умовами кредитного договору.

З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 18 487 грн 21 коп. є обґрунтованими, оскільки факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджений матеріалами справи.

Частиною першою статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Суд враховує, що шляхом підписання кредитного договору відповідач був проінформований про розмір процентної ставки, загальні витрати за кредитом, порядок повернення кредиту та інші істотні умови кредитування.

Беручи до уваги неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за процентами у розмірі 110 грн 13 коп.

Вказана заборгованість підтверджується наданим позивачем розрахунком, узгоджується з умовами кредитного договору та не спростована відповідачем будь-якими належними й допустимими доказами.

Стосовно вимоги про стягнення комісії суд зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом належать, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

У цьому випадку обов`язок зі сплати комісії прямо передбачений умовами кредитного договору, паспортом споживчого кредиту та іншими документами, підписаними відповідачем під час укладення договору.

Доказів недійсності або оспорювання відповідних умов договору матеріали справи не містять.

Отже, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача комісії у розмірі 1 620 грн 00 коп.

Щодо переходу до позивача права вимоги за кредитним договором суд зазначає таке.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, тобто відступлення права вимоги.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що на підставі Договору факторингу № 160 від 17.02.2020 року право грошової вимоги за Договором про надання споживчого кредиту № 95080710000 від 04.01.2019 року перейшло від Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 160 від 17.02.2020 року позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за спірним кредитним договором.

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є належним кредитором у спірних правовідносинах та має право вимагати від відповідача виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 95080710000 від 04.01.2019 року станом на 17.02.2020 року у загальному розмірі 20 217 грн 34 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 18 487 грн 21 коп., заборгованості за процентами 110 грн 13 коп. та заборгованості за комісією 1 620 грн 00 коп.

Суд також враховує, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, відзиву на позовну заяву не подав, доказів належного виконання своїх зобов`язань суду не надав, а тому при ухваленні заочного рішення суд виходить із наявних у справі доказів, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та значенням справи для сторони.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу наведених норм процесуального законодавства вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення. Водночас розмір таких витрат має відповідати критеріям реальності, необхідності, розумності та співмірності з урахуванням складності справи, обсягу фактично наданих послуг, витраченого адвокатом часу, ціни позову та значення справи для сторін.

На підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн 00 коп. позивачем надано Договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», детальний опис наданих послуг та Акт № 1121 про надання правничої допомоги на суму 8 000 грн 00 коп.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їх розміру, з урахуванням конкретних обставин справи. Такі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише тоді, коли доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04).

Суд враховує, що предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа належить до категорії типових спорів про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, не є складною за предметом доказування, не потребувала значного обсягу процесуальних дій, участі представника позивача у судових засіданнях, підготовки складних процесуальних документів або дослідження значного обсягу доказів.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що вона містить типові для цієї категорії справ обставини, посилання на норми законодавства, прохальну частину та перелік додатків. Сам по собі обсяг позовної заяви не свідчить про підвищену складність справи або необхідність витрачання значного часу на її підготовку.

У зв`язку із цим суд доходить висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн 00 коп. не є співмірним зі складністю справи, ціною позову, обсягом фактично наданої правничої допомоги та витраченим адвокатом часом.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях у справах «Баришевський проти України», «Гімайдуліна та інші проти України», «Двойних проти України» та «Меріт проти України», відповідно до якої відшкодуванню підлягають лише фактичні, неминучі та обґрунтовані витрати.

З огляду на викладене, з урахуванням характеру спірних правовідносин, складності справи, ціни позову, обсягу фактично наданих адвокатом послуг та принципу розумності суд вважає співмірним стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн 00 коп.

Крім того, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись статтями 15, 16, 207, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 610, 612, 625, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» (місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул.Смаль Стоцького, буд.1, корпус 28, 4 поверх, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 95080710000 від 04.01.2019 року, станом на 17.02.2020 року, у загальному розмірі 20 217 грн. 34 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 18 487 грн. 21 коп., заборгованості за відсотками 110 грн. 13 коп. та заборгованості за комісією 1 620 грн. 00 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» (місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул.Смаль Стоцького, буд.1, корпус 28, 4 поверх, код ЄДРПОУ 35234236) судові витрати по справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн. 00 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» (місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул.Смаль Стоцького, буд.1, корпус 28, 4 поверх, код ЄДРПОУ 35234236) понесені та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.